Урок "Добувна промисловість"

Про матеріал
Матеріал містить інформацію по темі про добувну промисловість, особливості її розвитку в Україні. Використання даного матеріалу допоможе вчителю якісно підготуватись до проведення уроку в 9 класі
Перегляд файлу

Тема: Добувна промисловість України

 «Земля не належить нам, це ми належемо Землі»

Мета: формувати знання про особливості видобутку корисних копалин в Україні, з’ясувати проблеми та перспективи розвитку добувної промисловості,розвивати логічне мислення, практичні навички роботи з картою, вміння  аналізувати і порівнювати, виховувати почуття дбайливого господаря;

Тип уроку: Урок засвоєння нових знань

Обладнання: атласи, Фізична карта України, комп’ютерна презентація

І Організіційний момент

ІІ Активізація опорних знань

  • Які основні складові розвитку  господарства держави?
  • Які сектори економіки вам відомі?
  • Які види економічної діяльності належать до первинного сектору?

ІІІ Мотивація навчальної діяльності

    Мільйони років тому основним джерелом енергії була м’язова сила людей. Всього близько 500000 років назад, як думають археологи, в час наступання льодовиків для добування енергії використовували деревину: людина навчилась користуватись вогнем і підтримувати вогнище на місці стоянки. І лише десь 7 – 5 тисяч років тому назад, приручивши коней, ослів, буйволів, верблюдів та інших, вона почала використовувати тяглову силу цих тварин і приблизно тоді ж – силу річкових потоків та вітру.

 Всього 150 – 200 років назад металургійні заводи працювали на дровах, ними вантажили печі паровозів. В середині ХVІІІ століття розпочалося широке використання вугілля, а з кінця ХІХ століття – нафти і газу, як більш калорійного, економічного та транспортабельного палива.

 В 13 ст. Марко Поло привіз з Китаю грудки кам’яного вугілля, про яке розповідав, що « це камінь, який дає при горінні тепла більше , ніж дрова.

Вивчення нового матеріалу

Д. п. — важлива база здобуття продовольства і сировини для промисловості. У зв'язку з технічним прогресом збільшується потреба народного господарства в різних видах сировини і палива і відповідно виникають нові галузі Д. п. Рівень розвитку Д. п. обумовлюється як природними, так і особливо соціально-економічними умовами даної країни. 

   В Україні донедавна видобували кам’яне та буре вугілля. На сьогодні здійснюється видобуток тільки кам’яного вугілля в Донецькому та Львівсько-Волинському вугільних басейнах.

   Донецький басейн — головна вугільна база країни. У ньому до 2014 р. видобували 90 % вугілля.

    У 60 % шахт Донецького басейну вугілля видобувають на глибинах понад 600 м. Саме ці шахти забезпечують більше половини видобутку. Середня глибина видобутку вугілля в басейні становить 700 м, а максимальна — понад 1400 м. На 40 % шахт є пласти вугілля, які вважаються небезпечними щодо викидів газу.

Вугілля Львівсько-Волинського басейну використовують у західних областях України. Собівартість його видобутку нижча, ніж Донецького, через меншу глибину залягання (300—500 м) і більшу товщину пластів (до 1,5 м). Якість його гірша, а тому його використовують як енергетичне паливо. Основними центрами вуглевидобутку є Нововолинськ і Червоноград.

  • Чому вугілля Донбасу дороге?

Складні умови видобутку в Донецькому басейні (значна глибина залягання та мала потужність пластів) зумовлюють високу собівартість видобутого вугілля.

     Буре вугілля Дніпровського буровугільного басейну на сьогодні не видобувають.

Соціогеографічний практикум  У чому основні проблеми соціальної напруженості на Донбасі?

Великою проблемою для навколишнього середовища є терикони — гігантські відвали порід із шахт. Вони займають значні площі родючих земель, часто самозагоряються. Їх рекультивація (проведення озеленення й заліснення) потребує значних коштів.

НАФТА І ГАЗ

Найстаріші нафтодобувні свердловини зосереджені в Передкарпатті. Найбільшим тут є Долинське родовище На сьогодні в Західному нафтогазоносному районі паливні ресурси значно вичерпані. Нафта залишилася на великих глибинах, тому її видобуток поки що економічно невигідний.

Основний район видобутку нафти в країні — Дніпровсько-Донецький. Нафта його родовищ має високу якість і містить значну кількість попутного газу, що сприяло розвитку місцевих газопроводів для газифікації міст і сіл. Найбільшим центром видобутку нафти тут, як і в країні загалом, є Анастасіївське родовище (Сумська обл.).

Основний район газовидобутку в Україні — Дніпровсько-Донецький, якому належить близько 80 % усього газу. Найбільші родовища: Шебелинське, Хрестищенське.

У Передкарпатті газові родовища майже вичерпані. Найбільші серед тих, які ще дають газ, — Рудківське і Більче-Волицьке. Дашавське й Богородчанське родовища використовують тепер як газосховища (мал. 8).

Родовища Причорномор’я,  зосереджені в північній частині Криму (Глібівське, Джанкойське та ін.)

Дискусія: ст. 98, кейс 4.

 Шляхи покриття дефіциту палива в Україні

  1. Основними завданнями нафтодобувної промисловості є модернізація процесів видобування для повнішого видобутку нафти з родовищ, у тому числі зі значних глибин (5—10 тис. м), а також розробки запасів нафти на шельфі Чорного моря.

2. Основні проблеми газодобувної промисловості полягають у потребі модернізації процесу газовидобутку, розвідки та освоєння нових родовищ, обмеження неефективного використання цього палива в національній економіці України. Проте поки що Україна змушена щорічно імпортувати значні обсяги природного газу з європейських країн.

 Великі надії покладаються на сланцевий газ природний газ (до 95% метану), що міститься у незначних кількостях (2 – 3% обємних) в глинистих осадових гірських породах на глибинах від 1 до 5 – 6 км. Поклади сланцевого газу містяться у невеликій кількості всередині низькопорожнистих порід змішаного походження. Для його видобутку використовують горизонтальне буріння і гідророзрив пласта, що забруднює підземні води. В світі розвідано 48 сланцевих басейнів у 38 країнах світу. В Україні перспективними газоносними районами є Юзівська (в межах Харківської та Донецької областей) та Олеська площі (на території Львівської, Тернопільської та Івано­ Франківської областей). Досліджені й оцінені обсяги сланцевого газу в Україні становлять 1,2 трлн куб. м, що ставить Україну на 4-­те місце в Європі за запасами цього палива після Польщі, Франції та Норвегії.

Це означає, що Україна за запасами цього ресурсу посідає четверте місце в Європі після Польщі, Франції та Норвегії.

 

 Для розвитку чорної металургії Україна має велику, компактно розміщену сировинну базу. Ви вже знаєте, що сировиною для чорної металургії є залізна й марганцева руда. Україна повністю забезпечує себе власною залізною і марганцевою рудою. Основним районом розвитку залізорудної промисловості є Придніпровя. Там розташований унікальний Криворізький басейн, у якому сконцентровано 68,5 % української залізорудної сировини й переважає карєрний спосіб видобутку. Видобувають руди різної якості: від багатих (50 – 67 % заліза) до середніх (23 – 35 %). Оскільки руда містить окрім корисної речовини багато пустої породи, після її видобутку необхідний процес збагачення на гірничо­збагачувальних комбінатах (ГЗК). Процес збагачення полягає у відокремленні пустої породи від руди.

   Збагачена руда називається концентратом. Саме він йде на виплавку металу.      Запаси Кременчуцького залізорудного району в 5 разів менші. Переважають руди середньої якості. Для їх збагачення працює Дніпровський ГЗК.

   Перспективними для освоєння є багаті руди з вмістом заліза 70 % Білозерського родовища.

      Марганцеворудна промисловість також сконцентрована у Придніпровї на базі унікального за покладами Південноукраїнського басейну у складі Нікопольського, Великотокмацького та Інгулецького родовищ. Тут переважає відкритий спосіб видобутку руди. Поряд з карєрами працюють збагачувальні фабрики. 

        Видобування та збагачення руд кольорових металів

      Хоч Україна має незначні поклади руд кольорових металів, деякі з них мають суттєве значення для розвитку виробництва.

       Українаодна з небагатьох країн світу, де є поклади титанових руд. У нашій країні сконцентровано близько 20 % їх світових запасів. Україна посідає 8-­ме місце у світі та 1­-ше в Європі за покладами ільменіту мінералу, у якому міститься близько 30 % титану. Всього розвідано на нашій території близько 40 родовищ цього мінералу, одне з яких належить до категорії унікальних. Основні запаси титану в Україні належать до розсипних родовищ, де ведеться їх карєрний видобуток: Іршанське(Житомирська область) та Самотканське (Дніпропетровська область). На їх базі працюють ГЗК: відповідно Іршанський ГЗК та Вільногірський державний ГЗК. Їх спільна потужність становить майже 20 % світового випуску ільменітового концентрату. Розвідано та готують до промислового освоєння інші родовища титанових руд на Житомирщині та Київщині. Україна вирізняється найнижчою у світі інтенсивністю використання цієї сировини.

  На Кіровоградщині біля селища Побузьке склалася група родовищ, де видобувають бідні окиснені нікелеві руди, вміст металу у яких становить 0,4 – 1,5%.

   Достатні поклади ртутних руд тривалий час розроб лялися на Донбасі (Микитівське родовище) в межах Донецької складчастої області та на Закарпатті (Вишково). Їх видобуток нині повністю припинений через скорочення попиту на ртуть. Крім того, є певні запаси поліметалічних, алюмінієвих, мідних, оловяних руд.

