Урок. Байка як літературний жанр. Езоп - засновник жанру байки.

Про матеріал

Розробка урока "Байка як літературний жанр" передбачає варіативність викладання матеріалу залежно від рівня підготовленості учнів.

Перегляд файлу

Урок № 13. Тема. Байка як літературний жанр. Езоп – засновник жанру байки.

Мета: дати учням поняття про байку як літературний жанр, познайомити з історією виникнення байки, особливостями її поетики, специфікою художньої структури байки, домогтися засвоєння літературознавчих понять (байка, алегорія, мораль, езопова мова, персоніфікація); розкрити основні відомості про легендарного байкаря Езопа; розвивати логічне мислення учнів, зв’язне усне мовлення, навички виразного читання, творчі здібності дітей; виховувати загальнолюдські духовні цінності: чесність, порядність, людяність, доброту; викликати почуття осуду несправедливості, пихатості, зазнайства, критичне ставлення до своїх і чужих вчинків, формувати духовний світ учнів.

Тип уроку: урок набуття нових знань, умінь, навичок.

ТЛ байка, байкар, алегорія, мораль, езопова мова, образ, персоніфікація.

Обладнання: учительська презентація, проектор або мультимедійна дошка, роздатковий матеріал, ілюстрації, виставка книг.

Перебіг уроку

І Організація класу, мотивація навчальної діяльності, повідомлення теми і мети уроку.

Учитель: - Привітайте один одного, посміхніться сусіду по парті, налаштуйтеся на доброзичливе ставлення до однокласників. Сьогодні ми поговоримо про жанр, що викликає сміх і зацікавлення. Про той сміх, що, за словами Остапа Вишні, не ображає, а виліковує, виховує людину, підвищує… Сміх, спрямований проти різноманітних вад та поганих звичок людей. Отже, ми дізнаємося про байку, історію виникнення цього жанру, познайомимося з Езопом, славетним давньогрецьким байкарем, навчимося виразно читати його прозові байки, за допомогою яких виявимо людські вади, що здавна здавалися людям найбільш неприємними. Для того, здається, складалися й досі складаються байки, щоб люди подивилися на себе збоку та усунули, насамперед, власні недоліки.

Отже, цей урок навчить мене…(діти висловлюють свої сподівання)

ІІ Етап сприйняття нового матеріалу.

Презентація «Мудрість байки» (Слайд 1)

Слайд 2. Головні ознаки байки.

Слайд 3. Теоретична скринька.

Слайд 4. Історичний шлях байки. Завдання: виписати зі схеми в зошити імена згаданих байкарів, за бажанням дізнатися про них більше самостійно.

Слайд 5. Езоп – легендарний засновник жанру байки (розповідь про байкаря заздалегідь підготовлена учнем).

Історик Геродот, який першим згадав про Езопа, повідомляє. що той був рабом Ксанфа на острові Самос, писав і виголошував байки та промови і загинув у М. Дельфи. Через декілька століть з’явилася «Повість про Ксанфа-філософа і Езопа, його раба…». Невідомий упорядник легенд про Езопа розповів, що байкар був вихідцем із Фрігії – країни в Малій Азії. Зовнішньо непривабливий, з короткими руками, горбатий та кульгавий чоловік мав добре серце, ясний розум, уміння стисло й переконливо донести свою думку до тих, хто до нього прислухався.

Рольова гра (виконання завдання, наданого заздалегідь).Слайд 6.

Учні розповідають легенди про Езопа.

Одного разу господар послав Езопа до міста з якимось дорученням.

Дорогою йому зустрівся суддя і суворо запитав:

Куди ти йдеш?
Не знаю,- відповів Езоп.

Така відповідь здалася судді підозрілою, і він звелів відвести Езопа до в’язниці.

Але ж я сказав щиру правду, - запевняв Езоп. – Звідки мені було знати, що я потраплю до в’язниці?

Суддя засміявся і відпустив його.

