Урок "Богдан Лепкий «Мишка» (Казка для дітей: для малих і для великих). Цінності істинні та фальшиві. Війна та патріотизм"

Тема. Богдан Лепкий «Мишка» (Казка для дітей: для малих і для великих). Цінності істинні та фальшиві. Війна та патріотизм

Мета: вчити учнів аналізувати та інтерпретувати художній твір; розвивати літературно-аналітичні навички, критичне та творче мислення, зв’язне мовлення; виховувати патріотичні почуття, істинні життєві цінності, милосердя. 

Епіграф до уроку:    Хіба ж папір важніший від життя? Б.Лепкий                                                                           

Обладнання: тексти твору Б.Лепкого «Мишка», таблиця для гри «Четверте зайве», дерево «істини», мультимедійна презентація.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу
Педагогічна технологія: технологія розвитку критичного мислення.

Епіграф до уроку:                                             Хіба ж папір важніший від життя?

Б. Лепкий

Хід уроку

І. Емоційне налаштування на роботу

З’ясування емоційної готовності учнів до уроку (обмін побажаннями).

Вступне слово вчителя

Сьогодні українському письменникові Богданові Лепкому повертається його чесне ім’я, а українській літературі – його твори. Навіть знана у всіх усюдах, де живуть українці, знаменита пісня «Чуєш, брате мій…», що постала з його вірша «Журавлі», публікувалася без імені автора, як народна.

Та Богдан Лепкий – не епізодичне ім’я в українській літературі, це постать першорядної ваги, непересічного таланту. Поет, прозаїк, перекладач, літературознавець, видавець – він у кожній з цих галузей вніс вагомий вклад в історію рідної культури.

А ще Богдан Лепкий – талановитий художник і музикант.

Його батько, сільський священик, сам писав під псевдонімом Марко Мурава; мати гарно грала й співала; брат Левко став відомим композитором.

Учився Лепкий у Бережанській гімназії і аж у трьох університетах – Віденському, Краківському та Львівському. Спочатку вчителював у рідній гімназії, у Кракові, потім став професором української літератури Ягеллонського університету. З 1899 року переїздить до Кракова й постійно живе у Польщі, хоч дуже сумує за рідною українською землею.

Серед друзів Б. Лепкого – Іван Франко, В. Стефаник і багато інших діячів культури.

У тридцятих роках XX ст. Лепкий часто приїжджав з Кракова на Івано-Франківщину в село Черче, там він лікувався в місцевому санаторії, наймаючи житло. А 1933 року сільська громада безкоштовно спорудила для нього спеціальний будинок, назвавши його «Богданівкою». Це дуже промовистий факт.

Творчість Б. Лепкого припала на епоху, сповнену складних історичних процесів і непростих випробувань. Але все своє життя поет лишався невтомним трудівником і вірним своїм першим враженням про рідну землю, куди б його не закидала доля.

ІІ. Оголошення теми та мети уроку

Учитель. Сьогодні ми будемо працювати над змістом його казки «Мишка», з якою ви мали познайомитися вдома. Епіграфом до уроку будуть слова самого Богдана Лепкого.А в кінці уроку дамо відповідь на питання:

Казка має підзаголовок, який вказує на адресата твору – дітей:малих і великих. Що хотів цим сказати автор?

(Учитель оголошує тему, мету, епіграф та проблемне питання уроку).

ІІІ. Актуалізація опорних знань

1. Виконання вправи в лернінгу «Перший мільйон»

https://learningapps.org/23722006

2. Гра «Четверте зайве»

Знайдіть «четверту зайву» особистісну рису героїв казки, поясніть свій вибір.

IV. Сприйняття й осмислення навчального матеріалу.

1. Завдання пошуково-дослідницького характеру

Учитель. Готуючись до уроку група «Дослідники» отримала завдання пошукового характеру про історію написання твору.

