урок "Активна і пасивна лексика"

  ТЕМА: АКТИВНА І ПАСИВНА ЛЕКСИКА. ЗАСТАРІЛІ СЛОВА            

 ( АРХАЇЗМИ, ІСТОРИЗМИ). НЕОЛОГІЗМИ ( 6 КЛАС)

Мета:

• навчальна: ознайомити шестикласників із поняттями «активна» і «пасивна» лексика, різновидами «пасивної» лексики; формувати загальнопізнавальні вміння аналізувати лексику за активністю вживання, розрізняти слова, що є у повсякденному вжитку, і ті, які рідко використовуються в мовленні, вдосконалювати навички використання таких слів;
• розвивальна: розвивати навички колективної та самостійної роботи; здатність до логічного мислення, творчу уяву, мовленнєві навички;
• виховна: через слово виховувати повагу до звичаїв і  традицій пращурів, та історичного минулого свого народу.

Міжпредметні зв’язки: мова, література, образотворче мистецтво.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Обладнання: мультимедійні засоби, комп’ютерна презентація до теми, картки.

Мово рідна! Ти ж – як море – безконечна,

могутня, глибинна. Котиш і котиш хвилі своїх лексиконів, а їм немає кінця-краю.                  

                                                                                         С. Плачинда

Хід уроку

І.Організаційний момент 

II. Актуалізація опорних знань, умінь і навичок

1. Перевірка домашнього завдання;
2. Орфографічна дуель (4-5 слайди) (два учні працюють біля дошки, ще два учні у якості «вчителя» перевіряють написане, оцінюються четверо учнів)

Якось компанія літераторів завітала до приміського ресторану. Письменник В.Стефаник проглянув меню і замовив:
- Шість порцій орфографічних помилок.
- Цього подати не можемо, не тримаємо,- відповів офіціант.
- Однак у меню великий вибір помилок на всі смаки,- сказав Стефаник і зачитав меню.
Завдання: Оформіть грамотно поданий текст меню.
1.       Бул…он кур…ячий із фр…кадел…ками.
2.       Брю…ел…с…ка  капуста, зап…ч…на з шинкою.
3.       Курча по…ам…р…канс…к… .
4.       Короп  в см…тані.
5.       Шампін…они  в см…тан…ому соусі.
6.       К…мпот груш…во…вишн…вий.
7.       П…ріг із ябл…ками по…полтавс…к… .
8.       К…сіл… груш…вий.
9.       Нирки т…ляч… смаж…ні в сухарях.
10.     В…н…грет.
11.   Кабачки фарш…ровані м…сом і гр…чан…ою каш…ю.
12.   Зап…канкакартоплян…а.

3. Бесіда

• Які словники української мови ви знаєте?
• Як називаються словники, у яких розкривається лексичне значення слів?
• Які бувають слова за походженням?
• Чим відрізняються запозичені слова від власне українських?

4. Ознайомлення з існуючими словниками та їх змістом (6 слайд).

III. Повідомлення теми, мети і завдань уроку. Мотивація навчальної діяльності

Слово вчителя.

        У нас сьогодні незвичайний урок. Спробуємо розшифрувати кожну його літеру (7 слайд). Він принесе нам  Успіх і Радість, а показати ми на ньому повинні Обдарованість і Кмітливість. Я бажаю вам отримати задоволення від уроку.

IV. Сприйняття та засвоєння навчального матеріалу

1. Слово вчителя

Ми з вами лексику вивчаєм,

У цю країну завітаєм,

Проникнемо у глиб віків,

Зустрінемо багато слів,

Знайомих вам і незнайомох,  

Нових, ще зовсім невідомих,

Уживаних давно й забутих,

З таємних надр життя добутих.

    2. Робота з карткою №1. Прочитайте речення. Випишіть виділені слова в зошит. Як часто вживаються виділені слова в повсякденному мовленні? Що вони означають? З΄ясуйте значення виділених слів за словником.

