Урок української літератури. 6 клас
Тема. Емма Андієвська. «Говорюща риба». Прихований повчальний зміст твору. Принципи толерантного ставлення до інших, вірності мріям, прагнення гармонії зі світом.
Мета: розкрити ідейно-художній зміст казки-притчі, допомогти учням глибше усвідомити її повчальний характер, навчити самостійно оцінювати вчинки й поведінку персонажів; розвивати культуру зв’язного мовлення, пам’ять, критичне мислення, уяву; формувати вміння узагальнювати, робити висновки; виховувати почуття дружби, взаємопідтримки, толерантне ставлення до оточення.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
Обладнання: портрет письменниці; відео, у якому Е. Андієвська читає «Пісню на рибу»; паперові стрічки з надрукованими твердженнями («пазли»); заготовки для створення інформаційного грона: листок паперу, стікери з клейкою основою; листок-основа, стікери з написаними рисами характеру
Хід уроку
І. Організаційний момент.
ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.
1.За ментальною картою «Емма Андієвська» учні повторюють, що знають про письменницю: де народилася, де живе зараз, її вподобання, вивчені твори.
2.На які питання шукаємо відповіді на уроці?
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності школярів. Оголошення теми й мети уроку.
1.Вступне слово вчителя.
Говорюча риба – диво. Абсолютно фантастична історія – трохи весела, трохи іронічна, трохи сумна. Але скільки в ній прихованої мудрості! І про те, що кожному з нас потрібен друг, той, хто вміє вислухати. І про те, що інколи близькі люди бувають такими далекими по духу між собою, як із рибами. Занурмося в цю казкову оповідь і послухаймо, про що говорять риби.
Справжню оду рибам створила наша давня знайома – письменниця й художниця Емма Андієвська. У неї є прекрасний твір – «Пісня на рибу», який ви зараз і почуєте.
2.Перегляд відеоролика: авторка читає «Пісню на рибу» (https://www.youtube.com/watch?v=A6v2r-_H0FY).
ІV. Сприйняття й засвоєння навчального матеріалу.
1.Евристична бесіда.
- У якій сім’ї народилася говорюча риба?
- Як батьки ставилися до своєї дитини? Чи розуміли її у власній родині?
- Чи сприймали її інші риби?
- Хто судив рибу за її вміння говорити? Як ви вважаєте, чи справедливо судили?
- У якому світі жив рибалка, якою він був людиною?
- Чи був світ людей для рибалки рідним?
- Чи був лад у сім’ї рибалки? Якщо ні, то чому? Свою відповідь аргументуйте, посилаючись на текст.
- Яка жінка була в рибалки? Як вона ставилася до чоловіка? Свою відповідь аргументуйте.
- Чому рибалка сам не зустрів рибу?
- Чому жінка не почула балакучої риби?
- Через кого чи що з рибою сталася трагедія?
- Як рибалка зреагував на втрату друга?
- Які висновки зробили із цієї історії шакал і консервна бляшанка?
2.Проблемне питання.
- Які важливі й актуальні проблеми порушуються у творі? (Проблеми індивідуальності, дружби, взаєморозуміння, буденності.)
3.Повторення відомостей з теорії літератури.
4.Робота в групах.
І група. Складіть інформаційне гроно до образу говорющої риби (отримують листок із зображенням риби й стікери із клейкою основою, на яких пишуть характеристики):
Риба
ІІ група. Гра «Пазли». Складіть ланцюжок, який унаочнює, як середовище «ламає» особистість (твердження надруковані на окремих листках, які слід розкласти в певній послідовності).
(Індивідуальна, не така, як усі → народилася балакучою → мала добре серце → ніяк не могла збагнути, чому сумують батьки → попливла шукати інший табун → говорющу рибу видалили з води → життя на березі → пошуки співрозмовника → зустріч із самотнім рибалкою → дружба й порозуміння → відвідини рибою оселі рибалки → зашкварчала на пательні → смажені риби всі однакові → стала такою, як решта.)
V. Закріплення знань, умінь, навичок.
1.Мозковий штурм.
- Чому рибалка й риба не стали рідними у своєму оточенні?
- Чому, на вашу думку, рибалка та риба стали друзями?
2. Знайдіть у «хмаринці слів» основну якість, яка допомогла рибі й рибалці стати друзями, незважаючи на їхню «неоднаковість». Доберіть синонім до неї із цієї ж «хмаринки слів».
(Толерантність - терпимість)
3.Робота зі словником. Що таке дружба? (У тлумачному словнику подається таке визначення дружби: «Дружба – близькі стосунки, засновані на взаємній довірі, прихильності, спільності інтересів»).
4.Гра «Сачок». Із запропонованих слів «виловіть» ті, що відповідають вашим уявленням щодо того, яким повинен бути справжній друг.
(На картках записано слова: скромність, доброзичливість, наполегливість, товариськість, чуйність, заздрість, безкорисливість, егоїзм, байдужість, хвастощі, вірність, злість, надійність, щирість, готовність прийти на допомогу будь-якої хвилини).
Учитель: Умінню дружити, спілкуватися з людьми треба вчитися з дитинства. Кажуть, що друг пізнається в біді. У цьому випадку особливо гостро виявляються такі якості, як безкорисливість, доброта, чуйність. Існує версія, що праслов’янське слово «друг» в індоєвропейській мові мало первісне значення «міцний, надійний, вірний». А хіба друг не є таким?
3.Творча хвилинка. Спробуйте скласти пам’ятку справжньої дружби. Які вміння ви б записали до неї? А тепер перегляньте мій варіант пам’ятки, можливо, ви щось візьмете для себе з неї. (Демонстрація фото)
V. Підсумок уроку.
1.Інтерактивна вправа «Незакінчене речення».
- Ця казка-притча навчила мене …
- Вона змусила замислитися над …
VІ. Домашнє завдання.
Скласти власний варіант закінчення цієї казки або написати мінітвір «Як би склалося життя рибалки, коли б він не зустрів рибу». * Створити бук-трейлер до твору «Говорюща риба».