Практична робота з хімії 10 клас: “Розв’язування експериментальних задач”.

Урок

Тема: Практична робота: “Розв’язування експериментальних задач”.

Мета уроку: закріпити знання про хімічні властивості алюмінію, заліза та їх сполук; уміти експериментально доводити амфотерність алюмінію та його сполук, розрізняти сполуки Алюмінію, Феруму(ІІ) та Феруму(ІІІ), перевірити практичні навички учнів у розв’язанні експериментальних задач.

Обладнання: реактиви для проведення дослідів.

Тип уроку: практична робота.

Форми роботи: фронтальна бесіда, робота в групах, виконання експерименту, оформлення звіту про роботу.

Хід уроку

1.                Організаційний етап.

Привітання, виявлення відсутніх. Перевірка готовності учнів до уроку, налаштування на позитивний настрій.

Перевірте, чи все необхідне для роботи знаходиться у вас на партах.

II.              Актуалізація опорних знань учнів.

Фронтальна бесіда “Мікрофон”

1.               Які властивості мають сполуки Алюмінію?
2.               Що таке амфотерність?
3.               З якими речовинами можуть реагувати алюміній і залізо?
4.               Які ступені окиснення буде проявляти Алюміній, Ферум?
5.               Заповніть схему сполук заліза:

3.        Повторення правил техніки безпеки в кабінеті хімії, під час проведення хімічного експерименту, інструктування перед початком практичної роботи.

Правила безпеки під час роботи в кабінеті хімії

1.               Наливайте і насипайте реактиви над столом.
2.               Реактиви для дослідів беріть у малій кількості.
3.               Нюхайте речовини з обережністю.
4.               Якщо реактив потрапив на шкіру або одяг, ретельно змийте його водою  (крім конц. сульфатної кислоти), а потім нейтралізуючою речовиною.
5.               Тримайте робоче місце в чистоті.

У РАЗІ НЕЩАСНОГО ВИПАДКУ НЕГАЙНО ЗВЕРТАЙТЕСЯ ДО ВЧИТЕЛЯ!

4.         Виконання практичної роботи.

Робота з індивідуальними картками.

Учні отримують індивідуальні картки з інструкціями для виконання практичної роботи.

1.               Дослідним шляхом здійснити перетворення:

купрум (ІІ) оксид               купрум (ІІ) сульфат                купрум (ІІ) гідроксид                     

          купрум (ІІ) сульфат               мідь         

CuO+H₂SO₄→CuSO₄+H₂O

CuSO₄+2NaOH→Cu(OH)₂+Na₂SO₄

H₂SO₄+Cu(OH)₂→CuSO₄+2H₂O

Zn+CuSO₄→Cu+ZnSO₄

2.               Експериментально встановіть, чи взаємодіє ферум (ІІ) сульфат з:

а) лугом;     б) міддю;      в) барій хлоридом.

Розв'язання

А. В пробірку наливаємо 1мл розчину ферум (ІІ) сульфату і додаємо 1 мл розчинної основи – натрій гідроксиду. Реакція обміну, що відбувається в пробірці, може бути виражена рівнянням:

FeS0₄ + 2NaOH →Na₂S0₄ + Fe(OH)₂↓

Fe²⁺+ S0₄^2- + 2Na⁺+ 2OH^- →2Na⁺+ S0₄^2- + Fe(OH)₂↓

Fe²⁺+ 2OH^-  →Fe(OH)₂↓     Випадає осад білого кольору.

На повітрі забарвлення стає зеленкуватим і далі бурим.

Б. В другу пробірку поміщаємо кілька шматочків мідного дроту, який попередньо очистили від оксидної плівки.  Додаємо 2 мл концентрованого розчину ферум (ІІ) сульфату. Змін не спостерігаємо.

 FeS0₄ + Cu  —/—>

Мідь, як менш активний метал не відновлює залізо із розчину солі.

В. В третю пробірку  наливаємо 1мл розчину ферум (ІІ) сульфату і додаємо краплями розчин барій хлориду. Спостерігаємо утворення білого дрібнокристалічного осаду:

FeS0₄ + BаСІ₂ →FeСІ₂ + BaS0₄↓

Fe²⁺+ S0₄^2─ + Ba²⁺+ 2Cl^─ →Fe²⁺+ 2Cl^─ + BaS0₄↓

S0₄^2─ +  Ba²⁺→BaS0₄↓

3.               Доберіть речовини, що відповідають таким скороченим йонним рівнянням реакцій:

•            Ca²⁺ + CO₃^2- = CaCO₃
•            NH₄⁺  + OH^- = NH₃ + H₂O
•            Н⁺ +ОН^- = Н₂О
•            СО₃^2- +2Н⁺ = СО₂ + Н₂О.

4.               У трьох пронумерованих пробірках містяться розчини натрій хлориду, натрій гідроксиду і хлоридної кислоти. Доведи, у якій пробірці міститься кожний із них. 

До кожної пробірки додаємо 1-2 краплі розчину індикатора, наприклад, лакмусу. У пробірці з лугом NaOH розчин набуде синього кольору, у пробірці з кислотою HCl розчин набуде червоного кольору. За допомогою індикатора розпізнали луг і кислоту. Довести наявність у пробірці натрій хлориду можна за допомогою розчину арґентум нітрату AgNO3, в результаті реакції утвориться білий сирнистий осад арґентум хлориду AgCl↓.

NaCl + AgNO₃ = NaNO₃ + AgCl↓

5.               Добудьте цинк гідроксид і доведіть практично, що він - амфотерна сполука.

Нерозчинні у воді основи добувають дією лугів на водні розчини відповідних солей.

До пробірки з розчином цинк хлоридом краплями додаємо розчину лугу NaOH, злегка струшуючи при цьому пробірку. Спостерігаємо утворення осаду у вигляді білої драглистої маси.

NaOH + ZnCl₂ = NaCl + Zn(OH)₂↓

Утворену драглисту масу поміщаємо у дві пробірки. До першої пробірки додаємо трохи розбавленої хлоридної кислоти, а до другої - розчину лугу. Спостерігаємо розчинення осаду у двох пробірках. Отже, реакції відбулися, цинк гідроксид прореагував з кислотою і лугом.

Zn(OH)₂ + 2HCl = ZnCl₂ + 2H₂O

Zn(OH)₂ + 2NaOH = Na₂[Zn(OH)₄]

Отже, цинк гідроксид проявив подвійні хімічні властивості: у реакції з кислотою - основні, а у реакції з лугом - кислотні, тому він - амфотерна сполука.

6.               У трьох пронумерованих пробірках містяться розчин сульфатної кислоти, калій сульфату і калій гідроксиду. Доведіть, в якій з пробірок міститься кожний із них.

До кожної пробірки додаємо 1-2 краплі розчину індикатора, наприклад, лакмусу. У пробірці з лугом KOH розчин набуде синього кольору, у пробірці з кислотою H2SO4 розчин набуде червоного кольору. За допомогою індикатора розпізнали луг і кислоту. Довести наявність у пробірці калій сульфату можна за допомогою розчину барій хлориду BaCl2, в результаті реакції утвориться білий осад барій сульфату BaSO₄↓.
K₂SO₄ + BaCl₂ = 2KCl + BaSO₄↓

5.             Узагальнення і систематизація знань.

Напишіть рівняння всіх виконаних вами реакцій у молекулярній, повній і скороченій йонній формах.

На підставі виконаних дослідів зробіть висновки:

1.               Як хімічним шляхом можна визначити якісний склад даної речовини?
2.               Чи існує зв'язок між класами неорганічних сполук? Відповідь обґрунтуйте.

6.         Домашнє завдання.
7.     VІІ. Підсумок уроку.