УРОК "Будова і функції сечовидільної системи"

Тема «Будова і функції сечовидільної системи»

(Слайд №1)

Мета уроку: з’ясувати місце сечовидільної системи у процесі обміну

         речовин; вивчити будову системи виведення продуктів обміну

         речовин з організму; установити відповідність будови органів     

         сечовидільної системи їхнім функціям; показати значення цих

         знань для формування здорового способу життя; розвивати

         пізнавальний інтерес, інтелектуальні здібності учнів;

         виховувати працьовитість, допитливість, бажання глибше

         пізнати свій організм.

Обладнання: таблиця «Видільна система», електронна презентація «Видільна система», муляж нирки, свіжа нирка.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

 

                               Хід уроку

 

І.Організаційний момент

 

Учитель. Шановні діти, древня китайська мудрість говорить: «Скажи мені, і я забуду. Покажи мені, і я запам’ятаю. Дай можливість діяти самому, і я навчусь».

Сьогодні ми будемо і говорити, і дивитися, і діяти; об’єднаємо свої зусилля для кращого опанування нового матеріалу. Я сподіваюсь на вашу активну творчу роботу, попрошу вас бути вільними у своїх судженнях, висловлювати свої думки й не боятися помилитися. Ми продовжуємо пізнавати самих себе, наш складний організм.

 

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів та мотивація навчальної діяльності

Робота у дощки

«Закінчи речення»

Загальна площа шкіри в дорослої людини становить ... (1,5–2 м²).

Товщина шкіри ... (2–5 мм).

Зовнішній шар шкіри називається ... (епідерміс).

Захищає шкіру від надмірного ультрафіолетового випромінювання ... (меланін).

Під епідермісом розташована ... (дерма).

У дермі містяться... (рецептори, сальні й потові залози, волосяні сумки, кровоносні й лімфатичні судини).

За добу в дорослої людини за відносного спокою виділяється поту ... (500 мл).

Під дермою міститься ... (підшкірна жирова клітковина).

До похідних шкіри належать ... (нігті та волосся).

Кожна волосина складається з ... (кореня та стрижня).

Росте волосся за рахунок ... (поділу клітин росткових сосочків волосяної цибулини).

 

Давайте розгадаєм ребус і здогадаємося про що піде мова у нас на уроці

•  
• Ребуси СЛАЙД 14

 

 

 

 

                             НИРКИ                                                                        СЕЧА

2 учень

Дізнайтеся структурні утворення шкіри, зображені на малюнках:

 

Рисунок 1	Рисунок 2	Рисунок 3	Рисунок 4	Рисунок 5

відповіді:

• малюнок 1 - потових залоз;

• малюнок 2 - рецептор;

• малюнок 3 - підшкірна жирова клітковина;

• малюнок 4 - епідерміс;

• малюнок - 5 сальна заліза.

 

3 учень   «Два Мороза».

 

Мороз синій ніс говорить:

- Мені краще за мужиком погнатися. Його швидше дійму: кожушок старий, залатаний, шапка вся в дірках, на ногах крім лаптішек нічого. А вже ти, братик за паном біжи. Бачиш на ньому шуба ведмежа, шапка лисяча, чоботи вовчі.

Тільки сонечко зайшло зустрілися знову два морозу.

 

Старший мороз хвалиться:

- Заліз я до пана і в шубу і в шапку, і в чоботи та як почав його морозить! .. Він-то щулиться, він щось тулиться так кутається, думає: дай-но я жодним суглоби не Шевельнем, авось мене тут мороз не здолає.

 

А Мороз синій ніс скаржиться:

- Приїхав мужик в ліс, виліз з саней, взявся за сокиру. Забрався я до нього під кожушок, давай його язувати. А він-то сокирою махає, тільки тріски кругом летять. Став навіть піт його пробиває. Чим мерзнути йому жарко стало. [7]

 

Під час пояснення учнями уривка з казки можна направляти бесіду в потрібному руслі, задаючи такі питання:

 

Як відреагує організм людини на зниження температури зовнішнього середовища?

Людина приступив до важкої фізичної роботи і працює інтенсивно. Які зміни відбудуться в шкірі? Чим вони викликані?

