6 клас                                                                                                                  Мова

Фразеологізми. Поняття про фразеологізм, його лексичне значення

Мета: поглибити знання учнів про фразеологізми, їх особливості й виразні можливості; формувати вміння використовувати фразеологізми в мовленні, знаходити їх у тексті; виховувати учнів у дусі народної моралі.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Обладнання: підручник, фразеологічний словник, роздатковий матеріал.

Хід уроку

І. Мотивація навчання школярів

1. Організаційний момент.
2. Вправа, на основі якої учні повинні самостійно сформулювати тему уроку. (Вірш Г.Бойка “Веремій”).

ВЕРЕМІЙ

                                                      Це дідусь хороший мій,

  Звуть його так — Веремій.

                                                      Так він дивно розмовляє,

  Що попробуй — зрозумій!

  В цирку був я з дідусем —

                                                      Ми там бачили усе:

                                                      І жонглера, і ведмедя

                                                      На швидкім велосипеді...

Я крутивсь, дідусь спитав:

— Ти прийшов ловити ґав?

                                                     Ну й дідусь мій, Веремій!

                                                     Що він каже? Зрозумій.

         Грались ми з Рябком кудлатим,

                                                     Посварилися із братом.

                                                     Брат мовчав, і я мовчав,

                                                     А дідусь обох повчав:

• Так до бійки недалеко!

                                                     Що це ви розбили глека?..
                                                     Братик, плачучи, сказав:

                                                     Глека я не розбивав!
                                                     Ну й дідусь мій, Веремій!
                                                     Що він каже? Зрозумій.
                                                     Ми були біля криниці,

                                                     З неї я хотів напиться.

                                                     Нахиляюсь, гнуся, гнусь —

                                                     До води ж не дотягнусь...

                          А дідусь мій: —   Що? Попив?

                                                     Шилом патоки вхопив?

                                                     Знов мені не зрозуміло:

                                                     Тут — ні патоки, ні шила!

                                                     Ну й дідусь мій, Веремій!

                                                     Що він каже? Зрозумій.

                                                     Братик спать ніяк не хоче:

                                                     Хоч і сонні в нього очі,

                                                     Вередує: —   Я не ляжу!

                                                     А дідусь ласкаво каже:

                                                     От якби ти зараз ліг —

              Ти б заснув без задніх ніг!
                         Братик ліг, питає в нього:

                                                     — Де ж у мене задні ноги?

                                                     Ну й дідусь мій, Веремій!

                                                     Що він каже? Зрозумій.

                     Я, сестричка й менший брат

                                                    Втрьох збирали виноград,

                                                    Сперечалися ми все:

                                                    — Хто з нас кошик понесе?

                                                    Дідуся ми розгнівили:

                                                    —  Що ви кашу заварили?

                                                             — Де ж та каша? — мовив брат. —

                                                   Ми ж збирали виноград!

                               Ну й дідусь мій, Веремій!

                           Що він каже? Зрозумій.

Бесіда

1. Чому внук не розумів слів дідуся?
2. Як називаються вирази, які вживав дідусь?
3. Чим вони особливі?
4. Які фразеологізми ви запам´ятали? (ловити ґав, розбили глека, шилом патоки вхопив, заснув без задніх ніг, кашу заварили).
5. Що означають ці фразеологізми? (бути розсіяним, посваритися, нічого не скористати, міцно, почати справу, яка може призвести до неприємних наслідків).

ІІ. Сприйняття і засвоєння учнями нового матеріалу

1. Записати і пояснити речення:

Дівчата повсідалися на перелазах і витрішки продавали, а хлопці неподалік сушили зуби і перемивали кісточки дівчатам.

2. Слово вчителя.

В українській мові є багато стійких словосполучень, тобто словосполучень, які складаються з певних слів, які сприймаються як єдине ціле. Ці словосполу-чення часто можна замінити одним словом: набити руку – навчитися; накивати п’ятами – втекти, наступати на п’яти - наздоганяти.

3. Робота з підручником.

4. Бесіда

а) Як ви розумієте слова “стійке словосполучення”?

б) Як, на вашу думку, називається наука, яка вивчає фразеологізми?

в) У яких стилях мовлення, на вашу думку, вживаються фразеологізми?

г) Яка їх роль?

5. Пояснення вчителя.

     Якщо зміст фразеологізму незрозумілий, звертаємося до ... (учні завершу-ють речення – словника). А який словник, на вашу думку, нам у такому випадку потрібний? (Фразеологічний).

     Учитель демонструє двохтомний фразеологічний словник.

     Фразеологічний словник містить у собі фразеологізми, їх тлумачення та ви-значення форм граматичного зв΄язку з іншими словами, що з ними пов΄язуються.

     Основною одиницею словникового реєстру є фразеологізм. Найчастіше слов-ники складені гніздовим способом, тобто фразеологізми згруповано навколо ключового слова.

 Фразеологізм разом із ремарками, тлумаченням, варіантами, синонімічними рядами та ілюстраціями складає словникову статтю і є її заголовком.

 Впродовж наступного етапу уроку учні за потреби використовують словник.

