Урок "Без трудів не їстимеш пирогів. Українська народна казка "Півник та двоє мишенят"

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

УРОК ЛІТЕРАТУРНОГО ЧИТАННЯ

2 КЛАС

 «Без трудів не їстимеш пирогів.

Українська народна казка

«Півник і двоє мишенят»

 

 

 

 

 

 

 

Підготувала

вчитель початкових класів

Авдіївської ЗОШ І-ІІ ст. № 4

Франкова А.В.

 

Тема:  Без трудів не їстимеш пирогів. Українська народна казка «Півник та двоє

            мишенят» («Колосок»)

Мета:  ознайомити учнів зі змістом української народної казки «Колосок», вчити свідомо, виразно і плавно читати, формувати вміння і навички аналізувати, робити висновки з прочитаного, спостерігати за структурою і сюжетом казки, удосконалювати вміння аналізувати вчинки дійових осіб, давати їм характеристику;

розвивати пам'ять, мислення, увагу та уяву дітей, працювати над культурою мовлення, збагачувати словниковий запас школярів;

прищеплювати інтерес до читання, любов до рідного слова, виховувати шанобливе ставлення до праці, бажання допомагати дорослими та один одному, бережне відношення до хліба.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань, умінь та навичок.

Методи: пояснення, фронтальна бесіда, робота з книгою.

Прийоми: вправи «Дощик», «Асоціативний кущ», «Незакінчені речення».

Обладнання: комп'ютерна презентація, аудіозапис казки, зернятка.

 

ЗМІСТ УРОКУ

1. Організація початку уроку

1.1. Привітання

Учитель: Доброго дня вам, любі малята,

Хлопчики милі мої і дівчата.

Щирою усмішкою вас я вітаю,

Бадьорого настрою нині бажаю!

Учні: Доброго ранку! Доброго дня! Ми вам бажаєм  здоров'я й добра!

1.2. Перевірка організації робочих міст. Девіз уроку

Учитель: Всі почули ви дзвінок,

Він покликав на урок,

Кожен з нас вже постарався,

До уроку готувався,

Тож девіз тепер згадаймо,

І урок вже починаймо.

Учні: Працюватимем старанно,

Щоб почути у кінці,

Що у нашім другім класі

Діти просто молодці!

 

2. Мовна розминка

2.1. Вправа на розвиток артикуляції «Хто як говорить»

- А для того, щоб ви гарно читали, ми проведемо фонетичну розминку.

Пригадаймо, друзі, вмить, як пшениченька шумить:  ш-ш-ш

Як в гайку струмок журчить:  джу-джу-джу

Як бджола в саду дзижчить:  дз-дз-дз

Як шумлять у птаха крила:  х-х-х

В морі синьому вітрила:  ч-ч-ч

Вітер з гаєм розмовляє:  щу-щу-щу

Поміж листячком гуляє:  шу-шу-шу

2.2. Вправа для покращення темпу читання «Читаємо склади»

	А	О	У	І	Е	И
МН	мна	мно	мну	мні	мне	мни
ВД	вда	вдо	вду	вді	вде	вди
ПР	пра	про	пру	прі	пре	при
СТ	ста	сто	сту	сті	сте	сти
ЗВ	зва	зво	зву	зві	зве	зви
ЛК	лка	лко	лку	лкі	лке	лки

 

 

 

 

 

 

 

- читання складів «луною»;

- читання рядка на «одному диханні».

2.3. Робота над скоромовкою

На печі, на печі смачні гарячі калачі.

Хочеш їсти калачі – не лежи не печі.

а) слухання скоромовки;

б) читання у повільному темпі за вчителем;

в) вправа «Дощик»:

- дощик крапає (читати повільно та тихо);

- дощик посилюється (скоріше та голосніше);

- починається злива (швидко та голосно);

г) індивідуальне читання скоромовки учнями.

 

3. Актуалізація опорних знань

- Який розділ ми вивчаємо? (Казка вчить, як на світі жить)

- Що таке казка? (Твір про вигадані, а часто й фантастичні події, що відбуваються з людиною чи твариною)

- Без казки не буває дитинства: веселого, доброго, грайливого. Давайте згадаємо всі ті казки, з якими ми ознайомились раніше. («Рукавичка», «Лисиця та їжак», «Цап і баран»)

- Хто автор усіх цих казок? (Український народ)

- Ці казки виникли раніше, ніж люди навчились писати. Тому їх не записували, а переказували один одному. При переказуванні ці казки змінювалися. Ім’я автора забувалося, а казка ставала народною.

- Чим ці казки схожі між собою? (Головні герої цих казок – тварини)

 

4. Повідомлення теми та мети уроку

- Невичерпна скарбниця народної творчості пропонує нам сьогодні познайо-митися з іншою цікавою та повчальною казкою. А про кого казочка – вгадайте.

Хоч годинника не має,

Вранці він нас піднімає.

У селі живий будильник
Зветься ж він звичайно…півник.

 

У норі хатинку мають,
Хліб, сирочок полюбляють.
По підлозі тишком-нишком
Бігають сіренькі…мишки.

