Урок "Держави Дворіччя"

УРОК № 17

Тема. Найдавніші держави Дворіччя. (Слайд 1)

Мета: охарактеризувати природні та кліматичні умови Дворіччя; пояснити, як утворились перші міста-держави Південного Дворіччя; визначити соціально-економічний та політичний устрій найдавніших держав; о­знайомити учнів із законами Хаммурапі; розвивати вміння працювати з історичною картою, порівнювати історичну інформацію з різних джерел, чітко висловлювати свої думки; розвивати навички групової роботи; виховний аспект уроку реалізується на основі усвідомлення учнями, що наявність законів є ознакою цивілізації.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Обладнання: підручник, стінна карта, атласи, контурні карти, ілюстрації, роздатковий матеріал, мультимедійна презентація.

Основні поняття: Дворіччя, клинопис, місто-держава, закон, закони Хаммурапі.

Основні дати та події: ІХ-VІІІ тис. до н.е. – поява перших жителів у долині Євфрату, Тигру; ХХІІІ ст. до н.е. – виникнення міста Вавилона; 1792-1750 рр. до н.е. – правління царя Хаммурапі у Вавилонській державі.

Очікувані результати.

На уроці учні мають навчитися:

• показувати на карті територію Дворіччя, Вавилонського царства за Хаммурапі;
• наводити приклади впливу природно-географічних умов Дворіччя на зародження і розвиток держави та цивілізації;
• характеризувати господарську діяльність та спосіб життя перших жителів Дворіччя;
• показувати на карті та пояснювати як утворилися перші міста держави;
• пояснювати та застосовувати на прикладах терміни й поняття «Дворіччя», «клинопис», «закон»;
• називати хронологічні межі розквіту Вавилона за правління Хаммураппі;
• визначати особливості утворення держави зі столицею - Вавилон та її розвиток за Хаммурапі;
• характеризувати постать царя Хаммурапі; визначати його внесок в історію Вавилону. (Слайд 2)

СТРУКТУРА УРОКУ

1.                Організація навчальної  діяльності учнів.
2.            Актуалізація опорних знань учнів.
3.        Мотивація навчальної діяльності.
4.         Вивчення нового матеріалу.

План (Слайд 3)

1. Як природа Давнього Дворіччя вплинула на заняття його мешканців?
2. Хто такі шумери?
3. Як Вавилон став столицею могутнього царства? Чим уславився цар Хаммурапі?

5.            Узагальнення та систематизація знань.
6.         Підсумки уроку. Оцінювання
7.     Домашнє завдання.

ХІД УРОКУ

І. Організація навчальної діяльності учнів.

Взаємне привітання. Перевірка готовності учнів до уроку.

Організація уваги учнів: побажання  гарного  настрою,  цікавої  роботи, нових  знань  та  відкриттів.

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

Бесіда за запитаннями:

1.               Що таке цивілізація?
2.               Де виникали первісні цивілізації та чому саме в цій місцевості?
3.               Який вплив мало географічне положення на розвиток певної території?

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

1. Як природа Давнього Дворіччя вплинула на заняття його мешканців?

Гра  «Юні географи» Учням на географічній карті (на слайді) показується розташування Дворіччя та пропонується проаналізувати природні умови цієї місцевості. (Слайд 6)

Орієнтовані питання: (Слайд 7)

1. В  якій частині світу знаходилось  Дворіччя?
2. Назвіть річки, що протікали вздовж Дворіччя.
3. Куди впадають ці річки?
4. Як називалась південна частина Дворіччя?
5. Як називалась північна частина Дворіччя?
6. Який  клімат на ваш погляд переважав на більшості території?
7. Які природні умови сприяли розвиткові господарства у Дворіччі, а які ускладнювали його?
8. Що подібного в географічному положенні і кліматичних умовах Єгипту та Дворіччя?

Робота зі схемою. Для формування в дітей умінь і навичок орієнтуватися в розташування територій держав Дворіччя використовуємо опорну схему.

Робота з історичним джерелом. Геродот «Історія».

«Вся Вавилонія, подібно до Єгипту, усюди перерізана каналами. Найбільший з цих каналів судноплавний, у південно-східному напрямі протікає він з Євфрату до іншої річки — Тигру. З усіх країн на світі, наскільки я знаю, ця земля родить, безумовно, найкращі плоди Деметри (злаки), а плодові дерева, навпаки, там взагалі не ростуть: ні смоковниця, ні виноградна лоза, ні маслина. Що ж до плодів Деметри, то земля їх прино­сить у такому достатку, що врожай тут взагалі сам-200, а гарного року на­віть сам-300. Листя пшениці та ячменю досягають там чотирьох пальців завширшки. Просо та сезам бувають там висотою з дерево. Оливкового масла вавилоняни не вживають, але тільки з сезаму. Повсюдно на рівнині ростуть там фінікові пальми, переважно родючі. Із плодів пальм готують хліб, вино, мед». (Слайд 8)

Запитання: Чим займалися мешканці Межиріччя?

Самостійна робота зі схемою (учні самостійно заповнюють пропуски) (Слайд 9)

                            ОСНОВНІ ЗАНЯТТЯ МЕШКАНЦІВ ДВОРІЧЧЯ

                         ГЕОГРАФІЧНЕ ПОЛОЖЕННЯ, КЛІМАТ

                              ЗАНЯТТЯ                           ЗАНЯТТЯ

Обговорення в загальному колі.

2. Хто такі шумери? (Слайд 10)

Розповідь. У 4 тис. до н.е. на півдні Межиріччя виникли поселення шумерів, а на південь від шумерів жили племена аккадців. Головною відмінністю між цими народами була мова. Близько ІІІ тис. до н. е. шумери вже мали писемність.

Робота над формуванням понять:

Клинопис – письмо шумерів, що являло собою знаки на глиняних табличках, які були схожі на окремі рисочки – клинці.

Зикурати – храми у вигляді багатоярусних східчастих споруд, які будували шумери своїм богам (Слайд 11)

Від 3 тис. до н. е. свої поселення шумери почали обносити мурами.

Запитання: Як ви вважаєте, чому шумери оточували свої міста мурами?

На півдні було засноване Ур, Урук, Умма, Лагаш; на півночі – Ашшур, Ніневія, Марі. Це великі міста-держави, що стали осередками ремесла, торгівлі, культури. Міста об’єднувались у військові союзи, вели між собою постійні війни. Водночас швидко розвивалися продуктивні сили, культура тощо.

Робота в парах. Робота з підручником С.74. Учні працюючи в парах, визначають ознаки шумерської цивілізації (Орієнтовні відповіді учнів: зикурат, міста-держави, клинопис, школи, календар, система мір та ваги, колесо, гончарний круг)

                                   Ознаки шумерської цивілізації  (Слайд 12)

Робота з хронологією. Хронологічна задача: У 2004 р. до н. е. сорокарічний купець з міста Ур вирушив з торговим караваном до Фінікії. Додому він повернувся тільки через три роки. За рік до від'їзду у нього народився син. В якому році народився купець? (2004 + 40 = 2044 р. до н. е.) В якому році купець повернувся назад? (2004 — 3 = 2001 р. до н. е.) (Слайд 13)

Робота з ілюстраціями на ст. 76.

Обговорення в загальному колі.

3. Як Вавилон став столицею могутнього царства? Чим уславився цар Хаммурапі? (Слайд 14)

Розповідь. Часом піднесення та розквіту держави з центром – Вавилон, стало правління царя Хаммурапі (1792-1750 рр. до н.е.) Наприкінці свого правління приблизно 1760 р. до н.е. був розроблений збірник законів.

Формування поняття: закон

Прийом «Асоціативний кущ»

                    oбов’язкове

для всіх                   Закон                   порядок

                                  правило

Учні записують поняття в зошит (ст. 76)

Робота зі схемою. Суспільний устрій Дворіччя за законами Хаммурапі (Слайд 15)

Робота в групах з документом «Закони Хаммурапі». Учні об’єднуються у три групи. Кожна група працює з фрагментами законів царя Хаммурапі і виконує завдання (ст. 77 підручника)

Обговорення в загальному колі.

V.Узагальнення та систематизація знань (Слайд 16)

Робота з таблицею. Учні повинні вписати номер характеристики у відповідну колонку.

Прийом “Займи позицію” (Слайд 17)

VI. Підсумки уроку. Оцінювання

Метод «Мікрофон»

•                 Чи  виконали  ми  завдання  уроку, чи  досягли  мети?
•                 Що  нового  та  цікавого  ви  дізнались  на  уроці?

Оцінювання роботи учнів на уроці.

VІI. Домашнє завдання.

1. Опрацювати параграф 14 підручника та запитання в кінці параграфа.
2. Завершити роботу в контурній карті.
3. Творче завдання: Підготувати малюнки-експонати до історичного музею «Дворіччя» (Слайд 18)