Урок. Діагностувальна робота. Аудіювання тексту художнього стилю (ГР2)

Українська мова

7 клас (НУШ)

Діагностувальна робота. Аудіювання тексту художнього стилю

Прослухайте текст, виконайте завдання за ним (ГР2)

Яблунька

Казка про родину

Неподалік села, що розкинулося за річкою Россю,  росла стара-престара яблуня. Багато років вона приносила плоди та щедро розкидала їх довкола. Поласувати соковитими яблучками прилітали скреготливі сороки, збігалися дикі русаки, тишком - нишком приходили гостроколі їжаки, прибігала і малеча із сусіднього села, приїздили скрипучими возами чумаки…Така круговерть неслася багато років. За цей час підросли в неї три доньки – дві справжні кралечки, а от третя була кривенькою. Сама ж яблуня непомітно постаріла.. Ото прийшла пора їй помирати…

Однієї ранньої весни підкликала вона до себе трьох доньок яблуньок і сказала такі заповітні слова їм на прощання:

•          Любі мої донечки! Багато років росла я на цій землі, чимало бачила, багато чула, під моїми вітами від спеки рятувалися подорожні, а моїми плодами смакувала вся округа. Холод і спека, посуха та зливи коротили мені віку - і ось тепер прийшла моя пора. Скоро мене не стане! На останок хотіла  вам дати пораду: ніколи не сваріться, живіть у дружбі та злагоді – і тоді ніяка біда вам не страшна!

          Невдовзі вдарив нічний мороз – і стара яблуня спочила навіки. Гірко плакали доньки за мамою, та нічого не вдієш – життя є життя, а смерть є смерть!

         Скоро три сестри яблуні забули про горе втрати і жили, як і раніше: навесні буяли цвітом, пізньої осені дарували смачні яблучка усім охочим. Навіть наймолодша, кривенька, почала плодоносити, забувши про смерть матері. Радість від життя забуяла поміж них!

         Невдовзі деревця стали дорослими яблунями, з величезними вітами, міцними коренями. Прийшла пора їм шукати пари.  Скоро навесні до старшої яблуні посватався молодий кремезний дуб, він був дійсно гарним та могутнім – кращого годі було й шукати! Вони відгуляли гучне весілля, та тільки на свято не покликали двох менших сестер старшої яблуні!

           Наступної весни прийшла пора йти під вінець середульшій яблуні. Пара їй знайшлася дуже швидко – молодий клен. Світлокорий і розлогий, з міцним стовбуром та величезною кроною! Щасливо відгуляли і це весілля. Тільки не покликала на нього середульша сестра ані старшу, ані молодшу кривеньку яблуню!

 Ішли роки, старші сестри вже мали своїх діток, які були такими ж гарними, як і їхні батьки, і своєю красою радували цей світ. Ніяк не могла знайти собі пари тільки молодша з яблунь, кривенька від народження, бо ніхто не хотів сватати таку наречену!

           Та одного разу сталася біда: напровесні вдарив сильний мороз, він наробив багато лиха деревам. Кривенька яблуня так важко захворіла, що мало не згинула взагалі. Вирішила вона попросити про поміч у своєї старшої сестри. Та лише гордовито поглянула на нещасну кривеньку яблуню і відмовила:

•          Якщо захочеш жити, то і сама виберешся з біди! А коли ні, то й так пропадеш! Невелика втрата від кривого стовбура!

         Завітала яблуня і до середульшої сестри, аби попрохати підтримки, але й ця відмовила:

•          Ми самі ледве пережили цей мороз! А тут ще й ти з протягнутою рукою! Пошукай помочі деінде!

     Розпач охопив душу молодшої сестри, сльози полилися додолу, здавалося, ось – ось і їй прийде кінець! Аж ненароком її страждання побачив кущ папороті, непримітний, із рідким листячком, що з роду – віку не мав навіть і цвіту! Зашелестів він до кривенької яблуні своїм магічним голоском:

•          Привіт, яблуне!
•          Ти хто такий? – ледь стримуючи сльози, запитала яблуня.
•          Я папороть, живу неподалік тебе, коло села. Навіть не один раз смакував твої плоди.
•          Дивно, - проказала кривенька деревина, - але я ніколи тебе не бачила!
•          То й не диво! Я ж такий непримітний! Проте, не смуткуй, красуне! Тебе можна врятувати! Скоро проллється злива, тепла та живильна. Але щоб це сталося, яблунько, треба дещо тобі зробити!
•          А що саме? – уже геть переставши плакати, запитала вона.
•          Тобі, кралечко, треба вийти за мене заміж!
•          Та я ж тебе вперше бачу, до того ж ти ж негарний та непомітний! Я не хочу за тебе заміж!
•          Що ж, вирішувати тільки тобі, яблунько. Ти маєш час подумати, проте не барися!

         Кривенька яблуня погодилася стати дружиною папороті. Пройшло кілька днів після весілля, однак живущої зливи так і не було. Почала вона турбуватися і згодом поділилася тривогою про це зі своїм чоловіком. Довго помовчавши, папороть відповів, що для того треба виконати ще одне завдання: підпалити гаї - домівки, у яких жили родини її старших сестер! Яблунька навіть втратила дар мови! Як так! Як папороть може їй таке пропонувати! Адже то її рідні! На це вона погодитися не могла! Категорично!

Навіть якщо доведеться згинути від болячки самій!

       Ішов час, а кривенькому дереву ставало все гірше і гірше! Аж ось однієї ночі яблунька прокинулася від того, що яскраве світло вдарило їй у вічі – то горіли гаї-домівки її сестер! Не задумуючись, вона кинулася рятувати свою рідню! Із полум’я вона виносила знесилених дітей, рятуючи їх від вірогідної смерті! Залишилося спасти лише сестер, але сили швидко покидали кривеньке дерево… Аж ось невідь – звідки полилася злива, тепла, рятівна! Вона швидко згасила смертельне полум’я, що вже підступилося до життів її старших сестер! Коли все стихло, і дерева могли нарешті зрозуміти, що ж саме відбулося, сталося чергове диво: кривенька яблунька одужала і, головне, зникла її кривизна!

            Після стихійної пожежі наймолодша яблуня почала шукати свого чоловіка – папороть, проте його ніде не було! І ось тепер стало все зрозумілим: що то був не просто кущ, а лихий чарівник, що хотів знищити гаї яблунь, урятувавши тільки наймолодшу із них! Та не сталося так, як йому гадалося! Бо на заваді злу стала сила роду, що крилася в самопожертві!

            Пройшло ще трохи часу, і три сестри яблуні нарешті змогли спокійно усвідомити, на яку біду вони самі себе наразили через ворожнечу! Зажили вони щасливо та в мирі, згадавши мамину пораду про дружбу та злагоду в родині!

            Так і жили далі три яблуні, даруючи всім свої смаковиті плоди, а коли прийшла пора їм піти в інший світ – передали своїм дітям головну мудрість, яку колись їм розкрила перед смертю мама яблуня!

Автор Юрій Лисенко

           Запитання до тексту аудіювання

Тестування

1. Біля якої річки розкинулося село, неподалік якого росла стара яблуня?

А) Дніпро;

Б) Рось ;

В) Південний Буг;

Г) Десна.

2. Яку пораду дала стара яблуня своїм донькам перед смертю?

А) завжди щедро ділитися своїми плодами з людьми;

Б) ніколи не сваріться, живіть у дружбі та злагоді;

В) шукайте собі найсильніших та найгарніших чоловіків;

Г) оберігайте свої гаї від вогню та морозів.

3. Хто став чоловіком старшої доньки-яблуні?

А) розлогий клен;

Б) молодий кремезний дуб;

В) стрункий клен;

Г) непримітна папороть.

4. Яку прикру помилку вчинили старші сестри, коли святкували свої весілля?

 А) вони взагалі не святкували весілля через траур за мамою;

Б) вони не запросили на свята мешканців сусіднього гаю;

В) вони не покликали на свої весілля інших сестер;

Г) вони забули пригостити гостей своїми яблуками.

5. Як відреагували старша та середульша сестри, коли кривенька яблуня попросила в них допомоги після сильного морозу?

А) одразу поділилися своїм теплом та вилікували її;

Б) гордовито та байдуже відмовили їй у підтримці;

В) порадили їй звернутися по допомогу до папороті;

Г) запросили її жити разом у своїх гаях.

6. Яку першу умову поставив кущ папороті кривенькій яблуні в обмін на порятунок?

А) віддати йому всі свої соковиті плоди;

Б) вийти за нього заміж;

В) спалити гаї її старших сестер;

Г) ніколи більше не спілкуватися з родиною.

7. Яку страшну другу вимогу поставив папороть, коли злива так і не пішла?

 А) залишити свій гай і піти жити деінде;

 Б) прогнати чоловіків своїх сестер — дуба та клена;

В) підпалити гаї-домівки своїх старших сестер;

Г) відректися від пам'яті роду.

8. Що зробила наймолодша яблуня, коли побачила, що гаї її сестер палахкотять вогнем?

А) злякалася й утекла разом із папороттю;

Б) почала кликати на допомогу людей із сусіднього села.;

В) не задумуючись, кинулася рятувати свою рідню та їхніх дітей;

Г) зраділа, що лихий чарівник виконав обіцянку.

9. Ким насправді виявився непримітний кущ папороті?

 А) добрим лісовим духом, що випробовував сестер;

Б) лихим чарівником, який хотів знищити гаї яблунь;

В) зачарованим кущем, якого врятувала яблунька;

Г) звичайним лісовим кущем.

Запитання відкритого типу

(Ці запитання потребують розгорнутої самостійної відповіді, обсяг 3-5 речень)

10. Чому, на вашу думку, кривенька яблунька категорично відмовилася виконувати другу умову папороті (підпалити гаї сестер), хоча самі сестри раніше жорстоко відвернулися від неї в біді? Які риси характеру вона цим виявила?

11. Після яких подій зникла кривизна наймолодшої яблуньки і вона повністю одужала? Поясніть символічне значення цього перетворення.

12. Прокоментуйте, що мав на увазі автор, зазначаючи, що на заваді злу стала «сила роду, що крилася в самопожертві»?

Творче завдання (виконуєте за бажанням)

Написати есе-міркування на ОДНУ із запропонованих тем:

1.Чому, на вашу думку, автор обирає саме яблуні головними героями казки?

2. Чому , на вашу думку, старші сестри так жорстко поставилися до порятунку своєї кривенької сестри яблуні?

3. За що, на вашу думку, можна засудити наймолодшу яблуню?