- Здогадались, яку казку ми сьогодні будемо читати? («Півник і двоє мишенят»)

- Чи знаєте ви, іншу назву цієї казки? («Колосок»)

 

5. Сприймання та усвідомлення нового матеріалу

5.1. Слухання аудіозапису казки

Сядьте, діти всі, будь ласка,

Розпочнеться зараз казка.

Вона, кажуть, дуже гарна,

І цікава, і повчальна.

Хто тихесенько сидить,

Не пустує, не шумить,

Зрозуміє в оту ж мить,

Чого казка нас навчить.

- Як звали героїв казки?

- Що знайшов півник?

- Що любили робити мишенята?

5.2. Словникова робота

а) Пояснення значення невідомих слів

Ціп — це знаряддя для молотьби зерна, яке складається із двох палок, з'єднаних між собою ременем.

Млин — це споруда для розмелювання зерна на борошно.

Обмолотити – звільнити зерно від стебла і  оболонки.

Нероба – той, хто не хоче нічого робити, ледар.

б) Читання стовпчиків слів

піч тісто колосок вертілись відповісти ранесенько зголоднів

ціп зерно тихіше борошно удосвіта молотитиме стривайте

- прочитай слово, що називає предмет;

- прочитай слово-назву дії.

5.3. Робота над казкою

а) Проблемне питання

– Читаючи, подумайте, чому герої казки мають такі імена.

б) Читання казки учнями

Сядьте, діти, всі гарненько,

Руки покладіть рівненько,

Вище голову здійміть,

Свої плечі розверніть.

Швидше книжку відкривайте

Та читати починайте.

в) Бесіда за змістом прочитаного. Вибіркове читання

– Чому мишок звати Круть і Верть?

– Прочитайте, що вони найбільше любили робити.

– А чим займався півник? Прочитайте про це в казці.

– Що він знайшов одного разу?

– Що півник робив із колоском?

– Що робили весь цей час мишенята?

– Прочитайте улюблені слова мишок.

– Що вийшло із пшеничного колоска?

5.4. Фізхвилинка

Сірі мишки маленькі, хвостики у них довгенькі,

У лісі грались, веселились, працювати вже втомились.

А щоб добре працювати, треба трошки пострибати.

Відпочили, розім'ялись – й до роботи знову взялись.

5.5. Читання казки в особах (від слів: «Спеклися пироги…»)

– Давайте прочитаємо ще раз останню розмову півника з мишенятами. А ви прослідкуєте, яким настрій у мишенят він був спочатку розмови, і яким він став в кінці казки.

– Як змінився настрій мишенят під час розмови?

– Чи справедливо вчинив півник?

– Чому мишенята вилізли з-за столу?

– Що б ви порадили мишенятам?

5.6. Визначення зачину, основної частини та кінцівки

– Що таке зачин? Знайдіть і зачитайте зачин казки.

– Що таке кінцівка?Знайдіть і прочитайте кінцівку тексту.

– Що називається основною частиною?

5.7. Характеристика героїв казки - вправа «Асоціативний кущ»

– Діти, давайте півнику і мишенятам дамо характеристики. Тобто скажемо, які

вони. А допоможуть вам в цьому слова, розміщені на дошці.

Мишки

веселі

ледачі

хитрі

нероби

Півник

працьовитий

відповідальний

умілий

справедливий

 

6. Узагальнення і систематизація знань учнів

6.1. Творча робота над казкою

– Давайте пригадаємо всі події казки.

Ок-ок-ок – знайшов півник колосок.

Ят -ят-ят –він покликав мишенят.

Еть-еть-еть –тут прибігли Круть і Верть.

Ать-ать-ать – не схотіли працювать.

Ам-ам-ам – усе зробив Півник сам.

Ав-ав-ав – мишкам пиріжків не дав.

– Дуже шкода, що так сталося: півник залишився без допомоги, а мишенята без

пирогів.

– Діти, подумайте, чи стало мишенятам соромно за свою поведінку? (Так)

– А якщо їм стало соромно, то значить у них є совість. А той, у кого совість є завжди може виправити свою поведінку і стати кращим. Треба тільки захотіти.

– Давайте на хвилинку станемо казкарями і змінимо кінцівку казки, щоб вона закінчилася добре. Що мав би зробити Півник? Як мали б повести себе мишенята?

6.2. Робота з прислів’ями. Визначення головної думки казки

– Півник так поспішав напекти пирогів, що декілька зерняток просипав. Давайте їх знайдемо. (Діти дивляться у кого на парті лежать зернятка). Вони незвичайні. На них написані частини прислів’їв. Ваша задача їх зібрати у мішечок, а прислів’я відновити.

Без трудів	а хто гави ловить.
Хто дбає,	без роботи.
Хто діло робить,	не їстимеш пирогів.
Нема хліба	той і має.

– Яке прислів’я виражає головну думку казки?

 

7. Підсумок уроку. Самооцінювання

– Чого вчить ця казка?

– Кому з героїв ви можете дати свої поради? Які саме?

– Для чого людині потрібно працювати?

– Ми повинні пам’ятати: «Праця чоловіка годує, а лінь марнує». Тому я вам бажаю бути добрими, відповідальними, працьовитими людьми.

– Візьміть личка та намалюйте посмішку залежно від того, як ви працювали на

уроці, і від того чи сподобався вам урок.