ІІІ. Виконання вправ

1. Прочитати речення, сказати, чим відрізняються словосполучення, викорис-тані в них.

    Лісоруб вбив клин у соснову колоду.      Цими словами Марійка вбила клин

                                                                         між Софійкою та Настею.

                                  (Вбити клин – роз´єднувати кого-небудь, сіяти ворожнечу)

    Зі солом´яної голови опудала вилетіла    Усе те, що збиралася сказати Олен-

зграйка горобців.                                            ка, нараз вилетіло з голови.  

                                          (Вилетіти з голови – забути щось)

    Батько припер до стіни драбину.              Павло припер мене до стіни своїми

                                                                          запитаннями.

                         (Приперти до стіни – поставити когось у скрутне становище)

2. Розкрити значення фразеологізмів (робота в групах)

    І група: Ані пари з уст (мовчати), брати ноги в руки (тікати), бути на сьо-мому небі (бути дуже задоволеним), виходити сухим з води (уникнути пока-рання);

    ІІ група: Втерти носа (провчити, перевершити когось у чомусь), збивати з пантелику (заплутувати), ляси точити (вести пусті балачки), ману пускати (обдурювати);

    ІІІ група: рукою подати (дуже близько), світу не бачити (захопившись од-ним, не звертати уваги на інше; бути дуже заклопотаним), хоч в око стрель (дуже темно), хоч греблю гати (дуже багато).

     3. Відновити («полатати») фразеологізми (доповнити поданими «латками» слова, щоб отримати фразеологізм (завдання для груп на швидкість).

І група: «Латка»: ніс, язик, око, нога, рот, зуб

       Чого ліва ... забажає; пробувати на ... ; на весь ... ; тішити ... ; ... як помело; тримати ... за вітром.

        ІІ група: «Латка»: свиня, ведмідь, кіт, миша, собака, коза

     Ласий, як ... до меду; пропав як ... на ярмарку; подібний як ... на коня; бідний, як церковна ... ; пожививсь як ... мухою; обідрав як Сидорову ... .

        ІІІ група: «Латка»: сич, горобець, ґава, павич, галки, півень

Стріляний ...; ні пава, ні ... ; лічити ... , надувся як ... , пускати ... , ходити як ... .

    4. Добрати фразеологізми у значенні:

        І група: Багато (хоч греблю гати; і кури не клюють, як у небі зірок, яблуку ніде впасти, курці ніде клюнути, видимо-невидимо, тьма тьмуща).

        ІІ група: Далеко (за тридев´ять земель, де Макар телят пасе, куди і ворон кісток не заносить; де і перець не росте; де козам роги правлять; звідси не видно, за високими горами, за глибокими морями, на краю землі).

        ІІІ група: Давно (за царя Гороха, за царя Тимка, у допотопні часи)

    5. Фразеологічна естафета. Пояснити значення фразеологізмів (фразеологізми записано на аркушах паперу, які прикріплені на дошці – для кожної групи окремо; учні підбігають до дошки по черзі й записують потрібне слово – котра група швидше і правильніше вкаже значе-ння фразеологізмів:

        Як собака з кішкою (погано)

        Як мокре горить (дуже повільно)

        Як бджілка (працьовитий)

        Як в усі (дуже тихо)

        Як нова копійка (вимитий, чистий, причепурений)

        Як риба у воді (дуже добре, вільно, невимушено)

    6. Відновіть, де треба, змінені фразеологізми

        Коли рак заспіває (свисне). З глузду впасти (з΄їхати, зсунутися). Вскочити в кущі (в халепу). Давати солі (перцю). Держати хвіст сторчма (бубликом). І не сві-тить, і не гріє. (Світить, та не гріє).

    7. “Третій зайвий”. Випишіть зайві фразеологізми

       І група

       А. Язиком молоти, теревені правити, забути язик у роті.

       Б. одним миром мазані, одного поля ягода, один в один.

       В. передати куті меду; як мед, то й дожкою; взяти лишку.

       Г. моя хата скраю, не моє діло, лізти не в своє діло.

       ІІ група

       А. Діла на копійку, а балачок на карбованець; сім мішків гречаної вовни і всі неповні; хвальби повні торби, а в торбі нема нічого.

       Б. давати волю рукам, розпускати руки, тримати себе в руках.

       В. на п´яти наступати, накивати п´ятами, дати драла.

       Г. підкладати вогню; мати олію в голові, підливати у вогонь олії.

      ІІІ група

      А. І вусом не вести, і оком не моргнути, і сам не гам, і другому не дам.

      Б. збивати з пантелику, замакітрити голову, голова обертом.

      В. давати перцю, давати прочуханки, давати гарбуза.

      Г. на риб΄ячому хутрі, ні риба ні м΄ясо, вітром підбитий.

ІV. Підсумок.

     Бесіда

1. Чим фразеологізми відрізняються від звичайних словосполучень?
2. Як ви розумієте вираз “стійкі словосполучення”?
3. Яка роль фразеологізмів у мові?

V. Д.з. Записати фразеологізми зі словами: І група око; ІІ група – язик; ІІІ група – рука. Намалювати малюнки до фразеологізмів.