Урок - дослідження
Українська мова, 4 клас
Учитель:Тимошенко І.В.
Тема: Будова слова. Спільнокореневі слова. Форма слова.
Мета: актуалізувати і розширити знання учнів про будову слова;
вчити розрізняти групи слів, у яких корені звучать і пишуться однаково, але мають різні значення;
удосконалювати знання учнів про спільнокореневі слова, про основу слова, про закінчення змінних слів, закінчення як значущі частини слова;
розвивальна: розвивати усне й писемне мовлення, логічне мислення; розвивати вміння аналізувати, порівнювати,узагальнювати;
виховна: виховувати любов і пошану до рідної мови, природи рідного краю.
Обладнання: ілюстрації.
Тип уроку: вивчення нового матеріалу.
Результати навчальної діяльності, формування яких закладено в уроці.
Особисті Учень/учениця: -набуває досвіду висловлювати свої міркування та доводи,їхню правильність -опановує наукові методи отримання нових знань: аналіз,умовиводи,моделювання ситуацій -бере участь в обговоренні
|
Предметні Учень/учениця: -визначає значущі частини слова: закінчення,частини основи-корінь, суфікс, префікс -розбирає самостійно прості слова(окрім дієслова)за будовою -розрізняє спільнокореневі слова та форми того самого слова |
Орієнтовний план уроку
Обґрунтування необхідності отримання нових знань
Мета:під час обговорення проблемної ситуації підвести учнів до формулювання припущення про існування слів ,які належать до гнізда спільнокореневих і існування різних форм одного з таких слів.
Зміст уроку:
I.Організаційний момент.
II.Формулювання дослідницької задачі та планування дослідницької діяльності
Мета етапу:сформувати та висловити міркування про те, що існують слова близькі за значенням та різні форми одного слова.
1.Вступна бесіда (повторення вивченого)
-Які слова називаються спільнокореневими?
-Наведіть приклади.
-Чи погоджуєтесь ви з висловами
|
Так |
Ні |
Спільнокореневі слова –це слова зі спільним коренем, але з різним лексичним значенням. |
|
|
Спільнокореневі слова можуть належати до різних частин мови. |
|
|
Спільнокореневі слова мають спільний корінь, але різні закінчення. |
|
|
2.Прочитайте текст.
За містом сосновий ліс.
Там багато молодих дерев і багаторічних сосон. Ми любимо гуляти лісовою стежкою. Прогулюючись лісом, ми інколи зустрічаємо лісника. Він постійно буває у лісі.
3.Знайдіть спільнокореневі слова, виділіть корінь.
-Які слова ви виписали?(ліс,лісовою,лісник)
-Який корінь виділили?(ліс)
-Яке лексичне значення має слово ліс і лісник?(Ліс-ділянка землі, вкрита деревами. Лісник- людина, що працює у лісі.)
-Яке лексичне значення мають слова ліс, у лісі, лісом. ?(Ліс-ділянка землі, вкрита деревами.)
- Що в цих словах спільне?(корінь)
-Чим вони розрізняються?(закінченнями)
-Давайте до них поставимо запитання.(ліс-що?,у лісі-у чому?,лісом-чим?)
-Ці слова мають однакове лексичне значення чи різне?(однакове)
-Якою частиною мови вони виражені? (іменник)
-То ми можемо їх назвати спільнокореневими?(Ні)
Отже, це слова, що мають різні закінчення. Тобто це форми слова ліс.
-Давайте змінимо слово ліс, поставивши його в множині(ліси). Змінимо за питаннями, тобто за відмінками. Чим?Лісом, У чому?У лісі.
-То які слова ми віднесемо до спільнокореневих, а які є формою слова ліс?
Висновок. Слова Ліс, лісовою, лісник – це спільнокореневі слова, бо мають різне лексичне значення. Відносяться до різних частин мови і мають однаковий корінь. Ліс,у лісі, лісом-це форми слова ліс, бо змінюється в них лише закінчення. Вони всі є іменниками і означають одне поняття.
За підсумками виконаного завдання учні формулюють тему уроку та формують дослідницьку задачу.
Дослідницька задача-в ході спостереження за текстом учні з’ясовують, що існують спільнокореневі слова і форми слова.
План дослідження: виконання вправ. Висловлення міркувань,припущень, формулювання висновків.
III.Дослідницька діяльність
Мета етапу: перевірити припущення щодо існування різних форм слова, однозвучних слів та створити алгоритм розрізнення їх.
-Сьогодні ми навчимося розрізняти спільнокореневі слова та форми одного слова. Ми закріпимо вміння визначати значущі частини слова, будемо вправлятися в розрізненні спільнокореневих слів і форм слів, попрацюємо в групах, самостійно. Будемо вчитися будувати власні висловлювання, міркувати, доводити та аналізувати.
IV.Робота над матеріалом уроку.
Дослідницька задача –довести , що в словах є корені, які звучать однаково, але мають різне значення.
1.Робота в групах.
З кожної колонки випишіть «зайве» слово, доберіть до нього споріднені слова. Поясніть свій вибір.
1група 2 група 3 група
син |
сова |
літак |
синочок |
совеня |
літо |
синій |
совок |
літати |
синівський |
совиний |
приліт |
Чому ви обрали слово синій?(означає колір, а син-це дитина)
-Які споріднені слова підібрали?(синь, синіти, синька)
-То чим розрізняються ці слова?(лексичним значенням)
-А доведіть, що інші слова є спільнокореневими.(Належать до різних частин мови, мають різне лексичне значення, але спільний корінь)
За результатами виконаного завдання учні роблять висновок:
В українській мові є слова, що мають співзвучний корінь, але вони не є спільнокореневими.
Наприклад:син і синій не є спільнокореневими словами.
2.Прочитайте вірш.
Вишиваю вишиваночку
Я для братика Іваночка.
Вишиваночка у вишеньках
Ягідками ніжно вишита.
Варвара Гринько
-Випишіть спільнокореневі слова.(вишиваю, вишиваночку, вишита)
- Чому ви не виписали слово вишеньках?(вишеньки-це ягоди, а вишиванка-одяг)
-Чи однаковий корінь в цих словах?(так)
-Чи є вони спільнокореневими?(ні)
-Чому?(мають різне лексичне значення)
-Яке щойно виведене правило ви застосували?
-Корені слів, які тільки звучать однаково, але мають різне значення,— це різні корені. Наприклад, слова міст і місто — не споріднені, бо в них корені різні за значенням.
-Давайте повторимо всі разом це правило.
V.Застосування набутих знань.
Мета етапу:застосувати отримані знання у практичній діяльності.
Знаходити спільнокореневі слова та однозвучні слова , розрізняти їх. Аналізувати та робити висновки.
1.Самостійна робота
Прочитайте текст. Перекажіть прочитане. Дайте відповідь на запитання:
-Чому образились гуси?
Йшли якось стежкою гусак, гуска і гусенята. А назустріч повзла гусениця.
-Ви хто такі?- запитала гусениця.
-Я гусак, це гуска, а це наші гусенята,-ввічливо відповів гусак. – А ти хто?
А я ваша тітка, - похвалилася гусениця.
Гуси ображено загелготали.
-Чому? (Гуси і гусениця не є спільнокореневими словами, бо гуси-це свійські птахи, а гусениця- це комаха, шкідник, тип членистоногі)
-Отож давайте виведемо правило:(продовжіть)
Спільнокореневі слова — це слова зі спільним коренем, але …(з різними лексичними значеннями.)
Форми слова — це зміни слова за …(відмінками, числами, родами чи особами)
Форми слова від спільнокореневих слів відрізняються… (закінченнями)
2.Застосування здобутих знань. Вибірково-розподільча робота
-Розділіть слова на три колонки:
Синоніми |
Спільнокореневі |
Форми слова |
|
|
|
Школяр, учень, шкільний, хлопчик, школяра, школа, школярі.
Підсумок уроку.
Мета етапу:встановити відповідність між поставленими завданнями уроку та його результатами і практично довести усвідомлення вивченого під час уроку.
1.Робота в групах.
1 група-доведіть, що слова парта, партою не є спільнокореневими.
2група –доведіть, що слова міст і місто є співзвучними, але не спільнокореневими.
3 група- доведіть, що слова будинок, будувати, будівничий є спільнокореневими.