Урок "Числівник як частина мови"

Гоцко Наталія Іванівна, учитель української мови вищої категорії, учитель-методист СЗШ №13 м. Львова

6 клас

Числівник як частина мови

Мета уроку:  1) поглибити знання учнів про числівник як частину мови, дати відомості про поділ числівників на розряди за значенням (кількісні (власне кількісні, неозначено-кількісні, дробові, збірні) та  порядкові), на групи  за будовою (прості, складні і складені); формувати вміння розпізнавати числівники в тексті, розрізняти кількісні і порядкові числівники, визначати рід і число (у порядкових), відмінки та синтаксичну роль числівників;  2) за допомогою мовленнєво-комунікативного та  дидактичного матеріалу поглибити знання учнів про Тараса Шевченка, сприяти популяризації його творів.

Тип уроку:  інтегрований урок засвоєння нових знань, формування умінь і навичок.

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

ІІІ. Оголошення теми та мети уроку

  Учитель

Сьогодні ми продовжуємо вивчати самостійні частини мови. Скажіть, будь ласка, до якої частини мови належить слово березень? Які асоціації воно у вас викликає?

Словничок

Асоціація –  психологічний зв'язок, який утворюється між психічними явищами (відчуттями, сприйняттями, ідеями, руховими актами), коли виникнення у свідомості якого-небудь з них викликає (відновлює) думку про інше (явище)(Сучасний СІС, с. 77).

– З  ким в Україні пов'язаний цей місяць? Чому?

Саме Тарасові Григоровичу Шевченку ми присвячуємо нині наш урок, щоб укотре віддати шану людині, яка перемогла смерть народу, бо найглибше і художньо найдосконаліше розкрила українську душу, осмислила минуле, сучасне і майбутнє нашої країни, стала могутнім джерелом нашої національної свідомості, символом України.

ІV. Актуалізація опорних знань учнів  

1. Розгадати чайнворд «Що тут зашифровано?»

Спробуйте прочитати уривок із вірша Т. Шевченка. Для цього знайдіть спочатку перший кружечок, з якого треба починати читання. За ходом годинникової стрілки щоразу пропускайте однакову кількість кружечків.

Відповідь:  І мене в сім'ї великій,

В сім'ї вольній, новій

Не забудьте пом'янути

   Незлим, тихим словом.

– Із якого вірша Т. Шевченка взято ці рядки?

2. Зробити частиномовний аналіз цього уривка.
3. Виконати морфологічний аналіз слів словом і великій.

Словом – ім., чим? слово, неіст., загал., конкр., с.р., одн., О.в., II в., тв.гр., обставина.

(В сім'ї) великій – прикм., у якій? великий, якісний, ж.р., одн., М.в., тв.гр., повна.стягн. ф., означення.

4. Узагальнити знання про вивчені частини мови, використовуючи таблицю «Частини мови». Заповнити таблицю, визначивши частини мови і навівши власні приклади слів відповідних частин мови на тему «Тарас Шевченко».

Частини мови

V. Сприйняття й засвоєння учнями нового матеріалу

5. Прочитати текст. Визначити його тему. Поставити питання до виділених слів.

Тарас Шевченко народився дев'ятого березня тисяча вісімсот чотирнадцятого року в с. Моринцях на Черкащині. І хоч його батько походив з вільних низових козаків, а мати – з вільних селян, проте обоє вже були кріпаками. Родина Шевченків була не з бідних: батько знав грамоту, чумакував, стельмахував. Усі день і ніч працювали, щоб і ненависну панщину відбути, і себе прогодувати.

Тарас народився четвертою дитиною в сім'ї. Пустотливим, допитливим і мрійливим хлопченям виростав він. Дивовижні враження залишила в його дитячому серці рідна природа. Дуже любив хлопець неділі й свята, коли збиралася разом уся сім'я, приходив дід Іван, інші родичі, батько читав уголос Біблію, дід розповідав про минуле – козаччину, Гайдамаччину, яку ще сам застав.

Тарас мав феноменальну пам'ять. Усе, що почув, побачив, живучи в Україні перші п'ятнадцять років, у найтонших подробицях збереже в душі на все життя і геніально відобразить у своїй творчості. Особливо захоплювала хлопця народна пісня (співав він дуже красиво й уміло). Саме вона пробудить незабаром у його душі небачений поетичний дар і буде відгукуватися в кожному його слові.

Дуже рано виявився в Тараса ще один хист – до малювання. Змалечку крейда чи вуглина були для нього неабиякою радістю. Усе ними обмальовував: стіни знадвору і в хаті, лаву, стіл, діл.

Дитяче раювання закінчилося для Тараса двадцятого серпня тисяча вісімсот двадцять третього року. Тоді померла, проживши лише сорок літ, його мати. З матір'ю пішли з оселі Шевченків і затишок, і злагода. Залишилися сиротами шестеро дітей. Нещасний батько з безвиході одружився вдруге, а через три нещасливих роки його не стало. Перед смертю, розділяючи майно між дітьми, він пророче сказав: «Синові Тарасу з мого хазяйства нічого не треба. Він не буде абияким чоловіком: з його буде або щось дуже добре, або велике ледащо, для його моя спадщина або нічого не буде значить, або нічого не поможе».

Тема – розповідь про дитячі роки Тараса Шевченка, його батьків та про   

   його уподобання. 

– Яка частина мови відповідає на питання скільки? котрий?

 Коментар учителя

Метою сьогоднішнього уроку є вивчення саме числівника як частини мови, тобто ми повинні нині з'ясувати, що означає числівник, які його лексико-граматичні категорії, морфологічні ознаки та синтаксична роль. Запишемо тему уроку:

Числівник як частина мови

І повернемось до таблиці, щоб заповнити її даними про цю ще одну повнозначну самостійну частину мови.

