Урок. Аналіз образів-персонажів в аспекті феноменального. Нелюди й люди в романі Л.Костенко "Маруся Чурай"

Тема. Аналіз образів – персонажів  в аспекті феноменального. Нелюди й люди в романі Ліни Костенко «Маруся Чурай».

Мета. Утверджувати моральні цінності; формувати вміння творчо осмислювати прочитане; розуміти красу слова поетеси; розвивати творчі здібності, естетичний смак, відчуття  насолоди від читання художнього тексту.

       Застерегти від схожих кроків зради; виховувати почуття власної гідності, порядність і вірність.

Тип уроку: комбінований.

Форма уроку: урок – психологічне дослідження.

Епіграф.

Людині бійся душу ошукати,

бо в цьому схибиш – то уже навіки.

(Л.Костенко)

Хід уроку

І. Мотивація.

1. Запис теми уроку.

2. Ознайомлення учнів із структурою уроку.

Осмислення прочитаного художнього тексту у відповідності до мети конкретним ціле визначенням.

- навіщо потрібен виучуваний матеріал?

- які конкретні знання учень здобуде після його опрацювання?

- наголошується на проведенні рефлексії наприкінці уроку в такій послідовності: аналіз і оцінка          взаємоаналіз і взаємооцінка         самоаналіз і самооцінка.

3. Створення ситуації успіху

       Учитель акцентує увагу класу на значенні для  життя досягати поставленої  мети й  важливості вміння аналізувати й оцінювати результати власної діяльності: «Уроки в школі – кроки до самостійного життя, кожен із вас у школі – це «Я – майбутній . Кожен свій крок до поставленої мети фіксуватимете у картках оцінювання знань,  об’єктивно враховуючи і успіхи, і можливі невдачі».

       Учитель пропонує розслабитись, сісти вільно і налаштуватися на активну роботу з допомогою аутотренінгу: «Я – учень. Я – особистість творча.  Я – здатний. Я – подобаюсь. Не боюся висловлювати судження. Помилившись, шукаю істину. Я хочу знати і вміти».

ІІ. Засвоєння нових знань.

Чому повинні навчитися школярі?  (коментарі вчителя)

       1. Образ – персонажі як явище феноменального  порядку.

       2. Визначення властивостей,  які допоможуть дітям стати оригінальними у

          особистому житті.

       3. Здійснення градації за рівнем феноменальної виразності (позитивне й

           негативне).

       4. Пояснення авторської логіки феноменалізації героїв твору.

       5. Розрізнення феноменального в образах – персонажах за ступенем

           психологічного впливу на читача (учня).

       Учитель: Уявімо, що існує три шкали ступенів феноменальної виразності у межах системи образів – персонажів:

       1) Високий рівень феноменальності - (ВРФ);

       2) Середній - (СРФ);

       3) Низький - (НРФ).

Роботу здійснюємо у два етапи:

       а) первинне сприйняття (наочно-образний);

       б) аналіз (аналітичне заглиблення).

1. Робота в парах. Градація.

Завдання (робота в групах).

- Визначте рівень феноменальної виразності кожного з літературних героїв твору.

-  Чому вони заслуговують саме на таку вашу увагу? Обґрунтуйте рішення.

- Розташуйте персонажів у порядку, який відображає силу вашого враження від них.

 (учні здійснюють певне узагальнення своїх уявлень про систему образів, презентують результати роботи з записами на дошці). 

       Учитель. У правильності ваших рішень всі ми  переконаємося, коли зараз, повернувшись до легенди,  з’ясуємо, хто з героїв  не схибив у житті, не зрадив високому призначенню  – бути Людиною, а хто навпаки.

2. Бесіда з учнями.

       - Який,   з   точки   зору   автора  і  вас,   читачів, є  головним   критерієм

          оцінювання людини? (суд, ставлення до людей).

• Хто звинувачує Марусю? (Орина Бобренчиха,  Галя Вишняківна,  Семен Горбань)
• Чи розумієте ви Грицеву матір? Адже вона втратила єдину дитину.

3. Робота з текстом.

     1. Сцена суду (зачитати, прокоментувати слова козака Якима Шибилиста)  від слів:  «Даруйте, я…» до «І розуму дійшло Чураїв».

     2. ІІІ розділ «Бобренки, ті не дуже бідували…» до «Лютіша стала до роботи…»

Висновок: У чому зміст життя Бобренчихи, Галі? За що люди цінують сім’ю Чураїв, Марусю?

     3. Міні-спектакль (монолог Марусі).

Розділ ІІІ. Від «А може, я несправедлива…» до «Ото женився – і все».

     4. Проблемне питання. Якою ж повинна бути дружина? Яка роль жінки в сім’ї?

     5. Продовження бесіди.

     - Хто  захищає Марусю на суді?

     - Чому саме козаки? Що керує поведінкою Іскри – любов чи справедливість? 

                «А як тоді співатиме Полтава? Чи сльози не душитимуть її?»

• Чому дивно (як саме?) веде себе Маруся? Як пояснити таку поведінку?

                        «Чи, може, він такий і зроду був?»

Порівняємо:

• Зарубіжна література, поезія Вердена –

Каяття: «Шалений!  Що зробив ти із своїм життям?»

Мавка

Лукашеві: «Не зневажай душі своєї цвіту».

• Чому Маруся не простила Гриця?

1. «Він говорив, і відбувалось диво…»

2. «Нерівня душ – це гірше ніж майна»

6. Дослідження за таблицею:

               Чураї           Бобренки

1. Чому сім’ю Чураїв  зображено у формі обручки, а Бобренки – у формі трикутника? (єдність дітей і батьків) (узагальнення)

2. Останнє прохання Марусі до Івана яке?

ІV. Підбиття підсумків.

       Ч и не помилилися ви при складанні гранування людей і нелюдів?  Яка ж межа їх відділяє:

       - глибша душа;

       - людська мораль;

       - гідність людини;

       - справжня людина має своє обличчя – однакове вдень і вночі і …навіть у смерті.

Рефлексія. 

       Отже, історичний роман Ліни Костенко сприймається як дуже сучасний. Чому? Навчає жити і переконує: внутрішні можливості людини безмежні, але  кожен повинен боротися за людину в собі, тоді й життя кожного складатиметься успішно. Саме така думка звучить у епіграфі до нашого уроку.