Урок "Заселення і розвиток Слобідської України".

Історія України

 Клас: 8

Тема: Заселення і розвиток Слобідської України.

Мета: Формувати уявлення про особливості виникнення, розвитку і адміністративно-територіального устрою Слобідської України. Дати відомості про створення  слобідських козачих полків. Інформувати учнів про життя та діяльність, одного із найвідоміших отаманів Запорозької Січі другої половини ХVІІ століття, Івана Сірко. Розвивати пам’ять, мислення, уяву. Виховувати інтерес до історії.

Основні поняття: «Слобідська Україна», «слободи», «займанщина», «зимівники».

Основні історичні особистості: кошовий отаман Іван Сірко.

Обладнання:  підручник О. В. Гісем, О. О. Мартинюк Історія України 8 клас, карта «Слобідська Україна ХVІІ ст.», портрет гетьмана І. Сірка, відео-фільм «Кошовий отаман Іван Сірко», презентація «Заселення і розвиток Слобідської України» .

Тип уроку: комбінований.

Структура уроку

І. Організація початку уроку                                                                        1

ІІ. Перевірка домашнього завдання                                                             12

ІІІ. Повідомлення теми та завдань уроку                                                     2

IV. Вивчення нового матеріалу                                                                    24

1. Розповідь вчителя                                                                                      12 

а) виникнення та розвиток Слобідської України

2. Перегляд презентації «Адміністративно –територіальний та               7
  політичний  устрій  Слобожанщини XVII ст.»

3. Робота з текстом підручника                                                                    5

а) Роль Запорозької Січі у воєнно-політичних подіях

другої половини XVII ст.

б) Устрій і господарський розвиток Січі.

 4. Перегляд відео-фільму «Кошовий отаман Іван Сірко»

V. Закріплення вивченого матеріалу                                                             3

VІ. Підсумок уроку                                                                                          2

VІІ. Домашнє завдання                                                                                    1

 

 

Хід уроку

І. Організація початку уроку

Організовую учнів на початок уроку

 

ІІ. Перевірка домашнього завдання

Перевіримо домашнє завдання методом Мікрофон

• Коли Дем’ян Многогрішний став гетьманом Лівобережжя?
• Які статті він підписав із царським урядом?
• Хто став гетьманом Лівобережжя у 1672 році?
• Назвіть роки гетьманства І. Мазепи.
• Коли був підписаний Бахчисарайський мир?
• Про що йшлося в ньому?
• Що таке «Вічний мир»?
• Із якою метою здійснено Кримський похід?
• Покажіть на карті, де знаходиться Московська держава.

ІІІ. Повідомлення теми та завдань уроку

Тема сьогоднішнього уроку: «Заселення і розвиток Слобідської України»

Питання, які ми розглянемо сьогодні на уроці, визначимо у пунктах плана.

План

1. Виникнення та розвиток Слобідської України.

2. Роль Запорізької Січі у воєнно-політичних подіях другої половини XVII ст.

3. Устрій і господарський розвиток Січі.

4. Кошовий отаман І. Сірко.

IV. Вивчення нового матеріалу

1. Розповідь вчителя

а) виникнення та розвиток Слобідської України

(Розповідь супроводжується показом по карті)

       Масове переселення у Слобожанщину українського населення розпочалося у другій половині XVII ст. й було пов’язане з добою Руїни, що охопила в цей час козацьку Україну. У верхів’ях Сіверського Дінця, Ворскли, Псла та басейнах інших річок переселенці заснували чимало нових поселень. Наприкінці XVII ст. на Слобожанщині налічувалося 232 населені пункти (у 1657 р. — 1664), де жило близько 250 тис. осіб, серед яких більшість складали українці (80 %). Засновані на нових землях поселення звільнялися від податків і тому називалися слободами (звідси й назва «Слобідська Україна»). Права українських поселенців закріплювалися царськими жалуваними грамотами. Визнання поселенцями влади царя виявлялося в складанні присяги. Одночасно Слобожанщину заселяли московські служилі люди, які перебували під управлінням царських воєвод.

       У Слобідській Україні існував козацький устрій. У 50-х pp. XVII ст. царський уряд сформував з українських переселенців козацькі слобідські полки: Острогозький (Рибинський), Охтирський, Сумський, Харківський. У 1685 р. було створено Ізюмський полк. Полки були як військовими козацькими підрозділами, так і адміністративно-територіальними одиницями. Старшину обирали на загальних козацьких радах. Полкове управління складалося з полковника і полкової старшини: обозного, судді, осавула, хорунжого, двох писарів. Полки поділялися на сотні. Сотенне управління складалося із сотника, отамана, осавула, хорунжого і писаря. Адміністративними, судовими, фінансовими і військовими справами в полках відали полковники, у сотнях — сотники. Полковників обирали довічно. Крім того, у Слобожанщині нерідко спостерігалося успадкування посади полковника. Це було пов’язано з особливостями заселення краю: полковники, як правило, були ватажками переселенських груп. Полковники підпорядковувалися безпосередньо бєлгородському воєводі. Обраного полковника спочатку погоджував бєлгородський воєвода, а потім пропонував цареві затвердити на цій посаді. Посади гетьмана на Слобожанщині не було.

        Царський уряд використовував українських переселенців для господарського освоєння та охорони південних кордонів Московської держави від нападів кримських і ногайських татар, постачав їм зброю, продовольство, зберігав за переселенцями козацькі привілеї й самоврядування. Система землеволодіння на Слобожанщині мала свої особливості. У другій половині XVII ст. там ще було багато незаселених земель і діяло право займанщини. Кожен поселенець міг вільно займати стільки землі, скільки був спроможний обробити. Із часом, аби врегулювати займанщину, навколо міста або села стали визначати певну земельну ділянку, яка розподілялася серед поселенців. Лісами, луками, річками та озерами населення користувалося спільно. Кожен полк мав певний резерв незайманих земель, якими розпоряджався полковник. Однак багато поселян відмовлялися від наділів із полкового фонду, оскільки за них необхідно було записуватися в козаки й нести важку й небезпечну військову службу. Тому здебільшого селяни оселялися на землях полкової й сотенної старшини, де мали можливість заводити досить велике господарство. Одержуючи у власність ділянку, вони повинні були за неї ходити на відробітки — виконувати панщинні роботи на користь старшини. Козацька старшина захоплювала громадські угіддя, змушувала дрібних господарів за безцінь продавати свої ділянки, володіла селами й хуторами. Упродовж другої половини XVII ст. відбувався процес перетворення багатої старшини на великих землевласників. Серед них можна назвати родини полковників Ф. Шидловського, Г. Донця,  Г. Кондратьева.

2. Перегляд презентації «Адміністративно –територіальний та

  політичний  устрій  Слобожанщини XVII ст.»

Презентацію заздалегідь підготував один із учнів.

(Перегляд презентації супроводжується коментуванням та записом у зошит необхідної інформації.)

3. Робота з текстом підручника

а) Роль Запорізької Січі у воєнно-політичних подіях другої половини XVII ст.

Текст «Роль Запорізької Січі у воєнно-політичних подіях другої половини XVII ст.», стор. 180-181

- Що послаблювало владу гетьмана  та дестабілізувало ситуацію в державі?

- Які зміни відбулися у Запорожжі після смерті Б. Хмельницького?

- Чому протистояння між гетьманом та запорозькою старшиною було вигідне царському уряду?

- Як змінилася ситуація на Запорізькій Січі після підписання Андрусівського договору?

-  Як змінилася ситуація на Запорізькій Січі після «Вічного миру»?

б) Устрій і господарський розвиток Січі.

Текст «Устрій і господарський розвиток Січі», стор. 181, 182

- Що таке курені?

- Кого називали молодиками та джурами?

- Що складало основу господарства Запорожжя?

- Якою була торгівля на Запорожжі?

4. Перегляд відео-фільму

а) Кошовий отаман І. Сірко «Кошовий отаман Іван Сірко»

Перед переглядом фільму оголошую завдання

- Записати в зошит найважливіші відомості про Івана Сірка.

V. Закріплення вивченого матеріалу

 Пускаю хроноліт (паперовий літачок). До кого на парту опустився, той і відповідає.

- Що таке Слобідська Україна?

- Покажіть на карті, де вона знаходилася?

- Які причини колонізації Слобожанщини?

- Що таке курені?

- Який  отаман відігравав провідну роль в історії Січі другої половини XVII ст.?

- Коли  Іван Сірко був кошовим отаманом?

VІ.    Підсумок уроку

-Який підсумок можна зробити до уроку?

Масова колонізація Слобожанщини українським населенням була зумовлена воєнними лихоліттями другої половини XVII ст. Наприкінці XVII ст. на Слобожанщині існували десятки міст і містечок, де успішно розвивалися ремесла, промисли і торгівля.  В Українській козацькій державі Запорозька Січ формально підпорядковувалася владі гетьмана, хоча й зберігала певну автономію у внутрішньому житті. Старшина прагнула відігравати самостійну роль у політичному житті козацької України. Найвідомішим  отаманом Запорозької Січі другої половини ХVІІ століття був Іван Сірко, який відзначився своїми переможними походами й битвами проти татар і турків.

 

VІІ.    Домашнє завдання

Опрацювати § 25 стор., 178-185.

Підготувати повідомлення на тему: «Кошовий отаман Іван Сірко - великий полководець»