Урок " Активна і пасивна лексика української мови. Застарілі слова (архаїзми та історизми) та неологізми"

Про матеріал

Мета уроку:

Навчальна: дати відомості про активну й пасивну лексику, сформувати поняття про застарілі слова та неологізми, пояснити відмінність між архаїзмами та історизмами, витлумачити їхню роль та роль неологізмів у мовленні та особливості їхнього використання,

Розвивальна: формувати вміння визначати застарілі слова в реченнях і текстах, удосконалювати навички користування словниками, збагачувати словниковий запас, розвивати спостережливість,

Виховна: культуру усного й писемного мовлення.

Перегляд файлу

Урок №                                                                          клас 6

                                                                                        Вчитель Станкевич Л.В.

Тема уроку: Активна і пасивна лексика української мови. Застарілі слова (архаїзми та історизми) та неологізми

 

Мета уроку:

Навчальна:  дати відомості про активну й пасивну лексику, сформувати поняття про застарілі слова та неологізми,  пояснити відмінність між архаїзмами та історизмами, витлумачити їхню роль та роль неологізмів у мовленні та особливості їхнього використання,

Розвивальна: формувати вміння визначати застарілі слова в реченнях і текстах, удосконалювати навички користування словниками, збагачувати словниковий запас, розвивати спостережливість,

Виховна: культуру усного й писемного мовлення.

Тип уроку:  урок засвоєння нового матеріалу з елементами гри.

Обладнання: підручник, тлумачний словник, словник іншомовних слів, роздавальний матеріал, ІКТ.

 

Хід уроку

 

І. Актуалізація опорних знань

 

1. Перевірка домашнього завдання

 

2. Робота біля дошки.

Записати речення, визначити в них власне українські та запозичені (іншомовного  походження) слова. Витлумачити лексичні значення цих слів, за потреби скориставшись словником.

 

    1. В хвилини тихого світання усі дерева п'ють росу (Л.Дмитерко). 2. Тихо в садку, тихо в місті, бо пізня година (Леся Українка). 3. А день – як вестерн. Не стиха й на мить розгнуздана пташина канонада. (Є.Гуцало). 4. На вулиці біганина, шум. (А.Головко). 5. В туфельках моделі секонд-хенд дівчинка іде  на уїк-енд. (За  Н.Гуменюк).

 

3. Виконання завдань за  картками.

 

 

КАРТКА 1

 

  *Переписати, вставляючи пропущені літери. Визначити іншомовні слова та він них утворені (похідні). Пояснити лексичне значення кожного такого слова, за потреби звернувшись до словника іншомовних слів.

 

1. Оф..си аж тріщать від найсучаснішої техніки: телефонів, факсів, комп’ютерів, пр…нтерів, сканерів, ксероксів,  мон..торів. (О.Сенчик). 2. Людина сама собі створює безліч проблем:  заборон, пер..шкод, бар’єрів, ф..льтрів і шлагбаумів. (О.Сенчик). 3. Боятися треба хіба що духовної г..под..намії і екологічного забруднення душі. (Я.Климентовська).

*Визначити орфограми в іншомовних словах та словах, від них утворених.

* Пояснити вживання розділових знаків.

 

 

 

КАРТКА 2

 

   *Виписати слова іншомовного походження та похідні (утворені) від них. Пояснити лексичне значення виписаних слів, визначити в них орфограми, обґрунтувати  написання слів.

 

Хто свого часу творив імідж, скажімо, Лесі Українці? Та ніхто. Донедавна й понять таких не було – імідж, рейтинг. Вона сама собі творила популярність. Титанічною працею творила, потужним талантом своїм. “Публіка” ж,  очевидно,  мала право на вибір “свого” взірця. (З газети).

 

 

ІІ. Підготовка до сприймання нового матеріалу.

 

Вправа 1

Допиши пропущене (презентація 1)

 

Лексикологія — це розділ мовознавства, що вивчає значення й походження слів.

Лексика — це всі слова, що є в мові.

 

.

ІІІ. Повідомлення теми,  мети і завдань уроку. Мотивація навчання.

 

ІV. Ознайомлення  з новим матеріалом, його осмислення.

 

1. Переглянь презентацію 2.

 

На екрані

Звучить текст

Заставка (відео чи футаж). Сюжет: з’являється книга, з неї вилітають букви (багато). З певних букв складається таке слово:

ЛЕКСИКОЛОГІЯ

 

Пасивна лексика

Стрілочка вліво

застарілі слова

Поруч стрілочка вправо

неологізми (нові слова)

Застарілі слова та неологізми належать до пасивної лексики, бо їх уживають не всі мовці.

Та ж сама схема + додаємо дві стрілочки вниз від застарілих слів

історизми

архаїзми

 

 

 

 

Архаїзми

Будь ласка, малюнки до кожного слова, показуємо їх послідовно

 

перст (палець)

длань (долоня)

куафер (перукар)

Архаїзми — це слова, витіснені з ужитку синонімами:

перст (палець) длань (долоня), куафе́р (перукар). Архаїзми здебільшого вживають як стилістичний засіб у художньому та публіцистичному стилях.

Історизми

Будь ласка, малюнки до кожного слова, показуємо їх послідовно

 

боярин

жупан

очіпок

сакви

Історизми — це слова, що вийшли з активного вжитку через те, що зникли поняття, які вони називали: боя́рин, жупа́н, очі́пок, сакви́.

Історизми вживають тоді, коли потрібно дати характеристику минулим епохам.

Видео, без звука (бо читається текст), про гіперлуп

https://www.youtube.com/watch?v=mwzl9aUcMfo

1.50-2.08

Неологізми — це нові слова, які виникають у мові: гіперлуп, гіперпетля, форвакуум, вакуумний потяг.

Таж сама схема + додаємо стрілочку вниз від неологізмів

Авторські неологізми

 

брунькоцвіт

злотозор

У художній літературі є авторські неологізми, які творить сам письменник: брунькоцвіт, злотозор.

На любом школьном футаже появл. слова:

 

Хто не знає свого минулого,

той не вартий свого майбутнього.

М. Рильський

Хто не знає свого минулого,

той не вартий свого майбутнього.

М. Рильський

 

 

 

2. Робота з підручником.

 

Усне виконання вправи 74.

Опрацювання теоретичного матеріалу (с.44)

Усне виконання вправи 75.

 

V. Виконання вправ на застосування і закріплення знань,  формування умінь і навичок.

 

  1. Вибірковий диктант.

Виписати застарілі слова, пояснити  лексичне значення кожного. Визначити історизми і власне архаїзми.

 

 І. 1.Це твоя корогва, Україно, наді мною клекоче. (Ю.Липа.) 2. Мабуть, край лісу тут хорунжі й хорунженки тримали свій редут. (Д.Білоус). 3. Осавула звечора знов загадував на панщину. (І.Нечуй-Левицький). 4. Громада повинна була одроблять то за чередника, то за титаря, то якийсь вигаданий паном шарварок. (І.Нечуй -Левицький). 5. Ходить лірник, корбу крутить. (Б.Гірський.) 6. Колись були воли, очкур і постоли… Тепер волів катма, не стало і ярма. (П.Федотюк.) 7. Кругом дівчата танцювали  в дрібушках, в чоботах, в свитках. (І.Котляревський.)

    ІІ. 1.Як одступиш од грамоти на аршин, то вона од тебе на сажень. 2. У нього і сволок молоко дає. 3. Наварили галушки на три пяді завдовжки. 4. Хоч надів жупан, не цурайся свитки. 5. Якби баба вуса мала, то куделю би не пряла. 6.Макогін -  хазяїн у хаті. 7. Нехай у постолах гречка родить. (Народна творчість).

 

  1. Робота з підручником.

Письмове виконання вправи _________.

 

  1. Розподільний диктант.

Диктовані парами застарілі слова та їхні відповідники в сучасній мові записати в дві колонки так, щоб спочатку йшло літературне слово (нормативне), потім  його застарілий синонім. Є застарілі слова історизмами чи архаїзмами?

 

 Бій – баталія, військо – дружина, комонний – кінний, вікторія – перемога, перекладач – толмач, ректи – говорити, підліток – отрок, красило – барвник, перукар – кауфер,  кольдкрем – мазь.

 

  1. Пояснення вчителя.

Мовна норма – мовний варіант у сфері вимови, слововживання, словозміни, закріплений практикою і рекомендований до вжитку як обовязковий.

 

  1. Пояснювальний диктант.

Визначити застарілі слова. За словником зясувати лексичне значення кожного.

 

     1.Тече ріка велика Борисфен. (Л.Костенко). 2. А серце прагне січі й далини. (А.Малишко). 3. Чи є між нами Симиренко з калиткою і поетичним вухом? (П.Мідянка). 4. Сам собі сказав хлопчак: «До музею                                                                                                                                                              здам личак». (Л.Біленька.) 5. Наш родовід іде від плуга, від рала і від лемеша. (О.Довгий). 6. Я вийшов і пішов. Я йшов один, як перст. (М.Вінграновський). 7. Нове мотовило  аж гуло в її руках і черкалося об сволок. (І.Нечуй-Левицький). 8. Заплакала мати, покинула праник, присіла на кладці. (П.Воронько).

  1. Робота в групах.

Скласти висловлювання (обсягом 6-8 речень) за картиною І.Рєпіна «Запорожці пишуть листа турецькому султану», використавши подані застарілі слова.

 

    Кошовий, сотник, курінний, хорунжий,  писар, каламар, каламайка, жупан, свита, опанча, китайка, оселедець, спис,  самопал, пістоль, мушкет, гаківниця.

 

    Кожна з груп має  вибрати для свого висловлювання певний жанр:

  • діалог між козаками, які пишуть відповідь на лист султана;
  • текст листа одного з козаків до матері (сестри, дружини) про листування січовиків із султаном;
  • текст розділу (параграфа) підручника історії України для малят;
  • текст розповіді про картину екскурсовода Історичного музею;
  • телефонну розмову (діалог) між туристом-іноземцем, що побачив картину в музеї, і його ріднею за кордоном
  • сценарій мультиплікаційного фільму, у якому йдеться про листування січовиків із султаном;
  • сценарій комп’ютерної гри «Як козаки з султаном листувалися» і т.под.

Після виконання завдання доповідачі ознайомлюють клас із результатами роботи.

 

  1. Самостійна робота в зошиті

(З поданими неологізмами складіть і запишіть речення. Витлумачте лексичне значення кожного зі слів).

         Українотворчий,  екобезпека,  вогнеборець,  сек’юриті,  слоган,  реп.

8. Робота біля дошки.

(Записати речення. Визначити авторські неологізми. Яка їхня роль у поетичному мовленні?)

   1. Згадавсь чомусь Іван Франко і вічнодумна  Леся Українка. (П.Тичина). 2. Нам би героїчної музики Бетховена на щодень, щоб перемінити нашу роззявкувату, скраюхатню натуру. (В.Захарченко.) 3. Золотокрила, золотокоса, до нас приходить царівна осінь. Чимось багата, чимось печальна, хмародоросла, дощеврожайна. (Зоряна Живка). 

9. Гра «Перевтілення»

(Спробувати розповісти про неологізми у стилі реп. Використати такі рими):

 слово – загадково; нові – в голові; будемо – не забудемо; словник — материк.

10. Гра «Мовознавець»

(Дібрати й записати слова, що відповідають поданим лексичним значенням. Які з них можна вважати неологізмами? Які ще недавно ними були?)

   1. Специфічний, проміжний між усним та письмовим вид мовлення, що виник у спілкуванні через Інтернет. 2. Автор і/або редактор Вікіпедії  - вільної універсальної електронної енциклопедії.  3. Фотоавтопортрет, зроблений за допомогою камери смартфону чи веб-камери. 4. Інтернет-провокатор, який бере участь у віртуальному спілкуванні з метою викликати конфлікт. 5. Неправдива інформація, яку ЗМІ подають як реальну новину.

Довідка. Нетспік.  Вікіпедист.  Селфі.  Фейк. Троль.

 

 

VІ. Підбиття підсумків уроку.

 

  1. Бесіда

З опорою на таблицю розповісти про активну й пасивну лексику української мови.

 

АКТИВНА

ЛЕКСИКА

ПАСИВНА ЛЕКСИКА

зрозуміла усім, але маловживана у живому щоденному спілкуванні

 

вільно вживається  в живому щоденному спілкуванні в усіх сферах людського суспільства в різних стилях і жанрах

ЗАСТАРІЛІ СЛОВА

 

вийшли або виходять з активного словника

НОВІ СЛОВА

(НЕОЛОГІЗМИ)

входять до активного словника для називання  нових предметів

і явищ:

 

 

хліб

вода

пшениця

мати

стіл

сорочка

зелений

 

ІСТОРИЗМИ

вийшли з ужитку у звязку зі зникненням понять, що ними називалися

АРХАЇЗМИ

назви понять і явищ, витіснені іншими

словами, які є

сьогодні загальновжива

ними

 

екстранет

блог

наноробот

інстаграм

 

боярин,

панщина,

плахта

очкур

пря,

тать

ниткоплут (ткач)

 

  1. Виконання тестові завдання

 

VІІ. Домашнє завдання.

  1. Вивчити теоретичний матеріал
  2. Виконати вправу ____________.

1

 

Середня оцінка розробки
Структурованість
5.0
Оригінальність викладу
5.0
Відповідність темі
5.0
Загальна:
5.0
Всього відгуків: 1
Оцінки та відгуки
  1. Селевко Віра Олександрівна
    Загальна:
    5.0
    Структурованість
    5.0
    Оригінальність викладу
    5.0
    Відповідність темі
    5.0
doc
Додано
17 липня 2018
Переглядів
34345
Оцінка розробки
5.0 (1 відгук)
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку