Урок "Діалектні слова та їхні стилістичні функції"

Діалектні слова та їхні стилістичні функції

 

Мета:

навчальна: повторити відомості про діалектні слова, сфери їх  уживання та стилістичні особливості; навчити визначати їх  стилістичну роль у мовленні;

розвиваюча: поглиблювати комунікативно-пізнавальні здібності учнів через збагачення мовлення діалектизмами;

виховна:прищеплювати стійкий пізнавальний інтерес до мовних явищ,плекати любов та повагу до української мови, виховувати національну свідомість.

Тип уроку: урок повторення здобутих знань.

ПЕРЕБІГ УРОКУ

Діалекти – це ті ручаї, що виповнюють

 живлющою водою ріки літературних мов.

Іван Дзюба

 

І. Організаційний момент.

Перевірка домашнього завдання.

ІІ. Актуалізація опорних знань  учнів.

1. Завдання: обрати з поданих у дужках пар слів потрібне. Записати в зошит.  Відповідь обґрунтуйте. Як називаються ці слова за вживанням? (самоперевірка)

1. Тичина орудує передовсім, ясна річ, безпосередньо своєю зброєю —словом. Тут він, як завжди, не дає себе закувати ніяким (приписам, прописам) і канонам (М.Рильський). 
2. Тарас Шевченко народився на українській землі, під українським небом, проте він належить до тих людей — (світил, світочів), що стають дорогими для всього людства (О. Гончар).
3. Раптом дух (смаковитого, смачного), ситого борщу війнув на неї [Маланку] звідкись (М. Коцюбинський).
4. Насунули (снігові, сніжні) хмари і оповили небо (М.Коцюбинський). 
5. Спішним порядком будувалася (спеціалізована,спеціальна) залізнична вітка, щоб можна було доставляти по ній з глибини Криму будівельні матеріали (О. Гончар). 
6. Та от прийшов (співак, співець)новий і в струни вдарив по-новому (В.Сосюра).
7. Ти, як палець той, осталась одна-однісінька! Такий (талан, талант) твій латаний, небого! (Т. Шевченко).
8. (Фанатичний, фантастичний)  казковий елемент майже зовсім відсутній у думах, тоді як у російських билинах, сербських та болгарських піснях йому відведено чимале місце (М. Рильський). 
9. Добре було б, якби ти побачився з Кожанчиковим та розпитав би його про ту прокляту (цезуру, цензуру) (Т. Шевченко). 
10. Отаке-то приснилося диво. (Чудне, чудове) якесь! (Т. Шевченко).

     11. (Тактовний, тактичний) педагог володіє великим і активним запасом     різноманітних способів впливу на школяра.

12. Працюючи головою профбюро,він дуже сумлінно виконував свої (громадські, громадянські) обов’язки.

 

2. Метод-опора «Знаю і вмію»

• через призму якого розділу мовознавства в 10 класі  поглиблюються й систематизуються інші розділи науки про мову? (стилістику);
• що вивчає стилістика? (стилі мовлення та стилістичні функції мовних одиниць)
• назвіть основні стилі мовлення(офіційно-діловий, публіцистичний, науковий, художній, розмовний, конфесійний, епістолярний)
• яку назву має розділ, знання з якого ми поглиблюємо в ІІ семестрі? (лексикологія)
• що вивчає лексикологія? (лексику)
• що таке лексика ? (сукупність усіх слів мови)
• на скільки груп поділяють лексику, назвіть їх?(на 4: за значенням, походженням, вживанням та  емоційним забарвленням)
• до якої з груп належить лексика, яку ми сьогодні будемо вивчати? (за вживанням)
• що називають діалектом? (різновид говірки певної місцевості)
• що ж таке діалектні слова? (слова, поширені на території певного діалекту)

ІІІ. Ознайомлення десятикласників  із темою, метою і завданнями уроку. Епіграф уроку.

ІV. Формулювання учнями завдань уроку та очікувань від уроку.

Метод «Продовж речення».

