5 жовтня о 18:00Вебінар: Використання дитячого фольклору на уроках іноземної мови

Урок: "Атоми і молекули"

Про матеріал
Тема: «Атоми і молекули.» Тип уроку: Комбінований. Цілі уроку: - дидактична: сформувати в учнів знання про атоми і хімічні елементи; перевірити набуті знання ; - розвивальна: розвивати вміння логічно мислити, абстрагуватися, узагальнювати, застосовувати набуті знання на практиці в різних умовах; - виховна: виховувати наукове пізнання світу, кмітливість, уважність. Обладнання: підручники, картки із завданнями. Основні методи навчання: Бесіда, аналіз, порівняння, самостійна діагностична робота. Основні форми організації навчально-пізнавальної діяльності учнів: Фронтальна та індивідуальна робота .
Перегляд файлу

План-конспект уроку № 10.

Тема: «Атоми і молекули.»

 

Тип уроку: Комбінований.

Цілі уроку:

  • дидактична: сформувати в учнів знання про  атоми і хімічні елементи; перевірити набуті знання ;
  • розвивальна: розвивати вміння логічно мислити, абстрагуватися, узагальнювати, застосовувати набуті знання на практиці в різних умовах;
  • виховна: виховувати наукове пізнання світу, кмітливість, уважність.

 

Обладнання: підручники, картки із завданнями.

Основні методи навчання: Бесіда, аналіз, порівняння, самостійна діагностична робота.

Основні форми організації навчально-пізнавальної діяльності учнів:

Фронтальна та індивідуальна робота .

Основна література:

  1. Природознавство: підруч. для 5 кл. загальноосвіт. навч. закл. /                             О. Г. Ярошенко, В. М. Бойко. – К. : Видавництво «Світоч», 2013. – 240с. : іл.
  2. Програма  з природознавства для 5 класів, для загальноосвітніх навчальних закладів, затверджена наказом Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України від 06.06.2012р.  № 664 «Про затвердження навчальних програм для загальноосвітніх навчальних  закладів ІІ ступеня»)

 

Структура уроку:

І Організаційний момент

ІІ  Актуалізація опорних знань

ІІІ  Мотивація навчальної діяльності

ІV Вивчення нового матеріалу

V. Закріплення вивченого матеріалу.

VІ. Підсумок уроку.

VІІ. Домашнє завдання.

 

 

Хід уроку

І Організаційний момент

Привітання. Визначення відсутніх. Перевірка наявності підручників. Роздача карток із завданням для виконання діагностичної самостійної роботи.

ІІ  Актуалізація опорних знань

Діагностична самостійна робота

1 варіант

1.   Що таке характеристики тіл? (це ознаки, за якими вони різняться одне від одного.)

2. Якими приладами можна визначити розміри тіла? (лінійкою, метром, рулеткою)

3. Які агрегатні стани ви знаєте?  ( твердий, рідкий, газоподібний)

4. У чому вимірюється маса? ( мг, г, кг, т)

5. Від чого залежить варіант визначення об’єму?   ( від форми тіла)

6. За якою формулою визначається густина тіл?  (ρ= m/ V)

7. Чому тіл існує більше ніж речовин? ( т. я. одна і та ж речовина входить до складу безлічі тіл).

8. Що таке властивості речовин? (це ознаки, за якими розрізняють речовини або встановлюють між ними подібність).

9. Назвіть фізичні властивості речовин? ( колір, блиск, запах, прозорість, електропровідність, теплопровідність, тощо).

10. Яку форму має вода? (вода набуває форму посудини, в якій вона знаходиться, але при цьому її об’єм не змінюється).

11. Електропровідність – це…( здатність речовини проводити електричний струм).

12. Конденсація – це … (процес переходу речовини з газоподібного агрегатного стану в рідкий).

2 варіант

1. Які характеристики тіл ви знаєте? ( форму, агрегатний стан, розмір, масу, об’єм, густину.)

2. В яких одиницях вимірюється розмір тіл? ( мм,см, м, км)

3. Яким приладом визначається маса тіл? (терезами)

4. Яким чином можна виміряти об’єм тіла? ( З допомогою мірного стакану – за законом Архімеда; перемноживши довжину, ширину та висоту тіла)

5. У яких одиницях вимірюється об’єм? ( у мл, л, см3, м3)

6. За яким планом можна зробити характеристику тіл? ( визначивши форму, розмір, масу, об’єм, густину)

7. За якою формулою визначається густина тіл?  (ρ= m/ V)

8. Які ви знаєте властивості речовин? ( фізичні й хімічні).

9. За рахунок чого речовина може змінити свою властивість? ( за рахунок зміни температури – зміни агрегатного стану).

10. Яку форму має пар? – пар не має ні об’єму, ні форми, бо він заповнює увесь доступний йому об’єм.

11. Теплопровідність – це…(здатність речовини передавати тепло в навколишній простір).

12. Плавлення –  це …(процес переходу речовини з твердого агрегатного стану в рідкий).

ІІІ  Мотивація навчальної діяльності

Тема нашого уроку: «Атоми і хімічні елементи.»

Про речовини ви знаєте багато. А найголовніше – з чого вони складаються, хтось знає?

Познайомимося з речовинами ближче. Своєрідним «будівельним матеріалом» речовин є атоми. Учені довели, що атоми дуже малі. Якщо скдасти в ланцюжок 100 мільонів атомів, то отримаємо ниточку всього лише у 1 см. Так, у крапці, поставленій на папері графітовим стрижнем олівця, атомів більше, ніж зірок на небі.

Думка про те, що все в природі складається з атомів, виникла давно. Ще 2500 років тому давньогрецькі філософи гадали, що речовина складається з частинок, які не можна поділити.

Само слово «атом» має коріння з грецького слова «атомос», що значить «неподільний». Термін «атом» вперше був використаний англійським хіміком Джоном Дальтоном. У 1807 році Дальтон висунув свою атомну теорію. Досліджував структуру атома англійський фізик – Ернест Резерфорд (1871-1937). А коли вчені довели існування атомів? ( у 18 сторіччі)

Нині відомо 118 різних видів атомів. Причому атоми одного виду можуть входити до складу різних речовин. Але важливо те, що атоми одного виду завжди мають однакову будову.

ІV Вивчення нового матеріалу

Атом – це найменша частина хімічного елемента, що є носієм його властивостей, складна частина, всередині якої відбуваються різні фізичні процеси. Так як атом це складна частина, в результаті теоретичних досліджень і багатократних дослідів була побудована теорія атома.

Атом складається  з маленьких частинок – елементарних частинок. Центром атома є ядро, яке складається з елементарних частинок 2-х видів – протонів і нейтронів. Також в атомі є інші елементарні частинки – електрони, які обертаються навколо ядра.

Елементарні частинки, що входять до складу атома, тримаються разом завдяки своїм електричним зарядам. Протони – заряджені  позитивно, а електрони – негативно. Нейтрони заряду не мають, тобто є електрично нейтральними. Атом складається з однакового числа протонів е електронів. Протони і електрони притягаються один до одного, тим самим тримаючи електрони  на орбітах навколо цього ядра.

Атоми мають свій атомний номер і атомну масу. Атомний номер – число протонів в атомному ядрі. Атомна маса – сума чисел протонів і нейтронів в атомному ядрі.

Хімічні елементи – це атоми одного виду. Атоми кожного виду мають свої, притаманні лише цьому виду властивості . Кількість видів атомів дорівнює кількості хімічних елементів. Скільки існує хімічних елементів? (118) Усі види атомів, що є у природі вже відомі, проте вчені відкривають неприродні види досі, завдяки найсучаснішому обладнанню.

А де записані всі хімічні елементи? ( В періодичній таблиці). Ким вона була розроблена? ( Дмитром Івановичем Мєндєлєєвим). А хто знає в якому році? (у 1869 році).

Ми всі маємо імена, тіла мають назви і хімічним елементам також було присвоєно позначення і назву.

Фізхвилинка.   Давайте трохи перепочинемо:

Трава—низенька-низенька,

Дерева—високі-високі,

Вітер дерева колише, гойдає,

То вправо, то вліво,

То вниз пригинає.

Птахи летять, відлітають,

А учні тихенько за парти сідають

І природознавство вивчають.

Хімічний символ – це позначення на письмі хімічного елемента.

Наприклад:

Назва хімічного елемента

Хімічний символ

Алюміній

Al

Гідроген

H

Карбон

C

Нітроген

N

Оксиген

O

Силіцій

Si

Ферум

Fe

Хімічні елементи дружать один з іншим, тобто атоми одного виду можуть сполучатися між собою або з іншими атомами й утворювати молекули.

Про молекули ми поговоримо на наступному уроці.

Одні й ті ж самі атоми в різному поєднанні утворюють молекули різних речовин. У природі дуже багато речовин, молекули яких містять атоми Карбону та Гідрогену. Всі хімічні елементи представлені у таблиці поширені в природі, наприклад Оксиген  та Нітроген зустрічається у живій природі, а Силіцій, Алюміній, Ферум й Оксиген у неживій.

Атоми мають такий малий розмір, що їх не можна побачити навіть у мікроскоп.

Утворення молекул можна змоделювати, наприклад для отримання кисню нам необхідно до О+О= О2  (кисень).

Вода –  Н2О= О+Н+Н

Метан – СН4=С+Н+Н+Н+Н

Вуглекислий газ – СО2=С+О+О

Тобто, СО2 – це молекула вуглекислого газу, до складу якої входить один атом Карбону і 2 атоми Оксигену.

V. Закріплення вивченого матеріалу.

Фронтальне опитування

1. Що таке атом?

2. Як називають атоми одного виду?

3. Як позначають хімічні елементи?

4. Наведіть приклади хімічних елементів.

VІ. Підсумок уроку.

  •                         Що ми вивчили на сьогоднішньому уроці?
  •                         Про що вам було цікаво дізнатись?
  •                         Що ви не зрозуміли з теми уроку?
  •                         Що ви розкажете своїм батькам з того, що вивчили на уроці, коли прийдете додому?

Ще багато існує нерозкритих питань про природу, довкілля, Всесвіт! А чи знайдемо відповіді на них,—залежить тільки від нас з вами, нашої роботи на уроках природознавства, а також від бажання вчитися!

    Бажаю вам успіхів у цій складній і цікавій справі. А я вам у цьому буду допомагати на кожному уроці!

VІІ. Домашнє завдання.

  1.               Опрацювати текст підручника § 8.
  2.               Дати відповіді на запитання в кінці тексту.
doc
Додано
27 квітня
Переглядів
162
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку