Урок "Аналіз поезії П. Верлена «Осіння пісня». Зображення пейзажів природи й душі в «Осінній пісні». Сугестивність, музичність, живописність лірики."

10  клас                                                 Урок № 75                                                10.03.2021

Тема уроку: Аналіз поезії П. Верлена «Осіння пісня». Зображення пейзажів природи й душі в «Осінній пісні». Сугестивність, музичність, живописність лірики.

Очікувані результати:

•   знати основні віхи життя і творчості Верлена, риси його індивідуального стилю;
•   характеризувати провідні мотиви лірики П. Верлена;
•   аналізувати ліричний твір (цілісно й у фрагментах);
•   виявляти провідну проблему, тему, мотиви;
•   знати про символізм як художній напрям;
•   виокремлювати символи, пояснювати їхній асоціативний зміст; 
•   сприймати й розуміти естетику образного слова;
•   висловлювати судження щодо художньої цінності прочитаних творів, образів ліричних героїв.

Ключові компетентності:

•   вчитися цінувати власну свободу, ініціативність, обстоювати власні позиції; 
•   доводити значення краси мистецтва для розвитку сучасної людини й світу. 

Предметні компетентності:

•   пояснювати сутність понять «символ», «сугестія»;
•   знати українські переклади творів поетів; 
•   визначати засоби художньої виразності для створення пейзажів у ліриці й образотворчому мистецтві. 
•   усвідомлювати зв’язок літератури й живопису.

Обладнання: ілюстрації живопису 4 пір року, роздруківки до гри, аудіозапис вокального виконання вірша Верлена «Осіння пісня» у перекладі Г. Кочура.

Тип уроку: вивчення художнього твору.

Зміст уроку

1. Актуалізація опорних знань.
   1.            Бесіда на основі життєвого досвіду учнів.

Тема природи – це завжди невичерпне джерело натхнення письменників та поетів, адже ми його невід’ємна частина.

Яка у вас улюблена пора року та чому? (…)

1.     Робота з ілюстраціями.

Погляньте на всі чотири ілюстрації, що на них зображено? (…)

Так, ми бачимо пейзажі весни, літа, осені та зими. Майже у кожного митця в його творчому доробку ми зможемо знайти твори, присвячені природі та навколишньому середовищу.

Як ви гадаєте, чому автори, художники та композитори часто звертаються до теми природи? (Природа існувала та існує завжди, її краса завжди викликає захоплення та натхнення, її не можливо оминути…).

ІІ.        Повідомлення теми й завдань уроку.

2.1.       Слово вчителя.

Тема нашого сьогоднішнього уроку: «Аналіз поезії П. Верлена «Осіння пісня». Зображення пейзажів природи й душі в «Осінній пісні». Сугестивність, музичність, живописність лірики». Розгорніть ваші зошити та запишіть дату й тему (робота в зошиті).

2.2.       Повідомлення завдань.

Ми з вами сьогодні прочитаємо виразно поезію Верлена «Осіння пісня», порівняємо її переклади українською мовою, схарактеризуємо основну тему та ідею, визначимо засоби художньої виразності.

2.3.       Гра «З’єднай терміни».

Перед тим, як перейти безпосередньо до твору, згадаємо, що означають деякі терміни. Погляньте на дошку – ви бачите терміни та їх дефініції. Ваше завдання – з’єднати правильне значення з терміном.

ІІІ.        Сприймання й усвідомлення навчального матеріалу.

3.1.       Коментар учителя.

Ви вже знаєте, що найприкметнішою рисою верленівської нової поетичної мови є музичність.

Як ви це розумієте? (…)

Під «музичністю» Верлена не слід розуміти тільки бездоганну організацію вірша (використання фонетичних засобів мови — повторів, алітерацій, внутрішніх рим, ретельного добору голосних та приголосних тощо — заради створення ефекту «милозвучності»). «Музична стихія» у Верлена — новий тип поетичного мислення і зовсім нова поетика. Верлен послаблює логічну зв'язність поетичного тексту заради посилення ритміко-інтонаційної єдності, єдності враження від вірша. Завдяки цьому його вірші сприймаються читачами безпосередньо, як сприймаються слухачами музичні твори. Це — крок у напрямку створення нової, універсальної поетичної мови, про яку так мріяли представники модернізму і авангарду.

3.2.        Підготовка до сприймання ліричного твору.

3.2.1.    Прослуховування аудіозапису.

А зараз розгорніть ваші підручники (Ковбасенко, зар. література (профільний рівень), 2018 р.) на сторінці 217. Зараз ми прослухаємо виразне читання вірша за перекладу Григорія Кочура.

3.2.2.      Бесіда за прослуханим.

