Урок-експедиція "Мій рідний край - Дніпропетровщина"

Урок-експедиція

Тема: Мій рідний край - Дніпропетровщина

Мета: Сформувати уяву учнів про особливості географічного положення Дніпропетровщини;  геологічну будову,   рельєф, корисні копалини, клімат, внутрішні води, грунти;  удосконалити  практичні уміння учнів працювати з картами, атласами;

   Розвивати :  географічне мислення,  навички роботи в групах із статистичними матеріалами та різними  джерелами географічної інформації краєзнавчого значення.

вміння застосовувати знання на практиці в нових нестандартних ситуаціях; формувати пізнавальний інтерес в кожного учня та особисту зацікавленість самостійною дослідницькою діяльністю; вміння працювати з додатковою літературою; виділяти головне, узагальнювати матеріал, робити висновки.

   Виховувати:  інтерес до предмета, любов до рідного краю, Батьківщини,  бережне ставлення до природи; захоплення її красою і досконалістю; почуття необхідності зберігати й охороняти природне середовище.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Методи навчання: частково-пошуковий, дослідницький.

Обладнання: Фізичні карти України та Дніпропетровської області,  маршрутні карти- завдання,   супутникова фотографія, ілюстративні матеріали, комп’ютер, мультимедійний проектор, роздатковий матеріал.

                                                      Хід уроку

І. Мотивація навчальної діяльності   

   Учитель:

   Доброго дня! Сідайте. Подивіться  один на одного, посміхніться  і  подумки побажайте успіхів один одному на уроці..

    Девіз: «Світ, що нас оточує, — це світ географії, тож давайте його пізнавати!» «Лінощі проженіть, увагу зберіть, винахідливість, кмітливість запросіть!                                                                  

Вчитель:

                    В світі є краї багаті,

                    Та дорожчий той, де в хаті

                    Слухав ти пісні матусі,

                    Де живуть твої всі друзі,

                    Де спинався ти на ноги,

                    І куди тебе дороги

                    Знов ведуть, немов до Риму,

                    Де душа твоя незримо

                    Вже давно перебуває, -

                    Кращих бо країв немає ...

 

Я думаю,ви здогадалися про що йде мова, але все ж таки подивіться на екран

 

(відеоролик «Дніпропетровщина)

Безумовно, ви здогадалися, нашу роботу ми присвятимо вивченню своєї рідної Дніпропетровщині – «степової перлини» України, тих куточків планети, де все надзвичайно знайоме, рідне і близьке кожному з нас. Ми  оглянемося довкола і ще раз переконаємося, що рідна домівка, вулиця, місто – це те, без чого не існує Батьківщина.

А щоб краще зрозуміти значення свого краю, звернемося до його історії.

 

Заселення краю, як свідчать результати археологічних досліджень, розпочалося близько 100 тис. років тому. 

Територія області густо заселяється в епоху бронзи (ІІІ — початок І тисячоліття до н. е.). У VIII столітті до н. е. у степові райони Дніпропетровщини зі сходу прийшли скіфські племена.

У подальшому придніпровські степи бачили багато войовничих народів, серед яких: сармати, готи, гуни, авари, булгари, угорці, хазари, печеніги, половці

У VI—VIII століттях на берегах Дніпра в межах області виникають перші оселі літописних слов'ян .

На теперішньому Монастирському острові у межах сучасного міста Дніпра згідно легенди з 880-х років існував візантійський монастир, де зупинялись правителі Русі Ольга та Володимир

Біля Дніпровських порогів печеніги вбили князя Святослава, який повертався з походу на Балкани. Також тут було місце збору загонів руських князів перед походом на схід, де згодом відбулася битва на річці Калка з полководцями Чингізхана у 1223 році.

Монголо-татарська навала 1239–1242 років спустошила і Придніпров'я. Ця територія стала місцем кочовищ азійських орд і надовго дістала назву «Дикого поля».

Нове заселення краю пов'язане з виникненням та розвитком козацтва, що сформувалося в XV–XVI століттях на цих землях, які стали кордоном між посталими Великим князівством Литовським та Кримським ханством. Територія Дніпропетровщини стала ядром земель Війська Запорозького. З восьми Запорізьких Січей п'ять були на території області. Дніпропетровці по праву пишаються тим, що саме тут виникла одна з перших у Європі демократичних республік, якою, по суті, була Запорозька Січ.

У 1775 році згідно з указом Катерини ІІ про ліквідацію Січі землі запорізьких козаків були примусово передані до складу Новоросійської та Азовської губерній Російської імперії, а самі козаки з 1792 р. (після чергової російсько-турецької війни) переселені на Кубань,

Завдяки політиці різноманітних пільг населення краю почало швидко зростати і в 1793 році вже налічувало 819 тис. осіб. У жовтні 1802 року була створена Катеринославська губернія, до складу якої увійшла і територія сучасної Дніпропетровської області.

Після відкриття О.Полем та початком промислового видобутку залізної руди біля Кривого Рогу прискорилось будівництво залізниць, нових підприємств добувної, обробної та металургійної галузей промисловості. На початку XX століття Катеринославська губернія займала перше місце в Україні щодо концентрації промисловості. 

 Після Громадянської війни почалося відновлення краю.

 

ІІ. Актуалізація опорних знань

Так, дійсно, Дніпропетровська область одна з найрозвинутіших областей України. А що її вивело на лідируючі позиції ми сьогодні з вами будемо розглядати і вже в кінці уроку зможемо відповісти на це питання.

 

Для того, щоб дізнатися якнайбільше про Дніпропетровську область, згадаємо вже знайомий вам матеріал, який і допоможе нам в роботі.

• За яким планом оцінюють географічне положення певної території?
• Скільки геологічних ер та періодів пройшла у своєму розвитку Земля? Які сліди цього розвитку залишилися в центральній частині України?
• Що таке «рельєф»? Класифікація рельєфу? Які типи рельєфу переважають в центральній частині України?
• Як класифікують корисні копалини за способом утворення та за господарським 

      використанням?

• В яких кліматичних поясах лежить Україна?
• Що відносять до водних ресурсів України?
• Які типи грунтів переважають в Україні?
• Яким закономірностям підпорядкована зміна грунтів, рослинного та тваринного світу в Україні і в світі в цілому?

 

А тепер ці знання використаємо для оцінки географічного положення, особливостей геологічної будови, рельєфу, корисних копалин, клімату, внутрішніх вод, грунтів, рослинного і тваринного світу нашої області.

 

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

Вивчення будь-якої території найдостовірніше, якщо його проводять безпосередньо на місцевості. А познайомитися з усією областю ми спробуємо відправившись сьогодні у заочну експедицію. І, оскільки, ми спробуємо одночасно досліджувати всю територію, то створимо в класі 3 групи. Кожна отримає маршрутний лист-завдання. Через певний час  ви проінформуєте інші групи про результати ваших досліджень.

У вас в кожного на парті лежать опорні конспекти, в яких необхідно протягом уроку буде заповнити пропуски

Розпочнемо ж нашу експедицію спільним засіданням груп, на якому ми маємо визначити особливості географічного положення області.

 

Маршрутний лист №1

1. Визначіть положення Дніпропетровської області та свого міста на карті Європи та України.
2. Яку протяжність має область з заходу на схід, з півночі на південь. Якою є ця відстань від нашого населеного пункту?
3. З якими областями межує Дніпропетровщина?
4. Оцініть положення області щодо водних об‘єктів.
5. Зробіть висновок про значення географічного положення області, району та свого міста .

 

(Учні працюють з картами України та Дніпропетровської області. Відповідають на питання, які записані на першому маршрутному листі  та наносять сусідні області,  на картосхеми Дніпропетровської області)

Очікувана інформація:

Розташована в центральній частині країни.

Дніпропетровську область було утворено 27 лютого 1932 року. Площа області становить 31,9 тис. км² (5,3 % площі території України, друга за територією в Україні після Одеської). Населення — 3 300 309 осіб (на 01.06.2013 року — 7,3 % населення держави — друга за населенням в Україні після Донецької). Центр області і найбільше місто — Дніпро. Інші великі міста: Кривий Ріг, Кам'янське, Нікополь, Павлоград.

Протяжність області з півночі на південь — 130 км, із заходу на схід — 300 км. Межує на півночі з Полтавською і Харківською, на сході з Донецькою, на півдні із Запорізькою і Херсонською, на заході з Миколаївською і Кіровоградською областями. Приблизно навпіл область поділяється на північно-східну і південно-західну частини річкою Дніпро.

Дніпропетровську область часто називають Надпоріжжям, або Придніпров'ям. Область входить до загальноукраїнського краю Наддніпрянщина.

           Підсумок роботи: 

Поглянь на карту України,

Там в центрі видна із даля

Багата, щедра, моя рідна

Дніпропетровщини земля!

 

І експедиція дослідить особливості геологічної будови.

Маршрутний лист №2

1. Робота з картами атласу.

