23 липня о 18:00Вебінар: STEM-освіта без гендерних стереотипів – запорука успішного майбутнього школярів

Урок "Борис Пастернак. Музичність і яскрава мальовничість поезій митця"

Про матеріал

Конспект уроку

ставить мету перед учнями розкрити поетичнийсвіт пастернаківської лірики, осмислити внутрішню суть поезії, простежити еволюцію лірики поета, поглибити поняття про філософську лірику, про звукопис, художню деталь у ліричному творі визначити, завдяки чому поет утверджує ідею спорідненості життя і творчості, усвідомити значення для нього поетичної творчості як засобу проникнення у сутність речей і буття.


Перегляд файлу

Тема: Борис Пастернак. Музичність і яскрава мальовничість поезій митця.

 

 

Мета. формування компетентностей: предметної  - розкрити  поетичний  світ пастернаківської  лірики, осмислити  внутрішню  суть поезії, простежити  еволюцію  лірики поета, поглибити поняття про філософську лірику, про звукопис, художню деталь у ліричному творі визначити, завдяки чому поет утверджує ідею спорідненості життя і творчості, усвідомити значення для нього поетичної творчості як засобу проникнення у сутність речей і буття;розвивати навички аналізу ліричного твору; ключової - уміння вчитися:пізнавальну активність; комунікативної - розвивати навички роботи в колективі, висловлювати свої думки та відстоювати їх;; інформаційної - розвивати навички роботи із підручником загальнокультурної - виховувати прагнення до літературної освіченості, естетичний смак, прихильність учнів до поетичної творчості.

Тип уроку:урок опанування нових знань і формування на їхній основі вмінь та навичок.

Обладнання. Портрет Б. Пастернака, поезії поета,  музичний супровід із творів О. Скрябіна, К. Дебюссі, Ф. Шопена, романс «Зимова ніч»; мікрофон, вислови М. Цвєтаєвої, М. Горького, малюнок свічки.

 

Музика перепліталась в мене з літературою.

Б. Пастернак

 

Перебіг  уроку

 

І.Підготовка до сприйняття навчальної теми

       Звучить класична музика. На фоні вчитель зачитує вислів  Б.Пастернака: «Все має свою красу – треба тільки її побачити».

- Прошу висловити свою думку щодо цитати відомого поета.

- Саме сьогодні на уроці ми з вами переконаємось у тому,  що все має свою красу: слово, природа, мистецтво, музика, пора року тощо.

Вступне слово вчителя. Тематика й глибина поезії – вічні. М. Цвєтаєва стверджувала: «Пастернак – перший поет в Росії. Про це знаю я і ще кілька чоловік, решті доведеться почекати до його смерті». М. Горький називав його «талантом виняткової своєрідності». Про це свідчать не тільки твори, але і ще один факт щодо увічнення поета і письменника Пастернака. Міжнародний планетарний центр, розташований у США, установив назву групи малих планет, що були відкриті групою Кримської астрофізичної обсерваторії.

   Планети Ф. Достоєвського, М. Булгакова, Б. Пастернака. Це планети,

розміщені між орбітами Марса і Юпітера. Вони записані у зірковому каталозі. Це сталося напередодні столітнього ювілею Пастернака. Отже, ми з вами сьогодні спробуємо розкрити причини, які дають змогу ставити ім’я Б. Пастернака в перших рядах світочів літератури.

 

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

 

 1. Слово вчителя (перевірка домашнього завдання).

- Сьогодні в нас в гостях молодий кореспондент газети «Літературний вісник», який готує матеріал до  річниці від дня народження Б. Пастернака. Його буде цікавити, які знання отримують учні з цього приводу на уроках зарубіжної літератури в навчальних закладах. Вам слово, _______(Ім'я кореспондента).             

2. Бліц – опитування учнів.

Учениця – кореспондент (мета візиту).

Питання до учнів.

  1. Що вам відомо про дитячі роки Б. Пастернака?
  2. Чи впливала ця атмосфера на розвиток його особистості?
  3. Яку освіту здобув Б. Пастернак?
  4. Де і як він починав свою літературну діяльність?
  5. Яким чином Б. Пастернак відреагував на трагічні події в Росії: І світової війни, революції, громадянської війни?
  6. Як склалася творча доля і життя в 30-40 рр?
  7. Що вам відомо про Нобелівську премію, яку було присуджено в 1958 році?
  8. Як він пережив таку ганьбу (вірш «Нобелівська премія»)?
  9. Які книги вийшли в 40-60 роках?

Кореспондент.

  • Дякую вам за глибокі знання із життя Б.Л. Пастернака, досить складне воно. Хочу від себе прочитати його поезію, яка підсумовує ваші доповіді. (Вірш «Наплива на сцену сутінь ночі…»)

        ІІІ. Оголошення теми та мети уроку. Мотивація навчальної

         діяльності

               - Сьогодні будемо говорити про поета, творчий шлях якого був

       важким і складним.  Його лірика викликала суперечливі оцінки.  Але

       завжди вражало властиве йому глибоке проникнення в таємниці  людської

       душі, природи, Всесвіту. Вірші Бориса Пастернака музичні, яскраві,

        філософічні.

                На нашому уроці у нас є можливість поспілкуватися із щирою та 

       світлою душею поета, отже, краще зрозуміти і себе.

 

ІV. Сприймання навчального матеріалу

 1. Слово вчителя.

 Колись М Цвєтаєва у політичному запалі вигукнула: «Де людина, яка до кінця зрозуміла Б. Пастернака?». І сама ж відповіла: «Пастернак – це «тайнопис», «іномовлення», «шифр». Пастернака довго читати нестерпно від напруження (мозку й очей), як коли дивишся в окуляри, які не підходять очам (кому він по оку?)».

 Хіба це не попереджувальний сигнал для тих, хто мандрує морем, назва якого «Лірика Бориса Пастернака»? (звучить музика Дебюссі).

Приедается всё. Лишь тебе не дано примелькаться.

Дни проходят, и годы проходят, и тысячи, тысячи лет.

В белой рьяности волн, прячась в белую пряность акаций,

Может, ты – то их, море, и сводишь, и сводишь на нет.

Сказане поетом про морську стихію співвідноситься із його творчістю: при удаваній одноманітності ліричних припливів і відпливів – абсолютна неповторність, непередбачуваність поетичних хвиль, які викликають здивування і захват.

Мчались звёзды. В море мылись мысы.

Слепла соль. И слёзы высыхали.

Были темны спальни. Мчались мысли,

И прислушивался сфинкс к Сахаре.

   («Варіація», 1918)

Загадка Сфінкса. Загадка поетичного феномену. Можливо, треба вслухатися в звуки моря? Можливо, треба вдивитися у його барви? Чи не подарують вони ключ до розгадки? Чи договорить сфінкс?

«Як вам, наприклад, здається… у вас є почуття звуку у світлі? Здається вам, що звуки світяться квітами?», - це запитує у юного Пастернака композитор Олександр Миколайович Скрябін, що мріє силою мистецтва змінити життя усього світу. Той самий Скрябін (1872-1915), який хотів становити зв’язок між звуком і кольором.

Музичні і філософські ідеї Скрябіна, його пошуки, експерименти захопили юного Пастернака, який серйозно займався музикою і збирався стати композитором. Для нього великий імпровізатор стає справжнім кумиром. Ось як передає зрілий Пастернак першу зустріч із композитором:

Раздаётся звонок. Голоса приближаются: Скрябин!

О, куда мне бежать от шагов моего божества?

     («905 рік», 1925)

Що ж стає предметом ліриччних одкровень Пастернака? Чим живе, дихає його ліричне «я»? Що він сам вважає поезією як такою?

2. Аналіз вірша «Визначення поезії».

Відбувається це так. Учні заздалегідь отримують уривки вірша й читають текст разом з учителем.

Учитель: Що за Пастернаком є поезією? А відповідь сформулюємо за допомогою методу "Гронування".

 

                                                                                                спів солов’я

                Життя                                               ніч

              музика Моцарта

                                                                           сльози

                               природа  людина   мистецтво

 

 

Учитель:

- Як бачимо, у вірші поєднуються земний і космічний плани: солодкий горох і високі зірки, городні грядки і безмежний Всесвіт. Тим самим поет утверджує головне призначення поезії – служити красі та єдності світу, створювати гармонію у мистецтві, яка сприятиме загальному оновленню дійсності у душі людини. Пастернак вчить, як просто подивитись на складні проблеми, з веселим гумором подолати будь-які обставини.

 І саме ця поезія допомагає зрозуміти слова Пастернака: «Все має свою красу – треба тільки її побачити».

- Чи можна порівняти цей твір ще з якоюсь поезією, яку ви вивчали в 10 класі? (П. Верлен «Поетичне мистецтво»).

3. Продовження слова вчителя.

Вічний і прекрасний світ природи, про який колись писав Федір Тютчев:

Не то, что мните вы, природа,

Не слепок, не бездушный лик:

В ней есть душа, в ней есть свобода,

В ней есть любовь, в ней есть язык…

«Його груди заповнені природою до межі, - писала про Пастернака М. Цвєтаєва. – Здається, уже з першим своїм подихом він вдихнув, втягнув її всю – і раптом захлинувся нею і все подальше життя з кожним новим віршем (подихом) видихає її, але ніколи не видихне».

Слідом за Тютчевим Пастернак проголошує: природа – величезний живий організм, у якому є душа, любов і мова. Тому у його віршах вона не тло, не декорація, а дійова особа. Митець не суфлює природі, а прислухається до її голосів, фіксує їх.

