Урок аналізу поетичного твору 10 кл. . Микола Вороний"Іванові Франкові"

 

Новокиївська ЗОШ І-ІІІ ступенів

 

 

 

 

 

 

 

Урок аналізу

 поетичного твору

 (М.Вороний

 «Іванові Франкові»

 10 клас)

 

 

 

 

Учитель української літератури

Присліпська

Світлана Валентинівна
 

Тема. Микола Вороний «Іванові Франкові».

Мета літературної освіти учня-читача, цілі, завдання: ознайомити учнів з життєвим і творчим шляхом Миколи Вороного – «ідеолога» модернізації української літератури; розкрити його багатогранну діяльність, показати М.Вороного як зачинателя українського символізму, з’ясувати зміст та художні особливості поезії «Іванові Франкові»; розкрити головний мотив твору – необхідність для поета бути митцем і громадянином; розвивати вміння розпізнавати символічний твір серед інших, вказувати на художні ознаки символізму у творі, визначити жанрові та ритмомелодійні особливості, передавати власні емоції та почуття; сприяти розумінню учнями національної свідомості як важливого фактора громадянської позиції; поціновувати красу поетичного слова.

Очікуванні результати:

• знати основні віхи життєвого і творчого шляху М.Вороного;
• багатогранність його діяльності;
• потрактувати зміст поняття «символізм»;
• зміст та художні особливості вірша «Іванові Франкові»;
• вміти аналізувати прочитане в єдності змісту і форми.

Тип і різновид уроку (заняття): шкільна лекція з елементами бесіди та АЛТ.

Теорія літератури: теоретико-літературні поняття «символізм».

Літературно-мистецькі зв’язки: світоваа література. Вплив французького і російського символізму на творчість М.Вороного (А.Рембо, Ш.Бодлер, К.Бальмонд, О.Блок).

Наочні засоби навчання: видання творів, портети Миколи Вороного та Марка Вороного, уривок з відеофільму «І голос наш почує світ».

Варіативне домашнє завдання.

Перебіг уроку

І. Зачин уроку

Слово вчителя.      Він народився в один рік з Лесею Українкою, Василем Стефаником, Лесем Мартовичем – митцями, які склали красу і гордість вітчизняного письменства, які вивели його на світові обшири та довели, що українська література – не для «хатнього вжитку». Хто ж він?

   Поет, перекладач, артист і режисер, театральний критик, історик  українського театру, мистецтвознавець і журналіст. Саме такою багатогранною творчою особистістю був Микола Вороний (псевдонім Арлекін, Віщий Олег, Микольчик, Сірюк та ін..).

   Творчість Миколи Вороного – це перша декларація ідей і форм українського символізму.

ІІ. Визначення теми, завдань уроку, умотивування діяльності учнів та вчителя

 

Методична ремарка №1

 

   (Визначена мета уроку зумовлює необхідність застосувати метод шкільної лекції з елементами бесіди та навчальною ситуацією – аналіз ліричного твору.

   Рекомендовано залучити учнів до виконання випереджувальних завдань літературознавчого характеру, виголошення коротких повідомлень про життєвий і творчий шлях М.Вороного та декламування його поезій).

ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів

 

Лекція з елементами бесіди

 

Учитель: постать М.Вороного по-різному трактується у вітчизняному літературознавстві. Його називали «співцем абстрактної краси», типовим представником новочасної української інтелігенції, декадентом, прихильником «чистого мистецтва», його доробок порівнювали з доробком французьких символістів Ш.Бодлера і П.Верлена.

• Що ви знаєте про символізм як  модерністичний   напрямок? (на прикладі творів зарубіжної літератури).

 

Методична ремарка №2

 

1. (Учні на основі знань складають асоціативний кущ «Символізм»)

 

інтуїція чуттєвість

 

модерністичний напрямок           Символізм                         Поль Верлен

                                                                                                    Артюр Рембо

 

насиченість змісту                                                             відтінки

 

                                                                                              музика у слові

 

                     у центрі твору – символ, підсвідомість

 

2. Члени учнівської пошукової групи підсумовують роботу над поняттям символізм.

 

Літературознавча довідка

 

   Символізм (фр. symbolisme – знак, прикмета, ознака) – літературний напрям модернізму кінця ХІХ початок ХХ ст.., основною рисою якого є те, що конкретний художній образ перетворюється на багатозначний символ. Символізм виник у Франції. Представники цього напрямку вважали, що сутність світу не може бути пізнана за допомогою розуму і раціональних засобів, а доступна лише інтуїції і розкривається через певний натяк (знак, символ) у творчому осяянні митця.

   Поет відіграє провідну роль у філософсько-естетичній концепції символісті, бо він відчуває шлях до істини.

   Естетика символізму ставить мистецтво вище реального життя. Головне покликання поета – прагнення до вищого світу, осягнення його.

   Шарль Бодлер       Поль Верлен          Микола Вороний       фундатор українського символізму.

   ІV. Основна частина уроку

1. «Слово про письменника»

 

Методична ремарка №3

 

 Перевірка випереджаючих завдань учнів за таким планом:

1. Дитинство і юність Миколи Вороного.
2. Становлення майбутнього письменника.
3. Театральна діяльність.
4. Еміграція письменника.
5. Повернення в Україну.
6. Літературна діяльність (стислий огляд).
7. Арешт та останні роки життя.

 

Учитель. Під час виступів проведіть літературознавче дослідження (колективно, в парі, індивідуально), заповніть таблицю.

 

Зразок

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. Ознайомлення з ранньою лірикою М.Вороного.

 

Методична ремарка № 4

 

  Учитель виразно читає уривок із посвяти до поеми «Лісова ідилія» І.Франка

Миколо, мій друзяко давній,

Ідеалісте непоправний!

Навів ти на душу чару

З далекого Катернодару …

 

Ні, друже мій, не та година!

Сучасна пісня – не перина,

Не гошпітальнеє лежання –

Вона все пристрасть і бажання …

 

Ах, друже мій, поет сучасний –

Він тим сучасний, що нещасний.

Поет – значить, вродився хворим,

Болить чужим і власним горем.

3. Створення проблемної ситуації.

Проблемне питання:

• Які підстави мав Іван Франко для того, щоб назвати М.Вороного «непоправним ідеалістом»? Чи був ним Вороний? (Відповіді учнів).

 

Елементи шкільної лекції

 

Доповнення вчителя. Естетичні погляди Миколи Вороного.

• Він сформувався під впливом французьких «парнасців», російських поетів естетичного спрямування (О.Фета, Ф.Тютчева) та російських символістів.
• Прагнув наблизитися до Краси – сутності поетичного мистецтва, прагнув зобразити найтонші нюанси людських переживань, названих П.Верленом «пейзажами душі».
• Болісно страждав від розриву між ідеалом і дійсністю, як і романтики попереднього покоління.

Але:

• Гаряче прагнув соціального і національного визволення рідного народу.

Власні погляди на мистецтво

   Микола Вороний висловив у передмові до альманаху «З-над хмар і долин» (1901р.)

 

Методична ремарка № 5

 

(Учитель пропонує учням зробити записи  у зошити).

Естетичні погляди М.Вороного

Твори повинні бути оригінальними, високохудожніми,

з «незалежною вільною ідеєю, з сучасним змістом»,

філософською глибинною …, недосяжною красою і таємничістю.

   У проголошених М.Вороним принципах І.Франко побачив принципи ідеалістичної естетики. Між друзями-поетами розпочалася полеміка. Відповіддю на послання І.Франка стала поезія «Іванові Франкові» (1902р.). Епіграфом до твору – слова Шарля Бодлера: «Предметом поезії є тільки вона сама, а не дійсність».

 4. Робота над аналізом ліричного твору.

Учитель.  Прослухайте поезію і дайте відповіді на запитання:

• Які настрої і почуття передано у творі? Чи можна цю поезію вважати «дружньою відповіддю на Послання»?

(У вірші переважають дружні почуття, довірливий настрій, поет спростовує критичні зауваження свого наставника і порадника).

 5. Робота в парах.

Учитель.

 - Прочитайте поезію ще раз, з’ясуйте про що цей вірш? (Роздуми про завдання поета і поезії, про естетичне кредо митця).

 - У яких рядках це особливо чітко звучить? Прокоментуйте.

(«Моя девіза – йти за віком

І бути цілим чоловіком!»

Поет прагнув перебувати в гущі подій і проблем, бути голосом своєї епохи й народу, але водночас зберегти своє власне і неповторне «я»).

• Подивіться на фото Миколи Вороного. Зверніть увагу на його одяг. Що незвичного ви побачили? Про що це свідчить? (На фото поет – у кожусі та краватці. На перший погляд це дивно: народний одяг (кожух) та європейська краватка. Це свідчить про роздвоєність натур поета).
• Дійсно, на цьому фото яскраво виражено специфічний стиль – народництво і Європа. Таким Вороний був у житті, таким буде і в поезії – роздвоєним між народницькими й модерними європейськими мотивами.
• Які образи переважають у вірші? (Реалістичний образ поета, який шукає нових шляхів розвитку мистецтва. Водночас митець не відмовляється від боротьби, хоч прагне злетіти духом вище, сягнути філософських висот життя).
•  У чому автор переконує свого опонента та читачів? (Переконує, що поезія – це торжество духу, свободи і краси, вона знаходиться над буденністю і кличе людину злетіти. Стверджує, що тільки рядки високої поезії, яка народжується за незалежними законами творчості

« … тягар життя скидають

І душу раєм надихають»)

 - Якими образотворчими засобами підсилюється ця думка? (У вірші яскраві уособлення: «душа бажає скинуть пута», бажає «схопитись і злетіти вгору»; епітети відтворюють прихований світ особистості: «високі думи», «щирі почуття», «святоблива ліра» поряд із «байдужим життям», «таємничими чарами»; оксиморон: «І паперовими мечами

Вимахують над головами»

Допомагають висловити сильні почуття риторичні фігури (питання, оклики, заперечення, ствердження. Виражальність слова підсилюється апострофою (звертанням до відсутньої людини) «учителю», «мій друже». Водночас ці звертання вказують на дружній характер дискусії).

• Що робить поезію близькою до символізму? (Спогад про рай, нірвану, про землю обітовану).

6.Словникова робота

Нірвана – стан блаженного забуття, термін буддійської релігії та філософії.

• Декларацією модерного мистецтва є порив ins Blau (нім.) – у блакить. У яких рядках вірша звучить такий порив? Зачитайте.
• Як трактує поет філософський образ життя?

(Життя (за М.Вороним) – це дві противні сили:)

 

 

                   велетень-гнобитель                                         геній-визволитель

• Що символізують велетень-гнобитель (суспільство, соціальні проблеми, матеріальні потреби) та геній-визволитель (духовний світ, вищі моральні цінності, ідеали, духовні потреби).

У цій антитезі яскраво виражена філософія двох контрастних світів – матеріального і духовного.

7.«Практикум з теорії літератури»

Завдання: визначити віршований розмір поезії, римування

До мене як горожанина,          а

Ставляй вимоги – я людина.   а

А як поет – без перепони,       б

Я стежу творчості закони …   б

U –   U –   UU  U – U  а

U –   U –  U –   U – U  а

U –   U –   UU  U – U  б

U –   U –   UU  U – U  б

 

Висновок.  Чотиристопний ямб з жіночими римами та суміжним римуванням. Ритм вірша передає урочистість, важливість написаного.

Учитель. Чи варто дошукуватись у поезії модерної форми? Мабуть, ні! Вірш цілком традиційний, але тут є інше – поетичний маніфест. У ньому Вороний висловлює модерні думки про суть митця і поезії. Зачитайте ці рядки. (Поет наголошує на модерності своїх творів, тому що «не бере життя байдуже», вказує, що творить «не для шаблону». Однак, у власній творчості він майже не дотримувався декларованих прийомів «чистого мистецтва». Народницьке мистецтво, поетика реалізму базувалися на філософії позитивізму, тобто на реальному пізнанні світу).

• Чи переконливими виявилися для вас думки автора, що митець – це філософ, співець краси і почуттів?
• Що мав на увазі М.Вороний, вживаючи термін, до речі, Франків, «цілий чоловік»?
• Яке ваше розуміння девіза

«… йти за віком,

І бути цілим чоловіком!» 

V. Підсумок уроку

Рефлексія: «Висловлення вражень, думок»

• Висловіть особисті враження від прочитаного твору.

Кінцівка. Епілог уроку:

•   варіативне особистісно зорієнтоване домашнє завдання:

• перечитайте поезію, подумайте, які засоби виразності використаєте, щоб передати настрій, почуття ліричного героя;
• як М.Вороний розумів завдання поета і поезії;
• визначте ознаки символізму у віршах «Блакитна панна» та «Інфанта» М.Вороного.

• Резюме-роздум учителя

М.Вороний був і залишається помітною постаттю в історії нашої культури. Надзвичайно популярним у 20-ті роки і незаслужено забутим за радянських часів, поет був і є тим дзвінкоголосим, чистим струмком української лірики, тим джерелом краси, до якого хочеться припадати все життя.

 

 

 

 

Література

 

1. Воловець Л.І. Із-за брами невідомості // Дивослово. – 1991. - №7. – С.43-52 Ленська С. Найсвятіші почування Миколи Вороного // Українська література в загальноосвітній школі. – 2001. - №1. – С.11-14.
2. Градовський А.В. Таємниці духовного зв’язку: П.Верлен – Микола Вороний // Всесвітня література та культура в навчальних закладах України. – 2006. - №1.– С. 19-24.