Сьогодні на уроці я хочу…  Навчитися …  Пізнати… Зрозуміти

V. Мотивація навчальної діяльності.

- Коли ви вперше близько познайомилися з діалектними словами?

Давайте уявимо ситуацію, що з усного мовлення та з творів літератури наказали вилучити всі діалектизми. І в який куточок України ви б не поїхали, скрізь би чули всім зрозумілі загальновживані слова. Чи змінилось би щось тоді в мовленні?

Воно б стало чистішим і досконалішим чи, навпаки, менш колоритним і збіднілим?

На це запитання ми й маємо сьогодні відповісти.

VІ. Сприйняття та засвоєння навчального матеріалу

1. Презентація «Діалекти української мови».
2. Завдання: із поданих речень виписати в  колонку діалектні слова. З’ясувати їх значення, користуючись довідкою.

1.  Леґінь був у  червоних гачах, які носять гуцули у  свято, у  довгій домотканій сорочці. За  широким чересом, оздобленим

дорогими бляшками і прикрашеним дармовисами, стирчала різьблена мідна люлька, плечі закривав сердак, а  в  руках мав топірець з різьбленим топорищем (Ю. Федькович).

2.З  тьмяно-золотястого туманного світла оселі до  нього наближається хупава постать матері… принесла з  городу прив’ялих чорнобривців і  розкидала по  хаті… (М.  Стельмах).

3. Тепер Іван був уже леґінь, стрункий і  міцний, як смерічка, мастив кучері маслом, носив широкий черес і  пишну кресаню (М.Коцюбинський).

4. На  старій, оброслій скрипухом березі зацокала вивірка. Ми повз вориння побігли до лісу (М. Стельмах).

5. У мисливця одразу позимніли не тільки очі, а й усе візькувате

обличчя (М. Стельмах).

6. Вдягалось найкраще лудінє, писані кептарі, череси і  табаківки, багато набивані цвяхом дротяні запаски, черлені хустки шовкові і  навіть пишна та білосніжна гугля, яку мати обережно несла на ціпку через плече (М.  Коцюбинський).

7. «Ну, чи з моєї теології і  агро  номії мала б ти користь, то ще питання, але з філософи — певно!» — подумав собі вуйко (Т.Бордуляк).

8. Вишневого кольору крислатий брилик набакир напрочуд личив їй, доповнював оте щось дитяче ще, хоч дівчині з лиця можна було дати двадцять три — двадцять чотири роки (І. Ле).

9. Цієї зими я собі вишила дуже гарний ясик. Буде дитині під головку у колисочку.

Довідка. Леґінь — парубок, гачі — штани, черес — широкий

шкіряний пояс,  дармовис — підвіска,  сердак — верхній теплий

короткий сукняний одяг, хупава — красива, тендітна, чепурна,

охайна,  купчаки — повняки (трав’яниста декоративна рослина

з  запашними квітами жовтого або жовтогарячого кольору),  кре-

саня — капелюх,  вивірка — білка,  вориння — загорожа з  дов-

гих жердин, прибитих до  стовпців,  позимніти — схолонути,

візькуватий — вузький,  коцюба — кочерга,  лудінє — одежа,

кептар — хутряна безрукавка,  запаска — фартух,  черлений —

темно-червоний,  гугля — біла свита,  вуйко — дядько,  бриль —

крислатий головний убір, набакир — з нахилом набік, зсунувши

на одне вухо, ясик — маленька подушечка.

3.Стилістичне редагування

Встановити, чи вмотивоване використання діалектних слів

у кожному з наведених речень. У яких випадках діалектизми

створюють розмовний колорит? Пояснити значення виділених

слів, навести їх відповідники у літературній мові.

