Нова українська школа

Конспект уроку з української мови за підручником Олександри Глазової для 5 класу за програмою НУШ, 2022 рік.

 

Тема: Другорядні члени речення. Означення.

 

Завдання уроку: 

ü  поглибити й розширити знання про означення як другорядний член  речення, способи його вираження; 

ü  розвивати вміння правильно ставити запитання до означення, знаходити в реченні та умовно позначати;

ü  правильно будувати речення, поширюючи їх означеннями; 

ü  відчувати потребу в спілкуванні з мистецтвом. 

 

Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів:

ü  вміють визначати другорядні члени речення, зокрема означення;

ü  правильно ставлять запитання до означення; 

ü  складають речення, тексти, використовуючи означення;  ü здійснюють синтаксичний розбір речення; 

ü  впевнені у результатах своєї роботи.

 

Обладнання: мультимедійна презентація.

Тип уроку: урок розвитку компетентностей.

 

Перебіг уроку

 

І. 1.Організація класу. 

Привітання. «Обмін посмішками».

2.   Тема, завдання уроку.Очікувані результати.Слайд 1-3

3.   Оголошення критеріїв оцінювання.  Слайд 4.

4.   Картка самооцінювання. Як будемо працювати. (Додаток до уроку 1).

5.   Забезпечення емоційної готовності до уроку. 

                                                                                 Методичний прийом    «Криголам».         Слайд 5

 

Епіграф уроку: 

Птахи прилетіли – на крилах весну принесли

 

21 березня – день весняного рівнодення  Слайд 6

 

ІІ. Актуалізація та корекція опорних знань

                1. Лінгвістична гра «Так. Ні»                                                     Слайди 7-8

1.       Синтаксис – розділ мовознавства, який вивчає будову словосполучення та речень.  Так.

2.       Словосполучення складається із рівноправних слів. Ні.

3.       У словосполученні є головне й залежне слово. Так.

4.       Підмет і присудок є словосполученням. Ні.

5.       Речення виражає закінчену думку. Так.

6.       За метою висловлювання речення бувають розповідні, питальні і спонукальні.

Так.

7.       Підмет і присудок – це граматична основа речення. Так.

8.       Другорядні члени речення уточнюють, пояснюють головні члени речення. Так. 

9.       Другорядні члени речення не залежать від головних. Ні.

10.   Службові части мови є членами речення.

11.   Пунктуаційна помилка – це помилка у слові. Ні.

12.   Додаток означає предмет і відповідає  на питання непрямих відмінків. Так.

 

                2. Перевірка домашньої вправи 398, с. 188.                               Слайд 9

 

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

1. Порівняйте.                                                                                       Слайди 10-11

Прочитайте текст №1. Додамо до тексту прикметники.

Жайворонок – це птах, маса якого близько 45 грам. Це птах,  який відлітає у вирій до Африки або Індії. Голову жайворонка прикрашає чубок. Він додає птахові привабливості. 

Прочитати текст №2. До виділених слів поставте запитання. Що змінилося у другому тексті?

Жайворонок звичайний (польовий) – це невеликий горобцеподібний птах, маса якого близько 45 грам. Це мігруючий птах, відлітає у вирій до Африки або Індії. Забарвлений у сірувато-коричневий колір. Голову польового жайворонка прикрашає великий загострений чубок. Він додає птахові привабливості. 

 

-                      Чим цей текст відрізняється від першого? 

-                      Зверніть увагу на будову речень. Чого немає в реченнях першого і наявне у другому тексті? 

-                      У реченнях другого тексту є означення. 

-                      Яку ж роль вони відіграють? - Як змінився текст, доповнений ними? 

-                      Ми продовжимо говорити про другорядні члени речення і більш детальніше вивчатимемо означення.

 

                2. Робота з підручником, с. 189.                                                              Слайд 12

(читаємо , аналізуємо, запам’ятовуємо, робимо висновки).

Означення — це другорядний член речення, який називає ознаку предмета і відповідає на запитання який? чий? котрий? 

üДо означення ставимо питання від іменника.

üОзначення підкреслюємо хвилястою лінією.

üНайчастіше означення виражаються: прикметниками, займенниками, числівниками, іменниками.

üОзначення залежить від підмета, додатка, обставини.

üВід присудка означення не залежить.

 

                3. Спостерігаємо і логічно мислимо                                                       Слайд 13

Чому ті самі слова в першій колонці є означеннями, а в другій – присудками?

