Урок "Аранжування в музиці. Види аранжування."

Бердянська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 11

Бердянської міської ради Запорізької області

(конспект уроку з музичного мистецтва у7-му класі)

                                                             Підготувала Воробйова Марина Іванівна

учитель музичного мистецтва, кваліфікаційна категорія «спеціаліст вищої категорії»,

старший учитель

                                                 м. Бердянськ,  2018

Мета:

1. Актуалізувати знання учнів про аранжування, його види; розвивати
навички  розуміння учнями видів музичного аранжування;

Формувати предметні компетентності:

• здатність до пізнавальної і практичної діяльності у музичному мистецтві. Формувати у процесі опанування учнями системи знань та уявлень у сфері музичного мистецтва (знаннєвий компонент), набуття ними художньо-творчого досвіду з музичного мистецтва (діяльнісний компонент), виховувати цінністні орієнтації щодо музичного мистецтва та мистецької діяльності (ціннісний компонент).

     2.   Формувати ключові компетентності:

• Спілкування державною мовою: висловлювати свої почуття та переживання від сприймання творів музичного мистецтва;
• Спілкування іноземними мовами:  сприймати твори мистецтва різних країн, народів;
• Математична компетентність:  аналізувати твори музичного мистецтва, розуміти логіку художньої форми;
• Інформаційно-цифрова компетентність: застосовувати сучасні цифрові технології для створення, презентації та популяризації художніх образів; добирати й опрацьовувати потрібну інформацію (зображення, текст, аудіо, відео) для пізнання, творення мистецтва у пошуково-дослідній і соціокультурній діяльності;
• . Соціальна та громадянська компетентності: ефективно співпрацювати з іншими, зокрема для реалізації громадських мистецьких проектів; творити (самостійно чи в команді) естетичне середовище;
• Обізнаність і самовираження у сфері культури: розвивати власну емоційно-почуттєву сферу на основі сприймання музичного мистецтва та художньо-творчої діяльності; аналізувати, інтерпретувати, давати естетичну оцінку творам музичного мистецтва та довкілля; створювати художні образи засобами музичного мистецтва;
• Екологічна грамотність і здорове життя: використовувати музичне мистецтво для вираження власних емоцій, почуттів, переживань та впливу на власний емоційний стан.

Поняття: аранжування, його види

          Тип уроку: узагальнення знань.

       Форма проведення уроку: урок – вікторина.

       Очікувані результати: учні зможуть:

• Розпізнавати види аранжування, музичні стилі;
• Сприймати музичні твори, аналізувати типи аранжування, характер музики; 
• Знаходити інформацією для вирішення навчально – пізнавальних завдань.

Методи навчання: словесні (пояснення, розповідь, бесіда), наочні (ілюстрації, демонстрація відео, робота з наочним матеріалом,); інтерактивні («Мозковий штурм», робота в групах).

Обладнання: мультимедійне обладнання, презентації, дидактичний матеріал,  відео, синтезатор, магнітофон.

Музичний матеріал:Нікколо Паганіні Капріс № 24, Ференц Ліст Едют для фортепіано (за Каприсом Паганіні) ; Й. С. Бах Скерцо із сюїти № 2, Оркестр Поль Моріа Скерцо із сюїти № 2 Й. С. Баха; Франц Шуберт «Серенада» в класичному виконанні та в аранжуванні Річарда Клайдермана; Фрагмент «Місячної сонати» Л. ван Бетховена; «Ти ж мене підманула» укр. нар. пісня.

Міжпредметні зв’язки: зосновами здоров’я, інформатикою.

Хід уроку:

І. Організаційний момент.

 (Учн івходять до класу під музику Увертюри Джоаккіно Россіні а з опери «Севільський цирульник»)

Музичне  вітання (на звуках до ма­жорноготризвуку).

   -  Зараз ви зайшли у клас під музику, яку ми з вами слухали на минулих уроках.

• До якого виду ми з вами її віднесемо: до класичної чи сучасної? (класичної).
• Скажіть мені, чи слухаєте ви класичну музику кожного дня? (скоріше відповідь «НІ»).
• Подумайте і пригадайте чи є в музичному мистецтві чарівний засіб, який може зробити музику минулого часу сучасною і зрозумілою для нас, сучасних людей? (Так -  аранжування).
•  Сьогодні, на нашому уроці, ми з вами, підведемо підсумок по темі аранжування в музиці.  Тема уроку: «Аранжування в музиці. Види аранжування».Будемо вчитися розрізняти види аранжування,знаходити спільне та відмінне між оригінальними творами та їх аранжуванням, оцінювати можливості аранжування в музиці.  Але, перш ніж ми почнемо підводити підсумки по нашій темі, пригадаємо:

ІІ. Актуалізація знань.

1. Що таке аранжування? Навіщо воно потрібне в музичному мистецтві?

(Це пристосування, переклад музичного твору, з одного виду виконання для його виконання в іншому складі)

2. Які є види аранжування в музиці?

(інструментальний, вокальний)

3. Сучасне аранжування музичних творів. Що допомогло створенню сучасних аранжувань?

(поява електронно – акустичної апаратури – синтезаторів, магнітофонів, комп’ютерів, електронних музичних інструментів  дали нові можливості у творчості композиторів, розширило можливості виконавців)

4.  Складемо карти пам’яті за методом психолога Б’юзена. На партах у вас лежать карти, які протягом уроку ви будете заповнювати.

ІІІ. Мотивація.

І щоб сьогодні наша співпраця виявилася плідною, цікавою, я пропоную обрати такий девіз уроку:

Не просто слухати, а чути.

Не просто дивитися, а бачити.

Не просто відповідати, а міркувати.

Дружно і плідно працювати!

ІV. Повторення вивченого матеріалу.

Учитель: На нашому уроці сьогодні присутні початківці -  музичні теоретики, історики та психологи.

Учитель: Зараз я хочу надати слово нашому початківцю в галузі психології, щоб він нагадав нам про метод Б’юзена.

Психолог:  За методикою психолога Тоні Б’юзена замість класичних конспектів він пропанує складати карти пам’яті. Вони допомагають створити цілісний образ навчального матеріалу – ключових понять і взаємозв’язків між ними. Допомагає опанувати великі обсяги навчального матеріалу, засвоювати матеріал під час іспитів.

Учитель: В кожного з вас на парті лежать основи такої карти, яку ми будемо заповнювати продовж уроку.

Учитель: Починаємо нашу роботу. Я пропоную вам уважно  подивитися невеликій фільм.

• Що ви побачили та почули ? (Портрети композиторів та почули їх твори).
• Чи відповідали звучання творів зображанням портретів композиторів? (Ні).
• Всі твори композиторів звучали в оригіналі, чи ми почули їх з вами в іншому звучанні. (Були оригінали та аранжування ).
• Так, прозвучали фрагменти оригіналів та аранжувань. І чомусь зображення композиторів не відповідало їх музиці. Мабуть стався якийсь збій на комп’ютері! Вірус! Давайте спробуємо все виправити і з’ясувати!

Учитель: І спочатку пригадаємо  що таке аранжування?

1 – й теоретик: Аранжування в музиці – це пристосування, переклад музичного твору, написаного для одного складу виконання, для його виконання в іншому складі музичних інструментів, голосів.

Учитель: Так.  Відзначимо це в нашій карті. Тепер прослухаємо музичний фрагмент. 

    Звучить:  Нікколо Паганіні Каприс № 24.

     1 –й музичний історик: Прозвучав Каприс Нікколо Паганіні. Каприс – це п’єса вільного, задумливого характеру. Першим у фільмі був  портрет Нікколо Паганіні (1782 – 1840) –  італійського скрипаля – віртуоза, композитора і гітариста. У 7 років уперше взяв до рук скрипку, а через рік пише свою першу скрипкову сонату та кілька складних варіацій. Паганіні вражав слухачів віртуозним виконанням, яскравістю образів. Він першим із скрипалів виконував концертні програми напам’ять, вводив у гру нові технічні прийоми. Деякі твори композитора настільки технічно складні, що після його смерті вважалися такими, які не можливо виконати.

Звучить: Нікколо Паганіні – Мирослав Скорик «24 каприси для великого симфонічного оркестру».

2 –й музичний історик: Прозвучав Каприс в аранжуванні Мирослава Скорика.  Видатний український композитор Мирослав Скорик створив блискучі оркестрові обробки каприсів Паганіні. Свого часу Мирослав Скорик був вражений незвичайністю та новаторством творів Паганіні.  Продовж 15 років працював Скорик над темою, увів цікаві ритмічні рішення, додав ударні.

Учитель:1. Поміркуйте чим сучасна інтерпретація теми Паганіні відрізняється від оригіналу композитора?

2.  До якого виду аранжування можна віднести ці 2 приклади?

2 – й теоретик:  З інструментального на інструментальний. Твір написаний для скрипки переклали для виконання симфонічним оркестром. Це був приклад  класичного аранжування.

Учитель: Відмічаємо це в карті.

Звучить: Й. С. Бах Скерцо із сюїти № 2.

2 –й музичний історик:  Прозвучало Скерцо із сюїти № 2 Йоганна Себастьяна Баха, німецького композитора 18 століття. Скерцо в перекладі з італійської  - жарт, невелика п’єса в швидкому темпі. З 17 століття скерцо стає популярним музичним жанром. Найпопулярнійший твір Баха в цьому жанрі – скерцо з 2 – ї сюїти. Цей твір дуже полюбляють флейтисти – демонструють витончену техніку виконання.

Звучить:  Оркестр Поля Моріа Скерцо із сюїти № 2 Й. С. Баха;

         3 –й музичний історик:  Прозвучало Скерцо Баха у виконанні Оркестру Поля Моріа. Поль Моріа (1925 – 2006)  - французький диригент, аранжувальник, композитор. Свій «Великий оркестр Поля Моріа» диригент створив у 1965 році. Протягом життя Поль Моріа створив понад 150 інструментальних композицій та пісень. Його Великий оркестр був дуже популярний свого часу та успішно гастролював країнами світу.

Учитель: 1. Чи можна стверджувати, що сучасне аранжування надало класичній музиці нового забарвлення?

                  2. А цей приклад до якого виду аранжування можна віднести?

4 – й теоретик:  Це був також приклад інструментального аранжування. Тільки сучасного. Твір був перекладений з виконання камерним оркестром з соло флейти для виконання естрадним оркестром, з використанням електронних інструментів.

Учитель:А послухайте ще один варіант аранжування.

Звучить:  Й. С. Бах Скерцо із сюїти № 2 у вокальному аранжуванні.

Учитель:  Який же це вид аранжування?

4 – й теоретик:  З інструментального виду на вокальний вид виконання. Та ще й а’ капела. А’капела – спів без супроводу.

Учитель: ). Відмічаємо це в карті.

Учитель: Слухаємо ще фрагмент твору.

Звучить:  Франц Шуберт «Серенада» в класичному виконанні.

5 –й музичний історик:  В класичному виконанні прозвучала «Серенада» Франца Шуберта. Серенада – пісня, яку співали у вечорі та присвячували коханій.  Упродовж свого такого короткого життя – всього 31 рік Австрійський композитор Франц Шуберт написав велику кількість творів! Завдяки йому жанр пісні увійшов у класичну музику. Шуберт є автором понад 600 пісень! «Серенада», яка написана на вірші Людвіга Рельштаба, вражає своєю динамікою та енергією.

Звучить:  «Серенада» Франца Шуберта в аранжуванні Річарда Клайдермана.

6 –й музичний історик: «Серенада» Франца Шуберта прозвучала в аранжуванні Річарда Клайдермана. Річард Клайдерман, справжне ім’я – Філіпп Паже (народився у 1953 році) – французький піаніст, аранжувальник, виконавець класичної музики, а також музики до кінофільмів. Музикою став займатися з 6 років. У юному віці втупив до Паризької консерваторії, але на подив рідних та вчителів став грати    рок – музику! «Балада для Аделіни» в 1976 році зробила музиканта популярним. Саме тоді з’явився псевдонім Річард Клайдерман.

Учитель:1.Які зміни відбулися у процесі аранжування? Що нового отримала, а що втратила музика у процесі аранжування?

                 2. А це який вид аранжування?

5 – й теоретик:   З вокального на сучасний інструментальний. Вокальну лінію передали музичним інструментам.

Учитель: Занотуємо це в карті.

V.Практичначастина.

Учитель:  Давайте підведемо підсумок нашої вікторини. Її теоретичної частини.

                                          З  ІНСТРУМЕНТАЛЬНОГО НА ВОКАЛЬНЕ  

      АРАНЖУВАННЯ     =     ПЕРЕКЛАД  (переробка виконання)

                                                                                    ЖАНРОВЕ

КЛАСИЧНЕ                                     

                                              СУЧАСНЕ

ІНСТРУМЕНТАЛЬНЕ                                          

                                                                                        З ВОКАЛЬНОГО НА ІНСТРУМЕНТАЛЬНИЙ

Учитель:  У нас вийшла не велика карта. Ще знайомство з одним видом аранжування у нас попереду. Але вона містить в собі дуже багато інформації з нашого уроку. Принцип створення карти пам’яті зрозумілий. Його можна застосовувати для запам’ятовування різної інформації. Детальніше з картами пам’яті Б’юзена ви познайомитесь на уроках Основ здоров’я.

Учитель:   Перша частина вікторини  скінчилась. Ви всі плідно попрацювали, втомились. Треба відпочити. Що на ще скаже наш психолог?

 Психолог: Кращій  відпочинок – це зміна виду діяльності!

Учитель:Так давайте зараз і змінимо наш вид діяльності! Ви були слухачами музики, а тепер я пропоную вам стати диригентами. І відкрию маленький секрет – диригенти дуже рідко хворіють на серцево – судинні хвороби, тому що при диригуванні працюють м’язи рук і спіни, рухи допомагають розганяти кров! Відпочиваємо?

 Відео «Котоконцерт». Діти імітують диригентські жести.

Учитель: Відпочили? Продовжуємо наш урок далі. Ми з вами слухали аранжування композиторів, а тепер спробуємо створити аранжування самі.

Звучить:  Фрагмент  14 «Місячної» сонати Л. ван Бетховена.  Уривок відео.

Учитель: Чи впізнали ви цей твір?

5 – й теоретик:  Прозвучав фрагмент «Місячної» сонати Л. ван Бетховена.

 в аранжуванні для бандури та баяна. А написана вона для фортепіано.

Соната – музичний  твір, який складається  з трьох частин різного темпу та характеру.

Учитель: Так це прозвучав фрагмент «Місячної» сонати Л. ван Бетховена. Ми зробимо аранжування цього фрагменту.

                  Звучить  триольний супровід.

 Учитель:  Як ви вважаєте що це прозвучало – супровід чи мелодія? (Супровід).

 Учитель:  А це, вже зрозуміло, прозвучала мелодія. Тепер давайте заспіваємо мелодію у вигляді вокалізу. Співають а’капела на слад «пам».

Учитель:  Тепер до мелодії додамо супровід. Співають з супроводом.

 Учитель:  Ми змінили вид виконання твору. Так?  Значить ми аранжували сонату.  Який вид аранжування ми використали з вами

5 – й теоретик:  З інструментального на вокальній.

Учитель: Пропоную вам ще незвичайно впізнати один твір, а потім самим зробити його аранжування, та визначити вид. Я простукаю вам ритм знайомої пісні. Впізнаєте? Відбивається ритм укр. нар. пісні «Ти ж мене підманула». (Називають пісню).

Учитель: Давайте згадаємо перший куплет пісні і визначаємо її жанр. Співають.

6 – й теоретик: Жартівлива пісня, у пісенно – танцювальному жанрі.

Учитель: Давайте згадаємо головні музичні жанри!

6 – й теоретик:  Пісня, танець, вальс.

Учитель: Виконуємо нашу пісню за таким планом – пісенно – танцювальний 1 – й куплет, 2 – й – пісенний , 3 – й танцювальний (вальс), 4 – й – маршовий, останні куплети – оригінал, пісенно – танцювальні. Приготувались.

VI. Рефлексія

• Завершуючи урок, мені б хотілось дізнатися, чого ви навчилися, що вам запам’яталося, чим ви зацікавилися?
• Чи справдився наш девіз уроку? Так, ми дійсно з вами:

Не просто слухати, а чули.

Не просто дивитися, а бачили.

Не просто відповідали, а міркували.

Дружно і плідно працювали!

VII. Домашнє завдання.

Повторити с. 40 – 53, підберіть для телефонних ренгтонів аранжування класичної музики та запропонуйте установити їх на телефони своїх рідних та друзів.

Наш урок скінчено. Дякую за співпрацю.  Звучить фраза «До побачення» по звуках До мажорного тризвука.