Коли господар відправлявся у мандрівку, раби несли на своїх плечах речі, що були необхідні у дальній подорожі.Кожен намагався обрати пакунок, що важив найменше, лише Езоп обрав найважче – корзину з хлібами. Над ним сміялися до першої зупинки, поки не поїли та не помітили, що хлібів у корзині значно поменшало. Наприкінці ж подорожи знесилені раби з заздрістю позирали на Езопа, який ішов, легко помахуючи пустою корзиною.
Якось Ксанф необережно заприсягся всім своїм майном, будучи на підпитку, що може випити море. Співрозмовник у присутності свідків зажадав, щоб нерозумний філософ виконав свою обіцянку:

Випий море, Ксанф!

Здавалося, виходу немає, і довелося хазяїну йти з поклоном до раба.

Скажи, що ти вип’єш море, як і присягався, з однією умовою: нехай відділять воду моря від води річок, що впадають у нього, ти ж бо обіцяв випити тільки море, про річки не йшлося.

Під час бенкету у себе вдома Ксанф викликав Езопа і наказав йому принести з ринка найкраще, що там знайдеться зі страв, і показати гостям. Раб приніс і показав язики:

За допомогою язика ми спілкуємося, вирішуємо різні пиання, визнаємося у коханні, надихаємо один одного, виконуємо прохання, що ж може бути кращим, ніж язик?
Тоді принеси найгірше, що знайдеться на ринку.

Езоп знов приніс язики.

Ти знущаєшся над господарем? – вигукнув розлючений Ксанф.
Тільки через те, що є язик, ми засмучуємо один одного, сваримося, обманюємо, хитруємо. Язик робить друзів ворогами, руйнує міста, цілі держави. То що ж може бути гіршим за язика?

3. Декламація байки Езопа. Слайд 7.

На дошці записана байка з партитурою (позначками). Учитель читає її вголос, але спочатку учні переглядають слайд, записують правила декламації байки.

Лисиця і Виноград

Голодна Лисиця побачила, що з виноградної лози

звисають грона, і захотіла дістати їх, але не змогла.

Відходячи, сказала сама до себе: «Вони кислі!»

Так і в людей буває. Коли хто неспроможній досягти

чогось, посилається на обставини.

ІІІ Практичне застосування набутих знань. Робота в творчих групах.

(Кожна група отримує роздатковий матеріал – картку з завданням).

Завдання:

1.Скласти партитуру байки, виразно прочитати її.

2.Відповісти на запитання:

- хто герої байки, що вони уособлюють?

- яка мораль байки, в яких словах виражається?

- що засуджує автор?

- якою мовою написана байка, прозовою чи віршованою?

І група: «Вовк і Ягня».

ІІ група «Крук і Лисиця».

ІІІ група «Мурашки й Цикада».

Примітка: Зазвичай учні легко находять мораль. Важче визначити, що засуджує автор, наприклад, у байці «Лисиця і Виноград». Лисиця хитра, втім хитрість (чи розум?) допомагає їй зберегти почуття власної гідності. До людей Езоп поставився суворіше, ніж до героїні байки. Він засуджує тих, хто береться за справу, але не доводить її до кінця. Тому учитель повинний сам визначити вади, що висвітлив Езоп у байках, запропонованих для аналізу, щоб потім, в разі необхідності, ненав’язливо підказати учням правильні висновки:

в байці «Вовк і Ягня» - жорстокість, підступність, несправедливість, слабкість, улесливість;
-в байці «Крук і Лисиця» - хвалькуватість, дурість. Хитрість;
В байці «Мурашки і Цикада» - непередбачливість, лінощі та водночас жорстокість, небажання допомогти слабкому, жадібність.

Учитель: - Спитайте себе, чи не буваєте ви іноді схожими на героїв байок Езопа? Не виправдовуєте своє небажання виконувати обов’язки (уроки або домашні доручення), не ображаєте несправедливо слабкіших за вас? Можливо, не доводите кожну справу до кінця? Під впливом улесливих слів не робите те, за що потім стає соромно? Добре, якщо так, а якщо ні – читайте байки та позбавляйтеся цих вад.

ІV Підбиття підсумків уроку.

1-й варіант

Інтерактивна вправа «Гронування». На мультимедійній дошці з’являються написи лише після того, як діти зможуть відповісти на запитання: