Урок-благословення за участю українського народного хору "Калина"ПНПУ ім. В.Г.Короленка «Хай ваше життя, як калини цвіт, буйно розквіта на багато літ!»

«Хай ваше життя, як калини цвіт, буйно розквіта на багато літ!»

(Урок-благословення за участю українського народного хору Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г. Короленка «Калина»)

МЕТА: познайомити учнів із пісенною творчістю українського народного хору «Калина» ПНПУ імені В.Г. Короленка, учити розуміти глибокий ідейний зміст, відчувати музичну довершеність українських народних пісень, формувати естетичний  смак, активну життєву позицію, виховувати любов до рідної землі, до людей, до народної пісні.

Тип  уроку. Урок вивчення нового матеріалу.

Форма. Урок-благословення.

        Український традиційний ідеал людини

найяскравіше відбивається в українській народній пісні.

Григорій Ващенко.

Завдяки народній пісні та музиці дітям передається у спадок емоційне, естетичне, моральне багатство народної душі, її висока духовна краса.

                                                                                                        Петро Щербань.

                Народна пісня — це життя перлина,

            Народна пісня — наших душ краса.

          Коли співа полтавський хор «Калина»                                                                     Співають гори, доли й небеса!

Перебіг уроку

І.Мотиваційний етап.

1. Забезпечення емоційної готовності до уроку

Учитель. Доброго дня, любі друзі! Сьогодні вас запросила до себе у гості пісня — вічна й велична, незрівнянна українська народна пісня, дарована нам Богом і збережена добрими людьми, які в цьому бачать своє високе покликання і святий обов’язок. Сьогоднішній урок проходить в актовій залі ПНПУ імені В.Г. Короленка. Ви, учні, запрошені сюди як слухачі, а перед вами на сцені викладачі й  студенти — учасники знаного в Україні та за її межами українського народного хору «Калина». Сьогодні вони подарують вам радість спілкування з високим пісенним мистецтвом нашого народу, адже хор «Калина» не тільки  візитна картка Полтавщини, а гордість усієї України, її посол миру й дружби, свідчення багатої пісенної культури українців, а отже, нашої високої духовності, талановитості й неповторності.

ІІ. Цілевизначення й планування.

Учитель. Тому й подумалося мені: гріх би було, маючи в Полтаві таке  диво, не причастити вас піснею, не прихилити до цього живого джерела, перед тим, як ви вирушите у доросле життя. Хотілося б вас благословити народною піснею, наснажити її силою, красою й мудрістю, запалити вогник любові до рідного, яке, як ніде, глибоко акумулюється в пісні.

Вас вітає український народний хор Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г. Короленка «Калина». Художній керівник — заслужений діяч мистецтв України, професор Григорій Левченко.

ІІІ. Опрацювання навчального матеріалу.

Учитель. До вашої уваги твір, яким упродовж десятиліть український народний хор «Калина» розпочинає свої концерти — українська народна пісня на слова Т.Г.Шевченка «Реве та стогне Дніпр широкий» (виконується пісня).

1. Актуалізація суб'єктного досвіду.

*«Мозковий штурм». Що мусить відчути і зрозуміти українець, почувши цю пісню?

*«Інтерв'ю».  Питання до маестро Г. Левченка: «Чому саме цією піснею він розпочинає виступ свого колективу?»

2. Актуалізація опорних знань.

Учитель. Козацька звитяга, любов до рідної землі — провідна тема цілого ряду пісенних творів, які виконує хор «Калина». Серед них українська народна пісня в обробці Гната Хоткевича «Байда», українська народна пісня «Ой не розвивайся, та сухий дубе».  

Назву й автора наступної пісні, яка для вас прозвучить, пропоную відгадати за такою інформацією: її популярність безпрецедентна, цю пісню співали вже в середині ХVІІІ ст., вона користувалася великою популярністю в Росії та Західній Європі, перекладена німецькою й французькою мовами. У 1816 році за обробку цієї пісні взявся сам Бетховен (учні відповідають, що це  «Їхав козак за Дунай», звучить пісня).

Учитель. Тема української державності, свободи і незалежності та подвиг тих, хто її для нас здобував і утверджував, звучить у таких прекрасних творах, як пісня А. Литвинова на слова Т.Г. Шевченка «Ой чого ти почорніло, зеленеє поле…» та пісні А. Авдієвського на слова нашого земляка Д. Луценка «Не громи в степах гудуть».

«Ой чого ти почорніло, зеленеє поле…» — це твір-пересторога нам, нині сущим, про те, яку  високу ціну заплачено за волю, яку не можна втрачати.

«Не громи в степах гудуть» — це ода героям-борцям усіх часів, якими були Іван Гонта й Максим Залізняк, бунтарі-гайдамаки й славетні запорожці, Богдан Хмельницький і Максим Кривоніс, герої «Небесної сотні» і бійці в зоні АТО (звучить пісня «Не громи в степах гудуть»).

Учитель. В українській народній пісні живе наша історія, живемо ми самі. І тому вона унікальна. Адже в ній, як у краплині бурштину, зберігається і проноситься через віки українська душа, код нації. Тому ви повинні зрозуміти, як важливо для нас з вами  зберегти пісню і передати далі, не обікрасти себе, а головне — наших дітей. Це яскраво можна проілюструвати наступною піснею, автора якої ви упізнаєте за його крилатим висловом: «Світ ловив мене,  та  не впіймав». Так, це Григорій Савич Сковорода, у житті й творчості якого проблема особистої свободи людини виражена особливо яскраво. До вашої уваги у виконанні вокальної групи хору «Калина» старовинний кант Г. Сковороди в обробці А. Авдієвського «Пташечка».

Учитель. Образ українця в народних піснях і творах сучасних авторів, які виконує хор «Калина», вражає не тільки своєю мужністю й патріотизмом, а й здатністю щиро й самовіддано любити, ліричністю, мрійливістю, любов’ю до життя, як у пісні І. Кириліної на слова В. Цілого «Лелеча доля»  (солісти: заслужена артистка України Н. Сулаєва та В. Гайдамака).

Учитель. А ще вміють українці радіти життю, дотепно жартувати й по-справжньому веселитися. Цю прикметну рису нашого народу гарно ілюструє наступна пісня, яку ви почуєте.  Вона цікава  ще кількома моментами: по-перше, створена  на вірші Т.Г. Шевченка (це уривок з поеми «Гайдамаки»), а по-друге, написана сучасним композитором. Як на мене, цей факт спонукає до глибоких роздумів і про творчість нашого геніального Кобзаря, яка цікава й потрібна сьогодні, і про те, що й зараз твориться українська пісня — самобутня та яскрава.  До вашої уваги твір Г. Левченка на слова Т.Г. Шевченка   «Од села до села» (солістка - заслужена артистка України Н.  Мізєва).

Учитель.  Ваші бурхливі оплески — свідчення того, що твір вам сподобався. І вам, мабуть, буде цікаво послухати про те, як учасники хору, прийшовши до колективу на першому курсі, а іноді й зі шкільної лави,  досягають такої  високої майстерності. Секрет успіху калинян простий і складний водночас — велика працьовитість. Репетиції та концерти займають майже весь вільний час. Від решти студентів вони відрізняються тим, що не завжди можуть сходити до кінотеатру чи на концерт популярної естрадної зірки або й просто в кафе чи на дискотеку. Інколи вночі доводиться готуватися до семінарів. Дисципліна у хорі надзвичайно висока, пропусків без поважних причин бути не може. Ось чому й такі високі результати: студентський самодіяльний колектив сприймають як професійний, порівнюючи його із знаними в Україні професійними колективами. Ці слова стосуються не тільки учасників хору, а й оркестрової групи. Послухайте у її виконанні українську народну мелодію «Ватра», соліст К. Дудник.    

Учитель. Зі студентської лави у колективі солісти хору — Н. Сулаєва та Н. Мізєва. Талант, помножений на працелюбність і любов до народної пісні, дав незвичайні результати: вони отримали високе й почесне звання заслужених артисток України.                                             

Своїми красивими сильними голосами співачки вміють донести до слухача ідейне багатство твору і його чарівну мелодію. Коли вони співають тужливу пісню, з ними сумує весь зал. Коли веселу — виростають крила радості й щастя. У виконанні цих чарівниць пісні послухайте твір А. Пашкевича  на вірші Д. Луценка «Мамина вишня».

Учитель. Наступний твір — це ряд українських народних пісень, а точніше їх фрагментів, які автор об’єднав тематично, створивши сюжетний музичний твір з яскравими колоритними українськими образами, схожими на героїв М.В. Гоголя, Г. Ф. Квітки-Основ’яненка, І.П. Котляревського. До вашої уваги твір Г. Левченка «Українська фантазія».

ІV.Рефлексивно-оцінювальний етап.

1. Відповідь на запитання:

*Що нового ви для себе відкрили, слухаючи пісні у виконанні хору «Калина»?

*Які почуття пережили, слухаючи пісні рідного народу та сучасних авторів?

     *Чи змінилося ваше ставлення до українських народних пісень після цього уроку?

2. Коментування епіграфів уроку.

V. Підсумок уроку. Завершальне слово вчителя. Учасники українського народного хору «Калина» створили для вас пісенний портрет рідного народу — народу-філософа, борця, мрійника, частинкою якого є і ви, козацькі нащадки. Ви причетні до нашої героїчної історії, ви маєте горде й ніжне серце. З піснею у вашу душу ввійшла ця величезна духовна міць і витончений ліризм, які дивують, викликають захват і повагу в усьому світі. Пам’ятайте це і гідно несіть звання Українця, плекайте і бережіть рідну культуру, наснажуйтеся життєдайними джерелами рідної пісні, вона ж бо у нас незрівнянна. Сьогоднішню зустріч ми закінчимо твором, який ви можете виконати разом з уславленим хором «Калина». На це ви маєте повне право, навіть якщо не володієте ідеальним слухом чи сильним голосом. Бо молитва — це перш за все голос совісті, щирість. Отож, М. Лисенко, вірші О. Кониського  «Молитва за Україну». (Учні разом з калинянами виконують «Молитву за Україну»).   

 Учитель. До нових зустрічей з піснею. Побажання хочу висловити рядками пісні (слова і музика Г. Левченка), яку співає хор «Калина»: «Хай ваше життя, як калини цвіт, буйно розквіта на багато літ!»

Домашнє завдання: написати твір-роздум на одну з тем: «Коли співа полтавський хор «Калина»…» або «Без пісень які ми українці?!»