Тема: Прикметник як частина мови. Загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль
Мета: поглибити знання учнів про прикметник як про частину мови; удосконалювати вміння учнів відрізняти прикметники від інших частин мови, визначати їх рід, число, відмінок, синтаксичну роль; формувати вміння вживати прикметники у мовленні; розвивати пам'ять, увагу, аналітичне мислення, зв'язне мовлення; виховувати любов до рідної мови, бережне ставлення до природи
Тип уроку: вивчення нового матеріалу
Вид уроку: комбінований
Хід уроку
І. Організаційний момент.
ІІ. АОЗ. Перевірка д/з. Бесіда:
- Який розділ науки про мову ми почали вивчати? (морфологію, орфографію)
- Що вивчає морфологія? Орфографія?
- Чому шість частин мови називають самостійними?
ІІІ. МНД.
1. Перед учнями лежать картинки-розмальовки.
- Що роблять з цими картинками?
- Спробуймо розфарбувати ці картинки за допомогою слів.
- На які питання відповідають ці слова?
- Поясніть, що вони виражають?
- А чи знаєте ви, якою частиною мови є ці слова?
2. Оголошення теми і мети уроку.
ІV. Вивчення нового матеріалу.
1. Пояснення вчителем матеріалу.
Прикметник – самостійна змінна частина мови.
Загальне значення – ознака предмета (колір, смак, просторові й часові ознаки, належність комусь, зовнішні та внутрішні прикмети людей і тварин).
На які питання відповідає – який? чий? яка? чия? яке? чиє? які? чиї?
Морфологічні ознаки – постійні: розряд (якісні, відносні, присвійні); ступінь порівняння (вищий, найвищий); форма (коротка й повна);
- непостійні: рід (в однині), число, відмінок.
Синтаксична роль – означення, присудок.
2. Робота з підручником.
Прочитайте самостійно матеріал підручника.
Чи можете ви доповнити моє пояснення? Чим саме?
V. Закріплення вивченого.
1. Декламування вірша Світлани Імашевої (учень).
Бджолиний рай, де сріблена роса
Вмиває зорі ранні й вечорові,
Калиново-жоржинова краса -
Який розмай в природі - і у мові.
То українська лагідна душа
Так словом рідним молиться й співає,
Красу земну - у мові залиша:
Прикметник всі ознаки називає.
У нас не кажуть байдуже:- Земля
Але "родюча", "щедра" чи "рідненька"...
І мовить мати про своє маля:
- Моє кохане, золоте, любеньке...
Про все у світі суще - всі дива -
Прикметник відкриває таємниці:
- Який? Яка? Які? - живі слова...
І мова рідна грає та іскриться.
З іменником прикметник заодно
Бо їм у парі йти у мові личить,
Але ось рід, відмінок і число
Прикметник у іменника позичить.
Якщо ж у кого сумнів, може, є,
Прикметник, друзі, це не забаганка,
Він визначає точно, що - чиє:
Усмішка мамина і татова співанка...
Між мов земних космічно так звучить
Пречисте наше українське слово.
Тож бережімо,друзі, для століть
Душі багатство і багатство мови.
Завдання: у перших чотирьох рядочках знайти прикметники, визначити рід, число, відмінок, синтаксичну роль.
2. «Хмари слів» з прикметників до слова «Мова».
Наприклад: ніжна, калинова, барвиста, милозвучна, незнищенна, дзвінкоголоса, веселкова, велична, неповторна, барвінкова, розмаїта, щедра, лагідна, багата, жива, гарна, чиста, виразна, рідна, співуча, вишукана, мудра, щемлива, щира, життєдайна, влучна, дотепна, солов'їна, гомінлива, мелодійна, щебетлива, промениста, люба, грайлива, правдива, осяйна.
3. Творче завдання: скласти зі слів-прикметників вірш про мову.
Наприклад:
Ніжна, мила, світанкова,
Ясна, чиста, колискова,
Мелодійна, дзвінкотюча,
Дивна, радісна, співуча,
Лагідна, жива, казкова,
Красна, чарівна, шовкова,
Найдорожча, добра, власна,
Мудра, сонячна, прекрасна,
Солов'їна,барвінкова,
Українська рідна мова.
VІ. Підсумок уроку.
Бесіда:
- На які питання відповідає прикметник?
- Що означає?
- Назвіть морфологічні ознаки прикметника.
- Яким членом речення буває?
VІІ. Домашнє завдання.
Опрацювати матеріал підручника.
Об'єднатись у «четвірки» і створити лепбук «Прикметник як частина мови».
Розфарбувати картинки-розмальовки.
Тема: Прикметник як частина мови. Загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль
Мета: поглибити знання учнів про прикметник як про частину мови; удосконалювати вміння учнів відрізняти прикметники від інших частин мови, визначати їх рід, число, відмінок, синтаксичну роль; формувати вміння вживати прикметники у мовленні; розвивати пам’ять, увагу, аналітичне мислення, зв’язне мовлення; виховувати любов до рідної мови, бережне ставлення до природи
Тип уроку: вивчення нового матеріалу
Вид уроку: комбінований
Хід уроку
І. Організаційний момент.
ІІ. АОЗ. Перевірка д/з. Бесіда:
- Який розділ науки про мову ми почали вивчати? (морфологію, орфографію)
- Що вивчає морфологія? Орфографія?
- Чому шість частин мови називають самостійними?
ІІІ. МНД.
1. Перед учнями лежать картинки-розмальовки.
- Що роблять з цими картинками?
- Спробуймо розфарбувати ці картинки за допомогою слів.
- На які питання відповідають ці слова?
- Поясніть, що вони виражають?
- А чи знаєте ви, якою частиною мови є ці слова?
2. Оголошення теми і мети уроку.
ІV. Вивчення нового матеріалу.
1. Пояснення вчителем матеріалу.
Прикметник – самостійна змінна частина мови.
Загальне значення – ознака предмета (колір, смак, просторові й часові ознаки, належність комусь, зовнішні та внутрішні прикмети людей і тварин).
На які питання відповідає – який? чий? яка? чия? яке? чиє? які? чиї?
Морфологічні ознаки – постійні: розряд (якісні, відносні, присвійні); ступінь порівняння (вищий, найвищий); форма (коротка й повна);
- непостійні: рід (в однині), число, відмінок.
Синтаксична роль – означення, присудок.
2. Робота з підручником.
Прочитайте самостійно матеріал підручника.
Чи можете ви доповнити моє пояснення? Чим саме?
V. Закріплення вивченого.
1. Декламування вірша Світлани Імашевої (учень).
Бджолиний рай, де сріблена роса
Вмиває зорі ранні й вечорові,
Калиново-жоржинова краса -
Який розмай в природі - і у мові.
То українська лагідна душа
Так словом рідним молиться й співає,
Красу земну - у мові залиша:
Прикметник всі ознаки називає.
У нас не кажуть байдуже:- Земля
Але "родюча", "щедра" чи "рідненька"...
І мовить мати про своє маля:
- Моє кохане, золоте, любеньке...
Про все у світі суще - всі дива -
Прикметник відкриває таємниці:
- Який? Яка? Які? - живі слова...
І мова рідна грає та іскриться.
З іменником прикметник заодно
Бо їм у парі йти у мові личить,
Але ось рід, відмінок і число
Прикметник у іменника позичить.
Якщо ж у кого сумнів, може, є,
Прикметник, друзі, це не забаганка,
Він визначає точно, що - чиє:
Усмішка мамина і татова співанка...
Між мов земних космічно так звучить
Пречисте наше українське слово.
Тож бережімо,друзі, для століть
Душі багатство і багатство мови.
Завдання: у перших чотирьох рядочках знайти прикметники, визначити рід, число, відмінок, синтаксичну роль.
2. «Хмари слів» з прикметників до слова «Мова».
Наприклад: ніжна, калинова, барвиста, милозвучна, незнищенна, дзвінкоголоса, веселкова, велична, неповторна, барвінкова, розмаїта, щедра, лагідна, багата, жива, гарна, чиста, виразна, рідна, співуча, вишукана, мудра, щемлива, щира, життєдайна, влучна, дотепна, солов’їна, гомінлива, мелодійна, щебетлива, промениста, люба, грайлива, правдива, осяйна.
3. Творче завдання: скласти зі слів-прикметників вірш про мову.
Наприклад:
Ніжна, мила, світанкова,
Ясна, чиста, колискова,
Мелодійна, дзвінкотюча,
Дивна, радісна, співуча,
Лагідна, жива, казкова,
Красна, чарівна, шовкова,
Найдорожча, добра, власна,
Мудра, сонячна, прекрасна,
Солов'їна,барвінкова,
Українська рідна мова.
VІ. Підсумок уроку.
Бесіда:
- На які питання відповідає прикметник?
- Що означає?
- Назвіть морфологічні ознаки прикметника.
- Яким членом речення буває?
VІІ. Домашнє завдання.
Опрацювати матеріал підручника.
Об'єднатись у «четвірки» і створити лепбук «Прикметник як частина мови».
Розфарбувати картинки-розмальовки.