Урок "Данило Галицький - перший король Галицько-Волинської держави"

Тема. Князювання Данила Романовича Галицького 1238 – 1264 рр.

Мета: розвивати основні компетентності: сформувати уявлення про Галицько-Волинську державу як спадкоємицю традицій Київської Русі, показати роль Данила Галицького в процесі державотворення, висвітлити засади його внутрішньої і зовнішньої політики; розвивати вміння складати таблиці, аналізувати ­ історичні факти й події, оцінювати їх значення; визначати роль особистості в історичному процесі; виховувати повагу до історичного минулого, націо­нальну свідомість на основі особистого сприймання історії.

Тип уроку: урок узагальнення й систематизації знань (практична робота).

1. Слайд. (використання мультимедійної дошки. Команда файл – відкрити) Тема уроку, Епіграф уроку: «Цей же Данило був другим після Соломона.» З Іпатіївського літопису

Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань: Визначення теми.

Робота над епіграфом до уроку.

У ч и т е л ь. Згадайте, що вам відомо з курсу Всесвітньої історії про царя Соломона? Наскільки доречним є порівняння Данила Галицького з царем Соломоном, ми спробуємо відповісти в кінці уроку, даючи відповідь на проблемне завдання. Я сподіваюсь ви скажете, що цікавого та корисного ви дізнались на уроці.(5 хв)

II. Мотивація навчальної діяльності учнів

Проблемне завдання: Якими є роль і місце Данила Галицького в історії України?

План уроку (пишу на дошці, стрілочки з ресурсу) 1.Внутрішня політика.

2.Зовнішня політика. (2 хв)

ІІІ. Інтерактивна частина.  «Спільний проект» На основі відібраних матеріалів(роздатковий матеріал), хронологічної таблиці та підручника школярі здійснюють «науково-історичне» узагальнення щодо свого варіанту.

Показ карти Галицько-Волинської держави в ХІІІ та ХІV ст. (мультимедійна дошка - методом перетягування та використання «прожектора» - ресурс – Subagent documents – History - карти )

Питання. 1.В я кий період територія держави була найбільшою? 2.Які чинники цьому сприяли? (3 хв)

Клас об’єднується в 3 варіанта, кожна з яких досліджуватиме якийсь епізод із життя та діяльності князя Данила. Завдання виконується учнями по­етапно. Учитель роздає учням картки з необхідною інформацією про діяльність князя. (2 хв)

1 варіант

А) «Романовим синам Данилу було всього чотири, а Ва­силькові — два роки, й галицькі бояри прогнали їх разом із їхньою матір’ю, княгинею Анною...

Б) «Коли зіткнулись війська між собою, то Данило виїхав наперед... Ударили... в полки татарські, а Данило поране­ний був у груди. Але через молодість і відвагу він не чув ран, що були на тілі його... був він сильний, — і Данило кріпко бився, побиваючи татар...

Г) «Півтора року пролежав король, мучений важкою недугою, а у березні 1264 р. не стало його в живих... Похорон був величний. Було народу стільки, що в Холмі не могли по­міститися і таборували на полях за Холмом у наметах. І похоронили короля в церкві Пресвятої Богородиці в срібній домо­вині...»

- Що об’єднує ці уривки, чи потрібно їх включати в таблицю?

2 варіант

А) «З 1230 р. починається боротьба Данила за Галичину... В цій боротьбі брали участь Литва, Угорщина, Польща (Мазовія), Австрія, Пруський орден хрестоносців, який на початку ХІІІ ст. оселився на Балтицькому узбережжі. Нарешті в 1238 р. галицьке міщанство відчинило браму перед Данилом...»

Б) «Данило сказав: «Негоже є держати отчину нашу крижевникам [хрестоносцям]-темпличам, тобто соломоничам». І пішли вони... на них із вели­кою силою, узяли город [Дорогочин] місяця березня і старійшину їх Бруна схопили і воїнів захопили, і вернулися у Володимир...»

В)  «...Прибув він до Батия на Волгу... Данило Романович, що був князем великим, володів із братом своїм Руською землею, Києвом, і Володими­ром, і Галичем, і іншими краями, нині сидить на колінах і холопом себе називає! А вони данини хотять, і погрози ідуть, [і] він життя не надіється! О, лиха ти, честь татарськая... Пробув же князь у них днів двадцять і п’ять, [а тоді] одпущений був... і поручена була земля його йому»

3 варіант

А)  «Ішли вони день у день. І юнаки, і майстри всякі утікали [сюди] од та­тар: сідельники, і лучники, і сагайдачники, і ковалі заліза, і міді, і срібла. І настало пожвавлення в галицько-волинських землях...» , «Життя скрізь по всій Галицько-Волинській державі відроджувалося наново. Городи, відбудовані й ще сильніше укріплені.., залюднювалися, процвітав промисел і торгівля. По селах хлібороби спокійно обробляли поля в надії, що страшне татарське лихоліття минуло й уже не вер­неться...»

Б)  «Сей же король Данило [був] князем добрим, хоробрим і мудрим, який спорудив городи многі, і церкви поставив, і оздобив їх різноманітними прикрасами, і братолюбством він світився був із братом своїм Васильком».

В)«Він охоче прийняв вінець од Бога, од церкви Святих Апостолів, від престолу Святого Петра, і від отця свого папи, і від усіх єпископів своїх... Прийняв же Данило од Бога вінець у городі Дорогочині, коли він ішов на війну [проти ятвягів]». ) «Коронація відбулася в дорогичинській церкві дуже велично... Всім не терпілось бачити в короні Данила-князя, вже як короля, Із скіпетром на золотому троні, Якщо не зблизька, то хоча б здаля...»

