Дидактична гра — незамінний атрибут навчально-виховного процесу в початковій школі. Досвід роботи доводить значне підвищення ефективності роботи на уроці та у позакласній діяльності саме завдяки грі. Методична скарбничка кожного учителя багата різноманітними дидактичними іграми. Тож ознайомлюємо вас із напрацюваннями з проведення дидактичних ігор на уроках читання, математики, української мови.
На сучасному етапі розвитку суспільства перед школою стоїть завдання виховати особистість, яка мислить самостійно, творчо, з активною життєвою позицією, чітким науковим світоглядом. Роль початкової школи у вирішенні цих питань є визначальною.
Саме тому є актуальним питання використання ігрової діяльності у навчально-виховному процесі початкової школи, адже вона сприяє розвиткові розумових здібностей учнів, підвищенню якості знань, формуванню активності, самостійності, пізнавального інтересу, волі, характеру.
Дидактичні ігри та цікаві вправи з української мови
ІМЕННИК
Іменник! Він узяв собі на плечі Велике діло – визначати речі, - Ім’я, найменування і наймення: робота. Біль. І радість. І натхнення.
Ведучий пропонує на певну букву дібрати і записати іменники, що відповідають на питання що? (або на питання хто?). Наприклад, на букву р; річка, рука, редиска, рукав, рослина, реп»ях.
Переможцем стає той, хто протягом визначеного часу (3 – 5 хв.) правильно назве найбільшу кількість таких слів.
Назви предметів – відомі слова, Кожен із вас всюди їх назива. І запитання до них хто? і що? знаєте, І не забуде ніхто.
Дерево, яблука, ліс, річка, квіти. Яке запитання поставимо, діти? (Що?) Вчитель, дитина, лисиця, шофер. Яке запитання поставим тепер? (Хто?) Даю на закріплення вам завдання: Назвіть свій предмет і поставте питання.
(Гра сприяє розвитку пам»яті, мислення, уваги).
Глянь навкруги, що наповнює клас, Скільки предметів оточує нас:
Шафи, і парти, і стіл, і стільці,
Дошка. Підручники, зошити ці.
Що? запитання ми ставим до них.
І всі відносимо до неживих.
Живі предмети, їх теж багато:
Вчителька, учні. А вдома тато, Мама, бабуся, а вдома сестра, Уся знайома в дворі дітвора.
Ще котик і песик, їжак і синиця.
Питання хто? тут поставить годиться.
А зараз я демонструю предмети. А ви питання до них підберете.
(Вчитель демонструє предмети, малюнки, а учні піднімають картку з відповідним питанням хто? що?
Гра сприяє розвитку пам»яті, уваги, спостережливості, мислення, збагачення словникового запасу).
Гра «Слова – назви предметів» Погляньте навкруг.
Це ось стіл, зошит, учень. Це крейда, це книжка, З якої вас учать. Це – хлопчик, ви – діти, А це ось стілець.
Та буде, напевно,
Той з вас молодець,
Хто відповідь дасть – Що ж оце за слова.
Той в школі навчається недарма. (Це слова – назви назви предметів) Поставим до цих слів питання. А я оціню всі старання.
(Гра сприяє розвитку пам»яті, спостереження, мислення).
Клас ділиться на дві команди.
На столі лежать перевернуті донизу зображення, картки. З одного боку – картки з малюнками предметів, з іншого – із запитаннями хто? що?. Гравці попарно біжать до столу, беруть картку з малюнком, називають предмет і ставлять його на набірне полотно. Потім шукають до нього запитання і ставлять поруч.
Виграє та команда, яка швидше і з найменшою кількістю помилок справиться із завданням.
- Дібрані слова – назви предметів, в яких є сполучення букв, що відповідають назвам нот.
(Наприклад: ведмідь, фабрика, цибуля, неділя, помідор, дорога і т.д.)
Струнка, біломора, ошатна …(берізка).
Сірий, косий, боягузливий …(зайчик).
Кругле, стигле, сочне …(яблуко).
Білий, пухнастий, іскристий …(сніг). Могутні, розлогі, гіллясті …(дерева).
- На які питання відповідають ці назви предметів?
Великі (хмара) холодом нагусли. Червоне листя падає в гаю.
Летять у вирій дуже дикі (гуска), А я слонам привіт передаю. (Ліна Костенко).
Он за соняхом рядочком
морква, дині, огірочки,
буряки, горох, квасоля – все квітує серед поля.
- Спишіть вірш.
- Підкресліть:
І в. - слова – назви предметів, що означають один предмет; ІІ в. – слова – назви предметів, що означають багато предметів.
Масло Ножиці
Олія |
Граблі |
Сало |
Ворота |
Борошно |
Дрова |
Золото |
Гроші |
Сіль |
Канікули |
Дітвора |
Іменини |
Молодь |
Жнива |
Читання |
Штани |
Доброта
|
Цимбали |
- Порівняйте групи слів. - Чим вони відрізняються?
Висновок. В українській мові є слова-назви предметів, які означають тільки один предмет, або тільки багато предметів.
У лісі ростуть дерева. До годівнички прилетіли птахи.
- Виділені слова замініть назвами конкретних предметів.
- Складіть звукову модель слів ліс, годівничка.
- Спіймайте слова – назви предметів, які живуть тільки взимку.
Сніг, велосипед, мороз, вікна, лижі, пороша, віхола, день, вітер, лід, вулиця, ковзани, поле, бурулька, іній, туман, дерево, дощ, ожеледь.
Прислів’я (записані на дошці).
За добро тебе похвалять, а за зло осудять.
Добрий початок – половина роботи.
Кінець діло хвалить.
Без праці немає відпочинку.
- Знайдіть слова, протилежні за значенням (Добро – зло, початок – кінець, праця - відпочинок).
Прийшла … (зима). Шкільне подвір’я засипав м’який … (сніг). Школярі повісили на деревах … (годівниці) та насипали … (зерна). Сюди прилетіли синички, …, … (горобці, снігурі). Весело пташкам?
- Підкресліть слова – назви предметів.
- Впіймайте слово – назву предмета, плеснувши в долоні.
Ведмідь, малював картину – осику, березу, ялину й між ними червону калину. А поруч поставив пасіку і вікна відкрив у поле, а сам у кущі сховався, щоб не кусали бджоли. Бо дуже хотілося меду
рудому ведмедю. (М. Сингаївський)
- Подумайте, про яких тварин так говорять.
Сірий, косий, вухатий, боягузливий – це … (зайчик).
Руденька, прудка, оченята як намистини – це … (білочка).
Маленька, сіренька, хвостик як шило – це … (мишка). Високий, прудкий, має гарну гриву – це … (кінь).
- На яке запитання відповідають слова – відгадки?
а) Донецьк, Дніпро, Львів, Київ, Одеса.
б) Дунай, Десна, Полтава, Дністер, Рось.
в) Пушок, Сірко, Рекс, Дружок, Чернівці.
г) Микола, Оксана, Леонід, Петренко, Софія.
У слові зміна невелика – з пори року буде річка. (Весна - Десна).
*Школярі вишикувались на лінійку. Дівчинка взяла в школу олівець і лінійку.
*Носить півник – співунець на голівці гребінець. Гребінцем тим, знає кожен, Причесатися не можна.
А у мене, а у мене
Гребінець новий, зелений.
*З космосу наша планета Земля дуже гарна. Дідусь виростив на землі гарний урожай огірків.
*Який ключ літає? (Журавлиний).
*Якою косою не можна косити? (Косою дівчини).
Гра «Хто швидше?» Один учень називає іменник в однині, а другий – в множині.
Учитель називає слово в однині, діти ставлять його в множину:
Учень, каравай, рушник.
*Вечір, ранок, сонце, день, ніч.
*Літо, осінь, зима, сніг, весна.
1.Маленький пухнастий лісовий звір, має руду шубку, гарно стрибає по деревах, любить горіхи. (Білка).
2.Маленький сіренький гризун, хвостик як шило, улюблена страва котів. (Мишка).
3.Великий лісовий звір, любить ласувати медом, взимку спить у барлозі. (Ведмідь).
4.Домашній птах, має красиве пір’я, червоний гребінець, дуже рано встає, всіх будить своїм ку-ку-рі-ку. (Півень).
5.Домашня тварина, має хвіст гачком. (Свиня).
6.Лісовий звір, дуже хитра розбійниця лісова. (Лисиця).
7.Домашня тварина, має кігті в подушечках, довгі вуса, любить ласувати мишками і пити молоко. (Кіт).
- З поданих слів склади речення, підкреслити іменники, назвати назви істот і неістот.
Земля, сніг, на лежав, легкий.
У маленької Сані перекинулиця сани.
- Назвіть іменники, подумайте, що в них спільне (І в.), що відмінне (ІІ в.). що називається іменником?
Прочитай слова і знайди близькі за змістом.
Труд, метелиця, хуга, хуртовина, завірюха, робота, віхола, заметіль, праця.
До якої частини мови належить кожне з цих слів. Випиши близькі за змістом слова групами. До кожного іменника постав питання.
Склади і запиши розповідне, питальне і окличне речення з словами труд, робота, праця.
Прочитай прислів’я. як ти їх розумієш?
1.Чесна праця – наше багатство.
2.Робота сама за себе скаже.
3.Роботящі руки гори вернуть. 4.Якщо добру працюватимеш, честь і славу матимеш.
Спиши прислів’я і підкресли іменники. До кожного іменника постав питання.
Склади і запиши два речення про роботу твоїх батьків.
Прочитай. Скажи, які з поданих слів є власні назви, а які – загальні назви.
Шевченко – поет Тарасівка – село
Коїв – місто Сашко – учень
Дніпро – річка Рябко – собака
Склади і запиши кілька речень з окремими іменниками (на вибір).
Добери загальну назву для кожної групи власних назв і запиши за зразком.
Зразок. Калінінград, Херсон, Харків – міста.
1.Ленінград, Донецьк, Ульянівськ - ….
2.Гагарін, Попович, Максимов - ….
3.Андрій, Богдан, Наталія - ….
4.григорович, Іванович - ….
5.Рекс, Лайка, Мурчик - ….
Слова для довідок: імена, клички тварин, прізвища, міста, імена по батьків.
Скажи, з якої букви пишуться власні назви? А з якої букви пишуться загальні назви?
З виділеними словами склади і запиши речення.
До поданих слів добери замість крапок власні іменники.
Космонавт …, письменник …, композитор …, поет …, артист
…, художник …, місто …, село …, річка ….
Спиши, вставляючи замість крапок власні іменники.
Склади і запиши розповідне, питальне, окличне речення з окремими власними іменниками (на вибір).
Граматика для малят
Однина та множина іменників. зошит – зошити; ручка – ручки; олівець – олівці; книга – книги.
Утворювати складні іменники з двох іменників: небо і схил – небосхил; ліс і смуга – лісосмуга; ліс і степ – лісостеп; птахи і ферма – птахоферма.
3.Хто це? Що це?
Рідна, лагідна, найдорожча – хто? (Мама)
Запашний, білий, смачний – що? (Хліб)
Білий, холодний, пухкий –
Біле, солодке, соковите –
Пухнаста, руда, хитра – Нова, цікава, бібліотечна – Зелена, висока, новорічна – Весняний, сонячний, теплий –
4.Хто? Що?
Відповідай швидко і точно:
навчає - |
грає – |
лікує - |
співає – |
малює - |
пише – |
продає - |
варить – |
замітає - |
друкує – |
майструє -
|
пиляє – |
Допитливих ми ввічливо З собою в путь покличемо. «Іменник» вже всі вивчили, Удачі щиро зичимо.
«Для нас, - ми скажем сміло, - І море по колінам!»
ПРИКМЕТНИК
Гра «Хто більше?
- Дібрати якнайбільше ознак до назв предметів.
Мова (яка?) ласкава, ….
Небо (яке?) високе, ….
Вітер (який?) холодник, …. Книги (які?) дитячі, ….
Гра «Впіймай ознаку предмета» Прислів’я.
*Добрий початок – половина роботи.
*Маленька праця краща за велике безділля.
Дуб (який?) старий, високий, білокорий, гіллястий.
Вишні (які?) смачні, червоні, достиглі,міцні.
Книжка (яка?) цікава, нова, висока, улюблена. Світло (яке?) яскраве, зелене, сонячне, світле.
Свіжа, приємний, тепле, лагідні, м’яке, блискучі, пухнаста, чистий, морозний, зимове, холодна, зелені.
- Записати назви ознак, дібрати до них назви предметів.
Житній, свіжий, смачний (що?)…. Рідна, мила, привітна (хто?) …. Блакитне, голубе, чисте (що?)…. Охайні, старанні, наполегливі (хто?)…..
Ведмідь, зелень, синій, зелений, великий, велетень, височіти, рибалити, рибний.
(Діти по черзі виймають із торбини смужки із записаними прикметниками, зачитують, називають відгадку).
Рідна, лагідна, найдорожча. (Мама). Запашний, білий, смачний. (Хліб).
Ніжна, дзвінка, гучна, давня, стара, сива, мудра, кольорова, вечорова, чарівна, стійка, невмируща, безсмертна, незламна, горда, жива, солов’їна, барвінкова, колосиста, свята, материнська, невичерпна, Шевченкова, вічна, колискова, добра, ла…, мелод… - це … (Мова).
Без неї нам не обійтись, Ти вслухайся в диво пречудове, Йому як другові всміхнись.
Земля – ласкава, люба, рідна,
А сонце – щире, золоте, А небо – лагідне, погідне, Життя – прекрасне, дороге.
А очі в мами – добрі, ніжні,
А голос – чистий і дзвінкий, А руки – теплі і надійні,
А погляд – сонячний, ясний.
Вчитель загадує загадку, а діти до слова – відгадки добирають його ознаки.
Дивний ключ у небі лине,
Не залізний, а пташиний. Цим ключем в веснянім небі Прилітають журавлі.
- Які слова допомогли виявити «хитре» слово?
- Яке слово «ключ?» (Багатозначне).
*Влітку – лагідний, взимку – холодний, восени – пронизливий, весною – теплий. (вітер).
*Взимку чорний, навесні і влітку зелений, а восени жовтий. (Ліс).
- Які слова допомогли вам відгадати загадки? На що вони вказують?
Одного разу на лісовій галявині зустрілися декілька іменників:
Небо, Дорога, Казка. Стали вони жалітися на школярів.
- Я у всіх, творах голубе та «безхмарне», - зітхає Небо.
- А до мене пристало лише слово «рівна», - ледь не плаче Дорога.
- Ох, подруго. Тебе хоч іноді називають «хвилястою», а я завжди «цікава»!
(Записати іменники у зошит і дібрати до них прикметники).
Небо - казка - дорога –
Серед (дитячий) іграшок часто трапляються (глиняний) іграшки. Це – (веселий) свистульки. На них можна виконати (простий) мелодію. Діти люблять (яскравий) іграшки.
- З яким словом (частиною мови) пов’язаний кожний прикметник?
Граматика для малят
Вчити добирати слова – антоніми:
великий – малий; холодний – теплий; широкий – вузький; товстий – тонкий.
2.Скажи – який?
Підбір прикметників до запропонованих іменників: олівець – новий, великий, гарний, ребристий, кольоровий, тонкий, міцний; листок – осінній, жовтий, сухий, гарний, маленький.
Влітку листочки на деревах зелені, а восени …
Трава літом…, а восени…
Влітку сонечко…, а восени…
4.Назви якомога більше ознак пір року Осінь – яка?... Літо – яке?... Зима – яка?... Весна – яка?...
Слон великий, а миша …
Дерево високе, а кущ …
Міст широкий, лінійка …
Ніж короткий, а шабля …
6.Добери якнайбільше слів Слова на позначення ознак тварин: їжак – хитрий, колючий, маленький, спритний; заєць – куцохвостий, боязкий, довговухий, несміливий, швидкий; лисиця – руда, хитра, спритна, підступна.
Прикметник дасть
Іменнику – предмету
Якусь його ознаку Чи прикмету.
Усі ознаки називає
Прикметник як частина мови І жодної не обминають
Слова ці, справді пречудові. (Л. Лужецька).
На дошці запис або таблиця.
Завдання. Дописати до кожного іменника можливі прикметники.
Діти працюють протягом певного часу (7 – 10 хв.), потім здають вчителю аркуші із дібраними прикметниками.
За кожний правильно дібраний прикметник учню зараховується 1 очко, за помилку знімається 2 очка, знімаються також за некаліграфічне написання (на розсуд вчителя).
Матеріал для гри.
Колесо (металеве, велике, чорне, важке, кругле); змій (паперовий, великий, білий, легкий, квадратний); кулька (гумова, маленька, червона, легка, кругла); груша (велика, довгаста, жовта, солодка, спіла); олівець (червоний, довгий, заструганий, круглий); кавун (круглий, великий, важкий, солодкий, червоний); день (весняний, теплий, ясний, тихий, довгий); лимон (жовтий, кислий, соковитий, ароматний, круглий); яблуко (рожеве, пахуче, червонобоке, солодке, раннє); трава (висока, густа, зелена, молода, запашна).
Гра «Прикметники, протилежні за значенням» На дошці записані прикметники .
Завдання. Дібрати і записати прикметники, протилежні за значенням. Переможцем є той учень, який за умовлений час (5 – 7 хв.) добере і запише найбільше прикметників-антонімів.
ДІЄСЛОВО
Пес Бровко пішов на став.
Вудкою ляща … (впіймав).
Вдома юшки він зварив,
Всіх до столу …(запросив).
Віють вітри, віють буйні, аж дерева гнуться. Ой на горі жито, сидить зайчик. Він ніжками чеберяє.
Підібрати слова, які називають дії, і починаються буквосполученням ко (кохати, колоти, коритися, ковзатись, конструювати)
Бачить – не бачить, Чути – не чує.
Мовчки говорить, Добре мудрує,
Кривду соромить,
Правди навчає,
Часом жартує,
Смішки справляє. (Книга).
Як образились дієслова
Дружно і весело жили іменники і дієслова у царстві слів української мови. В кожному реченні їх називали головною парою, добрими друзями, основними словами. Та ось одного разу начитався один іменник мудрих словників і почав вихвалятись перед іншими словами, що іменники становлять половину всіх слів української мови, і що їх у мові в 2 рази більше, ніж дієслів. Дуже образилися дієслова на ті вихваляння, зібравшись усі разом, щось довго радились, сперечались, думали – гадали.
А наступного ранку сталось диво-дивне: з усіх книжок, газет, словників, журналів зникли дієслова, і тоді світ ніби завмер. Ось така книжка потрапила і мені до рук. Послухайте казку «Коза – дереза».
(Вчитель, зачитує казку «Коза – дереза» із саморобної книжки, де пропущені всі дієслова).
- Дієслово означає дію предмета.
- Дієслово відповідає на питання хто? що?
- Дієслово змінюється разом з іменником, з яким зв’язане в реченні.
- Дієслово в реченні не є головним словом.
Вчитель читає слова і з’ясовує, які серед них є незрозумілі для учнів.
Казати, йти, розмовляти, слухати, крокувати, балакати, базікати, шкандибати.
- Виписати під диктовку слова, близькі за значенням: І в. – до слова говорити; ІІ в. – до слова ходити.
- До дієслова плаче, дрімає дібрати слова – назви предметів.
Сполучення слів записати, пояснити значення дієслів.
І в. ІІ в.
плаче дитина дрімає дідусь плаче хмара дрімає ліс плаче душа дрімає сад плаче вікно дрімає село плаче стріха дрімає тиша
Виграє той, хто за певний час напише більше словосполучень.
На дошці (або на плакаті) записано переплутані прислів’я. з’єднати рисками правильне продовження прислів’я.
Праця годує, такий і я.
Здобудеш освіту - а з лісу виводить.
Наука і ліс не веде, треба у воду лізти.
Щоб рибу їсти, а лінь марнує. Яка сім’я - побачити більше світу.
- Відшукати і записати прислів’я про працю
До слів, що означають назви предметів, добери з дужок слова, що означають назви дій.
Бджола. Соловей. Кіт. Півень. Дзвоник. (Кукурікає, нявкає, дзвонить, тьохкає, дзижчить).
Запиши ці слова так, щоб вийшло речення, скажи, на які питання відповідають слова, що означають назви дій.
Скільки звуків і скільки букв у виділених словах?
Прочитай речення, добираючи з правого стовпчика потрібні за змістом слова.
1.Хліб ріжуть, а цукор… кладуть
2.Чашку на стіл ставлять, а ложку… ллють
3.Сіль сиплють, а воду… колють
4.Тісто місять, а вареники… ліплять
Спиши, підкресли слова, що означають назви дій. У дужках постав до них питання.
До слова стіл добери спільнокореневі слова і розбери їх за будовою.
Розглянь малюнки і прочитай загадку. Дай відповіді на загадки.
Хто літає високо? (Птах).
Хто пірнає глибоко? (Риба).
Хто себе без мила миє? (Кіт).
Хто підземні ходи риє? (Кріт).
Спиши загадку і підкресли в ній дієслова. У дужках постав до них питання. Слово підземні розбери за будовою.
Від звуконаслідувальних слів утворити дієслова:
няв-няв – нявчить ку-ку-ріку – кукурікає ква-ква – квакає.
хто? що? є назвами: а) предметів;
б) ознак предметів;
в) дій предметів.
2. До слів, що є назвами людей і тварин, ставимо питання: а) хто?
б) що?
3. Імена, по батькові, прізвища людей пишемо з:
а) малої букви;
б) великої букви.
4. Слова, до яких ставимо питання
який? яка? яке? які?, є назвами: а) предметів;
б) ознак предметів;
в) дій предметів. 5.Назви країн, міст, сіл, вулиць, річок пишуться з:
а) великої букви;
б) малої букви.
6.Слова, до яких ставимо питання що робить? що роблять? що робив? що зробив?, є назвами:
а) предметів;
б) ознак предметів;
в) дій предметів.
7. Клички тварин пишуться з:
а) малої букви;
б) великої букви.
Прикметник дасть іменнику – предмету Якусь його ознаку чи прикмету.