Яким чином організм підтримує постійну температуру тіла?

Що таке терморегуляція?

 

Учитель. Ми неодноразово наголошували на тому, що головною умовою існування будь-якої живої істоти (чи то амеби, чи людини) є збереження сталості внутрішнього середовища організму за будь-яких обставин. Пригадайте, як називається сукупність процесів, що підтримують або відновлюють відносну сталість умов життєдіяльності клітин у внутрішньому середовищі? Так, це гомеостаз.

        Наш організм – складна саморегулівна система. Що потрібно організму для підтримання процесів життєдіяльності? В той же час, в організмі постійно утворюються продукти обміну, шкідливі і навіть отруйні. Процес виділення як складова частина обміну речовин – один з головних у збереженні гомеостазу. Що ж ми назвемо виділенням? (Учні разом з учителем формулюють визначення поняття виділення). (Слайд №3).

        Які системи органів беруть участь у підтриманні гомеостазу? (Бесіда за малюнком підручника).

Охоронцями» чистоти нашого внутрішнього середовища є такі органи виділення:

• легені   • кишечник   • шкіра     • нирки 

 

Робота в групі

Зєднайте  назву органу та їхню видільну функцію

1. Виводять воду , летючі речовини
2. Піт шкірний жир, рогові луски
3. Продукти розпаду гемоглобіну
4.  Вода, мінеральні речовини
5. Виводять основну кількість води (!,5 – 2л за добу)  основну масу азотистих речовин, мінеральні речовини, ліки
6. Вуглекислий газ
7.  Сеча, чужеродні органічні сполуки
8. Рештки хімусу

       В організмі всі фізіологічні системи, що виконують видільну функцію, постійно взаємодіють між собою. Наприклад, коли для підтримання оптимальної температури тіла за жаркої погоди або важкого фізичного навантаження з поверхні шкіри з потом випаровується велика кількість води, виділення останньої з сечею значно зменшується. Навпаки, за низької температури, коли випаровування води шкірою зменшується, нирки виводять більше води.

           Найважливішу роль у процесі виділення відіграє сечовидільна система.

 

Роьота в групі

Згадайте які видільні системи є у тварин

	Нефридії
	Зелена залоза
	Мальпігієві судини
	Нирки, сечоводи, сечовий міхур(кісткові риби), клоака
	Нирки, сечоводи, клоака
	Нирки, сечоводи, сечовий міхур, сечівник

 

ІІІ. Сприйняття та усвідомлення нових знань

Повідомлення теми, визначення завдань уроку. (Слайд №2, №4)

Учитель. Не можна сказати, що ми вперше вивчатимемо сечовидільну систему. Адже видільна система хребетних тварин і людини побудована за єдиним планом і складається з таких органів: нирки, сечоводи, сечовий міхур та сечівник. Пригадайте, у представників якого класу відсутній один з органів і який? (Птахи. Сечовий міхур).

Одним з найголовніших органів виділення та регуляції гомеостазу є нирки.

        Нирки – це біологічні фільтри. Вони відфільтровують з крові надлишок води,  NaCl, майже 90% шкідливих продуктів білкового обміну (сечовина, сечова кислота), утворюючи сечу.

 

  «Яка будова сечовидільної системи?»  (Слайд №4)

1 - артерія

2 - вена

3 - капсула

4 - корковий шар

5 - мозковий шар (пірамідки)

6 - мала ниркова чашка

 

       До сечовидільної системи належать нирки, сечоводи, сечовий міхур й сечівник. Основна функція нирок полягає у виведенні з організму сечовини, мінеральних солей, надмірної кількості води. Нирки – парні органи. Вони містяться в черевній порожнині з обох боків хребта на рівні попереку. Кожна з них важить майже 150г. Зовні нирки вкриті щільною сполучно – тканинною оболонкою. Нирка має бобоподібну форму і своїм внутрішнім увігнутим боком обернена до хребта. З внутрішнього боку нирки є заглиблення – ниркові ворота, через які в нирку входять артерія та нерви, виходять вена, лімфатичні судини та сечовід. На поздовжньому розрізі нирки помітно темнішу зовнішню кіркову речовину та світлішу внутрішню мозкову речовину. Цей внутрішній шар складається з ниркових пірамідок, основи яких примикають до кіркової речовини, а верхівки спрямовані в ниркову миску – резервуар, в якому збираєть                                                                                                                                                                                                                                                                                                                ся сеча перед надходженням у сечовід.

