Урок "Біосоціальний характер особистості. Розвиток особистості. Формування самосвідомості у підлітковому віці."

Тема:Біосоціальний характер особистості. Розвиток особистості. Формування самосвідомості у підлітковому віці.

Мета: дати уявлення про біосоціальний характер особистості та основні етапи її розвитку; вчити здійснювати аналіз складових свого особистісного розвитку; сприяти формуванню в учнів самосвідомості; розвивати толерантність, навички самоусвідомлення та самооцінки; виховувати свідоме прагнення ставити цілі й досягати їх.

Обладнання: ілюстративний матеріал до теми уроку, контурне зображення силуету людини, олівці, фломастери, фарби, схема до вправи «Асоціативний кущ», таблиця «Етапи психосоціального розвитку особистості», схема «Олімпійська формула успіху», відео (мультфільм «Жив-був чорний кіт», 2006 р.), музичний супровід (звуки природи).

Тип уроку: засвоєння нових знань.

ХІД УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

1. Привітання, створення позитивного настрою (музичний супровід)

Жодних слів, тільки музика, яка налаштує на урок, перегукуватиметься з темою.

2. Вправа «Очікування»  (Валіза)

— Чого ви очікуєте від уроку, пропишіть на одязі та прикрипіть до валізи (Відповіді учнів.)

ІІ. АКТИВІЗАЦІЯ ЧУТТЄВОГО ДОСВІДУ, ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

1. Вступне слово

У світі немає цілком однакових людей. Кожен є особистістю.

    Особистість – це конкретна людина, яка має свідомість, здатна до пізнання, до управління своєю поведінкою, діяльністю та психічним розвитком.

Особистість виникла й розвинулася у процесі суспільно-історичного розвитку людства, у процесі роботи.

 

Вправа «Камінці»

Діти отримують камінці і бачуть, що всі камінці однакові

2. Вправа «Фарби внутрішнього світу»

Учні отримують контурні зображення силуету людини.

Завдання: розфарбувати різними кольорами, попередньо ознайомившись зі значеннями кольорів. Наприклад: зелений — любов до природи, жовтий — спокійне спілкування з іншими людьми, червоний — агресія, чорний — песимізм, синій — готовність до милосердя, допомоги іншим, блакитний — доброта тощо.

За бажанням учні говорять про себе, пояснюючи вибір кольорів.

* Як ви виконували вправу: вам було легко чи важко?

* З якими проблемами зіткнулися?

* Чому в декого залишилися частини силуетів незафарбованими?

* Що можна назвати фарбами внутрішнього світу?

* Чому пізнання свого внутрішнього світу робить людину сильною? У чому це виявляється?

Висновок: пізнання свого внутрішнього світу — справа непроста, потребує постійних зусиль, волі. Але без цього особистість не матиме чітких життєвих цілей, сенсу буття, успіху.

 

IV. ПОВІДОМЛЕННЯ УЧНЯМ ТЕМИ, МЕТИ ТА ЗАВДАНЬ УРОКУ

V. ОСМИСЛЕННЯ УЧНЯМИ ЗНАНЬ

ü Становлення особистості — це закономірний процес, у ході якого підліток, з одного боку, перебуває під впливом оточення, а з іншого — може сам на себе впливати, змінювати себе, обирати своє коло спілкування і форми діяльності, набувати нового досвіду.

2. Проблемне запитання

* Чому говорять: «Поганий досвід — також цінний досвід», «Досвід — найкращий учитель»?

 

Вправа «Усе одно ти молодець»
Мета: підняти самооцінку підлітка, зняти психоемоційне напруження.
В е д у ч и й п р о п о н у є у ч а с н и к а м об’єднатися у групи по двоє, за ознакою «день» і «ніч». Один учасник говорить про свій недолік, а інший відповідає: «Ну і що, все одно ти молодець, тому що...».
Обговорення:
— Які відчуття викликала вправа?

ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ

Слухання та обговорення притчі

ПРИТЧА «ВИБІР ЗА КОЖНИМ ІЗ НАС»

Одного разу до батька прийшла дочка-підліток і сумно сказала:

— Тату, я так утомилася від усього, у мене постійні труднощі у школі і в особистому житті, вже просто немає сил... Як упоратися з усім цим?

