Тема уроку: Дослідження пральних порошків та їх вплив на біологічні об’єкти.
Мета уроку: дослідити склад пральних порошків, їх вплив на здоров'я людини, оцінити екологічні наслідки в результаті попадання прального порошку у водойму, розширити уявлення учнів про хімічний склад СМЗ, про шкідливість їх компонентів.
Тип уроку: комбінований.
Підготовчий етап
Хід уроку
I Організація класу
ІІ Мотивація навчальної діяльності
Яким пральним порошком ви користуєтесь?
Чому саме цьому пральному порошку надаєте перевагу?
На які критерії при виборі засобу для прання ви звертаєте увагу?
Чи знаєте ви про шкідливий вплив порошку на здоров’я людини та навколишнє середовище?
Повідомлення теми і мети уроку.
ІІІ Вивчення нового матеріалу
Вступне слово вчителя:
Побутова хімія займає важливе місце в нашому житті – миття посуду і підлоги, прання і прибирання квартири, освіжувачі повітря тощо. З екрану телевізора, в магазинах, при спілкуванні зі знайомими ми часто чуємо, який засіб краще справляється під час прибирання квартири і який краще купувати. Проте дуже мало інформації ми чуємо про склад побутової хімії, про якість цих засобів, не знаємо, як впливає побутова хімія на нас і наших близьких.
Сьогодні Україна входить в десятку країн за частотою алергічних захворювань і кожна десята дитина схильна до алергічних реакцій. На жаль цю тему скудно обговорюють ЗМІ. Але чи ми самі читаємо, дивимось і переймаємось такою інформацією? Не дарма кажуть, що інформована людина – це здорова і багата людина. Чи робимо щось заради збереження здоров’я? Тому піклуватись про себе, своїх дітей та екологію ми повинні самі.
До складу більшості мийних засобів, крім миючих речовин (поверхнево-активних речовин, розчини яких мають миючу дію), входять солі неорганічних кислот (фосфати, карбонати), що підсилюють миючу дію, а також відбілюючі й дезінфікуючі речовини, піноутворювачі або піногасники, ароматизуючі речовини, барвники тощо.
Розглянемо вплив пральних порошків на біологічні об’єкти:
Учні:
Хлор є причиною захворювань серцево-судинної системи, сприяє виникненню атеросклерозу, анемії, гіпертонії, алергічних реакцій. Хлор руйнує білки, негативно впливає на волосся, шкіру, підвищує ризик захворювання на рак.
Аніонні ПАР – це найбільш агресивні з поверхнево-активних речовин. Вони викликають порушення імунітету, алергію, можуть уражати мозок, печінку, легені. Найгірше те, що ПАРи здатні накопичуватися в органах, і сприяють цьому фосфати, які посилюють проникнення ПАР через шкіру і сприяють накопиченню цих речовин на волокнах тканин. Навіть 10-кратне полоскання в гарячій воді повністю не звільняє від хімікатів.
Наявність фосфатних добавок в порошках призводить до значного посилення токсичних властивостей ПАР. Вони проникають в мікросудини шкіри, всмоктуються в кров та розповсюджуються по всьому організму. Це призводить до змін фізико-хімічних властивостей самої крові та порушенню імунітету. Вони також здатні накопичуватись в органах.
Після прання з брудною водою триполіфосфат безпосередньо потрапляє в ґрунт, а звідти в річки і озера. Кількість його накопичується, а потім він починає діяти, як добриво. Тобто йде підсилене підживлення водної системи річок і озер шкідливими скидами від міст, відходами виробництв. Така підгодівля води спочатку викликає бурхливе цвітіння, а потім неминуче старіння водойми.
ІV Закріплення нового матеріалу
Вчитель:
Проведемо оцінку якості пральних порошків трьох найбільш популярних порошків для автоматичного прання – «Gala», «Persil», «Ушастый нянь».
Дослід №1. Визначення фізико-хімічних характеристик пральних порошків
Наявність сильного запаху свідчить про велику кількість ароматизаторів. Якщо запах змінив свою специфічність, то це свідчить про погану якість ароматизаторів.
Дослід №2. Визначення рівня pH (рівень концентрації іонів водню)
Рівень рН характеризує агресивність порошку для шкіри (рівень рН шкіри людини – 4,5) і тканин. За стандартами ДСТУ 22567.5-93 рівень концентрації водневих іонів має вкладатися в діапазон від 7,5 до 11,5. Чим нижчий показник, тим менше псується тканина. Проте зі зменшенням рН погіршується ефективність прання, а саме видалення пігментно-жирових плям.
Дослід №3. Перевірка на наявність хлору
Якісною реакцією на наявність хлору є дія реактиву арґентум нітрату на водний розчин порошку.
Ag++Cl‾→AgCl↓ - утворюється білий сирнистий осад
Дослід №4. Перевірка на наявність фосфатів
Якісною реакцією на наявність фосфатів є дія реактиву арґентум нітрату на водний розчин порошку.
Ag++PO43‾→AgPO4↓ - утворюється жовтий осад
Зробіть висновок щодо якості пральних порошків за проведеними дослідами.
V Підбиття підсумків уроку
Учень:
Пральні порошки, що представлені на українському ринку містять цілі «букети» хімікатів, які завдають шкоди безпосередньо людині та навколишньому середовищу. Не відповідають європейський стандартам щодо вмісту найбільш небезпечних хімічних сполук.
Усвідомлення значної шкоди від використання сучасних пральних порошків здоров’ю людини та навколишньому середовищу повинно дати потужний поштовх для пошуку та впровадження альтернативних екологічних миючих засобів.
VI Домашнє завдання
Знайти рекомендації щодо використання пральних порошків.
1