Звуки природи, подібно до звуків музичних інструментів, які складають оркестр, зливаються у симфонію, яку чує поет, і не тільки чує, але й «бачить», як його натхненник – Скрябін. От чому вірші Пастернака наповнені кольором. Уся його лірика – своєрідний атлас квітів із безліччю тонів, півтонів і відтінків. Звернемося до одного з кольорів, що представлені у віршах поета, - до білого кольору і послухаймо музику чи то завірюхи, чи то несамовитої пристрасті, чи то любові.

4.Виразне читання вірша «Зимова ніч» (1946 рік) з роману «Доктор Живаго» українською та російською мовами.(Перед тим поділити учнів на групи)

УЧИТЕЛЬ: Ви маєте аркуш паперу та фарби. Спробуйте Свої емоції висловити за допомогою пензля (Звучить пісня "Свеча горела на столе, свеча горела...)

- учні представляють свої твори.

5. Питання та завдання до аналізу вірша.

  1. Визначте художні прийоми, використані автором у цьому вірші. (Багато повторів, порівняння, метафора, дієслова).
  2. Який основний прийом використовує автор? (Прийом протиставлення, контрасту, опосередкована антонімічність образів «заметілі» та «свічки»).
  3. Якого характеру набувають ці образи через таке протиставлення? (Символічного).
  4. Які кольори асоціюються з цими образами? (Білий колір заметілі на тлі чорного кольору ночі («зимова ніч»!) і жовтий теплий сонячний колір вогника свічки).
  5. У чому полягає смисл цих символів? («Заметіль» - це бурхливі негаразди, холод та жорстокість навколишнього світу. «Свічка» - символ тепла, затишку, порятунку і від негоди, і від жорстокого світу).
  6. З якою метою поет використовує прийом рефрену, у центрі якого і є власне образ свічки? (Свічка ще й уособлює пломінець кохання, адже «всё терялось в снежной мгле, седой и белой», а свічка, попри це «горела на столе, // Свеча горела»).
  7. Проте у вірші є ще один значущий образ – символ. Який? (Образ Хреста).
  8. Отже, про що йдеться у вірші? (Про неперевершену силу кохання, бо саме воно здатне захистити людину і дати їй притулок, аби вона людина) хоч на хвилину відчула себе щасливою. За межами кімнати шаленіє віхола – віхола самого життя з його шалостями і тривогами. А в кімнаті на столі горить свіча, світло якої зігріває дві стомлені від життя душі, поєднує їх у любовному союзі. Гармонія почуттів, бажань, сподівань… І немеркнуча свіча стає символом вічного і непереможного кохання, яке непідвладне ні часу, ні простору). Пастернак тут виступає як тонкий лірик, що зумів відобразити найпотаємніше з життя, і в той же час піднести його на рівень загальнолюдський. Є ще одна особливість, притаманна поезії російського поета, яку неможливо обминути, - це філософський характер його віршів.

 

6.Виразне читання вірша «У всьому хочу я дійти самої суті…» (на фоні одного з етюдів Шопена).

 

7. Питання та завдання до аналізу.

1. Чому поет звертається до музики Ф. Шопена? (Строфи 8-9).

2. Чим взагалі для поета є музика? (Є ще одним способом «дійти самої суті», дійти «до сущности протёкших дней, до их причины, до оснований, до корней, до серцевины»).

3. Що ще є для поета не менш значущим, ніж музика звуків? (Музика природи (строфи 7-8) і музика пристрасті (строфи 4-6)).

4. Яку ж філософію складають музика слова, музика звуків, музика природи та музика пристрасті? (Вони складають філософію, яку сформульовано у 3 – ій строфі).

Висновок. Зберігся задум композитора Скрябіна написати оперу на власний сюжет. Головним героєм її мав стати «філософ – музикант - поет» (в одній особі), який мріє про твір мистецтва, що перетворить життя всього людства на велике свято.

 Оперу не була написано. Але, схоже, скрябінська ідея, у певному розумінні, втілилася у реальний образ. «Музикант – поет - філософ» - хіба це не про Бориса Пастернака?

 (Звучить музика Скрябіна).

              V. Осмислення навчального матеріалу

 Підсумок уроку давайте сформулюємо з вами в декількох словах на цих символічних краплинах воску, де прошу написати:

  • Мені найбільш сподобалося на уроці...
  • Мене найбільш здивувало на уроці...
  • На уроці я дізнався (лась) про...
  • На наступному уроці я хотіл(а) б дізнатись більше про...

  і прикріпити ці символічні краплі на нашу свічку.(На дошці на ватмані намальована свічка).

Зачитати думки дітей.

VІ. Домашнє завдання.

             За допомогою комп’ютерної графіки створіть малюнок або колаж на 

              тему: «Моє сприйняття поезії Пастернака в кольорі».

 

VІ. Оцінки за урок.

1

 

doc
Додано
30 жовтня 2018
Переглядів
308
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку