Культура спілкування як засіб духовного розвитку особистості

Культура спілкування як засіб духовного розвитку особистості

Мета: ознайомити студентів з поняттям культура мовлення, удосконалювати вміння додержувати правила етики слововживання, розвивати комунікативну й філологічну компетентність молоді; виховувати шанобливе ставлення до слова; формувати усвідомлення національної ролі рідної мови.

Форма проведення: бінарне заняття 

Обладнання: аудіо запис музики, калина, рушники, наочні матеріали.

Епіграф :     Вивчайте, любіть свою мову,

                       Як світлу Вітчизну любіть…

                                                                                                 В. Сосюра.

Хід заходу

Під звуки ліричної пісні на сцену виходять викладач української мови та куратор групи .

Ведуча. Культура людського спілкування – складник загальної моральної культури особистості. Брак її – свідчення бездуховності людини.

Нині проблема мовної комунікації дуже актуальна. Відбувається утвердження України як самостійної держави, інтенсивно розвиваються міжнародні й міжособистісні зв’язки з різними країнами світу. З огляду на це визначальним для сучасного українського суспільства стає вміння спілкуватись як на офіційному, діловому, так і побутовому рівні.

Ведучий. На жаль, питанню мовної культури досі не приділено належної уваги. З кіно- та телеканалів раз по раз чуємо брутальні й лайливі слова, перекручені з погляду літературної мови висловлювання. Якщо не зважати на таку мовну антикультуру в засобах масової інформації, то врешті громадяни сприймають її як норму.

Українці, які цінують рідне слово, мають критично поглянути на мовну ситуацію в нашій державі, сприяти відродження національно-етнічних мовленнєвих традицій українського народу, духовної сфери людських взаємин, а отже, спілкуватися шляхетно і поводитися чемно.

Олесь Гончар сказав: «У вигляді мови природою дано людині великий скарб. Не тільки користуватися ним, рідним словом, але й натхненно ростити, оберігати його коріння й леліяти його цвіт – ось тоді воно й буде запашним та співучим, сповненим музики й чару, життєвої правдивості й поетичності». Пам’ятаймо ці завдання і щодень виконаймо їх.

Сьогодні, у День рідної мови, запрошуємо до слова учасників лінгвістичного змагання, які мають продемонструвати знання в царині філології. А оцінювати здобутки команд будуть члени журі.

Ведучий знайомить усіх присутніх зі складом журі конкурсу.

«Привітання команд»

«Розминка»

Ведуча. Цей конкурс має на меті перевіряти ваші знання основних лінгвістичних понять. Я читатиму визначення, а ви маєте назвати означене ним поняття.

Запитання для 1-ї команди

• Конкретний, практичний виявив мови, «мова в дії», реалізація мови в різних сферах життєдіяльності (Мовлення.)
• Унормована, відшліфована форма загальнонародної мови, що обслуговує найрізноманітніші сфери суспільної діяльності. (Літературна мова.)
• Розділ мовознавства, що вивчає звуковий склад мови. (Фонетика.)
• Норми, що регулюють вибір слова або синтаксичної конструкції відповідно до умов спілкування й стилю викладу. (Стилістичні норми.)
• Значуща частина мови, що стоїть перед коренем. (Префікс.)
• Суміш двох або кількох мов, об’єднаних штучно, без дотримання норм літературної мови; нечиста мова. (Суржик.)

Запитання для 2-ї команди

• Сталий мовний вираз. (Фразеологізм)
• Сукупність стилів певної мови, її окремих сфер чи діалектів. (Лексика.)
• Мова окремої нації, якою говорить переважна більшість народу цієї країни, включає літературну мову, різні територіальні й професійні діалекти. (Національна мова.)
• Основні стилі сучасної української літературної мови. (Розмовний, художній, публіцистичний, офіційно-діловий, науковий.)
• Основне призначення цього стилю – повідомляти про результати наукових досліджень, доводити теорії, обґрунтовувати гіпотези, класифікації, пояснювати явища, систематизувати знання. Про який стиль ідеться? (Науковий.)

