16 вересня о 18:00Вебінар: Робота з дітьми, що мають синдром Дауна: цікаво про важливе

Урок Богдан Хмельницький - гнів і велич України. (За романом П.Загребельного "Я, Богдан (Сповідь у славі)"

Про матеріал

Конспект уроку допоможе висвітлити суперечливі моменти української історії періоду Хмельниччини; розкрити широту відтворення даної епохи в українській літературі; з'ясувати історичні та психологічні аспекти в романі; удосконалювати вміння аналізувати історичний роман з елементами дослідництва; звернути увагу на естетичну функцію кольору в творі; сприяти розвитку читацьких смаків учнів; розвивати творче мислення, вміння аналізувати прочитане; навчати працювати в групах; виховувати потяг до правди, справедливості, інтерес до історичного минулого України; виховувати в учнів любов до Батьківщини, національну свідомість.

Перегляд файлу

Голик О.В.

Тема:  Богдан Хмельницький – гнів і велич України

(За романом Павла Загребельного «Я, Богдан (Сповідь у славі)».

Мета: висвітлити суперечливі моменти української історії періоду Хмельниччини; розкрити широту відтворення даної епохи в українській літературі; з’ясувати історичні та психологічні аспекти в романі; удосконалювати вміння аналізувати історичний роман з елементами дослідництва; звернути увагу на естетичну функцію кольору в творі; сприяти розвитку читацьких смаків учнів; розвивати творче мислення, вміння аналізувати прочитане; навчати працювати в групах; виховувати потяг до правди, справедливості, інтерес до історичного минулого України; виховувати в учнів любов до Батьківщини, національну свідомість.

Тип уроку: інтегрований урок історії України та української літератури.

Теорія літератури: поглиблення поняття про історичний твір, роман, історичний роман, роман-монолог, народний епос, епіграф, засоби творення образу людини.

Словникова робота: ірраціональний, архаїзми, історизми, психологічний аналіз.

Обладнання: портрет Б.Хмельницького (невідомого художника), роман «Я, Богдан» різних років видання, посібник «Українська література у таблицях і схемах» О.Г. Противенська, М.І. Мещерякова, Я.В.Теміз, 5-11 кл.-Х.: Країна мрій™; 2002. - С.23;  графосхема, карта України, таблиці, папір, маркери, дошка, тлумачні словники, літературно-критичні статті про роман, плакати, контурні карти з історії України (XYI-XYIII ст..), 8 клас, ЗАТ «Інститут передових технологій», 2001. - С.6.

Епіграфи:

Не іменами, а ділами возвеличує себе людина.

        (Народна творчість).

Небагато знаходимо таких абсолютних правителів, і жоден так уважно не дотримувався звичаїв свого краю.

       Проспер Меріме.

Любить свій край –

Це для народу жити…

       В.Сосюра.

Від людського життя і навіть від життя цілих поколінь людей залишається на землі тільки прекрасне.

       О.Довженко

Замкнене коло нашої історії – ось це я мав на увазі…

       П.Загребельний

Коли в людини є народ,

тоді вона уже людина.

       Л.Костенко.

Не можна відняти в людей минулого, але як же легко позбавити їх майбуття!

       П.Загребельний.

Народи люблять відшуковувати у вибраних ними вождях доблесті та недоліки свого власного характеру.

       Проспер Меріме.

Вершителі доль можуть розпоряджатися всіма долями, за винятком своєї особистої.

       М.Булгаков.

 

Хід уроку

 

I. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ

 Тема сьогоднішнього уроку – «Богдан Хмельницький – гнів і велич України».

  • Чи погоджуєтесь ви з цим твердженням?
  • Якщо так, то обгрунтуйте свою відповідь.

 Вступне слово вчителя.

Вчитель історії. В історії кожного народу з’являються постаті, роль і значення яких у становленні його державності, формуванні національної самосвідомості, зародженні величі душі та стійкості духу виходять далеко за межі історичного бачення,  соціального тлумачення і політичних амбіцій не лише сучасників, але й багатьох наступних поколінь. Їх необхідно сприймати у контексті всього того загальноєвропейського, загальнолюдського розвитку, всієї тієї фатальної непередвизначеності шляху і зіткнення інтересів та обставин, яким невблаганно підвладна наша цивілізація і на яких, ніби на кувалді історії, виковується – у рятівних війнах, зрадницьких перемир’ях – віковий життєпис всяк сущого на землі народу.

 Так ось, Б.Хмельницький і є той військовий і політичний геній України, те пророче знамення українських небес, провидницьку силу та історичну велич якого нам, українцям, ще тільки доведеться пізнати.

 Основні події народно-визвольної війни українського народу під проводом Хмельницького загалом відомі – всі її битви, перемоги і поразки, переговори і договори. Основною таємницею залишається постать самого гетьмана, мотиви, які спонукали його розв’язати таку могутню війну в один із найспокійніших періодів кривавого україно-польського співіснування під єдиною короною; мотиви здійснених ним кроків, в результаті яких протягом двох, знову ж таки – відносно мирних років єднання України з Росією, тобто за життя Хмельницького, Україна втратила все, що було досягнуто кров’ю сотень тисяч її синів, у тому числі – незалежність і державність.

Вчитель літератури. Так, дійсно. Два начала – народне й особисте, дві сфери – історію і психологію, два крила – людини-державця, творця подій і людини з усім своїм неповторним, сокровенним індивідуальним світом П.Загребельний поєднав в історичному романі «Я, Богдан», що має підзаголовок «Сповідь у славі».

 Виразно особистісний, монологічний, психологічний характер роману П.Загребельного мав би поменшувати його «панорамні» можливості. І все ж сам предмет зображення – національно-визвольна війна українського народу – задає творові необхідний  масштаб і епічність. При всій полемічній загостреності, підкресленій суб’єктивності – назвемо відзначуване критиками перебільшення місця і мотивувальної ролі інтимно-любовних колізій, тут і калейдоскоп виразних людських фізіономій, і глибина проникнення в суть подій і людей, і виразне виявлення національно-історичних прикмет життя народу. Важлива роль у цьому романі випадає не тільки документальному матеріалу, а й документам фольклорним чи напівфольклорним – народним переказам, думам, пісням, легендам, бувальщинам.

  • Які твори, написані П.Загребельним, ви читали?
  • Поділіться враженнями від прочитаного.

Розгляд таблиці

«Історична романістика – історія людської душі»

 

     «Диво»            «Первоміст»                         «Смерть у Києві»

                   (1968)                  (1972)             (1973)

 

«Євпраксія»      «Роксолана»                  «Я, Богдан»

       (1975)                 (1980)       (1983)

 

­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­         Ціла серія творів про Київську Русь та інші періоди вітчизняної та світової історії.

 

 Твори П.Загребельного про історичне минуле відіграли «пожвавлюючу» роль в українському історичному романі, вони ніби зруйнували «межові стовпи» між історією і сучасністю, що відчувалося передусім у їхньому моральному пафосі, аналітично-дослідницькому прицілі, полемічності проблем, філософській наснаженості, оригінальних композиційних нововведеннях, вільністю й іронічністю розповіді, різноманітних прийомах вмонтування в розповідь документів (дійсних і вигаданих) тощо.

 Сам П.Загребельний вважає, що головний його роман - «Я, Богдан». «У ньому закладено багато моїх роздумів, почуттів, розумінь. Це козацькі часи, але я писав про речі вічні. Про взаємини вождя і народу, про поведінку самого народу в критичних для нього ситуаціях…» (Ж-л «Дивослово» № 2, 1999 р., с.45).

II. Актуалізація опорних знань.

 Обмін думками з проблеми, над якою треба було попрацювати вдома.

 - Що ви знаєте про Богдана Хмельницького?

(Коротка історична довідка, заздалегідь підготовлена учнем).

 - Які події зображено в романі П.Загребельного «Я, Богдан»?

(У романі зображено драматичні події національно-визвольної війни українського народу проти польської шляхти 1648-1654 рр.).

 - Що робить роман цікавим, динамічним, сповненим непередбачених злетів, оман, суперечностей, через які доля веде головного героя?

(Епічна масштабність, широта, виразно-полемічний стиль роздумів центральної постаті – гетьмана Богдана Хмельницького).

 - Поясніть назву роману – «Я, Богдан».

(Назва роману – назва за іменем героя, в якому персоніфікується авторська ідея).

Теорія літератури.

      1. Пригадайте, що ви знаєте про історизм, історичний жанр, роман, психологічний аналіз.

 Історизм – здатність художньої літератури передавати обличчя історичної епохи в конкретних людських долях і подіях.

 Історичний жанр – це твори, у яких зображені важливі для долі народу події минулого на документальній основі, а їх персонажами (принаймні головними) виступають справжні, а не вигадані авторами, історичні особи, які прославили себе великими звершеннями.

 Роман (від фр.roman, букв. – романський) – жанр розповідної художньої літератури: великий і складний за будовою епічний прозовий твір, у якому широко охоплені події і докладно розкриті життєві долі кількох, а іноді багатьох людей у зв’язку з їх суспільними відносинами й побутовими обставинами. Роман дає змогу письменникові глибоко і всебічно відтворити складні життєві конфлікти, докладно показати формування характерів персонажів у ряді ситуацій, їхню участь у важливих історичних подіях.

 Психологічний аналіз – глибоке, детальне відтворення світу персонажа, його почуттів, думок, переживань, спонукань.

       2. Визначте жанр твору.

 Історико-психологічний роман – великий епічний твір, у якому відтворюються події минулих часів, розповідається про життя видатних культурних, державних діячів, в якому історичні проблеми розглядаються через психологію героя.

 Роман-монолог – твір написано від імені самого Б.Хмельницького, який оглядає свій життєвий шлях до і після смерті – «у славі». Роман-монолог як спроба переосмислення образу гетьмана.

IІІ. Формування нових знань, умінь, навичок.

 Робота в творчих групах (захист одним представником від групи свого варіанту відповіді, свого завдання).

 I група – «історики» (пошуково-дослідницька робота);

 II група – «художники» (асоціативне, образне мислення);

 III група – «філологи» (креативне мислення).

Вчитель історії. На основі прочитаного та почутого сьогодні на уроці про Б.Хмельницького накресліть графосхему до історичної постаті гетьмана.

 

 

Графосхема.

володар держави

полководець

політик     патріот

дипломат              військовий  сотник

писар   козацький

чигиринський

державний діяч       заможний чоловік

козак    Зиновій – Богдан    учений

Хмельницький

королівський       поборник прав

придворний       рідного народу

 

гетьман  великого хисту  правитель  хуторяни

    і вдачі чоловік

 

лідер

 

Вчитель літератури. У романі талановитого українського письменникa постає перед нами драматична доля Б.Хмельницького. Сьогодні на уроці ми звернемо увагу і на психологічну мотивацію дій та вчинків героїв, в першу чергу, гетьмана.

 Щоб вам було легше працювати над характеристикою образу, давайте пригадаємо, за таблицею, засоби творення образу людини.

 

Таблиця «Засоби творення образу людини»:

 

 - зовнішній вигляд (портрет) – обличчя, фігура (постать), костюм;

 - психологічний аналіз – докладне, в деталях, відтворення почуттів, думок, мрій, прагнень, бажань, внутрішнього світу персонажа; тут особливе значення має відображення «діалектики душі», тобто порухи внутрішнього життя героя;

 - характер персонажа – розкривається в дії, в його вчинках, поведінці, ставленні до інших людей, в описах почуттів героя, в манері говорити і тримати себе в різних випадках життя, в різних ситуаціях;

 - пряма авторська характеристика – вона може бути безпосередньою або опосередкованою (наприклад, іронічною);

 - характеристика героя іншими персонажами;

 - порівняння героя з іншими персонажами, їх протиставлення;

 - зображення умов, в яких живе і діє персонаж (інтерєр);

 - зображення природи – допомагає краще зрозуміти думки і почуття персонажа;

 - зображення соціального оточення, суспільства, яке має вплив на формування того чи іншого характеру;

 - художня деталь – опис предметів і явищ, що оточують героя (деталі, в яких відображається широке узагальнення, можуть ставати деталями-символами);

 - наявність або відсутність прототипу.

 

 - Прочитайте цитати, дібрані вами до характеристики головного героя.

(Обговорення цитатного матеріалу. Обовязкова умова – наявність логічного звязку).

 - Словесно намалюйте портрет Богдана Хмельницького.

Завдання групі «художників». Порівняйте словесний портрет гетьмана з портретом невідомого художника. Чим вони схожі, а чим відрізняються?

Завдання групі «філологів». Складіть порівняльну таблицю: «Опис Б.Хмельницького зі слів та описів інших та гетьман сам про себе» (за текстом роману).

Богдан зі слів та описів інших

Богдан сам про себе

«Горда постава, випнуті груди, розпростані  плечі, рука зметнулася з булавою весело й владчо» (змальовують живописці).

 

«З вусами, товстий, з плюмажем на шапці й з булавою в руці» (голландський майстер Гондіус).

 

«Пана шанують при дворі за його морські звитяги» (королівський секретар Любовицький).

 

«Муж істино гідний…» (Грабянка) (с.113, т.1).

 

«Сей пан Хмельницький становить найбільшу загрозу для Речі Посполитої» (Осолінський).

 

«… дрібненький ватажок» (Осолінський).

 

«… блискучий вождь козацтва дніпро-вського, лев, славний добрим іменем, хоробрий муж Богдан Хмельницький…» (Іслам-Гірей).

 

«В трудних обставинах відважний і передбачливий» (говоритимуть словами Горація).

«Муж в силі віку, середнього зросту, широкоплечий, могутньої будови тіла і виразних рис. Голову мав величезну, шкіру обвітрену, майже спечену, очі чорні й трохи косуваті, як у татарина, а над вузькими устами звисав тонкий вус, розходячись при кінцях у дві широкі китиці. Обличчя його потужне виказувало відвагу й гордість. Було в нім щось привабливе й відразливе водночас – поважність гетьманська, поєднана з татарською хитрістю, доброта й дикість. Палаючий погляд, гордо випростані плечі, могутня постава, золота булава за широким шовковим поясом, кінь у коштовній збруї» (таким бачили Богдана Хмельницького чигиринці).

 

«Для чого на світі жив і чого хотів, куди прямував, кому служив – сам не відав. Служив степам, бурі, війні, любові і власній фантазії» (зі слів неприязного автора).

 

«Не можеш втомлюватись, бо ти – гетьман» (Самійло).

 

«В тебе вірять, як у Бога, гетьмане» (Іван Виговський).

 

«А я – народ».

 

«Насправді ніколи не був такий бравий і хвацький, як мене дехто малював. Я виступав тяжко, не вбирався в шовки й оксамити, булава лежала на плечі каменем, був я старий, виснажений, згорьований. І безсилий».

 

«Я знав здавна про своє призначення».

 

«Не відзначався вродливістю, зате знав, що маю добру презенцію, шляхетні риси, орлиний ніс, погляд відкритий і сміливий, брови в розльоті, як і думка, легкість слова, мужська постава, лице обгоріло від вітрів і сонця степового, борозни на щоках – сліди дум і пережиттів, сивизна вдарила в волосся – зайвий доказ досвідченості та ясності суджень».

 

«Я зоставався людиною в усьому».

 

«Я нічого не робив із ненависті, а тільки з честі».

 

«Тяжкоплечий старий чоловік зі звислими вусами, схожий на мокрого вовка, похмурий, часом несамовитий в своїм незбагненнім гніві, і в своїх примхах, і в своїх безкінечних мандрах».

 

«Був сновидою».

 

«Я й народився в році високосному, і всі високосні мали бути для мене щасливими (народжені в роках високосних завжди мають життя незмірно тяжке, але й щасливе»).

