ПЛАН-КОНСПЕКТ УРОКУ (7 клас)
Дата:
Тема: Архітектурні стилі. Створення композиції «Архітектурні мотиви» в
техніці аплікації.
Мета: 1. Ознайомити із поняттям «архітектурний стиль»; дати загальне
уявлення про основні архітектурні стилі;
2. Удосконалити уміння і навички роботи в техніці «аплікації»; розвивати
спостережливість, творчу уяву, фантазію; вчити втілювати знання про
архітектурні стилі при створенні композиції.
3. Виховувати інтерес до творчості; уміння працювати в парі
та прагнення до спільного результату; акуратність при
виконанні робіт.
Обладнання: матеріали: кольоровий папір, картон, клей, ножиці, фломастери
або різнокольорові ручки;
зоровий ряд: слайди, репродукції, фотографії із зображенням споруд
основних архітектурних стилів; дитячі роботи;
зразки різнорівневих робіт у техніці аплікації «Архітектурні мотиви»
Тип уроку: комбінований
ХІД УРОКУ
І. Організація класу………………………………………………… 1-2 хв.
ІІ. Актуалізація опорних знань …………………………………… 2-3 хв.
Творчість у архітектурі більше,
ніж у інших мистецтвах,
пов'язана з життям.
А. В. Щусев
Важко спростувати цей вислів великого російського архітектора А. В. Щусева. Архітектура – мистецтво, невіддільне від повсякденного життя людини. Воно обслуговує побутові та суспільні потреби і водночас створює настрій, впливає на почуття. На попередніх уроках ви уже почали знайомитися з цим мистецтвом, з класифікацією архітектурних споруд за їх призначенням, тому давайте згадаємо:
ІІІ. Оголошення теми уроку ………………………………………. 1-2 хв.
Сьогодні на уроці ми продовжимо знайомство з архітектурою – познайомимося з архітектурними стилями та створимо композицію «Архітектурні мотиви» в техніці аплікації.
ІV. Вивчення нового матеріалу ………………………………… 7-10 хв.
Сприйняття творів мистецтва з елементами бесіди. У ході розповіді вчитель демонструє слайди та репродукції із зображенням споруд основних архітектурних стилів.
Архітектурні споруди – це одягнені в камінь або дерево «портрети епохи». Існує поняття, яке допомагає розібратися в різноманітті архітектури і визначити відмінні риси будівель різних епох. Це поняття – архітектурний стиль.
Архітектурні стилі численні і багатоманітні. Вони так само різноманітні, як і культура народів, що створила їх, як те соціальне середовище, що стало для них грунтом. Поняття стилю увійшло у сферу мистецтва і архітектури у XVIII ст.
і означало особливості національних форм: єгипетський, грецький, індійський, китайський стилі. І лише у ХХ ст. з'явилося поняття «стиль епохи»
«Архітектурний стиль – характерні для кожного часу прийоми побудови планів будівель, їх композицій, використання будівельних матеріалів і конструкцій, типових архітектурних форм.
Давайте зробимо екскурсію у минуле і прослідкуємо, як змінювалися архітектурні стилі. А почнемо ми нашу екскурсію з архітектури ранніх цивілізацій, а саме із культури Стародавнього Єгипту - однієї з найдавніших держав світу, а його мистецтво – одне з найранніх в історії культури людства.
Давні часи - Стародавній Єгипет ( XVI – VII ст. до н. е.) – Єгипетські піраміди – одне з семи чудес світу, яке збереглося до нашого часу (зразок 1).
Античність (VIII ст. до н. е. - IV ст. н. е.) – Старогрецька архітектура, всі будівлі якої створювалися відносно пропорцій людського тіла, яке уособлювало гармонію. Ритмічне чергування колон, ненав'язливе оздоблення, мармурові скульптури, які органічно вписувалися в ансамбль – все це створює цілісний архітектурний образ грецького храму – величного та органічного (зразок 2).
Стародавня Греція залишила людству архітектуру, яка назавжди зберегла значення образу і суттєво вплинула на увесь наступний розвиток мистецтва. Тисячолітню історію античної архітектури завершує давньоримська архітектура.
Давній Рим ( VIII ст.. до н. е.- V ст. н. е.) створюються грандіозні системи фортець, складні інженерні спорудження: акведуки, мости, гавані. Було винайдено бетон, і це допомогло вирішувати найскладніші технічні проблеми. Архітектура Риму характеризувалася грандіозними пропорціями і багатством оздоблення. Навіть житловим будівлям стародавні римляни надавали великого значення, як справжнім святилищам сімейного життя. Найвеличніше видовищне спорудження Давнього Риму – амфітеатр Флавієв Колізей, де проходили гладіаторські бої, розрахований на 50 тисяч глядачів ( зразок 3 ).
Візантійський стиль ( І – ХІ ст.) – Візантійська держава утворилася на основі Східної Римської імперії, естетичним ідеалом якої стає Бог – джерело краси, рівноваги, яка перевершує все прекрасне. Створюється новий тип християнського храму – центрально-купольний. Своє геніальне втілення новий тип храму одержав у грандіозній церкві Святої Софії в Константинополі – один з найвеличніших християнських храмів, зведених за велінням Візантійського імператора ( зразок 4).
Архітектурні форми ранніх цивілізацій були попередниками наступних «великих стилів». На основі цієї спадщини формується романський стиль.
Романський стиль ( Х – ХІІІ ст.) – розвиває принцип римської архітектури. Основним будівельним матеріалом був камінь, важкі форми, стіни надзвичайно масивні (до 4 м.), стримані скульптурні прикраси ( зразок 5 ).
Поступово архітектурні форми ускладнюються, конструкції вдосконалюються, і стіни стають тоншими, вікна – більшими. Так формується готичний стиль.
Готика ( XIV – XVI ст.) - поява нового стилю обумовлена потребою збільшити місткість соборів, оскільки вони стали місцем не тільки богослужіння, але і зборів громадян. З'являються загострені башти соборів, висота готичних соборів вдвічі більша від романських. Стіни значно полегшилися за рахунок великих вікон, прикрашених вітражами ( зразок 6 ).
На початку ХV ст.. в Італії зароджується стиль епохи Відродження – Ренесанс.
Ренесанс (XIV – XVIII ст..) – стиль орієнтувався на класичну спадщину Греції і Риму, проте мав і власні риси : строгість пропорційних побудов, симетрія композицій, чіткий горизонтальний розподіл на поверхи, розробка конструкцій куполів великого діаметра (зразок 8 ).
Бароко ( XIV – XVIII ст..) – «пишномовний», «примхливий» стиль, мистецтво грандіозних, пишно прикрашених будівель: монументальні палаци складної, але витонченої форми, зали яких перетинали сходи дивної конфігурації. Складні оздоблення і декоративна скульптура на фасадах споруд, пристрасть до пишноти, видовищності ( зразок 9 ).
Класицизм (зразковий) (XVII – XIX ст.. ) – стиль, ідеалом якого було античне мистецтво. Зароджується у Франції паралельно зі стилем бароко. Головні ознаки: логічність, простота планування і геометричність форми, симетрія планів, скромний декор (зразок 10).
Еклектизм ( ХІХ – ХХ ст..) – «ретроспективний» стиль, що приходить на зміну класицизму. Комбінації архітектурних елементів із різних стилів, іноді в одній будівлі використовувалися елементи двох-трьох стилів ( зразок 11 ).
Модернізм ( ХІХ – ХХ ст..) – розвивається паралельно еклектизму. Йому притаманні свобода форм, взаємодія всіх видів мистецтва (зразок 12 ).
Конструктивізм ( ХХ ст..) – стиль, форми якого підпорядковані призначенню споруди – строго геометричної форми, без жодних прикрас. Його виникненню передувала поява залізобетону. Такі споруди мають каркасні конструкції, великі вікна, плоскі дахи, велику площу засклених поверхонь (зразок 13).
Поп-арт та інші ( ХХ ст..) – стилістичні напрямки змінюються дуже швидко. В архітектурі широко використовуються нетрадиційні матеріали ( сталь, алюміній, пластик, неонові трубки), яскраві кольори (зразок 14).
V. Практична робота …………………………………………… 25-30 хв.
1. Слово вчителя.
Сьогодні ми будемо виготовляти композицію «Архітектурні мотиви» у техніці аплікації з елементами витинанки. Різноманітність стилів, з якими ми познайомилися, дозволить надати вашій споруді неповторного вигляду. Погляньте, як цей образ створили художники та ваші ровесники (вчитель показує роботи художників та дитячі роботи із зображенням архітектурних споруд різних стилів, у різних техніках).
Ваше завдання – створення сюжетної аплікації .
Нагадую, що аплікація – це вирізання та наклеювання на основу різноманітних кольорових деталей так, щоб утворилося певне зображення. Сюжетна аплікація – аплікація, на якій зображено певний сюжет.
Витинанка – ажурна, прорізна аплікація.
Працювати будемо у парах. Завдання різнорівневі:
(вчитель демонструє зразки робіт «Архітектурні мотиви»)
Повторення правил безпечної роботи з ножицями, клеєм.
Етапи виконання роботи:
2. Практична робота учнів.
Учитель під час роботи проводить поточний інструктаж, надає допомогу, підтримує творчу ініціативу учнів.
VІ. Завершення уроку …………………………………………. 1-2 хв.
Демонстрація та оцінювання робіт. Обговорення помилок. Завдання на наступний урок: принести кольорові олівці, фломастери, папір.
Зразки різнорівневих робіт
«Архітектурні мотиви»
Проста одношарова витинанка невизначеного стилю – середній рівень
Одношарова витинанка певного стилю із деякими елементами пейзажних деталей – достатній рівень
Багатошарова витинанка визначеного стилю з пейзажними деталями та графічною прорисовкою - високий рівень.