 

        Видобування нерудної сировини

  Сировина для розвитку хімічної промисловості залягає переважно у Прикарпатському та Донецькому районах. В Україні є унікальні поклади самородної сірки, калійних та кухонної солей, вапняків, які є важливою сировиною для розвитку ряду хімічних виробництв. Однак їх недбале використання привело до ряду екологічних проблем й подальша експлуатація деяких родовищ стала неможливою.

    У Передкарпатті зосереджена значна частина унікальної хімічної сировини. Так, у середині ХХ ст. там було виявлено багаті родовища самородної сірки, які утворюють великий сірконосний басейн. Тривалий час вели видобуток як відкритим способом(Роздольське родовище), так і методом підземної виплавки (Яворівське родовище), що негативно впливало на довкілля. Через надмірну експлуатацію відбулося значне виснаження родовищ. Внаслідок різкого скорочення споживання сірки у світі її видобуток в Україні нині повністю припинений.

    Ще із середини ХІХ ст. відомі родовища калійних солей. Товщина соленосних шарів становить 50 – 60 м. Їх видобуток тривав у Калуші та Стебнику до початку 90-­х рр. ХХ ст. Відходи збагачувальної фабрики скидали в річку Тисменицю, що призвело до екологічної катастрофи. Вміст забруднювальних речовин у стічній воді перевищував допустимі норми мінералізації у 18,5 раза. Видобуток калійних солей був припинений. 

   В Україні є значні поклади кухонної солі, видобуток яких останнім часом скоротився вдвічі. Родовища відомі у трьох різних частинах країни. Найбільші запаси зосереджено на Донбасі, де підземні соленосні шари досягають потужності 60 м. Там з кінця ХІХ ст. працюють соляні копальні Бахмутівського та Словянського родовищ. Частину солі в Україні видобувають з морських розсолів затоки Сиваш Азовського моря. Через забруднення затоки промисловими стоками хімічних підприємств Криму соляні родовища занепадають. Із середини ХVІІІ ст. видобували кухонну сіль на шахтах Солотвинського родовища на Закарпатті. Внаслідок надмірного видобутку сировини наприкінці ХХ ст. траплялися провали території, підтоплення шахт, була пошкоджена гілка залізниці. Нині більшість шахт закинуто. Одиниці з них використовуються з лікувальною метою.

   Родовища вапняків відомі у багатьох частинах України. Однак для потреб хімічної промисловості (зокрема, для виробництва соди) вони розробляються на Донбасі та у Криму.

     В Україні також є незначні родовища фосфоритів на Чернігівщині (Кролевецьке родовище), Харківщині (Ізюмське), Донеччині, Вінничині, Івано-­Франківщині.

   Україна вирізняється з­-поміж країн Європи значними покладами каоліну (білої глини),який утворився в результаті вивітрювання поверхні Українського щита. В нашій країні відомо близько 100 родовищ високоякісної білої глини. Найбільшим у світі є Просянівське родовище на Дніпропетровщині, де потужність шарів сягає 100 м. Відомі також значні родовища білої глини на Житомирщині та Поділлі. Каолін використовують для виробництва порцелянового та фаянсового посуду, декоративної скульптури, вогнетривких матеріалів та облицювальної плитки, сантехнічних виробів, як наповнювач у виробництві паперу тощо. 

Кроссенс паливні ресурси

Узагальнення знань.

Дослідження:» Проблеми та перспективи освоєння родовищ нафти і природного газу на шельфі Чорного і Азовського морів»

 Тому потрібно освоювати нові альтернативні джерела енергії, які належать до практично невичерпних, а саме: гідроенергія, енергія Сонця, вітру, морських припливів та відпливів, хвиль, течій, геотермальна енергія. Кожна з них зможе зменшити вживання органічного палива, воно буде менше викидати в атмосферу різних шкідливих газів, які можуть спричиняти парниковий ефект, кислотні дощі та інші різні проблеми. Крім того сучасна наука ставить перед собою завдання – мета, якого є глибинна переробка горючих корисних копалин, а також підвищення ефективності використання та зменшення на навантаження на природу Землі.

1. Назвіть та охарактеризуйте способи видобутку паливних корисних копалин.

2. Які проблеми у видобутку нафти, природного газу, кам'яного вугілля останнім часом спостерігаються?

3. Якими є шляхи вирішення проблеми дефіциту палива в країнах світу та Україні? 

 

Діти, чи оправдались ваші очікування ? Що нового ви дізнались сьогодні на уроці?

Д\З –Опрацювати  п.18-19

Дослідження ст..97

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

doc
До підручника
Географія 9 клас (Гільберг Т.Г., Савчук І. Г., Совенко В.В.)
Додано
26 липня 2019
Переглядів
4847
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку