Урок "АКТИВНА І ПАСИВНА ЛЕКСИКА. ЗАСТАРІЛІ СЛОВА"

6 клас                                                                                                                  Українська мова

ТЕМА. АКТИВНА І ПАСИВНА ЛЕКСИКА. ЗАСТАРІЛІ СЛОВА ( АРХАЇЗМИ, ІСТОРИЗМИ). НЕОЛОГІЗМИ

Мета: навчальна: ознайомити шестикласників із поняттями «активна» і «пасивна» лексика, різновидами «пасивної» лексики; формувати загальнопізнавальні вміння аналізувати лексику за активністю вживання, розрізняти слова, що є у повсякденному вжитку, і ті, які рідко використовуються в мовленні, вдосконалювати навички використання таких слів;

розвивальна: розвивати навички колективної та самостійної роботи; здатність до логічного мислення, творчу уяву, мовленнєві навички;

виховна: через слово виховувати повагу до звичаїв і  традицій пращурів, та історичного минулого свого народу.

Міжпредметні зв’язки: мова, література, історія України, образотворче мистецтво.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань ( урок-подорож)

Методи та прийоми: метод бесіди, метод роботи з підручником, прийом « Орфографічна дуель», прийом « Мозкова атака», метод дослідження, метод « Ущільнене опитування», метод роботи в парах, групах, метод « Незакінчене речення».

Обладнання: мультимедійні засоби, комп’ютерна презентація до теми, картки, запис пісні « Чи не той –то Хміль», інтернет- ресурси.

Девіз уроку:

Нове вивчай, а старе пам’ятай.

Хід уроку

І. Організаційний момент 

II. Перевірка домашнього завдання

1. Фронтальна перевірка письмового домашнього завдання.

2.Орфографічна дуель

(Два учні працюють біля дошки, ще два учні у якості «вчителя» перевіряють написане, оцінюються четверо учнів)

Якось компанія літераторів завітала до приміського ресторану. Письменник В.Стефаник проглянув меню й замовив:
- Шість порцій орфографічних помилок.
- Цього подати не можемо, не тримаємо,- відповів офіціант.
- Однак у меню великий вибір помилок на всі смаки,- сказав Стефаник і зачитав меню.
Завдання: Оформіть грамотно поданий текст меню.
1.       Бул…он кур…ячий із фр…кадел…ками.
2.       Брю…ел…с…ка  капуста, зап…ч…на з шинкою.
3.       Курча по…ам…р…канс…к… .
4.       Короп  в см…тані.
5.       Шампін…они  в см…тан…ому соусі.
6.       К…мпот груш…во…вишн…вий.
7.       П…ріг із ябл…ками по…полтавс…к… .
8.       К…сіл… груш…вий.
9.       Нирки т…ляч… смаж…ні в сухарях.
10.     В…н…грет.
11.   Кабачки фарш…ровані м…сом і гр…чан…ою каш…ю.
12.   Зап…канка картоплян…а.

ІІІ. Актуалізація опорних знань, умінь і навичок

1. Мовознавче дослідження ( робота на картках)

Прочитайте речення. Випишіть виділені слова в зошит. Як часто вживаються виділені слова в повсякденному мовленні? Що вони означають? З΄ясуйте значення виділених слів за словником.

Шевченкова гора піднімається вгору на сажнів тридцять п’ять або сорок прямо над головою. (І. Нечуй-Левицький.) В курені гетьмана січових козаків зібралися кошові, полковники й курінні отамани. (І.Ле.) Жупан на ньому синій. (Г. Квітка-Основ’яненко.) Були пани і мужики, була тут шляхта і міщани, і молоді, і старики. (І. Котляревський.) Хмельницький зупинився, позаду бунчужний став з бунчуком, а хорунжий з малиновим прапором. (П.Панч.)

2. «Мозкова атака»

- А ви помітили, що деякі слова зустрічаються дуже рідко в нашому мовленні, а інші ми використовуємо частіше?

- Як ви гадаєте, з чим це може бути пов’язано?

- А чи хотіли б ви здійснити мандрівку машиною часу, щоб дослідити історію вживання слів і дізнатися, чому зникають з мови одні слова, а на зміну їм з’являються нові?

ІV. Ознайомлення учнів з темою, метою і завданнями уроку

Слово вчителя

  Як ви вже зрозуміли, ми продовжуємо працювати над темою « Лексикологія». Девіз цього уроку - « Нове вивчай, а старе пам’ятай». Наш урок незвичайний. На ньому ми помандруємо в минуле та зазирнемо в майбутнє, аби побачити, якою була чи стане наша мова. Ми познайомимося зі словами, якими користувались князі Київської Русі та запорозькі козаки, і , навіть, з такими, якими розмовлятимуть у далекому майбутньому. Отже, вирушаймо!

V. Сприймання та засвоєння учнями навчального матеріалу

1.Словничок незрозумілих слів :

Активний - енергійний, діяльний , завзятий.

Пасивний – бездіяльний.

2. Слово вчителя (опрацювання теоретичного матеріалу).

  Активна лексика становить ядро словникового складу мови. Вона об'єднує як споконвічно українські слова, так і численні групи запозичених слів. Головна її ознака — регулярне використання у сфері діяльності людини.

  Пасивна лексика — слова, які вийшли або виходять з активного вжитку.

Багато слів української мови живуть віками, проте є такі, які стають у мові застарілими або й зовсім зникають. Одні слова вийшли із ужитку, бо зникли поняття, які вони називали: жандарм, городничий, кріпак, каганець. Інші слова замінюють виразніші, більш вживані: просинець – січень, марець – березень, гудець – музикант.

   Із розвитком науки, техніки, мистецтва з’являються нові слова, предмети, явища, які вимагають відповідних назв( скажімо, ком’ютер, плеєр, дискета,смс.) Таким чином виникають нові слова – неологізми, які згодом стають загальновживаними.

3. Робота з таблицею

4.Робота з підручником

Знайдіть і зачитайте визначення ключових понять уроку.

Архаїзми –

Історизми –

Активна лексика –

Пасивна лексика -

Неологізми -

VІ. Виконання учнями вправ на закріплення вивченого матеріалу

Початок подорожі

- А тепер закрийте очі і уявіть, що ми опинилися у машині часу. Ми летимо через часовий простір у далеке минуле. Ось карта нашої подорожі.

КАРТА ПОДОРОЖІ

Зупинка №1 «Київська Русь»

    - Чуєте : брязкіт зброї, іржання коней. Це часи, коли руським князям в 10 - 12 ст. доводилось часто виступати у військові походи задля оборони руських земель від нападників. Про цю епоху багато чого може розказати наш гід.

 Повідомлення учня. (випереджальне завдання)

  За часів Київської Русі існувала старослов’янська мова, у якій уживались такі слова, як : піїт(поет), рать(дружина, військо), десниця(права рука), уста(губи), перст(палець). З часом деякі речі вийшли з ужитку – і тому зникли їх назви, а деякі були замінені іншими словами. Такі застарілі слова (архаїзми) використовують зараз письменники у творах, для передачі життя людей у ті часи.

Дякуємо за цікаву та повчальну розповідь і спробуємо добрати відповідні слова та словосполучення сучасної української мови до слів-архаїзмів.

Гра « Знайди пару»

До слів-архаїзмів, поданих у колонці ліворуч, доберіть відповідні слова і словосполучення сучасної української мови, подані в правій колонці.

А. ПРАВА РУКА

Б.  ЗОЗУЛЯ

В. БИТВА

Г.  ВІЙСЬКО

Д.  ПАЛЕЦЬ

Ж. ДЗЕРКАЛО

З.   ВОЇНИ

1.               ВОЇ
2.               ПЕРСТ
3.               СВІЧАДО
4.               ЗИГЗИЦЯ
5.               РАТЬ
6.               БРАНЬ
7.               ДЕСНИЦЯ

- Отже, ми познайомились зі словами, якими користувались за часів Київської Русі. Вони вийшли з ужитку, а на їх місце прийшли нові слова. Як вони називаються? Так, це АРХАЇЗМИ.

Зупинка №2 «Запорізька Січ»

« Ущільнене опитування»

- Як ви гадаєте, чи однакові вживались слова в період існування Запорізької Січі та Київської Русі?

- Кого з князів Київської Русі видатний історик Михайло Грушевський назвав першим запорожцем? І чому? (Святослава)

- А чуєте пісню ? (звучить пісня « Чи не той то Хміль…»).

- Про кого ця пісня?

- Хто такий Богдан Хмельницький?

Колективна робота з текстом

Прочитайте текст. Про кого йдеться мова в тексті? Хто ця людина? Що вам відомо про неї? Випишіть виділені слова в зошит. Як часто вживаються виділені слова в повсякденному мовленні? Що вони означають? З΄ясуйте значення виділених слів за словником.

Богдан Хмельницький брав участь у польсько-турецькій війні 1620-1621 років. У цій війні вбито його батька, українського сотника Михайла Хмельницького. Богдан потрапив у полон, де вивчив турецьку і татарську мови. Після двох років неволі Хмельницький повернувся до батьківського маєтку  в Суботові й записався до реєстрових козаків. Зібравши десять тисяч відважних козаків, Хмельницький 1621 року потопив на Чорному морі дванадцять турецьких галер, а решту козацькі чайки переслідували аж до самісінького Царгорода.

Словничок незрозумілих слів:

 Сотник –  в Україні в 16-18 ст. - особа, яка очолювала сотню; обиралася спершу козаками, а згодом призначалася гетьманом або царем.

Маєток – садиба землевласника.

Реєстрові козаки - занесені до переліку, списку.

Галера – старовинне вітрильне багатовеслове  військове судно.

Чайка 1. --  морський водоплавний птах.

Чайка 2.  – істор. Бойовий човен запорізьких козаків з вітрилами та веслами.

- Чи можливо підібрати до ваших слів відповідники в сучасній мові? Ні.Отже, це- ІСТОРИЗМИ.

Фізкультхвилинка

Запорукою успішної роботи кожного колективу є поєднання розумової діяльності з фізичною активністю. Коли я називатиму історизм, підносьте руки догори, архаїзм- простягніть їх уперед.

Баталія, уста, грамплатівка, перст, панщина, очіпок, десниця, ступа.

Зупинка №3 «Гостя з майбутнього»

- А тепер перенесімося на нашій машині часу в майбутнє. Готуючись до уроку, я побувала там трохи раніше за вас і зустріла дівчинку Алісу, яка житиме через 100 років у нашому місті. Вона виявилася дуже уважної , доброзичливою і чемною. Я поросила її розповісти вам про те, яким стане життя через 100 років. Уважно послухайте звуковий лист і запишіть до зошита ті  нові незрозумілі слова, які почуєте.

Дослідження - пошук

Випишіть з данного звукового листа неологізми.

- Доброго дня, шановні мої предки. Мені дуже приємно зустрітися з тими, хто, можливо, буде моїми прабабусею чи прадідусем. Я гадаю, вам цікаво буде послухати, як ми живемо в майбутньому.

  Епоха комп'ютеризації полегшить спілкування людей, на зміну сучасним мобільним телефонам прийдуть відеофони. Які дадуть змогу не лише чути, а й бачити співрозмовника. У кожному місті, у тому числі і нашому, буде свій авіапарк, де спеціальні машини – космосари - рухатимуться в повітрі і слугуватимуть людям на зразок вашого таксі. Учені зазирнуть і в морські глибини – туристам, які бажатимуть помилуватися красою підводного світу, легко буде це здійснити на аквамобілях. Тож до зустрічей в майбутньому!

Слово вчителя

   У мові йде два паралельні процеси: одні слова старіють і випадають з активного словника, інші з’являються в мові з потреби назвати якесь явище, предмет, ідею, які щойно виникли, або замінити деякі слова більш прийнятними. Слова, що з’явилися в мові нещодавно, називаються неологізмами.

   З часом нові предмети, пристрої, ідеї і т. ін. стають відомими. Так приходять у словниковий склад загальномовні неологізми.

   Слова, створені письменником з метою образного висловлення

думки, називаються авторськими неологізми.

   Нові неологізми творяться за наявними у мові моделями. Так, за зразком біологія, геологія, зоологія утворилися слова вірусологія, дельфінологія... За зразком атмосфера, стратосфера утворено слово біосфера і так далі. Є також і авторські словотвори. Наприклад вірш Івана Драча.

Лексична хвилинка

Ознайомлення з віршем І. Драча. Обговорення авторських словотворів

Бабусенько, бабулиня, бабусенція.

Ой гаряча, ой бабулик, ой-ой-ой-єчки.—

Ляпотить, хлюпотить у ночовоньках

Дівулиня, дівчина, дівогоренько,

А бабуся так і вештається, ой-я,

А бабище все шупортається, ой-я,

З кочергами, з баняками, банячищами...

Внучка, внученька, студентонька

Спить у баби на ряднищі, на рядні

Під кожухом, кожушиськом, кожушариськом.

На лежанці в цмоки цмокає, аж оєчки.

(Випадає їй казьонний дім,

І валет бубновий в нім,

Туз хрестовий заберу,

Швидше вже сама помру...)

А дівуля, дівчинина, дівувальниця

До кожуха, кожушенька так і горнеться,

А бабуся, бабулиня, бабусенція

До дівчиська, дівчиииська так і тулиться —

Сиротина ж, сиротуля, сиропташечка,

Бабумамця, бабутатко, бабусонечко...

Гра «Аукціон» (робота в групах)

За кілька хвилин учні повинні записати якомога більше неологізмів.

Малюнковий диктант ( робота в парах)

Розподіліть назви побачених на екрані предметів на 2 колонки - застарілі слова та неологізми.

Комп’ютер, кольчуга, щит, тостер, меч, плеєр, дискета, веретено, мікрохвильова піч, серп, шолом, мобільний телефон.

VІІ. Підсумок уроку

- Ось і завершується наша подорож у минуле й майбутнє. Сподіваюся, вона залишила у вашій пам’яті незабутні враження.

«Незакінчене речення»

Продовжити думку : «Сьогодні на уроці я почув, побачив, зрозумів…»

VІІІ. Оцінювання. Аргументація оцінок

ІХ. Домашнє завдання

1.Вивчити теоретичний матеріал. Виконати вправу 77.

2. Записати й розіграти діалог «Зустріч з Богданом Хмельницьким», використовуючи історизми, придумати власні неологізми. ( учні високого рівня навченості).