Урок "Двокрапка в складному безсполучниковому реченні"

        Тема уроку:           ДВОКРАПКА В БЕЗСПОЛУЧНИКОВОМУ

                                СКЛАДНОМУ     РЕЧЕННІ

        Мета уроку:

• удосконалити вміння правильно інтонувати безсполучникові складні речення зі смисловими відношеннями причини, пояснення, доповнення, пунктуаційні вміння й навички, пов’язані з уживанням двокрапки в безсполучникових складних реченнях;
•  сформувати вміння визначати доцільність уживання двокрапки між частинами безсполучникового складного речення;
•  розвивати творчі вміння відновлювати, моделювати й конструювати безсполучникові складні речення зі смисловими відношеннями причини, пояснення й доповнення;
•  на основі мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу сприяти осмисленню учнями подій Євромайдану та революції Гідності для “запровадження людського ладу у своїй країні” ( Євген Сверстюк) .

         Внутрішньопредметні зв’язки:

         Орфографія: уживання великої літери у  нових словосполуках.

       Лексикологія і фразеологія: засвоєння крилатих висловів, що мають будову безсполучникових складних речень; пояснення фразеологізмів “горобина ніч”, “каїнова печать”, слів “архетип”,”національний характер”.

       Культура мовлення і стилістика: особливості інтонації безсполучникового складного речення, між частинами якого вживається двокрапка; синоніміка складних речень із сполучниками і без сполучників; уживання  складних речень у публіцистичному та художньому стилях.

      Обладнання уроку: мультимедійна презентація “ Усім, хто вірив”, слайди      “ Прикрась себе українською”, “Словникова робота”, опорна схема “ Двокрапка у складному безсполучниковому реченні”.

         Методи, прийоми:  “ Незакінчене речення”, “Асоціативний кущ”.

         Тип уроку: урок — дослідження.

 

 

 

 

                                   Епіграф уроку:  “ОБИРАТИ ТРЕБА ДОРОГУ ХОРОБРИХ”

                                                                                                         Євген Сверстюк              

 

                                                       

                                                        ХІД УРОКУ

 

І.  Забезпечення емоційної готовності учнів до уроку.

   Спогад опікає душу. 18 лютого: два роки потому.  Події, які почали змінювати нас і які дали відповідь на одвічне питання: у чому полягає українська національна ідея? Майдан відповів усьому світові: вільні люди на вільній землі відстоюють своє право на волю. Пропоную вам пригадати хроніку подій того лютневого дня

 -  Презентація “Усім, хто вірив. 18 лютого: два роки потому”

 і дати відповіді-доповнення на запитання:

  - “ Згадуючи події Майдану, я відчуваю...”

            ... смуток, біль, за втраченими героями.

            ... гордість за той потенціал, що ховається у юрбі.

            ...  не можна бути байдужим.

            ... віру у краще майбутнє рідного народу.

            ... це  - наше сучасне життя...

     Епіграфом уроку є слова українського вченого, дисидента, публіциста Євгена Сверстюка: “ОБИРАТИ ТРЕБА ДОРОГУ ХОРОБРИХ”. Ця настанова звучить  актуально  сьогодні, коли кожен день посилає нам нові випробування — і кожен з нас має щодня давати раду тим викликам.

• Проблемні запитання:

• Якою дорогою  іти нам, українцям?
•  Якими повинні бути українці?

   Протягом уроку кожен з нас повинен дати відповідь на ці запитання,  і ваші настанови та поради  стануть основою “Порадника українській молоді”. Єдина вимога — використовувати лише складні речення.

  ІІ. Ознайомлення учнів з темою, метою й завданнями уроку:

• цілевизначення, доповнення власними цілями;
• колективне планування діяльності.

  ІІІ. Забезпечення мотиваційної готовності.

1. Узагальнення теоретичного матеріалу  з теми “Складне речення”. Прийом “Асоціативний кущ”.
2. Дайте відповідь на запитання:

• Які смислові зв'язки можуть бути між частинами складного безсполучникового речення?
• Яке речення називається складним безсполучниковим реченням?
• Коли ставиться кома між частинами безсполучникового складного речення? Крапка з комою?

   ІV. Опрацювання навчального матеріалу.

1. Робота на дошці.

Нас підтримує вітер історії і добрий дух Майдану: він став знаменням часу.

• Доведіть,що речення складне, безсполучникове.

• Проаналізуйте смислові відношення між частинами безсполучникового складного речення.
• Зробіть висновок,за якої умови ставиться двокрапка у безсполучниковому складному реченні.
  2. Пояснення нового матеріалу за технологією інтерактивного навчання

на основі опорних сигналів:

1. [ ]: [причина].

2. [ ]: [пояснення].

3. [ ]: [доповнення].

- пояснення вчителем нового матеріалу;

- коротке пояснення нової теми за опорною схемою кращим учнем;

- самостійне читання тексту новоподаного матеріалу з підручника — ст. 127;

- розповідь учнів про вживання двокрапки у безсполучниковому складному реченні (усно).

    V.  Генералізація опорних знань учнів з теми

     Творче спостереження з елементами аналізу текстів публіцистичного та художнього стилів.  Робота у групах.

• Орфографічна хвилинка. Уживання великої букви у нових словосполуках (слайд 1).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 І група — дослідження тексту публіцистичного стилю (за статтею Євгена Сверстюка “ Змінні вітри часу”);

   ІІ група — дослідження художнього тексту “Остання барикада”.

 

 

 

Євген Сверстюк                           

                                         Змінні  вітри часу        

                                                                                  Публіцистичний стиль

 

     

    Дух Майдану світлий і миротворчий: зовсім несподівано він засвітився релігійним сяйвом. Хто б повірив раніше, що тут, на Хрещатику, десятки тисяч зовсім різних людей будуть вголос молитися, як перші християни.

    Тарас Шевченко не чекає вшанувань -  він просто веде на Майдан своїх покликаних. Над “Небесною сотнею” чути його голос — тут панує його козацький дух і водночас його дух прощення.

   Наша зоряна мить недовговічна. Слава Богу, що вона була.

   Вшанування пам'яті героїв можливо тоді, коли залишилися живими герої такі ж самі. До неба піднесли “сотню” живі, які були співучасниками і які зрозуміли, що значить беззбройному йти проти вогнепальної зброї.

  Батьки з малими дітьми, молоді кияни і приїжджі несуть і несуть квіти в урочистій тиші. І нестимуть . І молитва єднатиме живих і померлих.

   Гімн “Ще не вмерла Україна” на Майдані звучав щоденно, кожне слово наповнювалось вищим смислом і енергією віри.

   Багато українців за кордоном жаліли: не можуть покласти свої квіти           “Небесній сотні”. Особливо — ровесникам Незалежності України, полеглим за незалежність.

  Завдання до тексту

• Знайти у тексті безсполучникові складні речення.
• Визначити смислові відношення між частинами безсполучникового складного речення.
• Дослідити, якому сполучниковому складному реченню вони синонімічні.
• Дослідити, у яких складних реченнях чіткіше виражені смислові відношення: у сполучникових чи безсполучникових.
• З якою метою вживаються безсполучникові складні речення у публіцистичному стилі?
• Зробіть висновок щодо вживання складних безсполучникових речень у різних стилях мовлення.  

                                                             

 Есе

                                                  Остання барикада

                                                                                                  Художній стиль

 

 

        По той бік барикад, за периметром Майдану, сморід від палаючих шин не видавався таким огидним... І тільки вибігаючи на Михайлівську, гупання власного серця ставало голоснішим від важкого дихання,  вже там, на горі, над Майданом, дуже різко відчувався сморід страху. Саме за межами пекельного, обстріляного Майдану зловив себе вперше на думці:  смерть огидно смердить. І  вона так близько -  йому геть не страшно... Намацує її майже тактильно, ніздрями торкається, але відганяє, як надокучливу муху... Не має часу на тривоги: до Михайлівського собору є куди нести ранених на ношах...

     Вже вдома...

  Він дивився помираючим друзям в очі... Це було вчора. Рвався зарадити... Не дбав про себе... Допомагав, як міг, поспішним медикам...

    Розум відмовлявся аналізувати! Душа відмовлялася вірити! Пам`ять, як на зло, не відмовлялася забувати ті погляди... Безперестанку, до кожного менту, прокручувались страшні картини! Але...О! Яке щастя - якесь провалля...І цілими клаптями пережите висмикується в небуття і десь дівається... І навіть посмішки... Якісь затяжні, аж надокучливо-невчасні, псевдощасливі, псевдопереможні.

     На пари ще рано... Батьків послухав: "Треба час, щоб оговтатись. Відпочити..."  Поплентались на роботу з пересторогою дивною, проте з новим полегшенням: нарешті вдома єдиний син (живий вернувся)…

І тільки дивний регіт сина так сильно запік батька в грудях вранці...

    Вечір...Палаюче подвір`я посеред мирного села, закинутого за сотні кілометрів від фатальної Інститутської...Вдалося! Створений революційний мікросвіт на батьківському подвір`ї за лічені години: руки за три місяці натреновані.

     Усюди шини, лахміття, дошки, сміття… Це його остання барикада!!! Точнісінько така, як "Львівська брама" коло Жовтневого Палацу... Хіба нижча.

Сусід ще встиг почути вигуки... і навіть чітке "слава..." -  врятувати вже не встиг...

         Жертовне самоспалення на своїй останній барикаді?!

 

 

 Завдання до тексту:

• Знайдіть безсполучникові складні речення у тексті. Перебудуйте їх на сполучникові.
• Доведіть, що складні безсполучникові речення інтонаційно багатші, емоційніші, ніж складносурядні чи складнопідрядні.
• Яких речень у тексті більше: простих чи складних? Чому?
• Простежте, з  якою метою автор використовує три крапки у кінці речень або навіть серед речення?
• Дослідіть, яку роль виконують риторичні запитання, оклики у художньому тексті?

 

VІ. Осмислення й закріплення вивченого. Застосування здобутих знань у практичних вправах.

1.  “ На Майдані ми побачили архетип українця — людини вільної, яка готова вбивати і вмирати за свободу”

                                                                      Лесь Подерев'янський

- Що таке архетип?

Слайд  2 - “Прикрась  себе українською”: словникова робота.

 

 

2. Складіть поради у формі складних речень, що стануть основою “Порадника українській молоді”. Взірцем для вас стануть крилаті вирази Івана Сірка (слайд 3):

„Рабів до раю не пускають”.
„Це добре, що рука до шаблі тягнеться, бо холуїв у нас і так багато”.
„Без віри немає душі, а без душі немає віри, немає Бога”.
„Світ тримається на несправедливості, а вірити треба у справедливість”.


VІІ. Узагальнення вивченого на уроці

Дати обґрунтовані відповіді на запитання:

1. Які смислові відношення властиві безсполучниковим складним реченням, у яких уживається двокрапка?

2. Яка інтонація характерна безсполучниковим складним реченням, що виражають причину, пояснення або доповнення?

VІІІ. Підсумок уроку.  Домашнє завдання:

   Скласти безсполучникові складні речення за поданими схемами-моделями. Виділити в них граматичні основи. Зробити синтаксичний розбір одного з речень.

     1. [ ]: [причина].

2. [ ]: [пояснення]
3. [ ]: [доповнення].