Урок .Цикл уроків з української мови за темою "Прикметник"

 

Цикл уроків за темою «Прикметник» у 6 класі

 

 

 

 

 

 

                                                                                           Підготувала і провела                                              вчитель укр..мови Музика О.В.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тема. Прикметник: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль

Мета: поглибити знання учнів про прикметник як частину мови; формувати загально пізнавальні вміння відрізняти прикметник від інших частин мови; правильно визначати морфологічні ознаки, синтаксичну роль; удосконалювати навички правильного й доречного  використання прикметників в усному та писемному мовленні; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу познайомити шестикласників із святами й народними обрядами листопада.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань з елементами повторення.

 

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Установчо – мотиваційний етап

ІІІ. Повідомлення теми, мети й завдань уроку.

Оголошення епіграфа уроку

                     Листопад зимі ворота відчиняє

                                   Народна мудрість

І\/. Актуалізація опорних знань, умінь і навичок шестикласників

Творчий диктант

*Записати текст, знайти прикметники, визначити синтаксичну роль. Усно продовжити розповідь.

       Серед свят осіннього циклу заслуговує на увагу день святого великомученика Димитрія, яке припадало на 8 листопада. Це свято здавна шанувалося в народі, оскільки завершувало хліборобський рік. За народною уявою, цей святий замикає землю і надає право господарювати на ній зимі.

       Лінгвістичний експеримент

• Вилучити всі прикметники з попередньо записаного тексту. З’ясувати, яким стало висловлювання. Зробити висновок про те, яку роль виконують прикметники в мовленні.

 

\/. Сприймання й усвідомлення учнями нового матеріалу

Розповідь учителя з використанням узагальн вальної таблиці про прикметник як частину мови.

 

Виражає ознаку предмета безпосередньо або через відношення    його до іншого предмета
Відповідає на питання який? яка? яке? чий? чия? чиє?	Прикметник як частина мови	Змінюється за відмінками, числами й родами
У реченні виконує роль означення, рідше – іменної частини складеного присудка

 

\/І. Усвідомлення здобутих знань у процесі практичної роботи, удосконалення загально пізнавальних і творчих умінь з теми

 

     Вибіркова робота

• Виписати словосполучення, до складу яких входять прикметники. Визначити рід, число, відмінок прикметників.

За Дмитровим днем у давнину завбачували погоду – якими будуть літо і зима, урожай, приплід худоби тощо.

Випав сніг – увесь листопад буде холодним і морозним.

 Замерзла земля і дме холодний вітер – снігу не буде до Нового року.

Якщо відлига, то на теплу зиму і ранню весну; цей день зі снігом – весна пізня; холод і сніг – на пізню і холодну весну (За В.Скуратівським)

 Творча робота за різними рівнями складності

• Рівень 1. Розтлумачити фразеологізм у голові мак, дібрати до нього слова – синоніми.

У голові мак – молодий. Синоніми – недосвідчений, юний, ярий.

• Рівень 2. Фразеологічний зворот у голові мак увести у речення. Підкреслити головні та другорядні члени речення.
• Рівень 3. Дібрати до прикметника лагідний синоніми. Який фразеологічний зворот розкриває цю якість людини?

Лагідний – добрий, дружній, ласкавий, ніжний. Фразеологізм - м' який душею.

• Рівень 4. Скласти невелике висловлювання, яке б розкривало зміст фразеологізму наче з лика зшитий.

 

Дослідження – відновлення

• Прочитати текст. З’ясувати, слова яких частин мови в ньому пропущені. Відновити висловлювання, добираючи слова, які б краще передавали ознаки названих у тексті предметів.

Нещодавно ліс мінився … барвами, а сьогодні вже стоїть … . лише дуби зберегли … вбрання.

Ноги глибоко утопають в … листі, яке … ковдрою лягло на … землю.

Незабаром настануть … морози. Засяє тоді ліс на … сонці … діамантами. Непомітно сховається під … сніг і терпляче чекатиме … відродження.

 

Словникова робота (за варіантами)

• До прикметників веселий, симпатичний, шанобливий, цікавий, дбайливий дібрати: варіант 1 – антоніми; варіант 2 – синоніми. Увести їх у прості речення, ускладнені звертаннями і вставними словами. Визначити синтаксичну роль прикметників.

 

\/ІІ. Систематизація й узагальнення знань, умінь і навичок

Подумати і надати відповіді на питання:

1. Що нового ви дізналися про прикметник як частину мови?
2. Як змінюються прикметники?
3. Яку синтаксичну роль прикметники виконують у реченні?

 

\/ІІІ. Домашнє завдання

1. Із творів художньої літератури виписати 3-5 речень, у яких розповідається про красу осені. Підкреслити в них прикметники. Визначити        їх граматичні ознаки та синтаксичну роль.
2.  Уявити ситуацію: до вас у гості приїхав друг ( подруга) із-за кордону. Скласти розповідь про одне з українських народних свят осені.

 

 

 

 

Тема. Групи прикметників за значенням.

Мета: ознайомити шестикласників із групами прикметників за значенням – якісними, відносними, присвійними; формувати вміння розрізняти якісні, відносні та присвійні прикметники, пояснювати причини переходу прикметників з однієї групи в іншу; удосконалювати вміння доречно вживати прикметники різних груп за значенням в усному та писемному мовленні; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу познайомити шестикласників із народними прикметами листопада.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань (формування мовної компетенції)

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Перевірка домашнього завдання

ІІІ. Актуалізація опорних знань, умінь і навичок учнів

Робота над текстом

• Прочитати в голос текст.

     На 21 листопада припадає Михайлів день, свято архістратига Михайла, призначення якого – боротьба з войовничим сатанізмом,з допомогою наданої йому Богом властивості поражати вогненним мечем ворогів.

     В Україні Михайла найбільше вшановували мисливці, уважаючи своїм безпосереднім покровителем.

      За церковними канонами архангел Михаїл переміг зло напасника, себто дохристиянське вірування, а тому й носив звання архістратига, яке за візантійською термінологією означало головного воєначальника.

      На честь архангела будували в Україні церкви й собори, наприклад Михайлівський.

       Уважалося, що після Михайла зима неодмінно має сповістити про себе, адже він мусить «приїхати на білому коні», а тому було доброю ознакою врожаю і здоров’я, якщо в цей день випадала хоч невеличка пороша.

• Дати відповіді на запитання до тексту:

1. Який заголовок можна дібрати до тексту?
2. Яким стилем і типом мовлення написаний текст?
3. Яке значення має слово архістратиг?

 

Пошукова робота

• Знайти  й виписати прикметники. Визначити їх синтаксичну роль, рід, число, відмінок. Назвати поширені словосполучення, до складу яких входять прикметники.

 

І\/. Сприймання й усвідомлення учнями нового матеріалу

Вибірково-пошукова робота

• Із опрацьованого тексту виписати в три колонки прикметники, у яких ознака: а) могла бути виражена у більшій чи меншій мірі; б) ознака виражалась би за відношенням до інших предметів; в) ознака виражалась би за приналежністю чого-небудь особі або тварині.

 

Прикметники виражають
Ознаку у більшій чи меншій мірі	Ознаку за відношенням до інших предметів	Приналежність чого-небудь особі або тварині

 

      Робота з теоретичним матеріалом задля зіставлення нових знань із базовими

• Пояснення вчителем нового матеріалу за допомогою узагальню вальної таблиці

 

Лексико – граматичні розряди прикметників
Якісні	Відносні	Присвійні

Робота з підручником ( опрацювання теоретичного матеріалу)

\/. Усвідомлення здобутих знань у процесі практичної роботи, удосконалення загально пізнавальних і творчих умінь з теми

Вибіркова робота

• Прочитати народні прикмети, пов’язані з листопадом. Виписати спочатку якісні прикметники, потім відносні і присвійні.

1. Якщо листопад дерев не обтрусить, то зима довгою бути мусить.  
2. Листопадовий день, що заячий хвіст.
3. У листопаді сонця, як у старої баби чепуріння.
4. Якщо на Дмитрів день замерзла земля і дме холодний вітер – снігу не буде до Нового року.
5. Випав сніг на Дмитра – увесь листопад буде холодним і морозним.
6. Від Михайла зима морози кує.
7. Якщо на Михайла ніч ясна,  то буде зима сніжна й красна.

 

Творча робота

• Прикметники  синій, легкий, лимонний, зміїний увести у словосполучення так , щоб вони належали до різних розрядів.

Зразок: золотий годинник – золоті руки.

 

Творче реконструювання

• Словосполучення «іменник + іменник» замінити на словосполучення «прикметник + іменник». Визначити розряд за значенням ужити прикметників.

 

         Покрівля із соломи, хвіст лиси, шия жирафа, молоко з-під корови, хустка для мами, квітка із запахом, дівчина із вродою, опади з атмосфери, курси для підготовки, автомати для гри, вуха осла, іграшка для Івана.

 

Ігрове завдання «Хто швидше»

• Прочитати загадки-жарти, розгадати їх. Відгадки записати, визначаючи рід, число, відмінок.

1. Який відносний прикметник показує ознаку хвороби, відсутньої на землі?
2. Який прикметник називає ознаку білої хустки, намоченої в Чорному морі?
3. Назвіть якісний прикметник, що означає «смак» долі, усмішки.
4. Назвіть якісний прикметник, що не має ступенів порівняння й означає людину, яка ніколи не заглядає в дзеркало.
5. Назвіть якісний прикметник, що показує ознаку каміння,якого немає в річці.
6. Який голос буває    з дорогої матерії?
7. Назвіть якісний прикметник, що показує ознаку бочки, в яку не можна наливати воду.
8. Який прикметник означає посуд, з якого не їдять?

\/І. систематизація й узагальнення знань, умінь, навичок.

Подумати і дати відповідь на питання:

1. За якими ознаками можна відрізнити якісні, відносні і присвійні прикметники?
2. Чим зумовлений перехід прикметників одного розряду в інший?
3. Чому відносні прикметники є похідними?

\/ІІ. Підсумок уроку

\/ІІІ. Домашнє завдання

1. Підготувати розповідь про розряди прикметників за значенням.
2. Уживаючи якісні, відносні і присвійні прикметники, розповісти про звичаї або традиції вашої родини, пов’язані із зимовими святами.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 Тема. Перехід прикметників з однієї групи в іншу.

Мета: пояснити учням явище переходу прикметників з однієї групи в іншу; удосконалювати вміння визначати групи прикметників, які вживаються у переносному значенні; удосконалювати культуру усного і писемного мовлення; виховувати любов до природи рідного краю.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань (формування мовної компетенції).

 

Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань учнів.

1. Перевірка домашнього завдання.

2. Практична робота.

Завдання: описати, поширити текст якісними, відносними прикметниками. Визначити їх рід, число і відмінок.

       Поле. Жито нахиляється під вагою колосків і хвилюється, як море, від вітру. А над полем піднімаються сосни, освітлені сонцем. Шумлять на вітрі їх гілки. Дорога в’ ється  між полями. Вона стрічкою біжить у долину, потім зникає. Обабіч дороги ростуть волошки, ромашки, зеленіє трава.

 

• Складіть  два речення з присвійними прикметниками, які б були продовженням чи частиною тексту або відповідали темі.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності школярів

Проблемне запитання.

• Діти, допоможіть мені розібратися з плутаниною.

       Прикметник золотий у словосполученні золотий перстень належить до розряду відносних прикметників, оскільки виступає назвою ознаки за відношенням її до предмета, тобто перстень із золота.

        А чи можна сказати те саме стосовно прикметника золотий у словосполученні  золоті руки? Аргументуйте свої думки.

 

 

ІІІ. Формування учнями теми та мети уроку

І\/. Опрацювання навчального матеріалу

 

1. Робота з підручником

1. Опрацювання теоретичного матеріалу, с.
2. Виконання вправ

 

2. Тренувальна вправа

Завдання до кожного прикметника дібрати по два такі іменники, щоб в отриманих словосполученнях прикметники належали до різних розрядів.

Наприклад: червоний: червона троянда – червоний терор; заячий: заячий хвіст – заяча шапка, заяча вдача.

 Оксамитовий, вовчий, батьківський, материнська, ведмежий.

 

3. Робота з текстом.

Завдання: прочитати текст, визначити його тему та головну думку.

 Виписати прикметники, визначити їх розряд за значенням, те, які прикметники можуть переходити з одного розряду за значенням до іншого.

       Пречудовий літній ранок. У холоднім легенькім вітрі ледве – ледве мліється широкий лан жита. Жито мов золото. Колосся, наче праники, аж похилилося під вагою зерна та перлових крапель  роси, що позвисала з кожної стеблини.

        Стебла стоять високі та рівні, жовті та гладкі між зеленим листям полетиці, осоту та іншого бур’яну, що стелиться сподом.

                                                                                              (І.Франко)

- Поясніть значення невідомих слів. При потребі скористайтеся тлумачним словником.

4. Творча робота.

1) Робота в групах.

- Складіть усний твір-мініатюру на одну з тем.

І група – «Весна у рідному краї»

ІІ група – «Літо – літечко веселе»

ІІІ група – «Падає останній листочок»

І\/ група – «Красуне – зима»

3.  Презентування творів – мініатюр.
4. Підбиття підсумків роботи в групах.

• Уявіть собі, що за роботу у групах ви одержали великий пиріг. Поділіть цей пиріг на всіх у залежності від того, хто як працював. Скажіть, чому саме так ви поділили пиріг?

(На дошці намальоване коло, яке учні ділять на частки.)

 

\/. Підбиття підсумків уроку

 

\/І. Домашнє завдання.,

1) Дібрати пари словосполучень, у яких прикметники належатимуть до різних розрядів за значенням.

2)  Із творів усної народної творчості виписати 5 речень з короткою формою прикметників та 5 з нестягненою повною формою. Прикметники ввести у словосполучення так, щоб вони належали до різних розрядів за значенням.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тема. Ступені порівняння прикметників.

Мета: ознайомити учнів із відомостями про ступені порівняння прикметників та їх творення, вчити правильно утворювати форми вищого та найвищого ступенів  порівняння якісних прикметників, правильно вживати їх в усному та писемному мовленні; розвивати увагу, логічне мислення; виховувати повагу до усної творчості народу, його духовної скарбниці. 

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

 

Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань

Бесіда

• Які прикметники називаються якісними? Наведіть приклади.
• Як ви розумієте визначення «Якісні прикметники вказують на змінну ознаку, що сприймається органами чуття безпосередньо і порівняно з ознакою іншого предмета може виявлятися більшою чи меншою мірою»?

ІІ. Формування учнями теми та мети уроку

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності школярів

Проблемні запитання до учнів.

• Діти, перевіряючи роботу одного шестикласника, я прочитала таке: «Морозиво – сама солодка ласощ у світі». Чи нічого вам не здається дивним у цьому реченні? Яких правил не знає учень? Над чим нам з вами треба попрацювати?

І\/. Сприйняття та усвідомлення учнями навчального матеріалу

1. Розповідь учителя

         Ступені порівняння – це такі форми якісних прикметників, що означають різну міру вияву ознаки, якості чи властивості в предметі. Так, при порівнянні в одних предметах ознака виступає меншою мірою (менш сильний), в інших – більшою (сильніший), ще в інших – якнайбільшою мірою, якнайповніше (найсильніше).

         Розрізняють два ступені порівняння: вищий і найвищий.

2. Робота за підручником.

1. Опрацювання теоретичного матеріалу, с.
2. Виконання вправ

 

3. Тренувальна вправа

Завдання: від поданих прикметників утворити, де це можливо, вищий і найвищий ступені порівняння різними способами.

     Могутній, крутий, порожній, залізний, здоровий, дзвінкий, весняний, гострий, місячний, зелений, грушевий, кремовий, гарячий, пізній, гірський, тугий, приємний.

• Чому ви утворили ступені порівняння не від усіх слів?

 

4. Гра «Знайди помилку».

• Знайдіть помилку, закресліть «зайве слово».

Щонайдальший, кращий, багатіший, багатий.

Старший, старіший, менш мокріший, більш віддалений, найбільш здібніший.

5. Робота за підручником.

1. Опрацювання теоретичного матеріалу, с.
2. Виконання вправи 404.

\/. Закріплення вивченого матеріалу

1. Переклад українською мовою.

    Завдання: перекласти текст українською мовою і записати його. Позначити закінчення прикметників. Визначити їх рід, число, відмінок, групу за значенням, ступінь порівняння.

Верная примета

     В приметах заключено много точного знания и поэзии. Есть приметы простые и сложные. Самая простая – это дым костра. То он поднимается столбом к небу, спокойно струится выше самых тонких ив, то стелется туманом по траве, то мечется вокруг огня.

          Глядя на дым, можно сказать, будет ли завтра дождь, ветер или солнце подымется в глубокой тишине, в синих прохладных туманах.  

                                                                                               (К.Паустовский)

2.Творчий розподільний диктант.

     Завдання: від поданих слів утворити вищий ступінь порівняння прикметників, записати в одну колонку слова з кінцевим основи ш, у другу – щ, у третю – жч.

     Дорогий, дешевий, тонкий, товстий, довгий, короткий, слабкий, дужий, солодкий, важкий, легкий, глибокий, низький.

     Взаємоперевірка диктанту.

 

\/І. Підбиття підсумків уроку

 

\/ІІ. Домашнє завдання

1. Підготувати повідомлення на лінгвістичну тему «Ступені порівняння якісних прикметників у текстах наукового стилю».
2. Із художньої літератури виписати 3-5 речень, у яких уживаються прикметники,  які виражають ознаку, що може виявитися більшою або меншою мірою. Зробити синтаксичний розбір одного з речень.

  

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тема. Повні і короткі форми прикметників.

Мета: дати шестикласникам відомості про повні та короткі форми прикметників та особливості їх вживання, вчити доречно використовувати ці форми прикметників в усному та писемному мовленні; розвивати навички самостійної роботи, образне мислення, культуру мовлення; виховувати любов до народної пісні, рідної землі; формувати найкращі людські риси.

  Обладнання: підручник, картки.

 

Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань учнів

   Колективна робота.

• Прочитайте поезію В.Симоненка. які почуття викликають у вас ці рядки? Які художні засоби використовує автор для розкриття ідеї?

Найогідніші очі порожні,

Найгрізніше мовчить гроза,

Найнікчемніші люди вельможні,

Найпідліша брехлива сльоза.

Найпрекрасніша мати щаслива,

Найсолодші кохані вуста,

Найчистіша душа незрадлива,

Найскладніша людина проста.

Але правди в брехні не розмішуй,

Не ганьби все підряд без пуття,

 Бо на світі той наймудріший,

Хто найдужче любить життя.

• Випишіть усі прикметники найвищого ступеня порівняння у два стовпчики: у 1 – з позитивним забарвленням, у 2 – з негативним.
• Усно поясніть, як творяться вищий та найвищий ступені порівняння прикметників, які фонетичні зміни відбуваються при цьому в основі слова.

ІІ. Мотивація  навчальної діяльності школярів

  Спостереження над мовним матеріалом. Робота в групах.

• Прочитайте народні пісні, виділіть прикметники та скажіть, чи всі форми прикметників характерні для нашого мовлення, чим вони відрізняються від літературної норми. Як би ви назвали ці форми прикметників.

І група

Зеленеє жито, зелене,

Хорошії гості є в мене,

Зеленеє жито женці жнуть,

 Хорошії гості в хату йдуть.

Зеленеє жито, зелене,

Хорошії гості у мене,

Зеленеє жито за селом,

Хорошії гості за столом.

ІІ група

Ой сивая тая зозуленька.

Щедрий вечір, добрий вечір,

Добрим людям на здоров’я!

Усі сади та і облітала,

А в одному та і не бувала.

А в тім саді три тереми:

А в першому – красне сонце,

А в другому – ясен місяць,

А в третьому – дрібні зірки.

Ясен місяць – пан господар,

Красне сонце – жінка його,

Дрібні зірки – його діти.

ІІІ група

Ой весна, весна – днем красна,

Що ж ти, весно, принесла?

• Принесла я вам літечко,
• Ще й рожеву квіточку…
• Ще й замашненьке зіллячко,
• Ще й зеленую травицю,
• І холодную водицю.
• Зробіть висновок про те, чим ми будемо займатися на уроці?

ІІІ. Формування учнями теми та мети уроку

І\/. Опрацювання навчального матеріалу

1. Робота за підручником.

1. Опрацювання теоретичного матеріалу, с.200-201.
2. Виконання вправ 413-415.

 

2. Практична робота.

• Прочитайте вірш, виберіть одну з наведених у дужках форму.
• Поясніть свій вибір. Що вам допомогло у цьому? У яких стилях вживаються нестягнені форми прикметників?

Гнала їх (давня, давняя) (людська, людськая) мрія,

Мрія поміряти силу (людську, людськую),

Силу одважного духа й стихії.

Тож байдуже й за дорогу (хибку,хибкую)

І (смертоносні,смертоноснії)хвилі (лихі,лихії).

Радо вперед! Не (страшні,страшнії) ті простори

Моря холодного й хвилі бурхливі,-

Мрії (одважні, одважнії) сяють, як зорі,

Мріями тими (одважні, одважнії) щасливі.

                                                                      (Олена Пчілка)

3. Творча робота. Робота в групах чи парах.

Завдання: спробувати скласти вірш, заримувавши:

а) короткі прикметники дрібен, ладен, повен, зелен;

б)повні нестягнені форми прикметників  вечірняя, вірная, милая, молодая, святая.

\/. Підбиття підсумків уроку

Опитування – інтерв’ю.

(Використовується інтерактивний метод «Мікрофон».)

• На цьому уроці я для себе відкрив (відкрила)…

\/І. Домашнє завдання

 

 

 

 

 

 

 

 

 

  Тема. Повторення , узагальнення та систематизація вивченого про прикметник як частину мови.

         Мета:  поглибити, узагальнити та систематизувати знання учнів про прикметник як частину мови, його морфологічні ознаки, синтаксичну роль; удосконалити орфографічні навички;  розвивати усне та писемне мовлення, уміння виділяти головне в навчальному матеріалі, формувати вміння порівнювати й узагальнювати факти та поняття; розвивати самостійне мислення; виховувати любов до України, до її народу та його мови, прищеплювати естетичні смаки.

           Тип уроку: урок повторення, узагальнення та систематизації вивченого.

           Обладнання: узагальнююча таблиця «Прикметник як частина мови», індивідуальні картки, роздруківки завдань уроку.

Ну що б, здавалося, слова.

Слова та голос, більш нічого.

А серце б’ється, ожива,

Як їх почує…

                        (Т.Г.Шевченко)

Хід уроку

І. Повідомлення теми та мети уроку. Мотивація навчальної діяльності учнів.

Вступне слово вчителя:

   Діти, протягом багатьох попередніх уроків ми з вами здійснювали подорож до країни «Прикметникової», яка знаходиться на цікавій планеті Морфологія. А сьогодні маємо пройти прикінцевий етап мандрівки. Час підвести підсумок, повторити, закріпити і систематизувати знання з теми «Прикметник».

     Отож сьогодні вам необхідно перевірити себе, у чому ви гарно розібралися, а на які питання ще треба звернути увагу, бо наступного уроку ви писатимете контрольну роботу.

     Сьогодні до дивовижного палацу Морфологічного розбору нам треба дістатися, долаючи значні труднощі та перешкоди. Отож -  у дорогу!

 

ІІ. Актуалізація опорних знань

    Вдома ви повинні були повторити тему «Прикметник». Перевіримо, як ви це зробили. І пропоную вам помірятися силами у бліц – турнірі. Умови: за кожну правильну відповідь гравець отримає  КІТ. (Кмітливий, ініціативний, творчий).

      Переможцем стане той, хто більше набере «КІТів». Відповідь треба давати коротку.

        Бліц - турнір.

1. Скільки всього частин мови в українській мові? (10)
2. Прикметник належить до самостійних чи службових частин мови?

(Самостійних)

3. Прикметник вказує на ознаку предмета чи називає предмет?

(Ознаку предмета).

4. Назвіть питання, на які відповідає прикметник?
5. Прикметник змінюється за ….?
6. Яку частину мови треба знайти в реченні, щоб визначити рід, число, відмінок прикметника? (іменник)
7. Рід прикметника можна визначити в однині чи у множині?
8. Назвіть розряди прикметників?
9. Який розряд прикметників має ступінь порівняння?
10.  Які прикметники відповідають на питання чий?
11.  Які прикметники мають повну та коротку форму? (Якісні).
12.  За допомогою яких суфіксів твориться проста форма порівняння вищого ступеня? (ш, іш)
13.  Знайдіть прикметник короткої форми:

А) зелений,

Б) веселий,

В) дрібен,

Г) щасливий.

14. Синтаксична роль прикметника у реченні?(означення, присудок)

15. Знайдіть прикметник складеної форми порівняння найвищого ступеня:

А) тепліший,

Б) найтепліший,

В) найбільш теплий,

Г) більш теплий.

Три учні працюють із індивідуальними картками.

ІІІ. Перевірка домашнього завдання

І\/. Практична частина. Вправи на закріплення.

1.Вибірковий диктант.(Виписати тільки прикметники).

       Зеленіти, зелений, зелень, працювати, працьовитий, праця, мужність, мужній, змужніти, низина, низький, низько, Запоріжжя, запорізький,татарка, татарський, жовтий, жовтизна.

Перевірка

• Доведіть, що виписані слова прикметники.
• Яка орфограма у словах татарський, запорізький?
• У виписаних прикметниках визначте розряд за значенням
• З’ясуйте, якої групи прикметників не вистачає.
• У чому особливість присвійних прикметників?

2.Гра «Одним словом». (Виконується усно)

Із поданих визначень утворити присвійні прикметники.

1. Слід, що залишив після себе вовк.
2. Садиба, що належить одному із членів сім’ї.
3. Яйце, що знесла свійська птиця.
4. Житло, яке належить лисиці.
5. Спів, що лунає у гаю.
6. Хустина, яка належить матері.
7. Портфель, який належить Миколці.

Це була словникова розминка. Далі завдання будуть складніші.

• Які групи має прикметник?
• Як визначити групу?

3.Вправа – гра «Четверте зайве». (виконується усно).

Визначити у словах групу за значенням, знайти четверте зайве слово і виписати його.

1. Народний, пісенний, осінній, веселий.
2. Житній, передній, завеликий, останній.
3. Ранній, придорожній, літній, мужній.
4. Майстерний, козацький, темно – синій, пшеничний.

     У виписаних прикметниках визначте та покажіть графічно спосіб творення.

(Учень біля дошки).

• Осінній  (суфікс) Яка орфограма?
• Завеликий (префікс).
• Темно-синій (складна основа).
• Придорожній (префікс-суфікс).

4.Пригадайте, як творяться ступені порівняння?

Творчий розподільний диктант.

З а в д а н н я: від поданих слів утворити вищий ступінь порівняння прикметників, записати в одну колонку слова з кінцевим основи ш, у другу – щ, у третю – жч.

Дорогий, дешевий, тонкий, товстий, довгий, короткий, слабкий, дужий, м’який, солодкий, важкий, легкий, глибокий, низький.

У ч и т е л ь: усі перешкоди подолали й прийшли до замку Морфологічний розбір.

   5.   Із прислів’їв   потрібно виписати прикметник і розібрати його як частину мови.    

 Картки для розбору

1. Більшого багатства, ніж розум, немає.
2. Правда світліша за сонце.
3. Міцну дружбу і вогонь не спопелить.
4. До пізнього вечора працювали всі школярі.
5. Павло привіз у бочці маленьких коропів.
6. Польова повитиця полізла до гори.

 

6.Цифрове письмо «Букви – мандрівниці».

Підписати аркуші. Записати номери прикметників з однією н, потім з нн.

1.тума…ий, 2. Ці…ий, 3. Глиня…ий,  4.орли…ий,   5.страше…ий,  6. Дерев’яний,   7. Св’ященний,    8.мід…ий,   9.облас…ий,   10. Нерівня…ий,  11.змі…ий,    12. Широке…ий.

Ключ-дешифратор: н- 3,4,6,8,9.

                                      Нн- 1,2,5,7,10,11,12.

7. Робота у групах.

І група «Письменники-пейзажисти».

   Написати твір-мініатюру на тему «Початок весни», використовуючи складні прикметники та прикметники вищого та найвищого ступенів порівняння.

 

ІІ гр.. «Досвідчені вчителі».

Петрик писав диктант, перевірте його, виправте помилки, поставте йому оцінку.

ІІІ.група «Талановиті художники».

Придумати назву кольорів, відтінків, із двома назвами скласти речення. Пояснити правопис.

               Діти, щоб вам легше було уявити початок весни, я ввімкну для вас музику, яка допоможе вам створити весняний образ. А картина «Рання весна» допоможе підібрати відтінки кольорів.

     Музичний супровід (А.Чайковський «Пори року»).

І\/. Підсумок уроку

Що нового ви вивчили про прикметник у 6 класі?

\/. Аргументація оцінок

\/І. Домашнє завдання

Підготуватися до контрольної роботи, записати прізвища учнів класу в алфавітному порядку, підкреслити орфограми.

У ч и т е л ь: діти, дуже б хотілося, щоб, вийшовши з уроку, ви не тільки запам’ятали, що прикметник змінюваний, має певні розряди, виступає означенням, присудком, а й винесли любов до рідного слова, рідної землі, рідної мови. Оту любов, про яку Т.Шевченко казав:

Ну що б, здавалося, слова,

Слова та голос, більш нічого

А серце б’ється, ожива.

Як їх почує.