 

«Я старий і змучений, все життя моє пішло на служіння Війську Запорозькому й королеві».

 

«Я, Богдан Хмельницький, гетьман Війська його королівської мосці Запорозького…»

 

«Я, Богдан…»

 

«Я знав, що починаю з найтяжчого…»

 

«Я вибирав тих, кому вірив».

«А я зсутулений, задуманий, зажурений, може недбалий і, мабуть, у глибині душі немилосердний і жорстокий».

 

«Мене віддавали тільки історії, відбираючи усе земне і людське, але ніяка душа не здатна охопити й підкорити історію з її неосяжністю й невловимістю, - душі треба простого щастя».

 

«Слава була зі мною, а доля?»

 

«Прагнучи зазирнути в майбуття, спробував я поглянути в минуле».

 

«Я ж узяв на себе цю ношу і тепер мав її втримати».

 

«Переможець без перемоги, покритий славою і без слави, всемогутній і безсилий, як немовля».

 

«Мене звали нечестивим Тамерланом, зрадником, відступником, ненавиділи мене, боялися, заламували у відчаї руки».

 

«… та не хотів ставати вульгарним загарбником…»

 

«Мав би я вже  пильніше приглядатися до тих, кому роздавав уряди, кому довіряв душі і майбуття».

 

«… отож і вийшов з душею нескала-мученою і віри своєї не запродав».

 

«Виходило, що я оточував себе негідниками і всіляко відтручував народ, який мене возвеличив. Чи вже воно так ведеться споконвіку, що народ завжди жертва зради?»

 

«А я – гетьман. Маю дбати не так про душі, як про розум народу. Але ж і про душі, виходить, теж».

 

«… я ж відчував, що втрачаю свободу дедалі більше, бо всі від мене чогось ждуть, просять, сподіваються, вимагають…»

 

«… я тепер, виходить, ставав залежний, всім щось винен, всім мав служити, а мені – ніхто».

 

«В душу свою зазирав щодня й щогодини, а тоді в душу народу цілого…»

 

«Був гетьман, але водночас і простий смертний…»

 

«Шабля - мій хрест, перемога - мій Бог, а дума - моя молитва».

 

«Гетьман не може давати волі своїм почуттям».

 

«Я мав не тільки прогодувати військо, а й утримувати його від грабунків, показати свою велич і гідність».

 

«… Сам повів своє військо на приступ, і був поміж найодважнішими, в самому пеклі, груди на кулі виставляв без страху, в хаосі, диму, в полумї й різанині, все помічаючи, всім керуючи, з лицем лева, з оком орла».

 

«І ворогів слід шанувати, коли вони виказують високий дух».

 

«Був найнещасніший зі смертних. Життя знівечене обовязками, потребами і докорами сумління».

 

«Чутиму свій народ навіть умерши».

 

«Ніхто ніколи не взнає, що рятував я не короля, а цвіт своєї нації, що крик той мій був не проти народу мого і піднятої ним боротьби за своє життя й надії свої, а для збереження народу, хоч і ціною несприятливою».

 

«Гетьман не тільки для хвали, а й для прокляття».

 

«А тоді й сам я прибув до короля. Мав насунуту на вуха оксамитову шапку з двома перами в аметистах, золочений атласний жупан, кунтуш волосяний атласовий з дрібними срібними петличками, стояв і не гнув шиї перед його королівською мосцю».

 

«Все життя в несамовитій піднесеності, на граничному напруженні сил – як я міг витримати?»

 

 Група «філологів» захищає свої творчі знахідки.

Вчитель літератури. Богдан у творі – людина зріла, уже не просто сотник, писар, а гетьман. Письменник не прагне зробити його ідеальним, Хмельницький у романі несе в собі якийсь внутрішній конфлікт. Може, це роздвоєність між тим, що вимагає від нього становище гетьмана – і тим, що просто притаманне людині?

 I учень. Оточення не завжди задовольняє його – там панує нещирість, користолюбність, підлабузництво, намагання будь-якою ціною, навіть найпідлішими методами, скинути з гетьманства.