Чи сподобався вам вірш? Відповідь обґрунтуйте (…)

Які емоції у вас виникли під час прослуховування? (Сум, меланхолію…)

Які саме слова вмотивували ваш настрій? (в журбі, млосні пісні, в полі млистім, блідну…).

До якого жанру лірики належить вірш «Осіння пісня»? (Пейзажної, оскільки роздуми і переживання ліричного героя, викликані явищем природи).

Які кольори асоціюються у вас з поезією «Осіння пісня»? (…)

Вірші, які передають та навіюють емоції ліричного героя чи автора, його переживання – називають сугестивними. Запишіть цей термін. (робота в зошитах)

Сугестія (латин. suggestio, від suggero — навчаю, навіюю) — жанрова специфіка літератури, що базується на нюансованій тональності, додаткових смислових натяках, передчуттях. Звернена до емоційної сфери, до підсвідомості, вона навіює читачеві думки й переживання письменника.

3.2.3.      Мовчазне читання учнями двох варіантів перекладів.

Зараз ваше завдання прочитати самостійно два варіанти перекладу вірша Г. Кочура та М. Москаленка на ст. 217 (Ковбасенко, 2018)

Неголосні

Млосні пісні

Струн осінніх

Серце тобі

Топлять в журбі,

В голосіннях.

Блідну, коли

Чую з імли —

Б’є годинник:

Линуть думки

В давні роки

Мрій дитинних.

Вийду надвір —

Вихровий вир

В полі млистім

Крутить, жене,

Носить мене

З жовклим листям.

Переклад

Григорія Кочура

Довгі жалі,

Скрипок в імлі

Спів осінній, —

Крають, смутні,

Серце мені,

Млосні й плинні.

Сил не стає,

Блідну, як б’є

Час, як завше;

Плачу, прудкі

Давні роки

Пригадавши.

Вийду — й мене

Вітер жене

Напропале,

Кине і знов

Носить, немов

Лист опалий.

Переклад

Михайла Москаленка

3.2.4.      Порівняння двох перекладів.

Який з двох перекладів вам сподобався найбільше? Чому? (…)

В чому різниця між перекладами? Наведіть приклад (Неголосні\Млосні пісні - Довгі жалі,\Скрипок в імлі; Серце тобі - Серце мені; Линуть думки\В давні роки\Мрій дитинних - Плачу, прудкі\Давні роки\Пригадавши; і т.д.)

Чи відрізняється їхній настрій? (Ні)

Чи змінилася суть вірша? (Ні)

Звичайно ні. В цьому і полягають складнощі роботи перекладачів. Ця поезія вимагає неабиякої перекладацької майстерності, її неодноразово відтворювали українською мовою. Першим це зробив Павло Грабовський ще у 1897 р. До цієї праці долучилися також Борис Тен, Микола Лукаш, Григорій Кочур, Святослав Гординський, Михайло Москаленко та ін. Існує більше 30 перекладів саме цього твору.

3.3.     Мовчазне читання критики.

Уважно прочитайте критичний матеріал на ст. 217-218 (Ковбасенко, 2018.)

… «Осіння пісня» — один із найві доміших творів Поля Верлена. Вірш входить до першої збірки поета «Сатурнічні поезії», яка складається з вступного вірша «Давня мудрість», прологу, розділів «Меланхолія», «Офорти», «Сумні пейзажі», «Примхи», «Інші поезії» та епілогу. Вірш «Давня мудрість» є своєрідним ключем до розуміння збірки та образу її ліричного героя. В ньому мова йде про людей, які народжені під знаком Сатурна — похмурої та сумної планети. Вони вирізняються неспокійною важкою вдачею, не мають щастя у житті, й на їхню долю випадає «багато нещасть і жовчі». Саме таким, «сатурнічним», уважав себе і Поль Верлен. Як визнають, до створення «сатурнічного» ліричного героя поета міг надихнути вірш Ш. Бодлера «Епіграф до засудженої книги», в якому йшлося про «книгу зла і гіркоти». Поезії збірки сповнені тривоги, туги й відчаю. Глибокий біль ліричного героя суголосний сумним пейзажам, які стали своєрідним символом-уособленням людської душі. Тож ці пейзажні мініатюри П. Верлена почали називати пейзажами душі. Саме таким «пейзажем душі» став і вірш «Осіння пісня», який увійшов до циклу «Сумні пейзажі».