1. Б. Лепкий ще з дитинства полюбив казки. Була в нього няня Яницька, яка казок знала силу-силенну, а її вихованець захоплено приймав їх у свою душу. Ставши письменником, він написав багато казок для дітей молодшого віку. Навіть свою біографію він назвав «Казка мого життя».

2. Події у творі розгортаються під час Першої світової війни (1914 рік). Всюди холод, голод, непорозуміння. Ця війна застала родину Лепких у Яремчі, під час відпочинку. Готель, де жила сім’я злетів у повітря.

3. Письменник бачив спустошені села, голодних людей під час війни, тому й розповідає про це у своєму творі. Він хоче, щоб люди вирощували хліб, а не засівали землю снарядами і злобою.

Учитель. Отже, війна – це лихо. Перша світова війна тривала 4 роки (1914-1918). Хтось із людей зазнав лиха, а дехто збагатився. Давайте з’ясуємо, що ви знаєте про війну.

2. «Форум думок» «Патріотизм та війна»

Пропоную за допомогою технології «Шість капелюхів мислення» поміркувати, що таке «війна» і як з нею пов’язується поняття «патріотизм»?

«Білий капелюшок» – це в нас інформація. Складаєте «асоціативний кущ»  до слова «війна»

«Червоний капелюшок». Вам потрібно скласти невеличке висловлювання про патріотизм, висловивши свої почуття і записати його.

 «Жовтий» і «чорний» у нас працюють в парі. Перший вибирає всі позитивні сторони війни, а другий – негативні.

«Зелений капелюшок» виконує вправу «передбачення» Уявіть собі, що в нашій країні немає патріотів. Ваші думки, щодо цього.

«Синій» створює сенкан зі словом «патріот».

Отже, хто такі патріоти?

(Орієнтовні відповіді: ті, хто у війні захищає свою Батьківщину, – патріоти; головне у війні патріотичний дух армії; патріоти під час війни допомагають своїм співвітчизникам; патріотизм виявляється у служінні Батьківщині і людям).

Тож пограємо в гру «Так чи ні»

«Чи патріотично?»

Учитель. Давайте з’ясуємо, що вважається патріотичним учинком на війні, а що не патріотичним. Я називатиму твердження, а ви маєте сказати «так» чи «ні» та аргументувати свою думку.

• Чи патріотично бути волонтером і допомагати бійцям на фронті речами, продуктами харчування, одягом і озброєнням? (Так. Волонтери вчиняють патріотично, тому що реально допомагають бійцям на фронті).
• Чи патріотично жертвувати кошти на підтримку власної армії? (Так. Кожна добровільна пожертва зміцнює нашу армію).
• Чи патріотично підтримувати бійців дитячими листівками з побажаннями? (Так. Така листівка здатна підтримати моральний дух бійців).   
• Чи патріотично використовувати війну для власної наживи (наприклад, піднімати ціни на продукти харчування та необхідні речі у містах, охоплених військовими діями)? (Ні. Ті люди, які наживаються на війні, вчиняють злочинно по відношенню до своїх співвітчизників і заслуговують на презирливе і зневажливе ставлення).
• Чи патріотично ухилятися від служби в армії? (Ні. Священний обов’язок кожного чоловіка – захищати Вітчизну).

Учитель. Отже, казка Богдана Лепкого «Мишка» - це твір про мишку, війну та патріотизм. Сьогодні ми розглянемо цей твір під особливим кутом зору: з’ясуємо, чи патріотичними є вчинки господарів будинку, в якому живе мишка, та самої мишки.

Бесіда за запитаннями

Отже, Мишка зустрічалася зі своїми сестрами із міста у полі.

1. Що дізналася мишка, а разом з нею і читачі, про війну від міських мишок? Зачитайте, як описують війну мишки з міста. Що вас найбільше вразило в цьому описі?

