Урок "Буковина, Східна Галичина, Закарпаття. Рух опришків"

Тема: Буковина, Східна Галичина, Закарпаття. Рух опришків.

Мета: з’ясувати особливості соціально-економічного та політичного розвитку західноукраїнських земель у другій половині XVIII ст. та причини розгортання руху опришків; схарактеризувати історичну постать Олекси Довбуша; розвивати вміння аналізувати історичні процеси та явища, робити висновки, обґрунтовувати власні судження про діяльність ватажка опришків; сприяти формуванню критичного мислення на основі особистого усвідомлення минулого; виховувати почуття гідності та поваги до минулого свого народу.

Обладнання: ноутбук, проектор, екран, дидактичні матеріали.

Основні поняття: опришки.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

ХІД УРОКУ

1.                Організаційний момент уроку.
2.            Актуалізація знань учнів.

1. Виконання учнями тестових завдань (слайди 2-8).

2. Робота з картою (слайд 9):

1. Назвіть держави, у складі яких у середині XVIII ст. перебували західноукраїнські землі?

2. У складі якої держави перебувала найбільша частина західноукраїнських земель?

3. Що вам відомо про політичне та соціально-економічне становище західноукраїнських земель під владою іноземних держав?

3.        Мотивація навчальної діяльності.

Проблемне завдання:

- Чим було зумовлене розгортання опришківського руху? Чи можна вважати їх боротьбу успішною? Чому?

4.         Вивчення нового матеріалу.

Становище західноукраїнських земель

Робота зі схемою (слайд 10):

• Проаналізуйте схему та схарактеризуйте адміністративно-територіальний та регіональний поділ західноукраїнських земель у другій половині XVIII ст.

Пояснення вчителя: характеристика економічного становища західноукраїнських земель, що перебували у складі Польщі, Австрії та Молдавії.

Робота зі схемою (слайд 11):

• Порівняйте становище населення Східної Галичини, Буковини та Закарпаття із становищем населення Правобережної та Лівобережної України. Зробіть висновки.

Рух опришків

Пояснення вчителя (слайд 12):

Посилення політичного, соціально-економічного та національно-релігійного гніту призвів до розгортання на західноукраїнських землях національно-визвольного руху, який увійшов в історію під назвою опришківського руху.

Формування поняття (слайд 13):

Опришки – учасники національно-визвольної боротьби в Галичині, на Закарпатті та Буковині проти польської, угорської та австрійської шляхти у ХVІ – першій половині ХІХ ст.

Робота зі схемою (слайд 14):

Аналіз рушійних сил, характеру та території розширення опришківського руху.

• Проаналізуйте схему та зробіть висновки щодо опришківського руху.

Аналіз діяльності опришків (слайд 15-19).

Перегляд відеофрагменту «Олекса Довбуш - опришок».

Олекса Довбуш

Учні слухають повідомлення учня про Олексу Довбуша та працюють з історичною довідкою.

Історична довідка

Олекса Довбуш — керівник руху опришків у 30–40-х роках ХVІІІ ст.

• Народився в селі Печеніжині на Івано-Франківщині в сім’ї селянина.

• Перші відомості про його героїчну боротьбу проти гнобителів датуються 1738 р.

• Опорним пунктом його загону (налічував 30–50 чол.) була Чорногора у Карпатах, а діяли опришки під його керівництвом у Прикарпатті, Закарпатті та Буковині.

• Загинув О. Довбуш у селі Космачі від руки зрадника С. Дзвінчука.

• Його образ відтворений у літературі, музиці, образотворчому мистецтві, усній народній творчості. Його ім’ям названі гори у Карпатах, печера на Говерлі та скеля поблизу Яремчі.

Робота в групах

Клас поділяється на три групи, кожній із яких пропонується опрацювати уривки із творів усної народної творчості, в яких відтворено образ Олекси Довбуша.

1-а група

Документ 1. Уривки з українських легенд та переказів.

1. Ох, як народився – і знайшовся славний Довбуш, цар полонинський, так сто зірок йому над головою хрестом стали, ясна зоря над тою заставкою і зійшла, затихло звір'я у лісі, птиці в ізворі, риби в потоках, змія під колодою, а всі череди в полонинах стали – постали, а всі козарі – вівчарі поздивувалися, а всі пани іздригнулися, і сам цар розсердиася на престолі.

2. На п’ятнадцятім році зібрав собі Олекса легінів і пішов розбивати тих панів, що хлопам кривду робили. Як був ще легінем, то узяли його до війська; тоді все військо стріляло у нього — а від нього кулі відскакували, як від плити; стріляли йому відтак у рот, а він виплює кулю, як кістку черешні, та й ні гадки! Потім не схотів слухати ні старших, ні царя і утік в гори.

 3. ...Віз чоловік старого дуба під гору, та й воли стали, не змогли тягнути. Аж на те підійшов Олекса Довбуш... та й сказав до того чоловіка: «...Гріх так худобу мучити. Я тобі допоможу витягнути того дуба на гору». Та й узяв Олекса Довбуш того дуба із саней на плече, та й виніс на саму печеру ізверху, та як ним верг, то півдуба залетіло в землю. Ото був хлопище!»

Завдання

1. Охарактеризуйте історичну постать Олекси Довбуша.

2. Чому в легендах народ називав Довбуша «царем полонинським»?

2-а група

Документ 2. Уривок з української народної казки «Довбуш карає пана».

… Олекса зі своїми легенями пішов… і на високому березі над річкою Черемошом почали випробувати вони свою зброю. Як стали стріляти з пістолів та з крісів, то геть дими укрили Їльцю.

...У лісі Олекса наказав розкласти великі вогнища і послав легінів надрати смоли. Легіні надерли смоли і почали топити ту смолу в казанах. Потім Олекса наказав зробити з тої смоли вісім куль, аби було кинути що собакам, які стоять на варті. Зрубав Олекса у лісі сухе дерево півтора сажня заввишки, ...тоді рушив просто до панського двору.

...І схопили вони пана, ...зв’язали його. Скарав Олекса цього пана  і пішов мститися іншим панам».

Завдання

1. Визначте, які форми боротьби та яку зброю використовували опришки.

2. Проти кого була спрямована їхня боротьба?

3-я група

Документ 3. Уривок з української народної пісні.

Ой попід гай зелененький

Ходить Довбуш молоденький,

На ніженьку налягає,

Топірцем ся підпирає

Та й на хлопців покликає:

«Ой ви, хлопці, ви, молодці!

А сходіться разом до купці,

Бо будемо раду мати,

Де підемо розбивати.

Щоби кути не минути,

До Косова повернути.

Та вставайте всі раненько,

Убирайтеся борзенько

У постоли шкірянії,

У волоки шовковії,

Бо зайдемо та до Дзвінки –

До Штефанової жінки.

Завдання

1. Визначте ставлення автора до постаті Олекси Довбуша то до опришківського руху.
2. Сформулюйте своє ставлення до цих подій.

Значення руху опришків (слайд 20).

5.             Узагальнення та систематизація знань

Робота над проблемним завданням:

- Чим було зумовлене розгортання опришківського руху? Чи можна вважати їх боротьбу успішною? Чому?

6.         Домашнє завдання

1.               Опрацювати  матеріал підручника.
2.     Позначити район діяльності опришків на контурній карті.
3.     Скласти кросворд «Опришки».