 - Де ж брав Хмельницький снагу для боротьби з безліччю ворогів навколо себе?

(Брав і в собі, в глибині своєї душі, і у вірі).

 II учень. У романі П.Загребельного «Я, Богдан» перед нами постає не святий, не пророк, не полководець від народження, а звичайна людина зі своїми сумнівами, ваганнями, чи зрозуміють його нащадки, чи сучасники поцінують і зможуть зберегти те, що він зробив для України.

 «У серці Богдана вмістилася вся Україна», - як каже П.Загребельний.

Група «істориків». Б.Хмельницькому в житті нічого не давалося легко або напівдарма. Візьмемо його шлях до влади, небажання бути в затінку, на другому плані.

Схема «Сходинки»

               гетьман

            сотник

            військовий писар

        невільник

  хуторянин

козак

 

Робота «істориків» з картою України

Чигирин        Берестечко        Київ             Стамбул        Переяслав

(перемога)       (поразки)      ( велич духу)        (любов)           (вічність)

 

(Короткі історичні довідки учнів).

Група «філологів». Автор показав Богдана щасливим в особистому житті. Він звичайна жива людина з усіма її слабкостями, здатна на все заради кохання. Тільки таке чисте, неповторне і незвичайно свіже створіння, як Мотронка, може запалити, зворушити, сколихнути гетьмана (листи до дівчини, спогади про неї і т.д.).

 Душа Богдана самотня, сповнена суперечностей, болючих роздумів про те, що важливіше: кохана жінка чи влада, доля України?

Вчитель літератури.

 – До речі, чи звернули ви увагу на імена головних героїв?

 Мотрона (Мотря) – лат.; matrona – поважна заміжня жінка.

 Богдан – слов.; калька з гр. імені Fheodotoz; від theodotoz – даний богами.

 - Яке смислове навантаження в іменах цих героїв?

 Також у творі прослідковується ірраціональне начало людської поведінки. Особливо це стосується тих сцен, де з’являються жінки. Як тільки Хмельницький зустрівся з Мотроною, з ним починає коїтися щось несосвітенне. Його відвідують душі померлих, він з ними розмовляє. Мовби попередження якесь, наслання…

 Саме все це і робить постать гетьмана такою неоднозначною, такою величною.

Словникова робота

 Ірраціональний – у філософії – недоступний розумінню, який перебуває за межами розуму; нелогічний, містичний.

 

 П.Загребельний зобразив Б.Хмельницького як державного діяча, політика, дипломата, який зумів своє особисте життя підпорядкувати вищим, громадським інтересам.

 - Наведіть приклади. Обгрунтуйте свою відповідь.

Словникова робота.

 - Прочитайте уривок (на вибір) з роману. Поясніть значення незрозумілих слів.

 - Знайдіть у тексті уривки з народних пісень. Яке їх значення у вираженні внутрішнього стану героя?

 Назавжди в памяті народу залишаться складні події середини XYII ст. Історичні пісні, думи – втілення цієї пам’яті, вони і сьогодні є одним із найважливіших джерел історичної та національної самосвідомості українців.

 Введення в роман історичних пісень, дум доповнює описану в ньому картину народно-визвольної війни, робить твір художньо довершеним, таким, що точно відтворив дух тієї славної епохи.

Група «художників». За допомогою складених ними таблиць пояснюють, яка естетична функція кольору в романі П.Загребельного «Я, Богдан».

(Дивитися додаток № 1).

Висновок. Аналіз частотності вживань кольороназв показав, що П.Загребельний уживає слова на позначення кольору спершу в мові персонажів, а потім в описах, характеристиках. У художньому творі колір набуває властивості ознаки індивідуального стилю письменника. Романіст сприймає дійсність переважно через дві фарби – золоту і чорну, котрі символізують добро і зло.

Група філологів. Наша група на протязі роботи на уроці склала схему «Особливості індивідуального стилю письменника П.Загребельного».

 

Особливості індивідуального стилю

письменника П.Загребельного

документальна               авторський                      розгалуженість

основа                           голос в оповіді      композиції

 

розповідний хист              поліфонічність                    полемічність

                        сюжетних ліній

 

 іронічність                 внутрішні монологи,                    особливий нахил

     спогади, рефлексії героїв                  до пошуків, експериментів

 

Вчитель літератури.

 - А яка авторська позиція П.Загребельного?

 Автор показав себе як майстер пластичних, багатопланових, опуклих картин та характерів. Значно виразніша, цілісніша авторська художньо-філософська концепція.

 Органічно й оригінально розкрився розповідний хист письменника. Присутність автора постійно відчутна в романі – він виступає як вельми темпераментний, цікавий і ерудований коментатор.

 Велике місце в творі посідають внутрішні монологи, спогади, рефлексії героїв. Полемічність, що завжди виступає як антитеза інерції думки, описовості, в’язкості фрази. Особливий нахил до пошуків, експериментів, частому відштовхуванню від звичного й усталеного, іронічність.

Група «істориків». І хоч останнім часом звучать певні звинувачення на адресу славного гетьмана, але, дотримуючись історичної правди, ми не маємо права забувати, що, попри свої помилки, великий гетьман за свободу рідної землі віддав усього себе.

Поетична хвилинка.

Група «філологів». Хочеться прочитати вірш нашої землячки Ярослави Бабич «Переяславська рада».

У Переяславі гула, як вулик, рада,

А цар сміявсь за спиною у вус,

Ти знав, Богдане, як сміється зрада,

Та не помітив, бо не озирнувсь.

- Чи згодні? – Згодні, - чулося з майдана,

Аж тріскались у церкві образи.

І на очах у гетьмана Богдана

Застигла німо крапелька сльози.

Давно іржею зїлися шаблюки,

А наші душі стогнуть долілиць,

Лиш іноді на гетьманові руки

Стече сльоза із бронзових зіниць.

 

Вчитель історії. Історія відкрила очі і на помилки Богданові, і на його досягнення. Але те, що в народі він заслужив трепетне відношення, говорить про велику повагу до цього історичного діяча і до всього, що він зробив.

Вчитель літератури.

 - Чи актуальна ця проблема сьогодні?

 - А тепер зверніть увагу на вислови, що записані на дошці (зачитати).

 - Як ви їх розумієте? Прокоментуйте.

 - Який з цих висловів, на вашу думку, може стати епіграфом нашого уроку? Чому?

 - Що називається епіграфом?

(Той, що стоїть попереду).

 - Для чого він вживається?

IV. Підсумок.

 - Друзі, як ви думаєте, чи досягли ми поставленої мети?

 - Тож давайте підведемо підсумок нашого уроку.

Орієнтовні відповіді учнів.

 I учень. Читаючи роман, ми прилучаємося до історії, відчуваємо себе нащадками талановитих, розумних і чесних предків. Твір виховує, повчає, застерігає і квапить робити добро, залишаючи по собі безсмертні творіння духу.

 II учень. П.Загребельний сміливо веде діалог з історією, згущає факти в образи доби і проникає в сокровенні таємниці душі.

 III учень. Більшість людських характерів у творі – життєво правдиві, повнокровні. Чим вони цікаві? Неповторністю прояву повторюваного.

 IV учень. Над усе герої П.Загребельного підносять в людині думку.

 V учень. Уміє дати автор і барвистий історичний фон, охоче користуючись для цього способом принагідного, майже літописного переповідання характерних епізодів і бувальщин, в сукупності укладається виразна мозаїка епохи.

 VI учень. Історичні романи письменника – правдиві живі документи з минулого нашого народу.

Вчитель літератури. Твір П.Загребельного багатоплановий, художньо довершений, він спонукає нас замислитись над тим, що навіть у найскладніших обставинах треба залишатися особистістю, не втрачати почуття людської гідності і ніколи не забувати Батьківщину і рідний народ.

 За допомогою роману автор звертається до свідомості сучасників, прагне розбудити їх память і національну гідність. Бо, як сказав Р.Іваничук: «Минув-шину згадують, дбаючи про майбутнє».

 Роман П.Загребельного «Я, Богдан» не втратив своєї актуальності і в наш час, коли йде розбудова вільної Української держави, відроджується її самобутня культура, мова, мораль, традиції.

Вчитель історії. Так, у творі домінує психологічний елемент, хоча й історична канва відтворена досить детально.

 По-перше, розповідається про національно-визвольну війну українського народу проти польської шляхти (1648-1654 рр.), про битву під Жовтими Водами.

 По-друге, згадуються утиски українського народу, козацтва, показана панська неправда (наїзд на Суботів підстарости чигиринського пана Чаплинського та ін.).

 По-третє, розповідається про те, що козаки нищили народ жидівський – «помста за злочин».

 По-четверте, йдеться і про Переяславську раду, хоча і з історичними неточностями.

 Отже, наведені факти вказують на те, що художньому втіленню задуму передувала копітка і тривала робота з вивчення історичних фактів, літописів, додаткових джерел. (Можна скористатися додатком № 2).

V. Міні-дискусія.

     1. Чи можна, на вашу думку, вимірювати життя людини тільки прожитими роками?

      2. Життя буває коротке, проте плідне, бурхливе, насичене справами, і довге, але сіре, одноманітне і безплідне. До чого ви прагнете у житті і як уявляєте свій життєвий шлях?

VI. Оцінювання. Аргументація оцінок

 - Друзі, хто, на вашу думку, був сьогодні на уроці найактивнішим, давав точні, повні відповіді і заслуговує найвищого бала?

 - Також сьогодні дуже гарно працювали…

VII. Домашнє завдання (на звороті дошки).

Завдання з української літератури.

II рівень.  Скласти  план - характеристику  образу Б.Хмельницького з

(4-6 балів)  цитатними вкрапленнями.

 

III рівень.  Підготувати відповіді на запитання:

(7-9 балів)

   1. Як розвивається сьогодні історичний роман?

   2. Чи змінився він у час, коли так широко відкрито доступ до колись дуже спеціальних фондів і зумисне забутих джерел?

   3. Які тут відбуваються жанрові й стильові зміни та еволюції?

   4. Чи й тут є ознаки знаходжуваного скрізь молодими критиками «постмодернізму»?

   5. Яке ставлення до історичного жанру сучасної читацької молоді?

IV рівень.  

(10-12 балів) Написати  творчу  роботу, взявши за основу слова Романа Іваничука:

   «Українська історична романістика стала подібною до води, яку привозять у місцевість, де джерела пересохли», або написати  реферат  на тему: «Роль  історичних надбань у житті кожної людини».

 

Завдання з історії.

 Робота з контурною картою «Національно-визвольна війна українського народу під проводом Б.Хмельницького (1648-1657 рр.)».

   1. Підпишіть назви держав у 1648 р., обведіть їх кордони.

   2. Позначте місце початку національно-визвольної війни.

   3. Різними кольорами позначте походи військ Б.Хмельницького:

 - у 1648 р.;

 - у 1649 р.;

 - у 1651 р.

   4. Позначте місця і вкажіть роки головних битв.

   5. Підпишіть місто, де Б.Хмельницьким було проголошено програму побудови Української національної держави.

   6. Заштрихуйте територію Української козацької держави за Зборівським договором

1649 р.

   7. Обведіть території, втрачені Українською козацькою державою за Білоцерківським договором 1651 р.

   8. Обведіть межі земель, на які поширювалася влада Б.Хмельницького у 1654-1657 рр.

   9. Підпишіть та підкресліть назву міста, де на козацькій раді було прийняте рішення про перехід України під зверхність московського царя.

   10. Підкресліть назви держав, що були союзниками Української козацької держави у 1648-1657 рр.

Дякуємо за співпрацю !

1

 

doc
До підручника
Українська література (рівень стандарту, академічний) 11 клас (Авраменко О.М., Пахаренко В.І., Мовчан Р.В.)
Додано
7 квітня 2018
Переглядів
346
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку