Урок "Е. Сетон-Томпсон.«Лобо». Авторські спостереження за світом природи."

Тема уроку. Е. Сетон-Томпсон (1860 – 1946). «Лобо». Авторські спостереження за світом природи.

Мета: познайомити учнів із життям та творчістю письменника, художника, натураліста Сетона-Томпсона; дати розуміння поняття «оповідання»; розвивати вміння уважно слухати і робити висновки; розвивати творчу уяву, навички зв’язного мовлення,  аналізу і систематизації навчального матеріалу, уміння висловлювати свою думку та обґрунтовувати її; формувати полікультурну компетенцію;

    виховувати здатність бачити красу навколишнього світу, любов до природи та гуманне ставлення до тварин.

Обладнання: підручники, портрет Е. Сетон-Томпсона, презентація до уроку, відеофільм «Вовки-хижаки», аудіозапис голосу вовка.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Епіграф.                                         Я пішов своєю особистою стежкою, не знаючи і не питаючи нікого,

                                                    чи то була справді краща дорога. Я знав лише одне: це була моя дорога

                                                                                                                                        Е.Сетон-Томпсон

                                                                                               Люди і звірі! Ми – діти однієї матері природи                                                                                                                   

                                                                                                                                            Е. Сетон-Томпсон

                                                                     Хід уроку

І. Мотивація навчальної діяльності учнів.

 Слово вчителя.

     Світ, що оточує нас, світ природи – чудовий, багатий і різноманітний. Цей світ дарує нам свою красу. І сама людина є частинкою природи, частинкою цієї дивовижі.

         Сьогодні ми розпочинаємо знайомство з творчістю канадського письменника, про якого можна сказати: «Він  бачив природу очима, розумів її та відчував серцем», якого називали захисником «волохатих і пернатих родичів». Це  - Е. Сетон-Томпсон.  (Демонстується портрет письменика)

                                                                                                                                              Слайд 2

ІІ. Повідомлення теми та мети уроку.     Слайд 3

ІІІ. Сприйняття і засвоєння нового матеріалу.

1.Слово вчителя. Біографія письменника дуже цікава і ви з нею уже ознайомилися самостійно. А зараз  ми це перевіримо через кроссенс                                                                            Слайд 4

                  «Біографія Е.Сетона-Томпсона»

1.Назовіть ім’я письменника, портрет якого ви бачите.                                

2. Народився він у містечку….. у Великій Британії, предки його володіли кораблями.  (Саут-Шилдс)                                                                        

3.Сім’я переїхала у … , коли йому було 6 років .                                                          

4. Книжка «Птахи Канади»  пробудила в ньому бажання стати дослідником природи.

5-6-7. Батько настояв на вивченні малярства. Малював тварин, птахів,

8-9. Почав писати про тварин. Перша збірка «Тварини, яких я знав»  «започаткувала новий, реалістичний напрям у літературі про тварин».  «У ній вперше правдиво змальовано поведінку тварин. До цього часу були відомі лише байки, казки про тварин та оповідання, де тварини розмовляють і поводяться , як люди, одягнені в шкури звірів». Діти знаходять цитату в підручнику, (стор130) і зачитують.

 Висновок. У своїх творах Е. Сетон-Томпсон поєднав такі свої  таланти: натураліста, художника і письменника.

2. Словникова робота.                                                                                               Слайд 5   

натураліст – людина, яка займається вивченням природи;

3.Робота з епіграфами.                                                                                              Слайд 6

 - Як ви розумієте зміст слів самого автора « Я пішов своєю особистою стежкою, не знаючи і не питаючи нікого, чи то була справді краща дорога. Я знав лише одне: це була моя дорога»?

   Дійсно, це була його дорога, дорога дослідника природи, натураліста, художника і письменника. За  свої наукові праці був нагороджений урядом США золотою медаллю «Еліот». Але найкращими його творіннями є оповідання про тварин, що увійшли у  збірки «Тварини, яких я знав», «Життя гнаних», «Тварини-герої», «Біографія ведмедів» та інші. До Сетона-Томпсона ніхто не писав про звірів так правдиво. Він вперше звернув увагу вчених на ретельне вивчення поведінки тварин, виступивши як дослідник-натураліст. Сам  ілюстрував свої художні твори.

    Тварини у творах Е. Сетона-Топмсона – це близькі людині істоти. Його герої думають, приймають рішення; вони благородні, їм властиве почуття гідності. Все це викликає у читача повагу до тварин, відкриває такі сторони життя природи, про які ніхто і гадки не мав. Тому тут ми можемо звернутися до другого епіграфа нашого уроку, слів автора «Люди і звірі! Ми – діти однієї матері природи». Цим словам ми знаходимо підтвердження у творі «Лобо», до вивчення якого приступаємо.

4. Теорія літератури.                       Слайди 7, 8

       (Діти працюють над хмаринкою слів, визначають термін «оповідання»)

Оповідання – невеликий за обсягом прозовий твір,  у якому зазвичай описано один епізод з життя героя. Дійових осіб в оповіданні небагато, а описувані дії розгортаються у невеликому, обмеженому проміжку часу.

Основні ознаки оповідання:

-невеликий обсяг;

-один чи два епізоди із життя героя;

-невелика кількість персонажів;

-обмежений проміжок часу.

Анімалістична література – художні твори, які зображують світ  тварин, птахів, комах, рослин.

6. Повідомлення про історію написання оповідання «Лобо».

     В основі оповідання «Лобо» лежить випадок, який трапився з письменником у 1893 році. Фітц Рандольф запросив Сетона-Томпсона на свою ферму в Нью-Мексико на полювання. Долина Курумпо, де знаходилась ферма, вважалась одним із найкращих тваринницьких районів у штаті. Тут було багато худоби, але водились і вовки. Найвідомішим ватажком зграї там був величезний, дуже  розумний і сильний вовк. Сетон-Томпсон вирішив вполювати цього звіра.

      Історія життя та загибелі Лобо і є основою сюжету оповідання.

      Оповідання «Лобо» входить до відомої збірки «Тварини, яких я знав». Головні герої цих оповідань - звірі, у кожного з яких свій характер, своя життєва історія.

7.  Слово вчителя.

 -Діти, ви вже ознайомились вдома з оповіданням «Лобо» і знаєте, що головним героєм є вовк. А що ми знаємо про справжнього вовка?

Повідомлення учня «Вовк –хижий ссавець»

                (Демонстрація відео «Хижаки.Вовк.»)

   (На фоні відео «Хижаки. Вовк» учень розповідає про вовка на основі відомостей із Вікіпедії)

     Вовк— хижий ссавець родини псових, що добуває їжу самостійно активним пошуком та переслідуванням жертв. Повсюди основною здобиччю вовків є копитні тварини.

   Зовнішній вигляд вовка свідчить про його міць та пристосування до тривалого бігу при переслідуванні своїх жертв. Дорослий вовк зазвичай більший за вівчарку: довжина тіла з головою, але без хвоста досягає 135—160 см, хвоста —40—52 см. Висота в плечах 80—95 см. Маса зазвичай 45—60 кг. В літературі згадуються вовки вагою, начебто, до 90 кг; але серед багатьох сотень точно зважених вовків з Євразії та Північної Америки маса жодного не перевищувала 79 кг, а таких нараховувалось 3 чи 4 особини.

  Для вовків звичайним є родинний спосіб життя. Пари у них утворюються  практично на все життя. Основу вовчої зграї зазвичай складають батьки з виводком цьогорічних молодих вовків, до якого можуть приєднуватися торішні «прибулі» тварини та холості самці. В зграї лише зрідка буває більше ніж 10—12 особин.

  Зазвичай вовк розвиває швидкість до 55—60 км/год, але на полюванні його швидкість може бути і 65 км/год, в екстремальних випадках заледве може розвинути і 70–75 км/год, а стометрову відстань перед нападом може подолати за 4,5 секунди тобто зі швидкістю в 85 км/год, але довго з такою швидкістю бігти хижак не може. Вовк здатний здійснювати переходи до 60—80 км за ніч, а в середньому за добу (в лісовій зоні) проходити понад 20 км.

  В Україні вовк розповсюджений на всій території за винятком Кримського півострову, але найчастіше зустрічається  тільки в лісовій зоні та в Карпатах.                       Слайд 9

Вчитель.

-А тепер послухаємо голос вовка.                              Слайд 10

      (Звучить аудіозапис вовка)

8. Читання І частини оповідання «Лобо»

9. Словникова робота.              Слайд 11

  Нью-Мексико – штат в Америці;

  Лобо – (з ісп.) вовк;

  Бланка – (з ісп.) біла;

Скальп-частина шкіри з волоссям із голови людини чи зві­ра, яка в індіанців вважається доказом перемоги.

Стрихнін – сильна отрута

10. Робота над змістом І частини

Літературний практикум.

1) Яке ваше враження від прочитаного?

2) Як ви вважаєте, чому автор назвав свій твір «Лобо» і хто є його головним героєм?

3) Знайдіть в тексті першу згадку про Лобо. Як автор характеризує свого героя? («Могутнім володарем, чия свавільна влада… старий сірий вовк»,  «старий Лобо, або Володар Лобо… був ватажком зграї сірих вовків», «цього хижака», стор.134)

4) Яким  письменник зображує Лобо? Знайдіть і зачитайте його опис. («Старий Лобо – справжній велетень – був надзвичайно дужим і хитрим звіром.»,  «Всіх відлякувала його аж надто лиха вдача», стор.135)

5) Знайдіть в тексті  епізоди, у яких Лобо проявляє свої кращі якості (розум, нюх, обережність), і зачитайте їх. («…сіроманці насолоджувалися полюванням, зневажаючи всі виверти мисливців. Вони ніби глузували з них, нехтуючи отруєною приманкою, і збирали й далі, принаймні останні п’ять років, данину зі скотарів.», стор.135; «Навмисно для нього розкидали кругом отруєне м’ясо, але він ніколи не схибив: завжди непомильно розпізнавав приманку», стор.136; «Звичка Лобо дозволяти вовкам жерти лише здобич, яку самі вполювали, не раз ставала їм у великій пригоді, а гострий нюх ватажка завжди визначав людський запах і давав їм можливість уникати неминучої загибелі.», стор.136)

6) А чого боявся Лобо?(«Лобо боявся лише вогнепальної зброї. Він знав, що всі тутешні чоловіки носять із собою рушниці, тим-то ніколи не нападав на людину й всіляко уникав зустрічі із нею.», стор.136)

7) Чи великою була зграя Лобо? («Зграя Лобо була невеликою. …в нього було лише п’ятеро підлеглих, кожен із яких зажив слави своїми величезними розмірами», стор.135)

8) Хто така Бланка? («Одного красивого білого вовка…звали Бланкою. …Бланка – самиця, подруга Лобо», стор.135)

9) Як місцеві жителі ставилися до Лобо?(«Кожні відвідини Лобо  і його вірної зграї наганяли смертельний жах на тварин і викликали напад безсилої люті у їхніх господарів.», стор.134-135; «Страх перед ватагою Лобо дедалі зростав. Щороку винагорода за його голову підвищувалася, аж поки сягнула нечуваної суми – тисячі доларів.», стор.137)

 Вчитель.  Застосувавши метод гронування, підсумуємо те, що ми довідалися про Лобо із на основі прочитаного.                                                                                      Слайд 12

Лобо: володар Курумпо, свавільний, старий, ватажок зграї, хижак, велетень, дужий, хитрий, лихий, розумний, обережний. 

 ІІІ. Підсумки.                     Слайд 13

 Прийом «Мікрофон»

• Як ставиться автор до Лобо та його зграї?

Прийом «Незакінчене речення»

-Сьогодні на уроці я дізнався…

-Найбільше мені запам’яталося про Е.Сетона-Томпсона…

ІV. Домашнє завдання.                      Слайд 14

 Прочитати ІІ частину оповідання, скласти простий план. Придумати заголовки до частин оповідання. Намалювати ілюстрації до твору.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

   Вовк— хижий ссавець родини псових. Повсюди основною здобиччю вовків є копитні тварини.

   Зовнішній вигляд вовка свідчить про його міць. У дорослого вовка довжина тіла з головою, але без хвоста досягає 135—160 см, хвоста —40—52 см. Висота в плечах 80—95 см. Маса зазвичай 45—60 кг, хоча в деяких досягає 79 кг, але таких особин небагато.

  Для вовків звичайним є родинний спосіб життя. Пари у них утворюються  практично на все життя. Основу вовчої зграї зазвичай складають батьки з виводком цьогорічних молодих вовків. В зграї лише зрідка буває більше ніж 10—12 особин.

  Зазвичай вовк розвиває швидкість до 55—60 км/год, але на полюванні його швидкість може бути і 65 км/год, в екстремальних випадках заледве може розвинути і 70–75 км/год, а стометрову відстань перед нападом може подолати за 4,5 секунди тобто зі швидкістю в 85 км/год, але довго з такою швидкістю бігти хижак не може. Вовк здатний здійснювати переходи до 60—80 км за ніч, а в середньому за добу (в лісовій зоні) проходити понад 20 км.

  В Україні вовк розповсюджений на всій території за винятком Кримського півострову, але найчастіше зустрічається  тільки в лісовій зоні та в Карпатах.