Запропонований дидактичний матеріал допоможе повторити й узагальнити вивчене про іменник, удосконалювати вміння правильно й доречно використовувати іменники в мовленні, виконувати морфологічний розбір іменників, визначати синтаксичну роль їх; розвивати усне й писемне мовлення, логічне мислення, пам'ять, увагу; розвивати прагнення якнайкраще виконати завдання; зацікавити вивченням рідної мови, роботою з текстом; виховувати старанність, наполегливість у здобутті знань.
Дидактичний матеріал
до теми «Іменник»
(за романом Володимира Рутківського
«Джури козака Швайки»
(«На козацьких островах»)
6 клас
Мета: повторити й узагальнити вивчене про іменник, удосконалювати вміння правильно й доречно використовувати іменники в мовленні, виконувати морфологічний розбір іменників, визначати синтаксичну роль їх; розвивати усне й писемне мовлення, логічне мислення, пам'ять, увагу; розвивати прагнення якнайкраще виконати завдання; зацікавити вивченням рідної мови, роботою з текстом; виховувати старанність, наполегливість у здобутті знань.
ПРИГОДИ ДУРНОЇ СИЛИ
1. Проте Демко Дурна Сила і не мислив собі канути у воду. 2. Ні, він спочивав неподалік від воронівського Сторожового дуба, на поваленій межи очеретів вільсі. 3. Звідсіля було не так далеко видно, як зі Сторожового дуба, та все ж Демко бачив і закрут лісової дороги, що в’юнилася на Воронівку, і присульський луг, і частинку Вовкулацького кута. 4. Власне, на острішші цього кута він і спочивав. 5. Демко чекав повернення пана Тишкевича.
6. Зрештою, йому кортілося махнути на все рукою і гайнути в село до діда. 7. Проте він дав слово Тишкевичу, що чекатиме його саме тут, на умовленому місці.
Завдання 1.
Завдання 2.
Завдання 3.
1.Пояснить лексичне значення і правопис поданих іменників: острішшя, закрут, повернення.
Завдання 4.
Завдання 5.
1.Розділіть іменники за родами, визначивши лексичне значення їх.
2. З виділеними словами складіть речення
3. Поясніть орфограми.
Завдання 6.
1. Провідміняйте іменники в однині й множині (6 речення).
2. Виділіть закінчення.
Завдання 7.
1. Спишіть текст.
2. Визначте рід, число, відмінок іменників.
3. З’ясуйте, яким членом речення є іменник, відповідно підкресліть.
4. Поясніть орфограми у тексті.
Завдання 8.
«На змагання викликає відмінок!»
Дуб, очерет, закрут, луг.
Завдання 9.
Лінгвістична задача.
1.Побудуйте граматичне доведення, підтвердивши чи спростувавши гіпотезу: «Іменник дуб в Р.в. одн. має закінчення –а».
Завдання 10.
1. Поставити іменники жіночого роду в називному, родовому і знахідному відмінках множини.
2. Виділити закінчення.
3. Відповісти на запитання: «Чому в одних іменниках закінчення З.в. збігається з Р.в., а в інших – з Н.в.?».
Завдання 11.
1.Провідміняйте іменники в однині й множині.
2. Виділіть закінчення.
3. Складіть речення з поданими іменниками в усіх відмінкових формах однини.
Завдання 12.
Завдання 13.
«Я знаю як!»
Завдання 14.
1. З’ясуйте лексичне значення іменників, поставте їх у формі Р.в. однини.
2. Запишіть у відповідну колонку таблиці залежно від закінчення.
Закінчення –а (-я) |
Закінчення –у (-ю) |
|
|
Завдання 15.
Лінгвістична задача.
1.Підтвердіть або спростуйте твердження: «Іменник Тишкевич належить до ІІ відміни».
Завдання 16.
Завдання 17.
1. Прочитати текст.
2. Визначити іменники, що означають власні назви.
3. Чим вони відрізняються від загальних назв?
Завдання 18.
1. Поставити імена і прізвища у Кличному відмінку однини.
Завдання 19.
1.Знайти і виписати іменник із значенням пестливості або згрубілості.
2. Скласти з ним речення.
3. Пояснити спосіб словотвору.
Завдання 20.
1.Виписати іменники, розподіливши їх за способом творення.
2. Зробити розбір за будовою і словотвірний розбір 2-ох іменників (на вибір).
Завдання 21.
1.Дібрати спільнокореневі слова, щоб відбулося чергування приголосних у корені слова.
2. Уведіть їх у самостійно складене речення.
Завдання 22.
1.Знайти речення, які ускладнені другорядними членами речення, вставними словами.
2. Пояснити розстановку (вживання) розділових знаків.
Завдання 23.
«Я вмію це!».
1.За визначений час розберіть усі іменники в другому реченні як частину мови.
Завдання 24.
«Розумне перо».
Про те Димко дурна сила і немислив собі кинути у воду. Ні, він спочивав не подалік від Воронівського Сторожевого дуба, на поваленій межи очеретів вільхі. Звідсілля була не так далеко видно, як зі Сторожевого дуба, та все ж Димко бачив і за крут лісової дороги, шчо в’юнилася на Воронівку, і присульський луг, і частинку Вовкулацького кута. Власне на остіші цого кута він і зпочивав. Димко чикав поверненя пана Тишкевича.
Зрештою, йому кортілося махнути на все рукою і гайнути в сило до діда. Про те він дав слово Тишкевичу, що чикатиме його саме тут, на умовленому місті.