Урок "Дієприслівник як особлива форма дієслова"

Дієприслівник

 

 

            Тема:             Дієприслівник як особлива форма дієслова:

               загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль

 

 Мета:   Ознайомити учнів з дієприслівником як особливою формою дієслова, формувати вміння й навички розпізнавати дієприслівники в реченні, визначати їх морфологічні ознаки та синтаксичну роль;

 розвивати логічне мислення, дослідницькі уміння, увагу, пам’ять  учнів;   виховувати любов до природи, культуру мовлення.

 Тип уроку:  урок засвоєння нових знань, урок – дослідження.

«Вже гублять віру в людяність пташки,

уже давно зневірились в нас ріки » 

   (Н. Гуменюк)

              Перебіг уроку

1.Перевірка виконання учнями домашнього завдання практичного характеру.

 Учні читають розповіді про зимові свята у своїй родині.

 

2.Актуалізація  і корекція опорних знань.

Учні слухають вірш А. Бортняка «Монолог каламутної ріки»

Я ріка. Я течу крізь віки.

І хотілося б довго текти ще.

Я шкодую, мої земляки,

Що порушую скаргою тишу.

 

У вечірній чи ранішній час

Ви гамуєте зболену спрагу.

Ну а я, мов сутяжник, на вас

Мушу бризкати піною скаргу.

 

Осідає образа на дні,

Аж спирає застояні груди.

Не від люті та піна в мені,

А від вашого, вибачте, бруду.

 

Ось моє хлюпотіння сумне:

Де  я вільно текла вал за валом,

Ви сміттям завалили мене,

приглушили своїм амоналом.

 

Ледь проштовхую хвилі вперед,

Що в намулі, мазуті, бензині,

Хоч і славить місцевий поет

Мої води – «пречисті, пресині ».

 

Бачу, знову будують завод.

Та була б я, звичайно, не проти,

Коли б він безсердечно до вод

Не домішував знов нечистоти.

 

Задихнуся, напевне, в багні,

В каламуті сірчаній, свинцевій,

Якщо тільки розумно мені

Не підвищите рівень життєвий.

 

Хоч і важко, та справу таку

Вам зробити під силу, здається.

Пожалійте якщо не ріку,

То себе і свого спадкоємця.

 

Подивіться пильніше в глибінь:

вас жахне,  забиваючи подих,

відображення ваше чи тінь

у моїх заплямованих водах.

 

Робота з текстом.

Яка тяжка хвороба спіткала нашу планету?

Хто спричинив цю хворобу?

Чи є порятунок?

Виписати форми дієслова із останньої строфи.(подивіться, жахне, забиваючи, заплямованих)

Які ще форми дієслова ви знаєте?(інфінітив, безособові)

 

3. Повідомлення теми, мети, завдань уроку та формування мотивації навчання.

Самостійно сформулювати , що ми маємо вивчити.

Спробуйте скласти речення, де б мова йшла про те, що я виконую одну основну дію і додаткову.(Наприклад: Слухаючи твори не екологічну тему, я задумуюсь над майбутнім планети.)

Висновок (роблять учні) про те, що необхідно вивчати дієприкметник.

 

4. Сприймання і усвідомлення учнями нового матеріалу, осмислення зв’язків і залежності  між елементами вивченого матеріалу.

     Записати уривки з поезій.

Тільки діти витягли санчата

І, б’ючи підборами об сніг,

Мчать веселі весну зустрічати,

Розсипаючи щасливий сміх.

 

Зимовий вечір, закуривши люльку,

Розсипав зорі, наче іскри.(В. Симоненко)

Робота з текстом.

Чи впливає природа на людину?

Яке значення природи в житті людини?

 

Дослідження мовного матеріалу.

Підкреслити  граматичні основи.

Назвати основну і додаткову дію у реченнях.

Висновок (роблять учні) про те, що дієприслівник вказує на додаткову дію.

 

Виписати дієприслівники, поставити до них питання.

Висновок (роблять учні) про те, що відповідають на питання  Що роблячи?, що зробивши?

 

Формою якої частини мови є дієприслівник?

Назва цієї форми свідчить про те,…

Висновок (роблять учні) про те, що він має ознаки дієслова і дієприкметника.

 

 

Спробуйте визначити вид виписаних дієприслівників.

Висновок (роблять учні) про доконаний і недоконаний вид дієприслівників.

Чи можемо визначити час виписаних слів?

Висновок (роблять учні) про минулий і теперішній часи дієприслівників.

 

Чи є у реченні слова, які залежать від дієприкметників? Можливо, звороти?

Цю ознаку дієприслівник отримав від якої частини мови?

Висновок (роблять учні) про те, що дієприслівники можуть вживатися із залежними словами і без них.

 

Яка основна ознака прислівників?

Чи можемо змінити виписані слова?

Висновок (роблять учні) про те, що дієприслівники незмінні.

 

5. Осмислення, узагальнення і систематизація нових знань.

Робота з підручником. Складання  узагальнюючої  таблиці про ознаки дієприслівника, використовуючи матеріал нашого дослідження і матеріал підручника (стор.136 -137).

Загальний висновок (роблять учні) про дієприслівник і його значення, морфологічні ознаки і синтаксичну роль.

 

 6.Закріплення знань.

Вибірково – розподільний диктант.(Виписати   по два  дієслова, дієприкметники, дієприслівники із поезії А. Бортняка «Екологічний сон»).

Мені наснилась черга довжелезна,

яка безмежним пустирем брела

понад рікою, що у безвість щезла

й металобрухтом густо проросла.

 

У тій колоні йшли повільно люди,

 вже кілька днів долала шлях юрба

повз написи, які стирчали всюди:

«Колишній дуб», «В минулому верба».

 

В грозу а чи в спекотище шалене

Під тентами, напнутими з газет,

Через бетон, фарбований в зелене,

йшли люди, мов паломники, вперед.

 

А перші в черзі, раді до безтями,

На п’ять секунд притишуючи крок,

Тяглись туди блаженними носами,

Де цвів, прорісши чудом, будячок.

 

Творчий диктант.(на екологічну тему)

До дієприслівника підібрати залежне слово і ввести в речення.

Увага! Головна і додаткова дія виконується однією особою.

Йдучи…(садом, я був зачарований цвітінням дерев)

Слухаючи…(спів птахів, ми були раділи)

         Зробивши…(шпаківню, ти подбав про птахів)

 Піклуючись…(про чистоту свіжого  повітря, не пали опале листя)

Збираючись…(додому, загаси вогнище)

 

Лінгвістична задача. Виправити граматичну помилку.

Йдучи до школи ,мене зачарувала краса зимового ранку.

 

7.Підсумок уроку.  Інтерактивна вправа «Ланцюжок» (на уроці ми дізнались, що…)

 Домашнє завдання (інструктаж). Параграф і вправа  із підручника.