Шевченкова гора піднімається вгору на сажнів тридцять п’ять або сорок прямо над головою. (І. Нечуй-Левицький.) В курені гетьмана січових козаків зібралися кошові, полковники й курінні отамани. (І.Ле.) Жупан на ньому синій. (Г. Квітка-Основ’яненко.) Були пани і мужики, була тут шляхта і міщани, і молоді, і старики. (І. Котляревський.) Хмельницький зупинився, позаду бунчужний став з бунчуком, а хорунжий з малиновим прапором. (П.Панч.)

Словничок незрозумілих слів: (8-9слайди)

3.  «Мозкова атака»

- А ви помітили, що деякі слова зустрічаються дуже рідко в нашому мовленні, а інші ми використовуємо частіше? Як ви гадаєте, з чим це може бути пов’язано?

- А чи хотіли б ви дослідити історію вживання слів і дізнатися,чому зникають з мови одні слова, а на зміну їм з’являються нові?

Багато слів української мови живуть віками, проте є такі, які стають у мові застарілими або й зовсім зникають. Одні слова вийшли із ужитку, бо зникли поняття, які вони називали: жандарм, городничий, кріпак, каганець. Інші слова замінюють виразніші, більш вживані: просинець – січень, марець – березень, гудець – музикант. Активна лексика становить ядро словникового складу мови. Вона об'єднує як споконвічно українські слова, так і численні групи запозичених слів. Головна її ознака — регулярне використання у сфері діяльності людини.

 Пасивна лексика — слова, які вийшли або виходять з активного вжитку, а також нові слова, недавно створені чи запозичені з інших мов — неологізми.

Cлова, які вийшли з активного вжитку, називаються застарілими.

2.  Робота з таблицею (10 слайд)

4. Робота з підручником

Знайдіть і зачитайте визначення ключових понять уроку.

Архаїзми –

Історизми –

Активна лексика –

Пасивна лексика -

Неологізми -

5. Робота з карткою №2

Прочитайте. Випишіть застарілі слова (архаїзми). Доберіть до них загальновживані синоніми з довідки.

1. Аж ось учувся йому знайомий глас (М. Старицький). 2. Я йому для то­го музею дерев'яне рало віддав. Ще від покійного діда зосталося (В. Кучер). 3. Пішла Мотря до сусіди, старої баби-пупорізки, що жила недалеко від їх дво­рища (За Панасом Мирним). 4. Піїти в одах вихваляли войну й царицю (Т. Шевченко). 5. Він, шаблюку вхопивши по-татарському, лівицею, хоч і не був шульгою, рубався люто (О. Ільченко).

Довідка: плуг, повитуха, голос, поети, війна, ліва рука, лівша

6. Фізкультхвилинка (11 слайд)
7. Вибірково-тлумачний диктант

Виписати застарілі слова, з’ясувати їхнє значення, розмежувати архаїзми та історизми.

1. Устами дитини глаголить істина.

2. Сивий оселедець розсипався козакові перед очима.

3. Цю корогву прислали козакам за мужність у бранях з татарами.

4. На валах стояли гармати і гаківниці, щоб відбивати наглі напади ворогів.

5. На голові Кайдашихи був високий очіпок.

6. Ось підвелася одна молодиця, підперезана червоною китайкою.

7. Легка біла газова намітка вкривала її голову з темно-русявим волоссям.

8. Слово вчителя

 У мові йде два паралельні процеси: одні слова старіють і випадають з активного словника, інші з’являються в мові з потреби назвати якесь явище, предмет, ідею, які щойно виникли, або замінити деякі слова більш прийнятними. Слова, що з’явилися в мові нещодавно, називаються неологізмами.

 З часом нові предмети, пристрої, ідеї і т. ін. стають відомими. Так приходять у словниковий склад загальномовні неологізми.

Слова, створені письменником з метою образного висловлення

думки, називаються авторськими неологізми.

Нові неологізми творяться за наявними у мові моделями. Так, за зразком біологія, геологія, зоологія утворилися слова вірусологія, дельфінологія... За зразком атмосфера, стратосфера утворено слово біосфера і так далі. Є також і авторські словотвори. Наприклад вірш Івана Драча.

9. Колективна робота. Ознайомлення з віршем І. Драча. Обговорення авторських словотворів (12 слайд)

Бабусенько, бабулиня, бабусенція.

Ой гаряча, ой бабулик, ой-ой-ой-єчки.—

Ляпотить, хлюпотить у ночовоньках

Дівулиня, дівчина, дівогоренько,

А бабуся так і вештається, ой-я,

А бабище все шупортається, ой-я,

З кочергами, з баняками, банячищами...

Внучка, внученька, студентонька

Спить у баби на ряднищі, на рядні

Під кожухом, кожушиськом, кожушариськом.

На лежанці в цмоки цмокає, аж оєчки.

(Випадає їй казьонний дім,

І валет бубновий в нім,

Туз хрестовий заберу,

Швидше вже сама помру...)

А дівуля, дівчинина, дівувальниця

До кожуха, кожушенька так і горнеться,

А бабуся, бабулиня, бабусенція

До дівчиська, дівчиииська так і тулиться —

Сиротина ж, сиротуля, сиропташечка,

Бабумамця, бабутатко, бабусонечко...

10.  Гра «Аукціон». Працюємо у групах. (13 слайд)

За кілька хвилин учні повинні записати якомога більше неологізмів.

 V. Закріплення вивченого матеріалу

1. Розподільний диктант (14 слайд)

 Запишіть окремо застарілі слова, неологізми, загальновживані слова. Запишіть у фонетичній транскрипції кілька слів.

 Інтернет, літак, пан, агротехніка, ракета-носій, мушкет, вікно, універсам, помічник, школа, гувернантка, вулиця, комп’ютер, книга, гетьман, жупан, лавсан, праця, газета, фунт, телевізор, радіо, свита, хан.

2.  Малюнковий диктант (15 слайд)

Розподіліть назви побачених на екрані предметів на 2 колонки - застарілі слова та неологізми.

Комп’ютер, кольчуга, тостер, меч, плеєр, дискета, мікрохвильова піч, серп, шолом, мобільний телефон, гетьман, жупан.

VI. Рефлексія. Підсумок уроку

- Отже, протягом уроку ми дослідити історію вживання слів і дізнатися,чому зникають з мови одні слова, а на зміну їм з’являються нові. З якою лексикою ви познайомилися?

- Які завдання, виконані на уроці, найбільше сподобались?

«Незакінчене речення» (16 слайд)

Продовжити думку : «Сьогодні на уроці я почув, побачив, зрозумів…»

VII. Виставлення і коментар оцінок

VIII. Домашнє завдання (17 слайд)

 1. Вивчити теоретичний матеріал. Виконати вправу 61.

 2. Скласти і записати розповідь на тему «Хліб на столі» –  про випікання хліба в давнину і тепер, використовуючи застарілі слова (високий рівень).

Додаток до уроку

Картка №1

Прочитайте речення. Випишіть виділені слова в зошит. Як часто вживаються виділені слова в повсякденному мовленні? Що вони означають? З΄ясуйте значення виділених слів за словником.

Шевченкова гора піднімається вгору на сажнів тридцять п’ять або сорок прямо над головою. (І. Нечуй-Левицький.) В курені гетьмана січових козаків зібралися кошові, полковники й курінні отамани. (І.Ле.) Жупан на ньому синій. (Г. Квітка-Основ’яненко.) Були пани і мужики, була тут шляхта і міщани, і молоді, і старики. (І. Котляревський.) Хмельницький зупинився, позаду бунчужний став з бунчуком, а хорунжий з малиновим прапором. (П.Панч.)

Картка №2

Прочитайте. Випишіть застарілі слова (архаїзми). Доберіть до них загальновживані синоніми з довідки.

Аж ось учувся йому знайомий глас (М. Старицький). Я йому для того музею дерев’яне рало віддав. Ще від покійного діда зосталася (В.Кучер). Пішла Мотря до сусіди, старої баби-пупорізки. що жила недалеко від їх дворища (За Панасом Мирним). Піїти в одах вихваляли війну й царицю (Т.Шевченко). Він, шаблюку вхопивши по-татарському, левицею, хоч і не шульгою, рубався люто (О.Ільченко).

Довідка: плуг, повитуха, голос, поети, війна, ліва рука, лівша.