Якщо у реченні нема дієслова-присудка, а прикметник стоїть після іменникапідмета, то цей прикметник буде присудком.

 

                Зелена трава                           Трава зелена

                Захмарене небо                      Небо захмарене

                Золотисті хмари                      Хмари золотисті

 

          Фізкультхвилинка «Місимо тісто»                                                     Слайд 14

Будемо руками імітувати вимішування тіста.

Методичний коментар: Печемо «жайворонки» і закликаємо весну. 

Яке ще значення слова «жайворонки» ви знаєте? (це людина, яка рано встає). Як називаються такі слова? 

Уявіть, що ви допомагаєте батькам готувати печиво у вигляді пташок. Не забуваємо, що зараз піст. Які продукти оберете? (Борошно, сіль, вода, цукор, дріжджі).

 

                    Тісто ми взяли у мами,                      Його жужмили і м’яли.                     Жайворонків напечемо,                     На вулицю понесемо.             Будем весну закликати,                      Перемоги нам бажати!

 

IV. Виконання вправ на закріплення вивченого

 

1.  Робота біля дошки і в зошитах. 

Вправа 1. Визначити граматичні основи і знайти означення, якими частинами мови виражені означення. Підкреслити.        Слайд 15.

1.                 Зелений одягла вінок берізка ніжна.            

2.                 Ранкова роса виблискувала на зеленій  траві. 

3.                 Кучерявий вітер колише темную блакить.

4.                 Перша ластівка повідомляє про  прихід весни та тепла.

5.                 Перший день тижня був найцікавішим.

6.                 У моє вікно заглядає гілка вишні.

 

Знайти речення з епітетами.

Епітет – особливе художнє означення, вжите в переносному значенні.

Означення у тексті художнього стилю є епітетами. Як ж роль означень у реченнях? 

 

V.Узагальнення й систематизація учнями отриманої інформації

 

Вправа 2. Прочитайте речення. Випишіть словосполучення «підмет + означення» або «додаток + означення», ставлячи питання до означення.  Слайд 16 Зразок. Зашумить українська тополя (Б. Олійник) Тополя (яка?) українська.

1.   Весна зупинилась над кручею, де плачуть останні сніги (Л. Завіщана).

2.   Хизувався дуб міцним корінням (Г. Хорташко).

3.   З вітром весняним сосна розмовляла (Леся Українка).

 

Вправа 3. Відновіть речення, поставивши подані слова у правильній формі та розташувавши їх  у потрібній послідовності. Запишіть відновлені речення.  Слайд 17

1.       Весна, земля, пофарбувала.

2.       Дерева, цвіт, білий, покрилися.

3.       Небо, зірочки, засяяло, маленькі.

4.       Роса, трава, зелена, ранкова, молода, виблискувала, на.

 

Вправа 4. «Хто швидше». Робота з геометричними фігурами.  Слайд 18 Установіть відповідність. Визначити способи вираження означення.

 

1.Над весняним полем буйний вітер віє. 

2.Молодий хазяїн вранці пшениченьку сіє. 

3.Виорю над річкою я ниву широкую та посію хмелю високого.  4.Скоро назбираю меду солодкого та зберу родину великую.

 

А. підмет     

Б. присудок

В. додаток

Г. означення

Д. обставина VІ. Підсумок уроку. 

                1. Рефлексія. Вправа «Незакінчені речення».                                            Слайд 19

Методичний коментар: учитель пропонує учням доповнити 2–3 незакінчені речення.  Сьогодні я дізнався про… 

Було важко… 

Я зрозумів/зрозуміла, що … 

Я зміг… 

Було цікаво довідатися, що… 

Мене здивувало… 

Мені захотілося …

 

                VІІ. Домашнє завдання:                                                                         Слайд 20

Вивчити правила з теми «Означення», с. 189-190.Вправа 403 (письмово), с. 190.

***Виписати з підручників літератури речення з художніми означеннями. (6-8).

Картка самооцінювання 

Прізвище, ім’я _________________

№ з/п	Види робіт	Мені все вдалося	Я працюю добре	Я можу працюва ти краще	Мені потрібна допомога
1.	Вправа «Так/Ні»
2.	Домашня вправа
3.	Зрозумів/ла пояснення вчителя
4.	Запам’ятав/ла правила
5.	Можу знайти означення в реченні
6.	Старався/лася          місити           тісто, запам’ятав/ла вірш
7.	Виконував/ла усі вправи