1. Збори триватимуть зо дві години, не менше. 2. Коли Шевченкові було дев’ять років, помер йому батько. 3. І так мені банно (шкода), що не можу з вами здибатися, поговорити — мушу роботу пантрувати (стежити, доглядати), аби зима не застала. 4. Почекай на мене пару хвилин, я зараз звільнюся. 5. Він не шкодував себе, щоб врятувати свого  ліпшого  друга. 6. Вчора був студений день, а сьогодні уже тепліше. 7. Тато їх робив складальником у друкарні, а мама була швачкою. 8. Аби ти знав, який цікавий фільм ми  виділи!  9.  Село уже  рихтувалося  ночувати, а  до  будинку, що розливав із  вікон яскраве світло, йшли люди. 10. Уперед  вивчи вірш напам’ять, а  тоді підеш гуляти!

V. Систематизація й узагальнення знань, умінь, навичок

1. Гра «Доміно» (https://okbilan.blogspot.com/search/label/%D0%9C%D0%BE%D0%B2%D0%B010%20%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D1%81)

Установіть відповідність між діалектизмами та їх тлумаченням.

Маржина, гачі, кін, царинка, флояра, коц, ватра, куркуля, люфник, габа, гец, бузько,

Сопілка, сінокос,худоба, лелека, штани, сцена, зозуля, ковдра, вогонь, дачник, хвиля, водоспад.

Довідка:

Флояра-сопілка, царинка-сінокос, маржина-худоба, бузько-лелека, гачі-штани, кін-сцена, куркуля-зозуля, коц-ковдра, ватра-вогонь, люфник-дачник, габа-хвиля, гец-водоспад.

2.Бесіда за питаннями (метод ПРЕС).

1. Чи входять діалектизми до  складу літературної мови?

2. У яких випадках доцільне вживання діалектної лексики?

5. У яких стилях неприпустиме використання діалектної лексики?

VІ. Рефлексія.

VІІ. Домашнє завдання.

• Опрацювати параграф…, виконати вправу ….
• Складіть словничок діалектних слів місцевості, де мешкають ваші родичі.

 

 

 

 

 

 

 

Завдання: обрати з поданих у дужках пар слів потрібне. Записати в зошит.  Відповідь обґрунтуйте.

1. Тичина орудує передовсім, ясна річ, безпосередньо своєю зброєю —словом. Тут він, як завжди, не дає себе закувати ніяким (приписам, прописам) і канонам (М.Рильський). 
2. Тарас Шевченко народився на українській землі, під українським небом, проте він належить до тих людей — (світил, світочів), що стають дорогими для всього людства (О. Гончар).
3. Раптом дух (смаковитого, смачного), ситого борщу війнув на неї [Маланку] звідкись (М. Коцюбинський).
4. Насунули (снігові, сніжні) хмари і оповили небо (М.Коцюбинський). 
5. Спішним порядком будувалася (спеціалізована,спеціальна) залізнична вітка, щоб можна було доставляти по ній з глибини Криму будівельні матеріали (О. Гончар). 
6. Та от прийшов (співак, співець)новий і в струни вдарив по-новому (В.Сосюра).
7. Ти, як палець той, осталась одна-однісінька! Такий (талан, талант) твій латаний, небого! (Т. Шевченко).
8. (Фанатичний, фантастичний)  казковий елемент майже зовсім відсутній у думах, тоді як у російських билинах, сербських та болгарських піснях йому відведено чимале місце (М. Рильський). 
9. Добре було б, якби ти побачився з Кожанчиковим та розпитав би його про ту прокляту (цезуру, цензуру) (Т. Шевченко). 
10. Отаке-то приснилося диво. (Чудне, чудове) якесь! (Т. Шевченко).

     11. (Тактовний, тактичний) педагог володіє великим і активним запасом     різноманітних способів впливу на школяра.

12. Працюючи головою профбюро,він дуже сумлінно виконував свої (громадські, громадянські) обов’язки.

Завдання: обрати з поданих у дужках пар слів потрібне. Записати в зошит.  Відповідь обґрунтуйте.

