Тема уроку: ДВОКРАПКА В БЕЗСПОЛУЧНИКОВОМУ
СКЛАДНОМУ РЕЧЕННІ
Мета уроку:
Внутрішньопредметні зв’язки:
Орфографія: уживання великої літери у нових словосполуках.
Лексикологія і фразеологія: засвоєння крилатих висловів, що мають будову безсполучникових складних речень; пояснення фразеологізмів “горобина ніч”, “каїнова печать”, слів “архетип”,”національний характер”.
Культура мовлення і стилістика: особливості інтонації безсполучникового складного речення, між частинами якого вживається двокрапка; синоніміка складних речень із сполучниками і без сполучників; уживання складних речень у публіцистичному та художньому стилях.
Обладнання уроку: мультимедійна презентація “ Усім, хто вірив”, слайди “ Прикрась себе українською”, “Словникова робота”, опорна схема “ Двокрапка у складному безсполучниковому реченні”.
Методи, прийоми: “ Незакінчене речення”, “Асоціативний кущ”.
Тип уроку: урок — дослідження.
Епіграф уроку: “ОБИРАТИ ТРЕБА ДОРОГУ ХОРОБРИХ”
Євген Сверстюк
ХІД УРОКУ
І. Забезпечення емоційної готовності учнів до уроку.
Спогад опікає душу. 18 лютого: два роки потому. Події, які почали змінювати нас і які дали відповідь на одвічне питання: у чому полягає українська національна ідея? Майдан відповів усьому світові: вільні люди на вільній землі відстоюють своє право на волю. Пропоную вам пригадати хроніку подій того лютневого дня
- Презентація “Усім, хто вірив. 18 лютого: два роки потому”
і дати відповіді-доповнення на запитання:
- “ Згадуючи події Майдану, я відчуваю...”
... смуток, біль, за втраченими героями.
... гордість за той потенціал, що ховається у юрбі.
... не можна бути байдужим.
... віру у краще майбутнє рідного народу.
... це - наше сучасне життя...
Епіграфом уроку є слова українського вченого, дисидента, публіциста Євгена Сверстюка: “ОБИРАТИ ТРЕБА ДОРОГУ ХОРОБРИХ”. Ця настанова звучить актуально сьогодні, коли кожен день посилає нам нові випробування — і кожен з нас має щодня давати раду тим викликам.
Протягом уроку кожен з нас повинен дати відповідь на ці запитання, і ваші настанови та поради стануть основою “Порадника українській молоді”. Єдина вимога — використовувати лише складні речення.
ІІ. Ознайомлення учнів з темою, метою й завданнями уроку:
ІІІ. Забезпечення мотиваційної готовності.
ІV. Опрацювання навчального матеріалу.
Нас підтримує вітер історії і добрий дух Майдану: він став знаменням часу.
на основі опорних сигналів:
1. [ ]: [причина].
2. [ ]: [пояснення].
3. [ ]: [доповнення].
- пояснення вчителем нового матеріалу;
- коротке пояснення нової теми за опорною схемою кращим учнем;
- самостійне читання тексту новоподаного матеріалу з підручника — ст. 127;
- розповідь учнів про вживання двокрапки у безсполучниковому складному реченні (усно).
V. Генералізація опорних знань учнів з теми
Творче спостереження з елементами аналізу текстів публіцистичного та художнього стилів. Робота у групах.
І група — дослідження тексту публіцистичного стилю (за статтею Євгена Сверстюка “ Змінні вітри часу”);
ІІ група — дослідження художнього тексту “Остання барикада”.
Євген Сверстюк
Змінні вітри часу
Публіцистичний стиль
Дух Майдану світлий і миротворчий: зовсім несподівано він засвітився релігійним сяйвом. Хто б повірив раніше, що тут, на Хрещатику, десятки тисяч зовсім різних людей будуть вголос молитися, як перші християни.
Тарас Шевченко не чекає вшанувань - він просто веде на Майдан своїх покликаних. Над “Небесною сотнею” чути його голос — тут панує його козацький дух і водночас його дух прощення.
Наша зоряна мить недовговічна. Слава Богу, що вона була.
Вшанування пам'яті героїв можливо тоді, коли залишилися живими герої такі ж самі. До неба піднесли “сотню” живі, які були співучасниками і які зрозуміли, що значить беззбройному йти проти вогнепальної зброї.
Батьки з малими дітьми, молоді кияни і приїжджі несуть і несуть квіти в урочистій тиші. І нестимуть . І молитва єднатиме живих і померлих.
Гімн “Ще не вмерла Україна” на Майдані звучав щоденно, кожне слово наповнювалось вищим смислом і енергією віри.
Багато українців за кордоном жаліли: не можуть покласти свої квіти “Небесній сотні”. Особливо — ровесникам Незалежності України, полеглим за незалежність.
Завдання до тексту
Есе
Остання барикада
Художній стиль
По той бік барикад, за периметром Майдану, сморід від палаючих шин не видавався таким огидним... І тільки вибігаючи на Михайлівську, гупання власного серця ставало голоснішим від важкого дихання, вже там, на горі, над Майданом, дуже різко відчувався сморід страху. Саме за межами пекельного, обстріляного Майдану зловив себе вперше на думці: смерть огидно смердить. І вона так близько - йому геть не страшно... Намацує її майже тактильно, ніздрями торкається, але відганяє, як надокучливу муху... Не має часу на тривоги: до Михайлівського собору є куди нести ранених на ношах...
Вже вдома...
Він дивився помираючим друзям в очі... Це було вчора. Рвався зарадити... Не дбав про себе... Допомагав, як міг, поспішним медикам...
Розум відмовлявся аналізувати! Душа відмовлялася вірити! Пам`ять, як на зло, не відмовлялася забувати ті погляди... Безперестанку, до кожного менту, прокручувались страшні картини! Але...О! Яке щастя - якесь провалля...І цілими клаптями пережите висмикується в небуття і десь дівається... І навіть посмішки... Якісь затяжні, аж надокучливо-невчасні, псевдощасливі, псевдопереможні.
На пари ще рано... Батьків послухав: "Треба час, щоб оговтатись. Відпочити..." Поплентались на роботу з пересторогою дивною, проте з новим полегшенням: нарешті вдома єдиний син (живий вернувся)…
І тільки дивний регіт сина так сильно запік батька в грудях вранці...
Вечір...Палаюче подвір`я посеред мирного села, закинутого за сотні кілометрів від фатальної Інститутської...Вдалося! Створений революційний мікросвіт на батьківському подвір`ї за лічені години: руки за три місяці натреновані.
Усюди шини, лахміття, дошки, сміття… Це його остання барикада!!! Точнісінько така, як "Львівська брама" коло Жовтневого Палацу... Хіба нижча.
Сусід ще встиг почути вигуки... і навіть чітке "слава..." - врятувати вже не встиг...
Жертовне самоспалення на своїй останній барикаді?!
Завдання до тексту:
VІ. Осмислення й закріплення вивченого. Застосування здобутих знань у практичних вправах.
Лесь Подерев'янський
- Що таке архетип?
Слайд 2 - “Прикрась себе українською”: словникова робота.
„Рабів до раю не пускають”.
„Це добре, що рука до шаблі тягнеться, бо холуїв у нас і так багато”.
„Без віри немає душі, а без душі немає віри, немає Бога”.
„Світ тримається на несправедливості, а вірити треба у справедливість”.
VІІ. Узагальнення вивченого на уроці
Дати обґрунтовані відповіді на запитання:
1. Які смислові відношення властиві безсполучниковим складним реченням, у яких уживається двокрапка?
2. Яка інтонація характерна безсполучниковим складним реченням, що виражають причину, пояснення або доповнення?
VІІІ. Підсумок уроку. Домашнє завдання:
Скласти безсполучникові складні речення за поданими схемами-моделями. Виділити в них граматичні основи. Зробити синтаксичний розбір одного з речень.
1. [ ]: [причина].