Г) «Одну він ціль стеріг в своїм житті – З’єднати землі всіх князівств і вотчин, Молився він і мріяв стати зодчим Могутньої воскреслої Русі. І подолати розбрат і розруху.  Поставити фортеці вздовж доріг, Щоб заздрий ворог здалеку лиш нюхав Духмяний запах руських паляниць...»

Наукова інформація. (Учитель роздає інформацію сильним учням:)

А) «...У 1250-х роках... розгорнулися масштабні фортифікаційні роботи, зокрема були перебудовані й укріплені Володимирський та Крем’янецький замки і ряд інших фортець. Тоді ж Данило провів реорганізацію війська: його важко озброєна кіннота (оружники) вперше на Русі вдяглися у звич­ний для Європи рицарський обладунок, що захищав і вершників, і коней, а паралельно виокремилася легкоозброєна кіннота з луками (стрільці)». (Н. Яковенко. Нарис історії України з найдавніших часів до кінця ХVІІІ ст.)

Б) «...Данило мусив поїхати до ханського двору в Сарай над Волгою і був там досить прихильно прийнятий, але остаточно мусив визнати себе васалом хана. Які були умови підданства, докладно не відомо,— звичайно тата­ри вимагали від підлеглих країн деяких контрибуцій й участі у воєнних по­ ходах. Таким способом Данило врятував свою державу від руїни». (І. Крип’якевич. Історія України)

В) «Водночас з політикою внутрішнього зміцнення князівства Данило Галицький у зовнішньополітичній сфері намагається реалізувати свої пла­ни щодо створення анти ординської коаліції. Князь не тільки примирюєть­ся, а й налагоджує союзницькі відносини зі своїми колишніми ворога­ ми — Польщею, Угорщиною та Литвою. Шлюб дочки Данила та Володимиро-Суздальського князя Андрія Ярославича, молодшого брата Олександра Невського, скріпив воєнний союз двох найвпливовіших русь­ких князів». (О. Бойко. Історія України)

Г) «Данило звернувся до Папи Інокентія ІV з проханням допомогти зібра­ти слов’ян на хрестовий похід проти монголо-татар. За це Данило погоджу­вався на перехід своїх володінь під церковну юрисдикцію Рима. Так він уперше поставив питання, що згодом стане важливою й постійною темою галицької історії, а саме — питання про відносини між західними українця­ ми та римською церквою». (О. Субтельний. Україна. Історія (Д. Дорошенко. Нарис історії України)

Д) «Данило не хотів, щоб коло прийняття ним з папських рук королів­ської корони було багато шуму. Тому коронація відбулася тихо й скромно, на самій північно-західній окраїні Данилових володінь в Дорогочині (1253)».

«Данило — це найбільша постать в історії Галицько-Волинської дер­жави... Трудом свого життя він відбудував державу свого батька Романа і по­клав основи під її дальший розвиток». (І. Крип’якевич. Історія України)

Ж)  «На тлі тих складних обставин, в яких йому доводилось діяти, його досягнення були справді видатними... Проте не всі його плани увінчалися

ус­піхом. Данилові не вдалося утримати Київ, як і не вдалося йому здійснити свою найважливішу мету — позбутися монголо-татарського іга. І все ж він спромігся звести тиск монголо-татар до мінімуму. Намагаючись звільни­тись від впливів зі Сходу, Данило звернувся на Захід, тим самим подавши західним українцям приклад, який вони наслідуватимуть в усі наступні століття». (О. Субтельний. Україна. Історія)

-  Чи немає розбіжностей в літописних текстах та науковій інформації?

- Чи можна вірити літописним текстам? Чи є вони об’єктивними?

- Визначте додаткову інформацію, яку ви знайшли в працях істориків? Крім уривків Б) та Ж) (15 хв)

2. По завершенні роботи групи   за­писують висновки, що є частиною підсумкового тексту.

Відео хвилинка – гімнастика для очей( здоров’я зберігаючи технології)(2)

3. Перегляд відеофільму: (4 хв)

Проведення дискусії (відео семінар) на тему: «Отримання князем Данилом ярлика — це вияв національної зради чи далекоглядність державного діяча?» 1. Чи міг Данило самостійно здолати ворога? 2. Галицько-Волинська держава була більш розвинена, ніж Золота Орда. Чому Данило відмовився від збройного опору ворогові? 3. Чи були у Данила союзники? 4. Як ви оцінюєте факт визнання Данилом залежності від Золотої Орди? (уривок Б) (3 хв)

Перегляд мультимедійної презентації. (учні записують нову інформацію, яку вони побачили на презентації)(4 хв.)(уривок Ж)

Завершення роботи над проблемним завданням  на дошці, перед тим зібрати 3-4 зошита.(готова таблиця)

Повернення до 1 слайду. Чи згодні ви з  твердженням: «Цей же Данило був другим після Соломона.», чому? (1 хв)

V. Підбиття підсумків, програма Презі – Закріплення матеріалу (метод кросенс)

Оцінювання роботи учнів вправою «Снайпер» (рефлексія)(3 хв)

VІ. Домашнє завдання 1. Опрацювати відповідний параграф підручника.

2. Випереджальне завдання: підготувати міні-характеристику наступників Данила Галицького — Лева І, Мстислава Жварно, Володимира, Юрія ІІ