Ця поетична мініатюра складається з трьох шестирядкових чотиристопних строф. Віртуозна мелодичність цього вірша досягається за допомогою алітерацій та асонансу. Саме звукопис, який в оригіналі немов переливається-трансформується від строфи до строфи, є найскладнішим у перекладі поетичної мініатюри. В оригіналі центральним образом твору є метафора «пісень скрипки осені» («скрипки листопада» (у перекладі Миколи Лукаша); «струн осінніх» (у перекладі Григорія Кочура); «кобз осінніх» (у перекладі Всеволода Ткаченка). Це може бути і нескінченний осінній дощ, і монотонне завивання листопадового вітру, і тужливі ридання. Саме ця осіння пісня стискає серце ліричного героя, потопивши його в журбі. Спогади про минуле («дні ясні», «давні роки мрій дитинних») контрастують із трагічним світовідчуттям і примушують ліричного героя йти в морок ночі, де його крутить і жене «вихровий вир». Символом неприкаяності і приреченості ліричного героя став жовтий листок, зірваний злим осіннім вітром; опалий листок у французькій мові називають «мертвим»: «Рушаю в путь, / А вітру лють / З пересвистом / Мною ізнов / Крутить, немов / Мертвим листом» (переклад Ігоря Качуровського).Ритм вірша неначе повторює рух осіннього листка, який, кружляючи, падає додолу...

3.4.     Бесіда за прочитаним.

До якої збірки ввійшов вірш «Осіння пісня»? («Сатурнічні поезії»)

До якого циклу належить цей твір? («Сумні пейзажі»)

Як ви розумієте вислів «пейзаж душі»? Чи можна назвати вірші Верлена «пейзажами душі»? (Поезії збірки сповнені тривоги, туги й відчаю. Глибокий біль ліричного героя суголосний сумним пейзажам, які стали своєрідним символом-уособленням людської душі. Тож ці пейзажні мініатюри П. Верлена почали називати пейзажами душі.)

Схарактеризуйте ліричного героя «Осінньої пісні». Чи можна назвати цей вірш символом? (Саме ця осіння пісня стискає серце ліричного героя, потопивши його в журбі. Спогади про минуле («дні ясні», «давні роки мрій дитинних») контрастують із трагічним світовідчуттям і примушують ліричного героя йти в морок ночі, де його крутить і жене «вихровий вир». Символом неприкаяності і приреченості ліричного героя став жовтий листок, зірваний злим осіннім вітром)

3.5.     Складання «паспорту» твору.

Зараз усі разом складемо паспорт поезії. Але, так я у нас два переклади, то поділимося на групи, перша – аналізує художні засоби, прийоми та образи за Г. Кочуром, друга – за Москаленком. Відповідно, тема, ідея та мотиви будуть однакові.

3.6.      Коментар учителя.

Отже, зробивши аналіз двох перекладів, ми можемо зробити висновок, що варіант Кочура має більше художніх засобів, більше означень (неголосні, млосні, давні, дитинних…), у той час як варіант Москаленка більш наповнений дієсловами-присудками (крають, плачу, не стає, пригадавши…). Те ж саме можемо сказати й про художні прийоми, варіант Кочура має більше чітко виражених алітерацій та асонансів. Незважаючи на це все, обидва вірші виконані бездоганно, передавши увесь настрій, почуття та образи, які хотів донести сам автор, Поль Верлен.

IV.  Узагальнення та систематизація знань.

4.1.     Складання сенкану.

Розглянувши вірш, беручи до уваги його настрій, я пропоную вам скласти сенкан на тему «Осінь».

Можливий варіант:

Осінь

Хмарна, безбарвна

Засмучує, пригнічує, розчавлює

Викликає сум, утому, журбу

Розчарування

V. Підведення підсумків.

5.1. Підсумкове слово вчителя.

Отже, поезія Поля Верлена загострює найсумніші відчуття. Поет передає тонкі відтінки і глибокі суперечності душевних почуттів. Лунає «Осіння пісня», і відчувається, як осінь впливає на підсвідомість людини і її минуле, немов вона хоче передати людині свою лютість і похмурість. Поль Верлен — неперевершений французький поет-лірик, який з непересічною майстерністю розкриває у своїх творах найінтимніші переживання людини. Його поезії властива сповідальність і свіжість почуттів, гра напівтонів, відтінків барв і почуттів, нюансів вражень та емоцій.

5.2. Оцінювання з мотивацією.

Отже, дякую вам за плідну співпрацю. Ви були активними та уважними. Такі учні, як …. отримають оцінки, після дзвінка підходьте зі щоденниками.

VI. Осмислення домашнього завдання.

Для всіх: вивчити вірш Поля Верлена напам’ять (на вибір учня з опрацьованих на уроках)

*Творчий рівень: написати есе на тему: «Осіння пісня» - шедевр верленівського мистецтва».

За бажанням: намалювати власну ілюстрацію чи пейзаж до поезії «Осіння пісня».