                           Довжина нирки – 10-12см

                           Ширина – 5-6см

                           Маса – 0,5% загальної маси тіла

 

      Анатомічна будова нирок

       Зовні нирки вкриті щільною сполучною оболонкою і начебто занурені у жирову капсулу. Вона  міцно тримає нирки у певному анатомічному положенні. За різкого схуднення людини, коли жирова капсула значно зменшується, нирки стають рухливими (так звана блукаюча нирка), що призводить до різних порушень сечовиділення, появі болів у животі та попереку. Ниркові піраміди мозкового шару мають конічну форму. Кожна нирка має 10-15 пірамід,своєю основою звернених до кіркового шару. Кіркова речовина вкриває основу пірамід, заповнює простори між ними, утворює ниркові стовпи. Верхівки пірамід відкриваються у ниркові чашечки, а вони – в ниркову миску.

 

Мікроскопічна  будова нирок (розповідь учителя)

(Слайд № 6)

       Структурно-функціональною одиницею нирок є  нефрон – грандіозна «хімічна лабораторія». Їх у кожній нирці майже по мільйону, завдяки чому загальна функціональна поверхня, на якій утворюється сеча, становить загалом 5-6м. Через нирку за добу протікає 1700-1800л крові.

       Близько 80% нефронів міститься у кірковій речовині нирки, а решта – у мозковій.

1 приносить артерія

2 виносять артерія

3 клубочок капілярів

4 капіляри, що обплітають звивистий каналець

5 вена

6 капсула

7- звивистий каналець

 

         Кожний нефрон складається з двостінної келихоподібної капсули (капсули Шумлянського), яка охоплює нирковий, або мальпігіїв клубочок (така назва дана йому на честь видатного італійського вченого Марчелло Мальпігі, який вперше описав його). Капсула нефрону нагадує кулю, верхня частина якої втиснута у нижню таким чином, що між її стінками утворюється щілина – порожнина капсули. Мальпігіїв клубочок складають 50 дрібненьких, щільно згорнутих капілярів. Від капсули відходить тоненька довга звивиста трубочка – звивистий канадець першого порядку. Він доходить до межі коркової і мозкової речовини нирки, де звужується, випрямляється і в мозковій речовині утворює петлю нефрону (петля Генле), що повертається у кіркову речовину. Тут каналець знову стає звивистим (звивистий каналець другого порядку) і відкривається у збирну трубочку. Збирні трубочки відкриваються у порожнини ниркових чашечок, які у свою чергу, з’єднані з нирковою мискою.

       Стінки звивистих канальців, як і кожна з двох стінок капсули, утворені одним шаром епітеліальних клітин. Довжина канальців досягає 120км. Через ворота в нирку входить ниркова артерія, що розгалужується на велику кількість дрібних артерій у вигляді гілочок. Приносна артерія заходить у капсулу й утворює там клубочок капілярів. Вона більша за діаметром, ніж виносна. За добу в людини через нирки протікає 1500-1700л крові.

 

       Сечовід за формою являє собою трубку діаметром 3-8мм та близько 30см  завдовжки. Стінка сечоводу складається з трьох оболонок. Внутрішня оболонка (слизова) вистелена епітелієм, має слизові залози і утворює численні складки. Середня оболонка (м’язова) представлена переплетеними непосмугованими м’язовими клітинами. Зовнішня оболонка сечоводу побудована із сполучної тканини. Його функція полягає у відведенні сечі з нирки у сечовий міхур. Завдяки перистальтичним скороченням не посмугованих м’язів його стінок, сеча пересувається по сечоводу зі швидкістю 2-3см за секунду.

      Сечовід забезпечують кров’ю гілки ниркових артерій, а венозна кров відтікає по ниркових венах у нижню порожнисту вену.

 

        Сечовий міхур – непарний порожнистий орган, який виконує функцію резервуару сечі, що з нього виводиться назовні через сечівник.

Форма та розміри сечового міхура змінюються у міру його наповнення сечею. Наповнений сечовий міхур має округлу форму. Місткість його в дорослої людини становить 250-500мл. Стінка сечового міхура складається з чотирьох оболонок: внутрішньої слизової, що має багато складок, які дають змогу йому розтягуватися (при наповненні сечового міхура ці складки майже зникають); підслизової, товстої м’язової (вона утворена трьома не посмугованими м’язовими шарами). Середній м’язовий шар має коловий напрямок, а решта – поздовжній. Зовнішня оболонка сполучнотканинна. Завдяки скороченням м’язового шару відбувається витискання сечі із сечового міхура. На межі сечового міхура та сечівника є товстий коловий м’яз – сфінктер, або затягач, він запобігає мимовільному сечовипусканню. У заповненому сечовому міхурі товщина його стінки становить 2-3мм,а після випорожнення - 12-15мм. Перші позиви до сечовипускання виникають тоді, коли в міхурі накопичується 150мл сечі і більше. Якщо її збирається 300-400мл – потреба у сечовипусканні стає нестерпною. Але в дорослої людини сечовипускання є довільним процесом, який суворо контролюється корою великих півкуль головного мозку.

 

        Сечівник (уретра) – непарний трубчастий орган, по якому сеча під час сечовипускання виділяється із сечового міхура назовні. Він відкривається невеличким отвором у ділянці зовнішніх статевих органів. Чоловічий сечівник має форму нерівномірно розширеної трубки 18-20см завдовжки. Жіночий сечівник значно коротший (довжина близько 3см) за чоловічий, прямий та широкий. Внутрішня стінка сечівника утворена слизовою та м’язовою оболонками.

 

  ІV. Осмислення та узагальнення знань

 

 Робота  на робочому листкі

Виконати тестові завдання.

 

1. Який із органів не належить до видільної системи: 1. Легені. 2. Печінка. 3. Шкіра. 4. М’язи. 5. Нирки.
2. Укажіть правильну послідовність органів, що беруть участь у процесах сечовиділення: 1. Сечівник. 2. Нирки. 3. Сечовий міхур. 4. Сечоводи.
3. Сеча утворюється з: 1. Крові. 2. Плазми крові. 3. Лімфи. 4. Тканинної рідини.
4. Нирки містяться у: 1. Грудній порожнині. 2. Над діафрагмою. 3. У верхній частині черевної порожнині. 4. У нижній частині черевної порожнини.
5. Органами утворення сечі є: 1.Нирки. 2. Сечовід. 3. Сечовий міхур. 4. Сечівник.
6. Частина нирки, від якої відходить сечовід – це: 1. Устя. 2. Лійка. 3. Чашечка. 4. Миска.
7. Місткість сечового міхура становить…мл: 1. 1-50. 2. 50-100. 3. 150-200. 4. 250-500.
8. Укажіть структурну і функціональну одиницю нирок: 1. Нефридії. 2. Нейрон. 3. Нефрон. 4. Звивисті канальці.
9. Від капсули нефрону відходить: 1. Артерія. 2. Вена. 3. Звивистий каналець першого порядку. 4. Звивистий каналець другого порядку.
10. Виявіть спільні ознаки для нирок і шкіри: 1. Органи терморегуляції. 2. Органи дихання. 3. Органи сечовиділення. 4. Органи регуляції водно-сольового обміну.
11. Капсули нефронів містяться в: 1. Нирковій мисці. 2. Кірковій речовині нирок. 3. Мозковій речовині нирок. 4. Ниркових чашечках.
12. Ворота нирок – це місце: 1. Увігнутої сторони нирки, від якої відходить сечовід. 2. Входу звивистих ниркових канальців. 3. Виходу звивистих ниркових канальців. 4. Входу ниркової артерії.

 

V. Підбиття підсумків уроку. Оцінювання учнів

 

       Оцінювання роботи учнів протягом уроку. Необхідно відмітити тих, хто активно працював, доповнював.

 

VI. Домашнє завдання

Прочитати параграф 47, опрацювати тести на с. 130-131.Підготувати повідомлення про хвороби сечовидільної системи.