За своїм походженням числівники тісно пов'язані з іменниками та прикметниками. Однак у процесі історичного розвитку мови вони втратили граматичні ознаки, властиві іменникам і прикметникам, перетворилися на абстрактні найменування числових понять.

1. На які питання відповідає числівник?
2. Що він означає? Яке його частиномовне значення?
3. Як ви гадаєте, як називаються числівники, які означають назви абстрактних чисел чи кількість предметів при лічбі і відповідають на питання скільки? Наведіть приклади із тексту про Т. Шевченка (обоє, п'ятнадцять, один, сорок, шестеро, три).
4. Як називаються числівники, які означають порядок предметів при лічбі і відповідають на питання котрий? Наведіть приклади із цього ж тексту (дев'ятого, 1814-го, четвертою, перші, двадцятого, 1823-го).
5. Як творяться порядкові числівники?

Більшість порядкових числівників творяться від власне кількісних числівників за допомогою закінчень -ий, - а,- е без особливого суфікса: дев'ять - дев'ятий, десять - десятий, двадцять один - двадцять перший.

6. Зробити висновок про лексико-граматичні категорії числівника і заповнити третю та шосту (приклади) графи таблиці.
7. Робота з підручником: розряди числівників за значенням.
8. Установити відповідність між числівниками та їх розрядом за значенням:

1 власне кількісні  А  двоє, семеро, трійко, обидва, двадцятеро

2 неозначено-кількісні  Б  восьмий, дванадцятий, двадцять перший

3 дробові    В  одна друга, дві треті, одна ціла і дві п’яті

4 збірні     Г  десять, чотирнадцять, сто дев’яносто сім

5 порядкові    Ґ  чимало, небагато, кільканадцять, декілька                                                                      Д  сімка, половина, чверть, сотня, десяток

Відповідь: 1 Г, 2 Ґ, 3 В, 4 А, 5Б.

  Коментар учителя

   Треба розрізняти числівники й інші частини мови, які мають теж числове лексичне значення. Спробуємо визначити, до якої частини мови належать наступні слова. За допомогою чого ми зможемо розрізнити частини мови?

                    Двійка, трійка, п'ятірка, десяток, сотня, чверть, дюжина, половина (іменники  – що?);

                    поодинокий, подвійний, десятковий, половинний,дводенний, десятирічний, одинадцятиповерховий (прикметники – який?);

                    подвоїти, потроїти (дієслова  – що зробити?);

                    утроє, утричі, по-четверте, натроє (прислівники  – як?).

9. Робота з карткою «Розряди числівників за будовою»

Завдання: на основі картки «Розряди числівників за будовою» зробити відповідні записи в таблиці «Числівник як частина мови» про групи числівників за будовою.

За будовою числівники поділяють на групи: прості, складні і складені. Простими називають числівники, що мають один корінь: чотири, вісім, сто, мільйон, третій, двоє, кілька. Складними називають числівники, що мають у своєму складі два корені: одинадцять, тридцять, триста, сімнадцятеро,  кількасот, сімдесятий. Числівники від одинадцяти до дев'ятнадцяти до складних відносять традиційно, адже другий корінь унаслідок історичних змін майже не вичленується (один на десять - одинадцять). Складеними називають числівники, які містять у собі два й більше простих чи складних числівників, тобто кілька слів: сорок сім, сто дев'яносто вісім, двадцять п'ятий, тисяча вісімсот тридцять сім.  

За характером будови до складених належать також дробові  числівники: одна сьома, дві дев'яті, три цілі і три десяті.

10.  Виконати морфологічний аналіз числівників шестеро та четвертою (див. текст про Т. Шевченка) за планом:

1. Частина мови.
2. Початкова форма (Н.в. – для кількісних; чол. рід, Н.в., одн. – для порядкових).
3. Граматичні ознаки: відмінок; рід і число (якщо є).
4. Розряд за значенням.
5. Розряд за будово.
6. Синтаксична роль у реченні. 

Шестеро - числ., скільки? шестеро, кількісний, збірний, простий Н.в.; складений підмет (у сполученні з іменником дітей).

Четвертою (дитиною) - числ., котрою? четвертий, порядковий, простий, жін. р., одн., О.в., означення.

– Який висновок ми можемо зробити на основі виконаного аналізу про морфологічні ознаки числівників? Запишіть його, відповідно оформивши, у таблиці.

Висновок (учитель доповнює):

1. кількісні числівники змінюються за відмінками.

Виняток становлять:

• числівник один, який змінюється за родами, числами й відмінками;
• числівники два, обидва, півтора поєднуються з іменниками чол. та сер.  роду, а дві - з іменниками жін. роду;

• числівники нуль, тисяча, мільйон, мільярд належать до певного роду і змінюються за числами.

2. порядкові числівники змінюються за родами, числами та відмінками, як прикметники. їхні граматичні форми залежать від форм іменників, з якими вони узгоджуються: перший вірш, перша книжка, перше визнання, перші кроки; першого вірша, у першу книжку, на першому місці.

11. Визначити, яку синтаксичну роль можуть виконувати числівники.

Кількісні числівники.

1. Дев'ять ділиться на три (підмет).
2. П'ять на п'ять - двадцять п'ять (іменна частина складеного присудка).
3. Три явори посадила сестра при долині (додаток).
4. І на все життя двох сердець биття і любові світле почуття (означення).
5. На десять довгих страшних літ запроторили Т. Шевченка в солдати (обставина).

Порядкові числівники, як правило, виступають у реченні означенням:

І четвертий рік минає

Тихенько, поволі,

І четверту починаю

Книжечку в неволі.

VІ.  Підсумок уроку

VІІ. Домашнє завдання