Урок "Дивосвіт Івана Корнющенко"

Тема уроку. Дивосвіт Івана Корнющенка.

Мета уроку: ознайомити учнів із творчістю письменника Сумщини

І. Корнющенка; розвивати навички дослідницької роботи, уміння аналізувати художній твір; допомогти учням зрозуміти дивосвіт письменника; виховувати любов до природи, спостережливість, культуру екологічного мислення.

Тип уроку:  урок вивчення особи письменника, опрацювання художнього тексту.

Форма проведення уроку:  урок-дослідження.

Методи та прийоми:  метод «Прес»; метод «Мікрофон»;бесіда; розповідь; гра «Із розсипаних слів»; гра «Шифрувальник»; виразне читання уривків; проблемно-пошукове дослідження; складання асоціативного куща, сенкану; розгадування загадок.

Обладнання: виставка творів письменника, тексти творів,  мультимедійна презентація, комп’ютер; проектор; картки для самооцінки.

Епіграф

До природи є лише один вхід –

 вхід зі сторони доброти

Перебіг уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

Вступне слово вчителя

Чи думають «брати наші менші» - звірі, птахи, комахи…чи діють вони виключно за інстинктом? На це запитання давно намагались і сьогодні прагнуть відповісти вчені й аматори-натуралісти. Переважна більшість їх стверджує : так, думають, діють, виходячи з відповідних умов.

Природолюб і натураліст Іван Корнющенко по-своєму дає відповідь на це запитання.

 ІІІ. Оголошення теми, завдань уроку

Темою уроку літератури рідного краю є «Водивіст Івана Корнющенка».

Вам не здається, що  тема уроку дещо не зрозуміла. Спробуймо разом розшифрувати анаграму.

Так,  тема уроку «Дивосвіт Івана Корнющенка».

Завдання уроку:

• знати факти з життєпису письменника, назви творів;
• зміст вивчених творів;
• уміти  виразно читати;
• давати відповіді на запитання;
• висловлювати власні думки з приводу прочитаного.

IV. Актуалізація опорних знань учнів

• Як ви розумієте значення слова дивосвіт?

1. Складання асоціативного куща

Складіть асоціативний кущ до слова дивосвіт.

ДИВОСВІТ

2. Постановка проблемного питання

Отож, протягом уроку дамо відповідь на питання: «Який же він -  дивосвіт Івана Корнющенка?»

V. Сприйняття й засвоєння нового матеріалу

1. Розповідь про письменника

Учитель.

Народився Іван Корнющенко 18 вересня 1936 року в с. Новомихайлівка Сумського району. Письменник належить до так званих дітей війни. А це - і бомбардування рідної Новомихайлівки, і раннє напівсирітство, і повсякденне збирання колосків у полі, аби вижити, і незабутні перші роки навчання, коли в класі замерзало чорнило, а писати доводилося на полях газетних сторінок. Після закінчення Степанівської семирічки в неповних 14 років довелося йти на будівництво, де хлопчина подавав на риштування цементний розчин та цеглу і тяжкою працею підірвав здоров'я.

 Учень.

Коли письменник Іван Корнющенко був ще дитиною, у його житті відбувся такий епізод. Прилетіли навесні в село чорногузи. Усі знайшли собі місце, а одна пара гнізда собі чомусь не мостила. І вирішили малий Іван із другом допомогти птахам. Закріпили старе колесо на розкішній та розлогій липі і стали чекати. Довго спостерігали, як по кілька разів на день сідали лелека з лелечихою на те колесо, але жодної гілочки, щоб вимостити гніздо, так і не поклали. Засперечалися хлопці, чому чорногузи відмовилися від їхніх послуг. А старий Євдоким Тимофійович їм пояснив: "... лелека не мостить гнізда на липі, бо, коли вона цвіте, і дорослі, і лелеченята  чадіють від запаху того цвіту..." . З того часу почав хлопець пильніше придивлятись до навколишнього світу.

Учитель.

З роками захоплення природою переросло в нагальну потребу ще глибше, ширше, всебічніше вивчати й аналізувати поведінку «братів наших менших». Як результат, книжка про природу «Мій дивосвіт». Книга  має 7 розділів, у яких згруповані розповіді про фауну й флору нашого краю, тонкі спостереження над життям тварин і рослин, наведено цікавинки й бувальщини. Автор переконливо підводить читача до єдино можливого висновку: «До природи є лише один вхід – вхід зі сторони доброти».

Робота в групах

Клас об’єднано в три групи, кожна з яких опрацьовувала окремий розділ книги.

Виступ груп

Група «Юні орнітологи»   

Опрацьовувала розділ «Царство пернатих», зокрема оповідання «Перш за все – чистота», «Із розрахунком», «Збагнула».  

• Відгавши загадку, ви зрозумієте, про кого розповідається в оповіданні «Перш за все – чистота».

Першим я приніс весну, пробудив усе від сну. Заспіваю під вікном, бо      зовуть мене... (Шпаком)

• А оповідання «Із розрахунком» розповідає про ту, котра вміє наслідувати не тільки собачу "мову", а й інші зву­ки: стрекіт сороки, звук мотора, скрип підводи... За ці видатні здібності її птахом-пересмішником називають. (Сойка)
• Ця пташка є дійовою особою дитячої забавлянки, казки Г. Х. Андерсена «Снігова королева», входить до складу фразеологізму, є головною героїнею оповідання «Збагнула».
• Хто ця загадкова птаха? (Ворона)
• Ми поставили за мету з’ясувати,   чи думають «брати наші менші» , чи діють вони виключно за інстинктом. Спробуйте і ви дати відповідь на це питання, слухаючи уривки з тексту.

Шпак

• «скільки пролетіли, аби дістатися своєї шпаківні»;
• «сіли на гілку і заспівали»;
• «а потім – за роботу»;
• «шпаки метушились так, немов кудись запізнювались»;
• «особиста гігієна, перш за все»;
• «невтомні мисливці за м’ятним листком»;
• «очистивши своє житло після зимових квартирантів, фітонцидними (антибактеріальними) рослинами дезинфекцію проводять».

Сойка

• «вона весь час вовтузилась»;
• «її бурувато-червоне оперення, а особливо яскраво-блакитні, з темними обідками  «дзеркальця» виблискували під сонцем»;
• «завжди полохлива птаха цього разу не тікала, не здійняла звичного галасу»;
• «сойка намагалася відломити тонку галузку для гнізда»;
• «різко крутнула головою, і гілочка відчахнулась»;
• «чому не поспішає нести її до своєї оселі»;
• «обережно поклала гілочку на ту, на якій сиділа, і придавила лапкою. Потім відломила другу, третю, схопила їх дзьобом і полетіла до гнізда»;
• «ну й винахідливість».

Ворона, або ґава

• «розкидала дзьобом згортки поруділого паперу, нічого не знайшла, підійшла до консервної бляшанки»;
•  «сіра ненажера почала швидко клювати»;
• «закінчила і помітила, що є залишки консервів під кришечкою»;
• «пронира взяла в дзьоб бляшанку й підкинула вгору, та м’яко впала на торішню траву»;
• «обмірковувала, як діяти в даній ситуації»;
• «узяла жерстянку дзьобом і понесла на дорогу, тут знову підкинула її»;
• «відразу висипалось кілька засохлих шматочків»;
• «так вона повторювала багато разів».

Метод «Мікрофон»

• Чи думають «брати наші менші» , чи діють вони виключно за інстинктом?

Фізкультхвилинка

Встаньте, діти, посміхніться,
Землі нашій поклоніться
За щасливий день вчорашній.
І до сонця потягніться.
В різні боки нахиліться.
Веретеном покрутіться.
Раз присядьте, два присядьте.
І за парти тихо сядьте.

Група «Юні ентомологи»

Опрацьовувала розділ «Навколо комах», зокрема оповідання «Коли одній не під силу», «Якби й тепло, і не жарко».

Гра «Із розсипаних слів»

Прочитайте слова. Виберіть серед них ті, які можна використати, щоб розказати, де і як живе коник-стрибунець (тоненькі ніжки, міцні лапки,  зелений, великий,  маленький, довгі вусики, любить траву, живе на луках, нічний метелик,  тріскоче крильцями).

• Розкажіть про коника-стрибунця.
• Іван Корнющенко також любив спостерігати за кониками. Про це він пише в оповіданні «Якби й тепло, і не жарко».
• Прослухайте уривки  й  дайте відповідь на питання: «Про які особливості в поведінці коника- стрибунця розповідає автор?».

«З густого куща трави стрибнув зелений коник. В один момент він сидів на похилій стеблині череди. Хвилин п’ять чемпіон із стрибків сидів нерухомо. Потім повернувся в протилежну сторону. Я здогадався: гріється після ночі й заодно сушиться від роси.»

«Та веселий скакунець ще більше здивував кмітливістю. Сонце добре припікало, і зеленому конику, напевно, стало жарко. Тоді він розпустив над собою прозорі крильця і швидко-швидко затріпотів ними.»

• Пригадайте байку Леоніда Глібова, яку ви вчили в початковій школі. Кому належать слова, сказані конику-стрибунцю:

— Проспівав ти літо боже, —

Вдача вже твоя така, —

А тепер танцюй, небоже,

На морозі гопака!

• Що ви знаєте про мурах?
• За якою справою застав автор мурашок в оповіданні «Коли одній не під силу»? (Мурашки поралися біля маленького шматка сухого хліба, намагаючись втягти його до нірки.)
• Чи вдалося їм це зробити? (Ні, бо шматок виявився більшим за вхід до нірки.)
• Як вони вийшли з цієї ситуації? (Покликали на допомогу інших, які почали подрібнювати хліб.)
• Кого автор називає «вантажниками»? («Вантажниками» автор називає найкрупніших мурах, які переносили крихти до нірки. )
• Про що свідчить така поведінка мурах? (Кожна комаха має свої обов’язки й виконує їх завжди чітко й бездоганно.)

Скласти сенкан до коника-стрибунця (група «Юні орнітологи»), до мурахи (група «Юні ботаніки»)

Група «Юні ботаніки»

Опрацьовувала розділ «Зелена гілка вічності», зокрема оповідання «Постійно з парасолькою», «Задля принади».

• Оповідання «Постійно з парасолькою» розповідає про квітку, яка

Має гарні жовті вічка

Й фіолетову спідничку.

Запах ніжний і духмяний

Наповняє ліс весняний.

• Що це за квітка? (Фіалка)

Працюючи над змістом оповідання, ми намагалися дати відповідь на питання:

• Якою побачив фіалку Іван Корнющенко?

«Маленький кущик фіалки. Вона така ніжна й тендітна. Червоно-жовті цятки зоріють посередині кожної квітки. А що вже пахне!»

• Що робили фіалки під час дощу?

«Тоненькі блідо-зелені стебельця, на яких сяяли квітки, раптом почали згинатися. І так, що незабаром кожна опинилась під великим  і широким листком.»

• Чому оповідання називається «Постійно з парасолькою»?
• Знайомство з оповіданням «Задля принади» почнемо з уривку, прослухавши який, ви скажете, про яку рослину розповідається в цьому творі:

«Її найбільше оспівано в народних піснях, здавна порівнюється вона з дівочою вродою і взагалі з усім тим, що є символом краси й ніжності».

• Про яку рослину розповідається у творі? (Про калину)
• Як ви розумієте слова з тексту: «Весною вона теж нарядилася до вінця і милувалася над криничним дзеркалом юною вродою.»? (На гілках калини з’явилися білі квітки)
• Послухайте, як описує весільний наряд калини автор: «Уже тоді здалося мені, що густі калинові суцвіття нагадують весільні віночки. Придивився, дійсно: посередині кілька десятків дрібних, з ледь помітним жовтувато- бурим відтінком квіточок, а навколо них в один ряд – значно і значно більші. До того ж – білі- білі. Вінок, та й годі».
• Такий весільний наряд автор називає калиновою хитринкою. Як ви думаєте, чому? (Щоб приманити для запилювання дрібних крилатих трудівників, щовесни розпускає навколо малопомітних квіточок сліпучо-білий вінок.)
• Хочемо закінчити свій виступ словами Івана Корнющенка: «Відкривайте для себе таїни природи».

2. Метод «Прес»

Використовуючи метод «Прес»,  учні дають відповідь на питання: «Який же він -  дивосвіт Івана Корнющенка?»

4 етапи методу «Прес».

  Позиція. Висловіть свою думку, поясніть, у чому полягає ваша точка зору.  

  Почніть так: «Я вважаю, що…»

 Обґрунтування. Поясніть, чому ви так вважаєте, на чому ґрунтуються докази на підтримку вашої позиції.

  Почніть так: «Тому що,…»

 Приклад. Наведіть приклад, додаткові аргументи на підтримку вашої позиції, назвіть факти, які демонструють ваші докази.

 Почніть так: «Наприклад…»

VІ. Узагальнення вивченого

Гра «Шифрувальник»

VІІ. Підбиття підсумків уроку

«Методика взаємних запитань»

•                           З творчістю якого письменника ми  познайомилися на уроці?
•                           Для чого ми вивчаємо твори про природу рідного краю?
•                           А що ми можемо зробити, аби зберегти красу нашого краю?
• Прочитайте епіграф уроку. Поясніть, як ви його зрозуміли.

Заключне слово вчителя

Добро і краса – одвічні людські ідеали. Учімося бачити красу навколо себе, адже в природі все досконале і неповторне. Пам’ятаймо, що дерева, кущі, квіти, трави – живі істоти, і їм болять рани так само, як і нам. Не рвіть оберемками квітів, не руйнуйте гнізд птахів і мурашників, не ламайте калини край дороги, не залишайте після себе купи сміття в лісі, біля річки чи озера. Оберігаючи природу, ви дбаєте про своє майбутнє.

VІІІ. Рефлексивно – оцінювальний етап

Складання  колажу – дерева побажань  із  різнокольорових листків:

• Жовті  листочки – усе,  що  сподобалось  на  уроці;
• Зелені – найцікавішим  було…;
• Червоні – хотілося  б  дізнатися  більше  про …

Самооцінювання  роботи  в  групі

Прізвище__________________

( Оцініть  себе  за  кожним  напрямком від 0 до 2 балів)

ІХ. Інструктаж щодо виконання домашнього завдання

Написати листа до Івана Корнющенка або скласти твір «Дивосвіт Івана Корнющенка».

Література

1. Вертій О. На вершинах духовності: до 75 – річчя від дня народження Івана Корнющенка [Текст] / О. Вертій // Слобожанщина. Альманах літераторів Сумщини. Вип.. 16. – Суми: Мрія – 1, 2011. – с. 44.

2. Корнющенко І. Мій дивосвіт. Оповідання, етюди та есе про природу. – Суми: Видавництво «Козацький вал», 1998. – 252с.

3. Шуляр В. Уроки літератури рідного краю: технологія підготовки та проведення// Диво слово. -2003. -№7. –С.34-39

4.Ярошенко О.Г. Групова  навчальна  діяльність  школярів:  теорія і методика. –                     К.: Партнер, 1997. – 193с.