«Домашнє завдання»

Ведучий. Учасники мали підготувати інсценізацію на основі уривків творів, у яких порушено питання рідної мови. Запрошуємо акторів на сцену.

«Наголос – ”серцебиття” у слові»

Ведучий. Важливий показник культури усного мовлення – додержання норма наголошування і вимови. Іноді про наголос кажуть, що це паспорт слова, бо вин відіграє важливу роль у звуковій організації мовлення, чіткому оформленні слова, розмежовує їхні лексичне і граматичне значення. Додержання орфоепічних норм забезпечує органічність і естетичність мовлення.

Завдання для 1-ї команди

Навчання, загадка, типовий, одинадцять, кидати, середина, псевдонім, рукопис, випадок, випадок, обіцянка, цемент, всередині.

Завдання для 2-ї команди

Видання, кілометр, громадянин, алфавіт, каталог, чотирнадцять, байдуже, завжди, мабуть, літопис, листопад, насамперед.

Ведуча. Близько 10 відсотків словникового складу української мови – запозичення з інших мов. Процес засвоєння іншомовних слів відбувається зазвичай унаслідок культурних, економічних, політичних контактів між народами. Запозичення – закономірний шлях збагачення лексики будь-якої мови. Відкритість мови – ознака її сили, а не слабкості. Саме тому правильно не викорінювати іншомовні слова, а просто не зловживати ними. Максим Рильський писав: «Без іноземних слів у культурній мові не обійтись. Але варто вживати їх тільки тоді, коли вони справді доконче потрібні – і, це безумовно, у властивому ім. значенні..» Надмірне, невиправдане застосування заточень збіднює, лексичний склад, обмежує виражальні засоби мови, до якої входять.

Ведучий. Іншомовні слова не завдають шкоди українській мові, якщо не витісняють питомої лексики, якщо мовці використовують їх доречно, тобто відповідно до їхніх значень і до конкретної ситуації мовлення.

Дехто вважає, що вживання іншомовних слів – ознака освіченості, високого інтелектуального рівня людини. Їм можна нагадати англійське прислів’я: «Пиши для того, щоб висловитися, а не для того, щоб справити враження». Чим освіченіша людина, тим глибше вона має знати мову свого народу. Пам’ятаймо про це!

«Двобій капітанів»

Завдання для капітанів. Дібрати українські відповідники до поданих слів.

1.Спонсор (благодійник), фонема (звук), ідентичний (тотожний, однаковий), синхронний (одночасний), оратор (промовець), панорама (краєвид), аудієнція (прийом), ультиматум (вимога), імпорт (увезення товару), епілог (заключна частина).

2.Абревіатура (скорочення слова чи словосполучення; складноскорочене слово), ін’єкція (укол), лінгвістика (мовознавство), пролог (вступна частина), бінарний (подвійний), дебати (обговорення обмін думками), аукціон (продаж), дегенерувати (припиняти розвиток), експорт (вивезення товару), інновація (нововведення), ліцензія (дозвіл, згода).

«Документознавство»

Ведуча. Культура писемного ділового мовлення пов’язана з визначенням змісту, структури, порядку складання й оформлення документації. Перевіримо, чи знаєте ви різновиди документів і ділових паперів.

Запитання для 1-ї команди

• Документ, який містить прохання або пропозицію однією чи кількох осіб, адресовану установі або посадовій особі. (Заява.)
• Документ, у якому в офіційній формі висловлено громадську думку про працівника як члена колективу, дано оцінку його ділових і моральних якостей. (Характеристика.)
• Документ, який підтверджує передавання й одержання документів, грошей, товарів, матеріальних цінностей від установи чи іншої особи. (Розписка.)
• Перелік, зведення статичних даних або інших відомостей, розміщених у певній послідовності в графічному вигляді. (Таблиця.)
• Розпорядчий документ, який видає керівник установи щодо організаційних і кадрових питань. (Наказ.)

Запитання для 2-ї команди

• Документ, у якому особа подає опис свого життя й діяльності. (Автобіографія.)
• Документ, що містить стислу інформацію про особисті, освітні, професійні відомості про людину, яка його складає. (Резюме.)
• Документ із записом перебігу обговорення питань і рішень, ухвалених на зборах, нарадах, конференціях, інших засіданнях колегіальних органів. (Протокол.)
• Документ, який надає право конкретній особі на певні дії від імені окремого громадянина чи організації (отримання грошових або матеріальних цінностей, юридично значущі дії). (Доручення.)
• Письмове повідомлення про виконання якоїсь роботи за певний період часу. (Звіт.)

«Оратор»

Ведучий. Культура мовлення – це правильність, грамотність мовлення, додержання загальноприйнятих норм літературної мови, а також уміння використовувати всі способи впливу на слухачів. Отже, мовець має дбати про наявність у мові вдало дібраних художніх і ораторських засобів, аби досягти не лише правильності, а й виразності, чіткості, оригінальності мовлення.

Ведуча. Слово – це найкращий засіб вираження внутрішнього світу людини, могутнє знаряддя впливу: «Жодне інше вміння, яким може володіти людина, не дасть їй змоги з такою швидкістю зробити кар’єру і домогтися визнання, як уміння добре говорити» (Чонсі М. Деп’ю).

Батько риторики Цицерон зазначав, що найкращий оратор той, хто своїм голосом і повчає слухачів, і дає насолоду, і справляє на них сильне враження. Проте це обдарування не вроджене, а є результатом наполегливої щоденної праці щодо вдосконалення свого мовлення.

Завдання для команд. Підготувати й виголосити перед аудиторією агітаційну промову з метою переконати абітурієнтів вступати до нашого навчального закладу.

«Редактор»

Ведуча. Вправно володіти мовою означає добре знати її на фонетичному,лексичному, граматичному рівні, уміти користуватися всіма її виражальними засобами, доречно вживати слова відповідно до ситуації спілкування чи стилі мовлення. Вольтер зазначав, що будь-яку європейську мову можна вивчити за шість років, а рідну треба вчити все життя.

Ведучий. Завдання кожного мовця – дбати за чистоту й правильність власного усного й писемного мовлення.

Завдання. Зредагувати подані речення.

1.У вересні місяці студенти відвідали краєзнавчий музей. Вибачте мене, що спізнилася на заняття. Вона надіялася за допомогою сусідки розв’язати цю проблему. Деякі студенти працюють за своїм індивідуальним графіком навчання. Петро закінчив університет, тому був людиною досвідченою.

Орієнтовані відповіді

У вересні студенти відвідали краєзнавчий музей. Вибачте мені, що спізнилася на заняття. Вона сподівалася на сусідчину допомогу в розв’язанні цієї проблеми. Деякі студенти навчаються за індивідуальним графіком. Петро закінчив університет, тому був людиною освіченою.

2.Я написала свою автобіографію для вступу в університет. Іваненко приймав участь у конкурсі «Професіонал року». Переважна більшість студентів виконала завдання. Хочу подякувати телеглядачам за увагу. Головне – не зраджувати собі.

Орієнтовані відповіді

2.Я написала автобіографію для вступ до  університету. Іваненко брав участь у конкурсі «Професіонал року». Більшість студентів виконала завдання. Хочу подякувати телеглядачам за увагу. Головне – не зраджувати себе.

«Редактор»

Ведуча. Говорячи про культуру мовлення, слід пам’ятати про нові явища в лексиці, фразеології, граматиці, стилістичне забарвлення мовних форм, інформаційних та емоційних потенціал слова.

Ведучий. Особливе місце в системі літературної мови належить фразеології, яка надає мовленню виразного національного колориту. Використання сталих зворотів потребує тонкого чуття стилістичної системи мови. Дуже часто в усних і писемних текстах натрапляємо на скальковані фразеологізми, здебільшого з російської мови. Попри спорідненість російської то української мов більшість фразеологічних зворотів мають різне мовне забарвлення.

Шановні вболівальники, доберіть до російських фразеологізмів українські відповідники. Кожна правильна відповідь принесе бал вашій улюбленій команді.

Как белка в колесе; доводить до белого каления; дело мастера боится; заговаривать зубы; как воды в рот набрал; не велика птица; строить глазки; денег куры не клюют; пускать пыль в глаза; шито-крыто; глаза на лоб лезут; легок на помине; от ворот поворот; сгореть со стыда.

Орієнтовані відповіді

Як муха в окропі; допекти до живого; діло майстра величає; забивати баки; ні пари з вуст, анічичирик; не велика цяця, не велике цабе; пускати бісики; грати очима; грошей хоч греблю гати; замилювати очі; тишком-нишком; очі рогом лізуть; про вовка промовка, а вовк і в хату; дати відкоша; позичати у Рябка очі.

«Розрізняймо значення»

Ведуча. Багато проблем у мовців виникає, коли вони стискають з паронімами – словами, що зовнішнью формою близькі до інших слів. Складніть уживання їх полягає в тому, що вони інколи різняться лише однією буквою, але значення слова при цьому ісотно змінюється.

Завдання. Пояснити значення слів-паронімів.

1. Афек (нервове збудження) – ефект (результат, наслідок, сильнее враження);  талан (доля, щастя, удача) – талант (обдарювання); адрес (вітальний лист) – адреса (місце проживання); группа (сукупність осіб, істот, предметів, речовин, об’єднаних чимось спільним) – трупа (колектив артистів театру або цирку); капмапія (сукупність заходів для здійснення важливих громадсько-політичних, господарських або культурних завдань) – компанія (група осіб; товариство); вникати (намагатися зрозуміти суть чого-небудь) – уникати (прагнути бути осторонь чого-небудь).

2. Глуз (глузування) – глузд (розум); дипломант (особа, відзначена почесним дипломом за видатні успіхи в якійсь галузі) – дипломант (особа, яка займається дипломант) – дефектний (зіпсований, з дефектом) – дефективний (ненормальний, із психічними або фізичними вадами); сердечний (пов‘язаний із серцем, щирий) – сердешний (бідолашний); гамувати (заспокоювувати, приборкувати) – тамувати (задовольняти потребу в чомусь, стримувати); вдача (сукупність психічних особливостей, з яких складається особливість людини, характер) – удача (везіння, доля, талан).

Голова журі оголошує результати і нагороджує переможців.

Ведучий. Вітаємо переможців.

Ми повинні пам’ятати, що на сучасному етапі розвитку мови триває впорядкування  мовних норм. Обов’язок кожного з нас – відродити втрачене у спілкуванні людей, узвичаїти призабутне, відкинути невластиве, силоміць нав’язне або бездумно перейняте. Адже за багатовікову історію в нашого народу витворилася власна система мовленнєвого етикету, що є своєрідним феноменом і відображенням загальної культури мови.

Хочеться завершити наше свято словами Анатолія Бортняка: « Я не заклинаю ставити на коліна й бездумно бити перед словом поклони. Треба жити ним. А щоб життя було повноцінним, щоб воно було щедрим, як земля, і високим, як небо, слід знати своє слово, любити його, шанувати, боронити, розвивати, вкладаючи в нього свій розум, свій дух, своє сумління».

Список використаних джерел

1. Булаховський Л. Український літературний наголос. – К.: Либідь, 2003. – 54 с.

2. Жовтобрюх М. Курс сучасної української літературної мови. – К.: Либідь, 2005. – Ч. 1. – 402 с.

3. Культура фахового мовлення / За ред. Н.Бабич. – Чернівці: Книги – ХХІ, 2006. – 496 с.

4. Кухарчук І. Культура спілкування як засіб духовного розвитку особистості //Дивислово . – 2011.- №2. – С. 23-25

5. Мацюк З. Українська мова професійного спілкування. – К.: Каравела, 2008. – 352с.

6. Культура слова: мовностилістичні поради / За ред. О.Пономарева, – К.: Либідь, 1999. – 240с.

6.Українська літературна вимова і наголос: Словник-довідник . – К.: Наук. думка, 1995. – 724 с.

7. Усі крилаті вислови, прислів’я, приказки, загадки / Уклад. Н. В. Курганова. – Харків: ТОРСІНГ ПЛЮС, 2008. – 320 с.

8. Учіться висловлюватися / За ред. П. І. Білоусенко, Ю. О. Арешенков, Г. М. Віняр та ін. – К.: Рад. школа, 1990. – 126с.