Урок до теми: "Архітектура"

Урок № 7.

Дата:

Тема: «Архітектура та скульптура -паркові комплекси.»

Тип уроку: комбінований

Мета: ознайомлювати учнів із розвитком архітектури й скульптури ХІХ – початку ХХ ст.., видатними архітекторами та скульпторами (І.Мартосом, Л.Позеном, В.Городецьким); учити працювати з різними джерелами інформації, готувати розгорнуті доповіді, працювати у групах; виховувати любов до рідного краю, дбайливе ставлення до пам’яток української культури.

Обладнання: підручник

Місце: клас

Час: 45 хвилин

Хід уроку:

І. Вступна частина  (15 хв.) – перелік особового складу; оформлення журналу; Перевірка знань та умінь з попередньої теми:

- Що називається архітектурою?

- Які архітектурні стилі ви знаєте? Назвіть та охарактеризуйте їх.

- Що таке скульптура? Рельєф?

ІІ. Основна частина  (25 хв.) – пояснення нового матеріалу;

План:

1. Архітектура ХІХ – початку ХХ ст.. Палацово-паркові комплекси.
2. Скульптура. (І.Мартос, Л.Позен).

1. Архітектура ХІХ – початку ХХ ст.. Палацово-паркові комплекси.

Кінець ХVІІ – початок ХІХ ст. характеризується в українській архітектурі значним зростанням обсягу будівництва, поширенням нового стилю – класицизму.

Класицизм (від лат. взірцевий) – провідний художній напрям європейського мистецтва 17-18 ст., для якого зразком були традиції античності та Відродження; відображав світоглядні ідеї гармонійного світу.

Класицизм надавав усім містобудівельним заходам державного офіційного характеру.

В межах цього стилю якоюсь мірою виявились історично-прогресивні будівельно-архітектурні тенденції часу. У своїх кращих зразках мистецтво класицизму несло важливі естетичні і виховні функції. Урочиста простота будинків, площ, вулиць зовні ніби підпорядковані, геометрії, несла в собі глибокі емоційні імпульси. Розвиток архітектури великою мірою зумовлюється прогресом будівельної техніки.В цей час поступового впроваджуються в будівництво металеві конструкції, проте, як і раніше поширене було дерев’яне будівництво.

В розвитку класицизму можна визначити три етапи: становлення стилю, зрілість і занепад.

Архітектура першого етапу відзначається переходом від бароко до класицизму, пошуками нових засобів художньої виразності, й новим підходом до ансамблевої забудови. За часів класицизму набуває значення відкритий характер композиції ансамблів площ, вулиць і окремих комплексів.

Основним досягненням другого етапу було створення великих ансамблів, а в архітектурі – застосування декоративного мистецтва для втілення значних художніх задумів.

На третьому етапі поширилося багатоповерхове будівництво, зростали промислові підприємства, учбові заклади. Занепад класицизму виявився також у відході від творчого розуміння й використання форм античності у пануванні канонів і штампів, у прояві електризму.

Кращі набутки зрілого класицизму знаходять підтримку, поширення у творчій практиці українських архітекторів та скульпторів.

Відомі зодчі першої половини ХІХ ст. такі як Андрій Воронихін, Андріян Захаров, Олександр Брюллов, Василь Стасо, Вікентій Беретті доповнили основну формулу класицизму, положенням про цілісність і ансамблю та його синтез із давньою забудовою.

Найвеличнішій будівлі за їхнім задумом, мали відповідати вимогам кругового або секторально-панорамного огляду і мати ідеальні пропорції з різних точок зору. На них мав триматися ансамбль вулиці, площ, кварталів. Одним з найбільших досягнень зрілого класицизму було втілення в практику синтезу архітектури й скульптури. В першій пол. ХІХ ст. співдружність цих двох мистецтв досягла небувалої досконалості.

Палацово-парковий комплекс в Качанівці (Чернігівщина).

Палацово-парковий комплекс в Сокиринцях (Чернігівщина, 20-30- ті рр. ХІХ ст., маєток Галаганів, архітектор палацу – Павло Дубовський).

Палацово-парковий комплекс в Батурині (побудований по проекту шотландця Чарльза Камерона для гетьмана Кирила Розумовського).

Кругла площа (Полтава) архітектор Андріан Захаров

Воронцовський палац (Одеса) проект Франца Боффо Вікентій Беретті, Київ

2. Скульптура. (І.Мартос, Л.Позен).

Іван Мартос (1754-1835) - родом з м. Ічня Чернігівської губернії, художню освіту він здобув у Петербурзькій Академії мистецтв та в Італії (у А.Канови в Римі), був викладачем і ректором Академії мистецтв. (Пам'ятник Мініну і Пожарському в Москві, Пам'ятник А.-Є.Рішельє в Одесі, Пам'ятник князю Володимиру (встановлений у 1850-1853 рр.) на дніпровських схилах, його автори – скульптори Василь Демут-Малиновський, Петро Клодт і архітектор Олександр Тон).

Позен Леонід Володимирович народився 1849 року в містечку Оболонь на Полтавщині.

Д/з: підготувати повідомлення про творчість Т.Шевченка, М.Пимоненка, О.Мурашка, Г.Набута; українське народне декоративно-прикладне мистецтво.