Урок.Детектив як жанр літератури, характерні ознаки жанру. Жанрове розмаїття детективів. Едгар Аллан По. «Золотий жук»

ТЕМА. Детектив як жанр літератури, характерні ознаки жанру. Жанрове розмаїття детективів. Едгар Аллан По. «Золотий жук»

Мета:  дати уявлення про «детектив» як літературний жанр, вчити виявляти його характерні ознаки на прикладі прочитаних творів, познайомити школярів з історією виникнення і формування жанру у світовій літературі, видатними представниками детективної літератури, зокрема Е.А.По; розвивати спостережливість, уважність, кмітливість, цілеспрямованість, аналітичні здібності; виховувати інтерес до літератури, повагу до думок інших людей.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань

Ключові поняття:  «детектив», «жанри детективної літератури»

Хід уроку

                                            Детективний роман – це вища форма    загадки.

                                                                                                    Валерій Брюсов

                                            Детектив – чудова школа  допитливості й логіки.

                                                                                                         Наум Берковський

І. Організаційний момент

ІІ. Підготовка до сприйняття навчального матеріалу

Вступне слово вчителя.

У літературі є такі твори, що не залишають байдужими ні дорослих, ні дітей. До них весь час повертаються, їх перечитують, із величезним задоволенням дивляться екранізації. Добро і зло, кохання і ненависть, людина і суспільство, війна і мир – ось далеко не повний перелік тих проблем, що хвилюють письменників всіх часів і народів. Завжди актуальною, на жаль, залишається проблема злочину та кари. Саме про такі твори йтиме мова на сьогоднішньому уроці.

ІІІ. Оголошення теми й мети уроку(Запис теми уроку).

VІ. Формування нових знань, умінь, навичок

1.Слово вчителя. Детективний жанр дуже популярний серед читачів, але на уроках зарубіжної літератури ми вперше знайомимось із такою літературою.

На сьогоднішній день одним з найпопулярніших жанрів є детектив. Як стверджує М.Коен, детективи  домінують серед книг, які вийшли в світ протягом більшої частини  ХХ століття.  Також він вважає, що у 1950-і роки детектив випереджав інші жанри .  Що ж це за жанр і як відбувалося його становлення?

  Учень 1.     Першими детективами зазвичай вважають розповіді Едгара По, написані у1840-х роках, але елементи цього жанру використовувалися багатьма авторами й раніше. Наприклад, у романі В. Годвіна "Пригоди Калеба Вільямса" (1794), де один із центральних героїв – слідчий-аматор. Великий вплив на розвиток детективної літератури також виявили "Записки" Є.Відока, опубліковані у 1828 р. Однак саме Едгар По створив  детектива-аматора  Дюпена з оповідання "Убивство на вулиці Морг". Дюпен згодом породив Шерлока Холмса й патера Брауна (Г.Честертон), Лекока (Є.Габоріо) і містера Каффа (У. Коллінз). Саме Едгар По ввів у сюжет детектива ідею суперництва в розкритті злочину між приватним детективом і офіційною поліцією, у якому приватний детектив, як правило, бере гору. Саме його вважають засновником детективного жанру.

Проте  історію детективного жанру можна простежити з глибокої давнини. Його елементи виявляють у Біблії (в історії Каїна та Авеля маємо злочин, убивцю, жертву, причину  злочину,   докази, спробу  приховати злочин, навіть знаряддя  вбивства;   цар  Соломон влаштовує  психологічну  пастку  псевдоматері  тощо).

Учень 2. Історія детективу як жанру починається тоді, коли в англосаксонських країнах сформувалася дійова система дотримання суспільного порядку. В Англії це сталося на початку ХІХ ст., а вже в середині цього  століття вийшли в світ перші класичні зразки: між 1840 і 1845 роками Едгар Алан По створив п’ять новел, в яких викладені фундаментальні принципи детективу:

-         детектив-аматор, ексцентричний, з оригінальними манерами; він перевершує поліцію у вмінні спостерігати й узагальнювати; він має товариша, який розказує про нього;

-         каркас сюжету: злочин – дедуктивне розслідування – розкриття – покарання злочинця;

-         сюжетні ходи: вбивство в закритій кімнаті, екскурси в психологію, помилково підозрювана людина, нестандартне вирішення проблеми, формула “найочевиднішого місця”, ланцюжок хибних доказів, вбивця – найменш підозрюваний персонаж;-         злочин розкривається за допомогою роботи інтелекту;

-         два «золоті» правила детективу: коли виключені всі варіанти, крім одного, іноді найнеймовірнішого, він і є істинним; чим складніше справа, тим простіше її розв’язання;

-         можливість застосування методів дедукції до реальних злочинів.

Учень 3. Наступною віхою в розвитку англійського детективу стала публікація “Етюду в багрових тонах” А. Конан Дойла у 1887 році. Автор зосередився на тому, чого Е.А. По торкнувся лише поверхово: власне процесу дедукції, який дозволяє досягти високих результатів на бідному матеріалі. Він також ввів значну кількість побутових деталей; уреальнив, наскільки це було можливо, Шерлока Холмса (на відміну від напівфантастичної фігури Огюста Дюпена – героя детективних новел По).

Антиподом англійця Шерлока Холмса став француз Арсен Люпен, в образі якого Морис Леблан втілив узагальнені риси французького характеру. В галузі детективної практики нововведеннями М. Леблана стало: перетворення дії на розслідування, прискорення темпу розповіді, розширення переліку основних ситуацій сучасних детективів (оповідач-злочинець, загадки зачиненої кімнати, віртуозний ланцюжок дедуктивних висновків).

Сучасну  історію  детективу  дослідники  відраховують  від  часу  появи «логічних оповідань» Е.А. По «Вбивство на вулиці Морг» (1841), «Таємниця Марі  Роже» (1843), «Украдений  лист» (1844),  спільним  героєм  яких  був перший знаменитий детектив Огюст Дюпен. Деколи до зразків детективного жанру зараховують ще дві новели По: «Золотий жук» (1843)  і «Ти єси муж, який сотворив сіє» (1844).  

Учень 4. Сьогодні одне  із провідних місць у творчості багатьох авторів посідає так  званий «історичний  детектив» –  жанр,  що  дозволяє  відкрити  читачеві невідомі  до  цього часу   факти  і  теорії  та  назавжди  причарувати  його історичними таємницями. Історичним  детективом  нового  покоління  став  роман  італійського вченого,   історика   середньовічної  літератури,  критика  та  есеїста,  професора Болонського університету  Умберто  Еко «Ім’я  рози» (1980) .  

Словникова робота.

• Детектив (англ. detective — агент розшуку, лат. deteсtіо — розкриття) — жанровий різно­вид пригодницької літератури, передовсім прозові твори, в яких розкривається певна таємни­ця, пов'язана зі злочином. Слово «детектив» має ще одне значення – так називають людину, яка розкриває злочин
• Дедукція - (Від латинської deduco – відводжу, виводжу) – метод дослідження, за яким окреме ( деталь, факт) пізнається на основі знання загального ( кінцевого) результату.
• Дедуктивний метод — спосіб дослідження, при якому окремі положення логічно виводяться із загальних положень (аксіом, постулатів, законів). У літературі його започаткував Е. По.
• Інтрига - потаємні, переважно непорядні, дії, вчинки, спрямовані на досягнення якої-небудь мети.
• Криптограма — напис, виконаний тайнописом, зрозумілим тільки для обі­знаних із ним.

Головні ознаки літературного детективу:

• наявність таємниці, пов’язаної із злочином;
• головний герой - детектив;
• наявність друга і помічника сищика;
• злочинець – майже завжди одинак;
• серію доказів читач отримує одночасно із головним героєм;
• мотиви злочину – найчастіше гроші, влада, страх;
• сюжет детективу – шлях розслідування злочину;
• передбачуваність фіналу;
• зло карається.

Вправа «Сторінками вивчених творів».

Слово вчителя. Пропоную вам розгадати літературні таємниці відомих творів, вивчених у 5 – 7 класах.

• «На березі струмка залишилися два види слідів тварин, третій слід свідчить, що хтось волочив когось по піску – цей слід вів до лісу» (байка І. А Крилова «Вовк та Ягня»).
• «На березі струмка з кришталево чистою водою в один момент виросла невідома до цього часу прекрасна квітка. Що відбулося насправді?» (міф «Нарцис»).
• «Героя твору, який мріяв про малярський пензлик, за непослух поміщику ув’язнили. Через декілька днів виявилося, що хлопець зник. Як це йому вдалося, адже до вікна було дуже високо, двері були без пошкоджень, варта не могла його випустити, так як була вірною господарю. Як врятувався герой?» (казка «Пензлик Маляна»).
• «Цей герой попрощався із знайомими парубками та дівчатами, заповів майно церкві і зник. Що з ним трапилося?» (М. В. Гоголь «Ніч перед Різдвом»).
• «Герой був сиротою, який мріяв знайти батька. Одного разу продавчиня подарувала йому яблуко і попросила вкинути листа до поштової скриньки. Після цих подій хлопчик зник. Чому? (Астрід Ліндгрен ««Міо, мій Міо»).

Слово вчителя. Чудово, ви виконали це завдання, проявили себе справжніми інтелектуалами.

Робота з епіграфом (записаний на дошці):

Запитання:

 Як ви розумієте вислови, що стали епіграфом уроку?

Чи співзвучні вони з темою заняття? Доведіть свою думку.

Слово вчителя. Допитливим та кмітливим повинен бути головний герой детективних творів – сищик. Хто такий сищик?

Вправа «Ланцюжок». Отже, сищик наділений такими якостями…

(Учні по черзі називають якості детектива, записують їх в зошити).

 Слово вчителя.

Сьогодні на уроці ми познайомимося з фантастичним, жахливим і яскравим художнім світом американського письменника Едгара По та його твором «Золотий жук».

Опрацювання статті підручника про письменника

Виразне читання першої умовної частини повісті «Золотий жук»

Евристична бесіда

1. Чи зацікавив вас твір? Чим саме?
2. Хто такий Вільям Ленгран, як він опинився на острові?
3. З ким він проживав, товаришував?
4. Який у нього був характер, чим займався?
5. До якого з елементів сюжету ви віднесли б цю частину твору?
6. Що, на ваш погляд, стало зав’язкою, відправною точкою для того, що трапилося далі?
7. Від чийого імені ведеться розповідь?

Закріплення знань, умінь та навичок

Підбиття підсумків уроку

Вправа «Незакінчене речення»

«Причини популярності детективної літератури в тому, що…»

Слово вчителя. Люди захоплюються детективами, тому що в них захоплюючий сюжет, часто ці твори мають несподіваний фінал. І за даними психологічних досліджень – читання детективної літератури допомагає людині відволіктися від життєвих негараздів.

V. Етап контрольно-оцінювальний. Рефлексія

Вправа «Пінг – понг».

(Учні по черзі ставлять один одному питання за змістом уроку, дають на них відповіді).

               VI. Домашнє завдання.

Творче завдання. Створити презентацію «Мій улюблений автор детективу та його твори». Індивідуальне випереджувальне завдання. Підготувати повідомлення про Едгара По.