Урок Будова літосфери

Про матеріал
Урок у 6 класі НУШ. Містить різноманітні інтерактивні форми навчання. Формує уявлення про будову літосфери та види земної кори.
Перегляд файлу

Тема. БУДОВА ЛІТОСФЕРИ

Мета: формування понять «земна кора» і «літосфера», формування в учнів системи знань про внутрішню будову Землі та літосферу; розвиток умінь працювати з картами атласу та схемами підручника; сприяння формуванню пізнавального інтересу до теми, що вивчається.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Обладнання: підручник географії, атлас, глобус Землі, схема «Внутрішня будова Землі», схема «Будова земної кори», схема «Літосферні плити».

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань учнів

Прийом «Мозковий штурм»

Як ви вважаєте, для чого людині необхідно знати про внутрішню будову нашої планети? (всі відповіді записуються на дошці)

IIІ. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності

Прийом «Проблемне питання»

З давніх-давен, намагаючись пояснити влаштування Світу, людство прагнуло дізнатися про внутрішню будову Землі. Давні греки «оселили» в земних глибинах бога вогню Гефеста, а давні римляни - Вулкана. Вчені Середньовіччя висловлювали припущення про те, що надра Землі заповнені водою або вогнем. А відомий французький письменник Жуль Верн відправив своїх героїв до центру Землі, і їхня мандрівка була для читачів не менш захоплюючою, ніж подорож навколо світу або на Місяць. Зараз і ми з вами разом із героями Жуля Верна здійснимо подорож до центра Землі.

IIІ. Вивчення нового матеріалу

 

1. Внутрішня будова Землі

Прийом «Уявна подорож»

Першу спробу заглянути до земних надр здійснив житель чеського міста Яхимова Георг Бауер у першій половині XVI ст. Місцевий лікар Бауер лікував гірників і цікавився гірничою справою. Яхимов був на той час великим гірничорудним і металургійним центром Європи. Бауер старанно збирав і систематизував відомості про корисні копалини, про виробництво з них необхідних людині виробів. Потім він написав наукову працю «Про гірничу справу й металургію», де переконливо доводив, що при опусканні в глибокі шахти спостерігається підвищення температури. «У земних глибинах панує вогонь, - писав Г. Бауер.

Книга допитливого дослідника спиралася на факти. Аж до XVIII ст. вона залишалася фундаментальною працею з гірничої справи, а сам Георг Бауер увійшов в історію науки.

Сьогодні нам відомо, що Земля складається і трьох геосфер: ядра, мантії і земної кори.

Земна кора - верхня тверда (кам'яна) оболонка планети. Вона безпосередньо виходить на поверхню, і тому найбільше вивчена людиною. Потужність материкової земної кори в середньому становить 35 - 45 км на рівнинах і досягає 80 км під самими високими горами. В океанах потужність земної кори зменшується до 5-10 км.

Мантія - внутрішня оболонка планети, яка займає понад 4/5 об'єму Землі й складається з твердої речовини. Розташовується мантія на глибині від 50 до 2900 км.

Ядро розташоване на глибині близько 3000 км, у центральній частині Землі, його радіус приблизно 3470 км. Це найбільш густа й розпечена частина планети.

Розрахуємо радіус Землі: 3470 км + 2850 км + 50 км = 6370 км. Зрозуміло, наші підрахунки приблизні. Тепер розрахуємо, скільки днів нам знадобилося б, щоб добратися до центра планети, просуваючись зі швидкістю 40 км/день: 6370 : 40 = 159,25 дня. Понад п'ять місяців.

(Демонстрація схеми «Внутрішня будова Землі».) Рухатися земною корою досить непросто, наші спостереження показують безперервне підвищення температури на 1˚ кожні 33 м. на глибині у кілька десятків кілометрів речовина земної кори починає плавитися. Тут розташовується шар в'язкої або пластичної мантії, що зветься астеносферою. Верхня частина мантії разом із земною корою утворюють літосферу - тверду оболонку Землі. Дослівно ця назва перекладається з грецької, як «кам'яна оболонка». Вона становить менше 1 % від об'єму Землі. Потужність літосфери коливається від 50 до 200 км, наш шлях тут зайняв би від півтора до п'яти днів. Рухаємося далі, температура підвищується, досягаючи на межі з мантією 600-800 °С, під материками й океанами, де земна кора тонша, -150-200 °С. Ми в мантії, її можна порівняти з величезною піччю, де постійно плавляться речовини, що складають мантію й земну кору. Тиск росте, це приводить до того, що розплавлена речовина набуває не тільки властивостей рідини, але й твердого тіла. Температура досягає 2000 °С, але це, виявляється, не межа. Поринаємо в ядро. Хоча воно становить більше половини земного радіуса (ним нам довелося б рухатися близько трьох місяців), але за об'ємом ця внутрішня частина не перевищує п'ятої частини планети. Рух утрудняють величезні тиск і температура. Вона сягає 4000-5000 °С, а деякі вчені вважають, що температура в центральних частинах ядра становить 6000 °С (приблизно така ж температура й на поверхні Сонця). Ядро можна назвати маленьким Сонцем усередині Землі. Проводимо аналіз: виявляється, ядро металеве, воно складається із заліза й нікелю, причому в зовнішньому ядрі метали перебувають у рідкому стані, а у внутрішньому - у твердому, адже речовина тут перебуває під величезним тиском.

Ну от, наша подорож закінчилася.

Робота з підручником

Відповіді на запитання з використанням схеми «Внутрішня будова Землі» в атласі й тексті параграфа підручника:

• З яких основних шарів складається наша планета?

• Чим різняться ці шари між собою?

• Які головні особливості ядра? мантії? земної кори?

• Що називають літосферою?

2. Способи вивчення внутрішньої будови Землі.

Учитель. В який спосіб учені вивчають надра Землі? На допомогу їм приходять надглибокі свердловини. Однак навіть найглибші з них ще не досягли 15 кілометрів. Під час їх буріння виникає багато труднощів: з’ясовано, що кожні 33 м вглиб Землі температура підвищується на 1 °С, збільшується також тиск, складно виймати з надр зразки гірських порід. Імовірно, що ще довго довелося б ученим будувати гіпотези щодо підземних багатств Плутона, якби їм не допомогла наука геофізика. З її допомогою можна «прослуховувати» нашу планету спеціальними приладами - сейсмографами. Сейсмічні хвилі поширюються в глибинах Землі з неоднаковою швидкістю, що свідчить про неоднорідність земних шарів. Завдяки геофізичним дослідженням з’ясовано будову першого від поверхні шару - земної кори. Розглянемо схему «Будова земної кори».

Прийом «Творча лабораторія» (робота в парах)

Завдання. Уявіть собі, що ви проводите геофізичні дослідження. Один учень перебуває на суші, інший - у батискафі на дні океану. Визначте, крізь які шари проходитимуть сейсмічні хвилі, відправлені вашими приладами. Замалюйте їх.

Розкажіть своєму сусіду по парті про свої відкриття. Виділіть загальне і відмінне в будові материкової та океанічної земної кори.

IV. Закріплення вивчених знань

1. Прийом «Географічний практикум»

Заповніть таблицю

Внутрішня частина Землі

Потужність, об'єм

Температура

Склад і стан речовин

Земна кора

 

 

 

Мантія

 

 

 

Ядро

 

 

 

 

2. Прийом «Географічний крос»

Доповніть фрази письмово.

• Літосфера включає...

• Імовірно, ядро складається з...

• Астеносфера відрізняється від мантії...

• Материкова земна кора складається з...

• В океанічній земній корі відсутній шар...

 

3. Взаємоперевірка виконання завдань

V. Підсумок уроку

Прийом «Прес-конференція»

Підбиття підсумків уроку, обговорення, наскільки повно було виконано завдання уроку, в якому напрямі планується подальша робота.

VI. Домашнє завдання

• Опрацювати параграф підручника.

• Намалювати в зошиті схематичний переріз внутрішньої будови Землі.

• Скласти п’ять запитань, пов’язаних з базовими поняттями уроку.

• Об’єднатися в групи, принести ножиці, ксерокопію карти світу.

docx
Додав(-ла)
Skopichenko Tanya
Додано
3 січня
Переглядів
65
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку