Тема: внесок народу України у перемогу в Другій світовій війні.
Мета:
Тип уроку: урок-дослідження.
Завдання уроку:
Обладнання: мультимедійний проектор, ноутбук, звукові колонки, фонограма пісні В.С. Висоцького «Балада о книжных детях», презентація «Обговорення інтерв’ю В.В. Путіна», відеозаписи інтерв’ю В.В. Путіна від 16 грудня 2010 року, ватман, маркери, фліпчарт.
ХІД УРОКУ
На дошці записані вислови відомих людей про брехню.
Звучить пісня В.С. Висоцького «Балада о книжных детях».
Вчитель акцентує увагу учнів на рядках пісні: «Ложь и зло, погляди, как их лица грубы и всегда позади вороньё и гробы» та цитатах відомих людей про брехню.
Для відповіді на це запитання використовується метод «Уявний мікрофон». Кожен учень висловлює свої судження, після чого вчитель узагальнює всі точки зору та робить висновок.
Вчитель повідомляє учням тему та мету уроку, визначає основні завдання та очікувані результати, а також знайомить учнів з алгоритмом діяльності на уроці.
З розбудовою нового демократичного суспільства в Україні зростає актуальність осмислення її минулого, того важкого й неоднозначного шляху, який пройшла вона протягом своєї історії. Важливою частиною цього шляху є Друга світова війна як один з найскладніших, найтрагічніших і водночас найгероїчніших періодів історії України. Для деяких наших співвітчизників вона розпочалася 1 вересня 1939 року, адже західноукраїнські землі до 1939 року перебували у складі Польщі, і західні українці змушені були служити у Війську Польському. Для інших вона розпочалася 17 вересня 1939 року, коли Червона Армія, в складі якої також були наші земляки, здійснювала «визвольний похід до Західної України та Західної Білорусії». Але для більшості наших співвітчизників війна розпочалася 22 червня 1941 року, коли нацистська Німеччина напала на Радянський Союз. Вона не припинялася на території України 1225 днів і ночей, була ареною жорстоких кровопролитних боїв, в ході яких були «перемелені» десятки добірних з'єднань Вермахту і його союзників, знищена значна кількість озброєння, бойової техніки супротивника. Але й з її закінченням багато наших земляків продовжувало вести боротьбу — на Далекосхідному фронті — проти Японії, в складі Червоної Армії, та в західноукраїнських лісах в лавах Української Повстанської Армії — проти Радянського Союзу.
За шість років Другої світової війни Україна та її народ зробили вагомий внесок у перемогу над ворогом.
Що ж відбулося за останні роки такого, що аксіома про цей самий вагомий внесок знову потребує доведення?
1 група – Демографічні втрати УРСР в роки Другої світової війни та демографічні втрати інших республік колишнього СРСР.
2 група – Матеріальні втрати УРСР в роки Другої світової війни та матеріальні втрати інших республік колишнього СРСР.
3 група – внесок України у спільну перемогу над нацизмом.
Завдання групам: у ході обговорення отриманої самостійно інформації визначити ступінь прояву статистичних показників для України в порівнянні з іншими республіками колишнього СРСР та охарактеризувати внесок українського народу у спільну перемогу над нацизмом, підтвердивши це конкретними цифрами та фактами.
Протягом 10 хвилин учні обговорюють статистичні дані, створюють за допомогою маркерів та ватману схеми, діаграми, таблиці, які дозволять унаочнити матеріал, формулюють висновки відповідно до запропонованого завдання.
Кожна група по черзі презентує свої наробки. Після виступу кожної групи члени інших груп можуть ставити уточнюючі запитання.
Учням пропонується визначитися стосовно твердження «Чи правий був прем’єр-міністр РФ В. Путін коли заявляв про те, що саме РСФСР понесла найважчі втрати в роки Другої світової війни та змогла б одержати перемогу над нацизмом без підтримки інших».
Учитель пропонує стати ліворуч нього учнів, які погоджуються з позицією прем’єр-міністра РФ, праворуч – тих, хто не згоден із такою позицією. При цьому кожен учень повинен коротко аргументувати свій вибір.
Учням пропонується переглянути презентацію «Обговорення інтерв’ю В.В. Путіна»
-. Шановні учні, ви самі бачили інтерв’ю, чули інформацію з перших вуст, під час перегляду презентації з’ясували, що політики зовсім по різному тлумачать слова В.Путіна. Як же уникнути маніпулювання свідомістю через ЗМІ?
«Мозковий штурм». Створення пам’ятки «Як захистити себе від медіа маніпуляції».
Вчитель пропонує учням разом створити правила, які б дозволили серед потоку інформації вирізняти правдиву, давати об’єктивну оцінку подіям, що відбулися, захистити себе від маніпулювання свідомістю.
Учні висловлюють свої думки, вчитель всі їх фіксує, після чого проводиться обговорення та обираються ті висловлювання, які можна взяти за правило.
Орієнтовна пам’ятка «Працюємо з медіа текстами».
Учень повинен вміти:
- аналізувати, критично осмислювати та створювати медіатексти;
- визначати джерела медіатекстів, а також політичні, соціальні, комерційні
та / або культурні інтереси їхніх “творців”;
- інтерпретувати цінності, розповсюджувані медіа, та співвідносити їх із
загальнолюдськими моральними настановами;
- критично підходити до вибору медіа для поширення власних медіатекстів
та віднаходити зацікавлену в них аудиторію.
Бібліографія