«Ці були дуже бідні: худі, голодні, миршаві. Ледве хвостики волокли за собою. Розказували, що тепер у них в городі страх погані часи. Люди не мають що їсти, а про миші, то вже і не згадуй. їм просто пропадай! Ніде ні кришинки хліба, ні одної крупинки, нічого. Господиня, як крає хліб, то над тарілкою, а крає так тонко, що руку крізь краянку видно. Як пряче із стола, то кришки на долоню згортає і дитині до рота несе, щоб з голоду не вмерло... кажуть, війна. Люди людей мордують, не мають часу працювати на хліб».

2. Чи відчувається війна в сім’ї господарів мишки? Зачитайте, як мишка розповідає про це?

«– У моїх господарів не те. Єсть чим поживитися. Коли я й вибігаю в поле, то це не з голоду, а так, із привички, щоб подивитися на світ, бо у норі скучно. Все з тими дітьми, та й з тими дітьми. Такі вам неслух­няні, пищать, а на мені шкура терпне, щоб господар не вчув. О, мій господар дуже страшний. Його всі бояться. Колись двох кабанів забив. Такі здорові кабани, а він їх порізав. Сало повісив у димарі, коптить. А м'ясо їдять. Добре їдять. Вночі приходять якісь чужі люди, і він їм продає. За гарні гроші. Гроші ховає у ящик під ліжком, недале­ко від моєї нори. Іноді, як ціле село спить, перед хату заїжджає візок. Злазить двоє людей і з хати виносять м'ясо, масло, яйця, крупу і сало. Таке чутке сало, що аж в носі вертить...

• Не говори, сестричко! - перебивають городські мишки.- Не говори, бо нам млісно стає. Ми вже й забули, як сало виглядає.

Мишці жаль голодних городянок, вона важко зітхає і говорить дальше.

• А коли вже добре навантажить візок, то господар випроваджає його польовою доріжкою під ліс, а сам вертає в хату. Тиче жінці гроші під ніс і каже: «Що, гарно пахнуть? Ха-ха-ха! От бачиш, і війна на щось придасться. Перше ми за рік не заробили стільки, що тепер за місяць. Розбагатіємо». І ховає гроші в ящик під ліжко. У цьому ящику стояли колись гранати, а тепер гроші. Ще трохи, і ящик цей тяжко буде замкнути, так їх багато».

Учитель. Давайте обговоримо життя господаря і господині у час, коли йде війна. Ми вже знаємо від міських мишок, як тяжко жилося людям під час війни: люди страждали від голоду і холоду; хворіли і помирали.

У цей час господар і господиня гарно харчуються, розкошують, бо наживаються на війні. «От бачиш, і війна на щось придасться. Перше ми за рік не заробили стільки, що тепер за місяць. Розбагатіємо», – говорить господар дружині.

• Як, на вашу думку, господар наживається на війні? Доведіть, що його дії злочинні. (Про це свідчить той факт, що свої оборудки він робить таємно вночі: «Іноді, як ціле село спить, перед хату заїжджає візок. Злазить двоє людей і з хати виносять м'ясо, масло, яйця, крупу і сало»).

Мишка розповідає, як господар «тиче жінці гроші під ніс і каже: «Що, гарно пахнуть?»

• Давайте уявимо, чим пахнуть гроші, зароблені на війні. (Стражданнями, нещастям, горем, смертю голодних людей, дітей тощо).
• Як ви вважаєте, це патріотично – наживатися на горі і стражданні інших людей?
• А як ви гадаєте, як так трапилося, що господар, не стара, не квола людина, не пішов на фронт? Що говорить про господаря цей факт? Очевидно, відкупився немалими грошима. Його зовсім не турбує доля країни).
• Як відгукується мишка про господиню? Зачитайте. («Господиня ходить тепер, як паня. Які у неї сорочки, які кружева -пфу! Пахучим милом вимивається»). Знайдіть у цьому відгуці мишки слово, яке свідчить про зневажливе ставлення мишки до господині. («Пфу!»)
• А ви як гадаєте, що ж тут поганого, що господиня носить сорочки із кружевами та «пахучим милом вмивається»? (Сорочки з кружевами, пахуче мило куплені за гроші, нажиті на стражданнях людей).
• Як «городські миші» прокоментували таку поведінку господарки? Зачитайте. («Пахучим милом вимивається, а наша вмивається слізьми...»).

Пропоную разом із мишкою стати свідками зустрічі двох жінок (тієї, що вмивається «пахучим милом», і тієї, що «умивається слізьми»).

Читання в особах

«Раз якось вертає наша мишка і чує: в хаті чужим духом пахне. Зня­лася на задні лапки – заглядає. Перше побачила великі черевики на деревляних підошвах, а там обшарпана спідниця, а вище полатана сорочка, а ще вище обличчя, худе, худе, лиш шкура та кості, лиш ці червоні, заплакані очі. «Це одна з тих, із міста, - погадала собі миш­ка. - Вони приходять без нічого і відходять з нічим. Побачимо».

А жінка говорила, мовби за труною ішла:

- Змилосердіться, господине, дивіть! Ніг собі в цих проклятих
колодках не чую. У мене хора дитина, як мені без молока вертати?
Най би хоч перед смертю напилося. Совісті нема на тую муку дивитися.
Я ж – мати. Я вам цього, спасителько моя, вовіки не забуду. Я вам гроші
в суботу принесу, так мені, Боже, дай спокійно сконати, що принесу...

А господиня:

- Мої корови тільки молока дають, що кіт наплакав. От, дою, щоб
не запустити. Прийдіть, як отеляться. Тепер ми самі не маємо що пити.
Спитайте в наших сусідів. Може, продадуть; вони на гроші ласі й рідного
батька продали б, а в нас нема що продавати, хоч і хотіли б».

Обговорення

• Які почуття у вас виникли до жінки, що прийшла просити молока у господарки?
• Яким ви уявляєте життя цієї жінки? Що трапилося з її чоловіком –батьком дитини? (Можливо, батько воює на фронті, можливо,загинув).
• Чому господарка відмовила жінці у її проханні? Як вона це зробила? Що особливо обурює? (Господарка не просто відмовила, вона ще й збрехала жінці, що самі «не мають, що пити»). 
• Як мала вчинити господарка, якби вона була патріоткою своєї країни? (Допомогла б дружині і дитині військового, який захищав країну і, можливо, загинув на фронті).

Розповідь від імені мишки

Завдання. Розкажіть від імені мишки, як вона покарала господаря і його дружину.

(підготовлений учень у масці Мишки розповідає)

• Чому мишка не залишилася більше у будинку? (Залишила дім, у якому її діти могли б навчитися підлості, брехливості, зрадливості).
• Чи можна сказати, що мишка вчинила патріотично, покаравши господаря та господиню?
• Чому вчить нас історія, яку розповів Богдан Лепкий у казці «Мишка»? (Не треба бути скупим, не можна збудувати свого щастя на воєнному лихолітті, на чужому горі та зубожінні, треба виховувати в собі почуття патріотизму, які не дозволять вчиняти підло і злочинно по відношенню до інших людей, своєї держави).

V. Підсумок уроку

Учитель. Повертаємось до питання, яке я поставила на початку уроку: Богдан Лепкий назвав свій твір «казкою для дітей: малих і дорослих». Як ви думаєте, чому?

(Мабуть, малі діти, читаючи цю казку, потішаться із учинку мишки, а дорослі діти, тобто ви, вже можете замислитися над важливими для людей істинами).

Завдання. Я пропоную подумати на прикладі мишки та господарів: які цінності в житті людини можна вважати справжніми, а які – фальшивими? Напишіть на стікерах і повісте на дерево істини. Прокоментуйте.

Метод «Дерево істини»

VІ. Домашнє завдання. Пофантазуйте та складіть фанфік - власне закінчення казки про те,  як би склалося життя заможних господаря та господині під час війни, якби вони були патріотами своєї країни.  (Господар, напевне, пішов би воювати на фронт; господиня ділилася б усім, що має, з людьми, які потерпали від війни, тощо).  Для учнів, яким буде важко виконати це завдання: дати відповіді на питання після казки.