Батько відповідає:

— Я тобі покажу дещо.

Він поставив на плиту три посудини з водою і опустив у кожну по інгредієнту: моркву, яйце і каву. Через кілька хвилин вимкнув плиту і питає дочку:

— Що сталося з ними?

— Морква була твердою, а стала м'якою, яйце також змінило свою структуру, зварилось, а кава розчинилася, — відповідає дівчина.

— Правильно, — відповідає батько, — але якщо ми подивимося глибше, то виявиться, що морква і яйце зовні залишилися такими самими, але внутрішньо змінилися під впливом агресивного середовища — окропу.

Те саме відбувається і з людьми — сильні зовні люди можуть «розклеїтись» і стати слабаками там, де крихкі і ніжні лише затвердіють і зміцніють...

— А як же кава? — здивовано запитала дочка.

— О, кава — це найцікавіше. Вона повністю розчинилася в агресивному середовищі і змінила його — перетворила окріп на чудовий ароматний напій. Є люди, яких не можуть змінити обставини, — вони самі змінюють їх і перетворюють на щось нове, отримуючи для себе користь і знання із ситуації. Ким стати у важкій ситуації — вибір кожного.

Питання до класу:

* Що в такий спосіб хотів сказати доньці батько?

* У якій ролі ви наразі почуваєтесь — моркви, яйця чи кави? Поясніть свою відповідь.

 

 

Психічні властивості особистості відчувають на собі вплив соціальних факторів, опосередковуються ними — і спілкування, і спрямованість, і самосвідомість, і досвід, і інтелект, і темперамент. Однією з властивостей людини, що формується під безпосереднім впливом суспільства, взаємодії особистості з іншими людьми, є характер.

ü Характер — це особливі прикмети, риси, яких людина набуває в суспільстві. Таких рис психологи налічують декілька тисяч. Характер зумовлює для особистості засоби поведінки, вчинки у стосунках з іншими. Характер — це певна програма поведінки.

Характер формується з перших днів життя людини до останніх її днів. У перші роки життя провідним фактором розвитку характеру стає наслідування дорослих; у молодшому віці поряд із наслідуванням на перше місце виходить виховання. А починаючи з підліткового віку, важливу роль у формуванні характеру відіграє самовиховання. Характер може свідомо цілеспрямовано вдосконалюватися самою людиною іншими людьми. Треба знати, що характер можна змінювати протягом усього життя людини.

4. Біосоціальний характер особистості

Людина — біосоціальна істота, невід’ємна частина природи, живий організм, що підкоряється біологічним законам і який з огляду на особливості свідомості та психіки пристосований до суспільного способу буття разом із подібними собі. Вона може цілеспрямовано вдосконалювати світ і саму себе.

Отже, поняття «біосоціальний характер особистості» несе в собі повідомлення про людину як частину природи і суспільства.

ü Особа — конкретна людина, яка є учасником суспільних відносин, тобто членом суспільства й свідомої діяльності.

ü Особистість — це конкретний індивід, що вирізняється неповторною сукупністю соціально значущих рис, які знаходять свій прояв у його стосунках з іншими людьми.

— Порівняйте поняття «особа» і «особистість».

Висновок. Людина особистістю не народжується, а формується в системі історичних суспільних відносин; вона є продуктом суспільства.

3. Робота за таблицею «Етапи психосоціального розвитку особистості»

Таблиця 18

Період	Провідна діяльність	Провідна сторона соціалізації
1. Дитинство (0-1 рік) — етап «довіри до світу»	Емоційне спілкування з дорослими	Освоєння норм стосунків між людьми
2. Дитинство (1-3 роки) — етап «самостійності»	Предметна діяльність	Опанування суспільно вироблених способів діяльності з предметами
3. Дошкільне дитинство (3-6(7) років) — етап «вибору ініціативи»	Гра	Освоєння соціальних ролей, взаємовідносин між людьми
4. Молодший шкільний вік (6-11 років) — етап «майстерності»	Навчальна діяльність	Освоєння знань, розвиток інтелектуально- пізнавальної сфери особистості
5. Підлітковий (11-14 років)	Спілкування з ровесниками	Освоєння норм стосунків між людьми
6. Юнацький (14-18 років) — етап самовизначення «світ і я»	Навчально-фахова діяльність	Набуття фахових знань, умінь
7. Пізня юність (18-25 років) — етап «людської близькості»	Трудова діяльність, фахове навчання	Освоєння норм стосунків між людьми і професійно-трудових умінь
8. Етап людської зрілості

Етапи формування самосвідомості

Самовідчуття характерне для дітей першого року життя, зароджує самосвідомість і проявляється у спроможності немовляти фіксувати відчуття, що ідуть з власного організму і виражають його потреби.

Самосприймання виявляється з раннього віку (близько трьох років) через спроможність дитини впізнавати свій зовнішній фізичний образ (наприклад, на фото чи в дзеркалі) та називати себе займенником "Я".

Саморозуміння - прості форми надання собі певних характеристик з'являються ще в дошкільному віці (близько 4-х років) - діти вже знають свою стать, позначають себе як хорошу чи погану дитину залежно від власних вчинків та реакції на них значимих дорослих. Впродовж всього подальшого життя людина все більше вивчає себе, однак через власні зміни цей процес є динамічним.

5. Формування самосвідомості в підлітковому віці (ілюстративний супровід)

Учитель демонструє відповідні зображення, за якими учні складають інформаційне повідомлення про формування самосвідомості в підлітковому віці.

У підлітковому віці послідовно з’являються дві особливі форми самосвідомості: відчуття дорослості і «Я-концепція».

4. Перегляд та обговорення відео

(мультфільм «Жив-був чорний кіт», 2006 р.)

* З якими життєвими складнощами стикалася тварина? Чому?

* Що означає фраза кота на початку дня: «Почалося...»?

* Які риси характеру ви б «додали» тварині, щоб її буття змінилося на краще?

* Як змінився кіт після «здобуття» білих плям? Який зміст закладено в це перевтілення?

VI. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ

1. Вправа «Асоціативний кущ»

— Складіть схему до поняття «важливі питання в підлітковому віці»: «Хто я?», «Який я?», «Для чого живу?», «Чого хочу досягти в житті?», «Хто є справжнім другом?», «Яка моя головна роль у житті?» тощо.

3. Робота за підручником (у парах)

— Знайдіть у тексті підручника пояснення понять «самовиховання», «самовизначення», «самопізнання», «самооцінка». Обговоріть цю інформацію в парах, підберіть приклади з власного досвіду, літературних джерел, кінострічок тощо.

 

5. Практична робота. Відпрацювання алгоритму постановки й досягнення мети

3. Техніка постановки цілей SMART

SMART — одна з найпоширеніших технік для грамотного формулювання цілей (див. табл. 19).

Таблиця 19

SPECIFIC	конкретна	Цілі мають бути чіткими, конкретними (деталі, складові)
MEASURABLE	така, яку можна виміряти	Цілі мають бути вимірюваними (кількість, як і чим вимірюються, показники на підтвердження факту досягнення цілей)
ACHIEVABLE	досяжна	Цілі мають бути досяжними (оцінка більшою мірою не ваших можливостей, а здорового сенсу відносно цілей)
RELEVANT	Релевантна (здатна відповідати Запитам замовника)	Цілі мають перегукуватися з вашими особистісними цінностями, місією і глобальними планами на життя
TIMED	визначена в часі	Цілі повинні мати часовий показник, коли їх буде досягнуто

Розв'язання ситуаційної задачі

Отже, розгляньмо на прикладі, як застосовують техніку SMART. Ви хочете купити автомобіль — сріблястий Porsche Cayenne.

1. Specific — конкретна. Сріблястий Porsche Cayenne із салоном із коричневої шкіри, з максимальною комплектацією.

2. Measurable — вимірна. Вартість авто —... Факт придбання авто — сплачена сума і отримані ключі від машини.

3. Achievable — досяжна. Бізнес приносить близько... на місяць. Отже, реально придбати такий автомобіль протягом року.

4. Relevant — релевантна. Цінності — безпека, фінансове благополуччя. Подібна машина досить безпечна і дає відчуття комфорту, достатку і задоволення.