1. Тичина орудує передовсім, ясна річ, безпосередньо своєю зброєю —словом. Тут він, як завжди, не дає себе закувати ніяким (приписам, прописам) і канонам (М.Рильський). 
2. Тарас Шевченко народився на українській землі, під українським небом, проте він належить до тих людей — (світил, світочів), що стають дорогими для всього людства (О. Гончар).
3. Раптом дух (смаковитого, смачного), ситого борщу війнув на неї [Маланку] звідкись (М. Коцюбинський).
4. Насунули (снігові, сніжні) хмари і оповили небо (М.Коцюбинський). 
5. Спішним порядком будувалася (спеціалізована, спеціальна) залізнична вітка, щоб можна було доставляти по ній з глибини Криму будівельні матеріали (О. Гончар). 
6. Та от прийшов (співак, співець)новий і в струни вдарив по-новому (В.Сосюра).
7. Ти, як палець той, осталась одна-однісінька! Такий (талан, талант) твій латаний, небого! (Т. Шевченко).
8. (Фанатичний, фантастичний)  казковий елемент майже зовсім відсутній у думах, тоді як у російських билинах, сербських та болгарських піснях йому відведено чимале місце (М. Рильський). 
9. Добре було б, якби ти побачився з Кожанчиковим та розпитав би його про ту прокляту (цезуру, цензуру) (Т. Шевченко). 
10. Отаке-то приснилося диво. (Чудне, чудове) якесь! (Т. Шевченко).

     11. (Тактовний, тактичний) педагог володіє великим і активним запасом     різноманітних способів впливу на школяра.

12. Працюючи головою профбюро,він дуже сумлінно виконував свої (громадські, громадянські) обов’язки.

 

Завдання: із поданих речень виписати в  колонку діалектні слова. З’ясувати їх значення, користуючись довідкою.

1.  Леґінь був у  червоних гачах, які носять гуцули у  свято, у  довгій домотканій сорочці. За  широким чересом, оздобленим  дорогими бляшками і прикрашеним дармовисами, стирчала різьблена мідна люлька, плечі закривав сердак, а  в  руках мав топірець з різьбленим топорищем.

2.З  тьмяно-золотястого туманного світла оселі до  нього наближається хупава постать матері… принесла з  городу прив’ялих чорнобривців і  розкидала по  хаті…

3. Тепер Іван був уже леґінь, стрункий і  міцний, як смерічка, мастив кучері маслом, носив широкий черес і  пишну кресаню.

4. На  старій, оброслій скрипухом березі зацокала вивірка. Ми повз вориння побігли до лісу.

5. У мисливця одразу позимніли не тільки очі, а й усе візькувате обличчя.

6. Вдягалось найкраще лудінє, писані кептарі, череси і  табаківки, багато набивані цвяхом дротяні запаски, черлені хустки шовкові і навіть пишна та білосніжна гугля, яку мати обережно несла на ціпку через плече .

7. «Ну, чи з моєї теології і  агро  номії мала б ти користь, то ще питання, але з філософи — певно!» — подумав собі вуйко.

8. Вишневого кольору крислатий брилик набакир напрочуд личив їй, доповнював оте щось дитяче ще, хоч дівчині з лиця можна було дати двадцять три — двадцять чотири роки .

9. Цієї зими я собі вишила дуже гарний ясик. Буде дитині під головку у колисочку.

 

Завдання: із поданих речень виписати в  колонку діалектні слова. З’ясувати їх значення, користуючись довідкою.

1.  Леґінь був у  червоних гачах, які носять гуцули у  свято, у  довгій домотканій сорочці. За  широким чересом, оздобленим  дорогими бляшками і прикрашеним дармовисами, стирчала різьблена мідна люлька, плечі закривав сердак, а  в  руках мав топірець з різьбленим топорищем.

2.З  тьмяно-золотястого туманного світла оселі до  нього наближається хупава постать матері… принесла з  городу прив’ялих чорнобривців і  розкидала по  хаті…

3. Тепер Іван був уже леґінь, стрункий і  міцний, як смерічка, мастив кучері маслом, носив широкий черес і  пишну кресаню.

4. На  старій, оброслій скрипухом березі зацокала вивірка. Ми повз вориння побігли до лісу.

5. У мисливця одразу позимніли не тільки очі, а й усе візькувате обличчя.

6. Вдягалось найкраще лудінє, писані кептарі, череси і  табаківки, багато набивані цвяхом дротяні запаски, черлені хустки шовкові і навіть пишна та білосніжна гугля, яку мати обережно несла на ціпку через плече .

7. «Ну, чи з моєї теології і  агро  номії мала б ти користь, то ще питання, але з філософи — певно!» — подумав собі вуйко.

8. Вишневого кольору крислатий брилик набакир напрочуд личив їй, доповнював оте щось дитяче ще, хоч дівчині з лиця можна було дати двадцять три — двадцять чотири роки .

9. Цієї зими я собі вишила дуже гарний ясик. Буде дитині під головку у колисочку.

Довідка. Леґінь — парубок, гачі — штани, черес — широкий  шкіряний пояс,  дармовис — підвіска,  сердак — верхній теплий короткий сукняний одяг, хупава — красива, тендітна, чепурна, охайна,  купчаки — повняки (трав’яниста декоративна рослина з  запашними квітами жовтого або жовтогарячого кольору),  кресаня — капелюх,  вивірка — білка,  вориння — загорожа з  довгих жердин, прибитих до  стовпців,  позимніти — схолонути,

візькуватий — вузький,  коцюба — кочерга,  лудінє — одежа, кептар — хутряна безрукавка,  запаска — фартух,  черлений — темно-червоний,  гугля — біла свита,  вуйко — дядько,  бриль — крислатий головний убір, набакир — з нахилом набік, зсунувши на одне вухо, ясик — маленька подушечка.

 

Довідка. Леґінь — парубок, гачі — штани, черес — широкий  шкіряний пояс,  дармовис — підвіска,  сердак — верхній теплий короткий сукняний одяг, хупава — красива, тендітна, чепурна, охайна,  купчаки — повняки (трав’яниста декоративна рослина з  запашними квітами жовтого або жовтогарячого кольору),  кресаня — капелюх,  вивірка — білка,  вориння — загорожа з  довгих жердин, прибитих до  стовпців,  позимніти — схолонути, візькуватий — вузький,  коцюба — кочерга,  лудінє — одежа, кептар — хутряна безрукавка,  запаска — фартух,  черлений — темно-червоний,  гугля — біла свита,  вуйко — дядько,  бриль — крислатий головний убір, набакир — з нахилом набік, зсунувши на одне вухо, ясик — маленька подушечка

 

Довідка. Леґінь — парубок, гачі — штани, черес — широкий  шкіряний пояс,  дармовис — підвіска,  сердак — верхній теплий короткий сукняний одяг, хупава — красива, тендітна, чепурна, охайна,  купчаки — повняки (трав’яниста декоративна рослина з  запашними квітами жовтого або жовтогарячого кольору),  кресаня — капелюх,  вивірка — білка,  вориння — загорожа з  довгих жердин, прибитих до  стовпців,  позимніти — схолонути, візькуватий — вузький,  коцюба — кочерга,  лудінє — одежа, кептар — хутряна безрукавка,  запаска — фартух,  черлений — темно-червоний,  гугля — біла свита,  вуйко — дядько,  бриль — крислатий головний убір, набакир — з нахилом набік, зсунувши на одне вухо, ясик — маленька подушечка.

 

Довідка. Леґінь — парубок, гачі — штани, черес — широкий  шкіряний пояс,  дармовис — підвіска,  сердак — верхній теплий короткий сукняний одяг, хупава — красива, тендітна, чепурна, охайна,  купчаки — повняки (трав’яниста декоративна рослина з  запашними квітами жовтого або жовтогарячого кольору),  кресаня — капелюх,  вивірка — білка,  вориння — загорожа з  довгих жердин, прибитих до  стовпців,  позимніти — схолонути, візькуватий — вузький,  коцюба — кочерга,  лудінє — одежа, кептар — хутряна безрукавка,  запаска — фартух,  черлений — темно-червоний,  гугля — біла свита,  вуйко — дядько,  бриль — крислатий головний убір, набакир — з нахилом набік, зсунувши на одне вухо, ясик — маленька подушечка.