Мета: навчити з'ясувувати основні складові академічного етапу українського визвольного руху, значення фольклору та етнографії в дослідженні національних ознак українців, визначити суть російської панславістської, польської федеративної та української слов'янофільської теорій, усвідомити важливість ідеї соборності українських земель, вивчити наявні релігійно-конфесійні проблеми в національному питанні;
розвивати вміння та навички критичного мислення, уміння висловлювати власну думку, уміння самостійної роботи.
виховувати гордість за діяльність провідників українського руху першої половини ХІХ ст.
Урок № 4 Історія України 9 клас
Тема: Початок академічного (наукового) етапу українського визвольного руху.
Мета: навчити з’ясувувати основні складові академічного етапу українського визвольного руху, значення фольклору та етнографії в дослідженні національних ознак українців, визначити суть російської панславістської, польської федеративної та української слов’янофільської теорій, усвідомити важливість ідеї соборності українських земель, вивчити наявні релігійно-конфесійні проблеми в національному питанні;
розвивати вміння та навички критичного мислення, уміння висловлювати власну думку, уміння самостійної роботи.
виховувати гордість за діяльність провідників українського руху першої половини ХІХ ст.
Тип уроку: комбінований
Основні поняття: фольклор, етнографія, академічний етап українського визвольного руху, панславізм, федералізм, слов’янофільство, соборність.
I. Організаційний момент
II. Актуалізація знань
Бесіда
1) Поясніть зміст понять «етнос», «народність», «нація», «інтелігенція».
Бесіда на повторення
1) Поясніть зміст поняття «фольклор».
2) Що вивчає наука етнографія?
3) Коли і за яких умов Українська православна церква була підпорядкована Московському патріархату?
4) Коли і за яких обставин утворилася Українська греко-католицька церква?
III. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу
1. Російська панславістська, польська федеративна й українська слов’янофільська теорії
Розповідь будується на матеріалі таблиці.
Теорія
|
Основні положення
|
Російська панславістська теорія
|
Ідеологами панславізму в Російській імперії стали російські дворяни М. Данилевський, М. Страхов та інші. Вони вважали, що об’єднання слов’янських народів під егідою царської Росії має привести до їх русифікації, сприяти піднесенню ролі російської мови у сфері культури й політики. Теоретичні твердження про самобутність історичного розвитку слов’янства були основою для політичних висновків про необхідність союзу всіх слов’янських народів на чолі з Росією, але без Польщі, яка через свою історичну долю нібито втратила слов’янський характер і належить до країн Заходу
|
Польська федеративна теорія
|
Мрії про відновлення Великої Польщі зумовили виникнення польської федеративної теорії. А. Товянський, К. Бродзінський вважали, що головну роль в об’єднанні слов’ян повинна відіграти Польща. Польські ідеологи висували ідею Слов’янських Сполучених Штатів без Росії. Польський історик М. Мохнацький у праці «Повстання польської нації в 1830 і 1831 р.» (1834 р.) стверджував: «Польща була республікою коронних, литовських і руських земель. В іншій формі її не розуміємо й сьогодні! Здобути, тобто повернути Литву, Русь, передбачає кожне повстання над Віслою» |
Українська слов’янофільська теорія
|
Слов’янофільство відіграло помітну роль у національному самоусвідомленні українців. Українська слов’янофільська теорія набула поширення в 30-х рр. ХІХ ст. і виявилася в діяльності як громадсько-культурних і політичних об’єднань («Руська трійця», Кирило-Мефодіївське товариство), так і окремих діячів (М. Максимович, О. Бодянський, І. Срезневський). Слов’янофільський рух у Наддніпрянській Україні розгортався під впливом російського панславізму, а в Галичині — австрославізму. Його невід’ємною рисою було намагання використати досвід національного відродження слов’ян для утвердження самобутності українців і відстоювання їхніх прав серед європейських народів |
Завдання
Дайте визначення понять «панславізм», «федералізм», «слов’янофільство».
2. Ідея соборності українських земель
Робота з картою
Покажіть на карті, до складу яких держав входили українські землі наприкінці ХVІІІ — у першій половині ХІХ ст.
Бесіда на повторення
1) Пригадайте, від яких часів бере свій початок ідея соборності України.
2) Яким чином ідея соборності українських земель втілювалася за доби козаччини?
3) Чому ідея соборності була актуальним питанням української історії?
Ідея цілісності, неподільності українських земель пройшла свій шлях розвитку. Спочатку українці як у складі Російської, так і під владою Австрійської імперій висунули ідею автономії України. Ця ідея передбачала широке самоврядування на національному ґрунті.
Згодом виникла ідея об’єднання українців під владою Російської та Австрійської монархій. Через певний час українці почали боротися за створення соборної та суверенної Української держави, незалежної від обох монархій.
У ХІХ ст. ідея соборності земель України знайшла своє відображення у працях кращих вітчизняних мислителів — Т. Шевченка, І. Франка, М. Драгоманова, М. Грушевського, оскільки для боротьби за свої національні інтереси Україні була вкрай важливою територіальна єдність.
Робота над формуванням понять
Запишіть у зошиті визначення поняття «соборність».
Соборність — єдність, цілісність, неподільність суспільства й держави в Україні.
3. Релігійно-конфесійні проблеми в національному питанні
Самостійна робота з підручником
Самостійно опрацюйте відповідний матеріал підручника, дайте відповіді на запитання.
1) Чи правильним є твердження, що уряд Російської імперії прагнув використати церкву як засіб денаціоналізації українців? Власну думку обґрунтуйте.
2) Охарактеризуйте роль УГКЦ у піднесенні національної свідомості населення Західної України.
IV. Закріплення і систематизація вивченого матеріалу
Бесіда
1) Охарактеризуйте академічний етап українського національного руху.
2) Визначте значення фольклору та етнографії в дослідженні національних ознак українців.
3) У чому полягає суть російської панславістської, польської федеративної та української слов’янофільської теорій?
4) Поясніть зміст поняття «соборність».
5) Яким чином відсутність єдиної національної церкви впливала на духовну єдність галичан і наддніпрянців? V. Підсумки уроку
- у ХІХ ст. в українських землях набули поширення російська панславістська, польська федеративна й українська слов’янофільська теорії. Панславісти прагнули об’єднання слов’янських народів під егідою царської Росії. Натомість появу польської федеративної теорії зумовили мрії про відновлення Великої Польщі. Водночас українські слов’янофіли намагалися використати досвід національного відродження слов’ян для утвердження самобутності українців і відстоювання їхніх прав серед європейських народів;
- у ХІХ ст. в українському суспільстві сформувалася ідея соборності всіх українських земель; релігійно-конфесійні проблеми в національному питанні полягали в тому, що духовній єдності українців у складі Російської та Австрійської монархій, основою якої завжди була релігія, заважала відсутність єдиної національної церкви.
VI. Домашнє завдання
1) Опрацюйте текст підручника.
2) Уявіть, що ви — учений-історик, який для провідного часопису країни має написати статтю за темою «Ідея соборності України — актуальне питання української історії: ретроспективний погляд».
3) Учні об’єднуються у групи по п’ять-сім осіб. Кожна група має підготувати відеозвернення (тривалість — 5 хв), основною думкою якого є ідея соборності українських земель.