За геологічною картою визначіть:

- які тектонічні структури лежать в основі території Дніпропетровської області;

- породи якого віку найпоширеніші на території області;

- які породи приурочені до основних тектонічних структур.

    2.  Перегляньте фотографії відслонень. Проаналізуйте характер їх залягання. Як 

         пояснити таку будову?

3. Використайте джерела додаткової інформації та підготуйте дані про потужність

      осадкових відкладів, будову кристалічного фундаменту.

4. Поясніть геологічні терміни: «денудаційна поверхня».

                                                        «процеси вивітрювання»

                                                        «лесові породи»

                                                        «алювій»

5. Зробіть висновок про унікальність та господарське значення геологічних відкладів.

Очікувана інформація:

За геологічною будовою територія Дніпропетровської області відноситься до докембрійської та кайнозойської ер. Через територію області проходить Докембрійська залізорудна провінція України, що відноситься до архейського періоду (4000-2600 млн років тому). Більша частина території області утворена у кайнозой, а саме у середній й пізній палеоген (45-25 млн років тому) та неогені (25-1.8 млн років тому). Лише частково західна частина території області утворена у палеозой під час карбону (350-285 млн років тому).
Територія Дніпропетровської області знаходиться на Східно-Європейській платформі. Більшу її частину займає Український щит зі схилами. Лише північно-східна частина області розташована на Дніпровсько-Донецькій западині. Східні кордони області щільно прилягають до Донецької складчастої споруди.

 В геологічній будові області принімають участь породи архею, протерозою, палеозою, мезозою і кайнозою.

ІІ експедиція дослідить особливості рельєфу.

Маршрутний лист №3

1. Робота з атласами:

• визначіть положення області щодо крупних одиниць рельєфу;
• оцініть абсолютні висоти в різних частинах області, знайдіть точку з максимальною та мінімальною висотами;
• чим пояснити наявність балкового рельєфу, покажіть його на карті;
• чи спостерігається вплив річок на формування рельєфу області.

2. Які особливі риси має рельєф нашого міста?
3. Поясніть географічні терміни: «абсолютна висота»

                                                          «відносна висота»

                                                          «акумуляція»

5.Зробіть висновок про  особливості та значення рельєфу Дніпропетровщини, свого 

   міста.

Очікувана інформація:

Рельєф області хвилясто-рівнинний (висоти 100—200 м). На північному заході знаходиться Придніпровська височина (висота до 192 м), яка поступово знижується в південно-східному напрямку і обривається до долини Дніпра крутим уступом. На крайньому півдні височина поступово переходить у Причорноморську низовину. Лівобережна частина області зайнята Придніпровською низовиною, на крайньому південному сході області простягається Приазовська височина. Територія області розчленована глибокими долинами річок, балками і ярами.

 

ІІІ експедиція дослідить мінерально-сировинну базу

Маршрутний лист № 4

1. Робота з атласами:

- які види корисних копалин поширені по території Дніпропетровщини;

                   - в якій частині переважають осадкові, які,  чому;

        - де розміщені  рудні, які, чому;

        - родовища яких корисних копалин розробляються в нашому районі.

  2.    Проаналізуйте таблицю «Мінерально-сировинна база Дніпропетровщини».  

         Визначіть кількість родовищ по окремих видах корисних копалин, що

         розробляються на сьогоднішній день, їх балансові запаси та об‘єми видобутку.

3. Уточніть місце нашого району у загальному видобутку мінеральної сировини.
4. Поясніть терміни: «консервування родовищ», «стратегічна сировина»

                                      «експорт»,  «перспективні родовища» 

Очікувана інформація:

Мінерально-сировинна база Дніпропетровської області характеризується широкою різноманітністю видів і значними запасами деяких корисних копалин. В області виявлено близько 300 родовищ та значні запаси паливно-енергетичної сировини — вугілля, нафти, газу і газоконденсату, а також талько-магнезитової, каолінової, уранової, будівельної та ін. Родовища залізної (Кривий Ріг) та марганцевої руди (м. Марганець та м. Покров) — світового значення.

На території Дніпропетровської області знаходиться найбільший у світі Криворізький залізорудний басейн – головний гірничовидобувний центр України. Він являє собою смугу залізистих порід шириною від 2 до 7 км, що простягаються з півдня на північ більш ніж на 100 км. Перші відомості про Криворізький залізорудний басейн наведено у книжці академіка В. Зуєва у 1787 році

 

 Дніпропетровська область має 57% усіх запасів залізних руд України. Об'єм видобутку становить 77% від загального по державі. Головними центрами видобутку заліза є місто Кривий Ріг. 20 родовищ заліза знаходяться в промисловій розробці

Область має 28% усіх запасів марганцевих руд України. Об'єм видобутку становить 100% від загального по державі. Головними центрами видобутку заліза є Нікопольський та Томаківський райони. 3 родовища марганцю знаходяться в промисловій розробці. Найбільшим підприємством є ПАТ «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат».

Нікелеві та кобальтові руди. Область має 59% усіх запасів нікелю та 53% запасів кобальту України. Головними центрами розташування є Апостолівський та Софіївський райони.

Рідкісні метали. Дніпропетровська область має два великих за розмірами і кількістю розвіданих запасів титано-цирконієвих родовища - — Малишевське і Вовчанське, з яких інтенсивно розробляється Малишевське. На території області виявлені та в різній мірі оцінені родовища бокситів, руд свинцю та цинку. 3 родовища знаходяться в промисловій розробці, серед них Вільногірськ (уран, титан, гафній, ванадій, цирконій), Жовті Води (уран, скандій, ванадій), Просяна (титан, цирконій).

Германій,  молібден. У результаті геологорозвідувальних робіт виявлено золоторудні родовища в Солонянському та Нікопольському районах

Область володіє низкою розвіданих родовищ нерудної сировини для металургії, а саме вогнетривких глин, каоліну, піску формувального, флюсових вапняків, доломіту, талько-магнезиту, високоглиноземної, будівельної, скляної, цементної сировини.

Вчитель

  Якщо зимою сніг січе,                          

  Улітку сонечко пече,                            

  Весною скрізь все оживає,                   

  А восени відпочиває,                            

  Наводить це на думку нас –                

  Погода в нас – ну просто клас.                   

  А щоб детальніше узнати –                   

  Слід добре зараз працювати.              

                                                                                  Рясні дощі – в річках вода,

                 Росте травичка молода.

                 Озера повняться водою...

                 І так нам хочеться з тобою

                 В красу природи потонути,

                 Зайти у тихі верболози,

                                                                       Відчути трепет джерельця

                 І річку-стрічку без кінця.

 

Подивіться на карту України та нашої області, вони вкриті густою сіткою річок та озер, водосховищ та боліт. Їх кількість та багатство прямопропорційно залежать від кліматичних умов території. Тож продовжимо  нашу роботу особливостей саме клімату. Пропоную вам ділову гру «Гідрометеоценр».

 

Щоб змогли працівники «Гідрометеоцентру» правильно дати характеристику клімату та передбачити погоду на найближчий період, необхідно згадати головні елементи клімату та чинники, від яких він залежить.

- Назвіть елементи погоди. Дайте їх визначення.

- Чим відрізняються поняття «погода» і «клімат»?

- Які метеоприлади дозволяють спостерігати за станом атмосфери?

- Чи можна без спеціальних приладів передбачати зміни в природі?

- Назвіть кліматичні чинники, що визначають погоду певної території.

- Як прослідковується залежність між кліматом та станом поверхневих вод?

 

(На протязі останнього місяця кожен учень вів календар погоди для своєї місцевості.

Останні два дні дані про стан погоди занотовувалися кожні три години).

Тепер ми опрацюємо зібрані дані і зробимо висновок про особливості клімату  та чинники, які його визначають.

 

Нарада метеорологів - робота з кліматичною картою області:

• В якому кліматичному поясі лежить наша область?
• Назвіть середні зимові та літні температури. Що впливає на температурний режим у відповідні пори року?

(Учні моделюють на настінній карті та своїх картосхемах систему літніх та зимових температур, напрямів вітрів)

• Яка кількість опадів випадає на території Дніпропетровщини? Чи випадання їх

      рівномірне?

• Чим особливий клімат кожної з пір року в нашій області.

 

Очікувана інформація:

Клімат Дніпропетровської області помірно-континентальний, на півдні області переважає степовий клімат (арідний клімат)..  На півночі  переважають вологі повітряні маси, що їх приносять західні вітри з Атлантичного океану, на півдні – континентальні повітряні маси.

У цілому клімат є помірним, Пересічна температура січня від −2 до −5 °C, липня від +20 до +24 °C. Опадів 250—550 мм на рік.

 

Презентації виконаної роботи.

 

Хвилинка відпочинку між презентаціями груп

Коли метеорологи відпочивають, вони продовжують говорити про погоду.

Пропоную вам розслабитися і згадати:

• Місцеві прикмети зміни погоди.
• Прислів‘я про погоду.
• Загадати загадку про погоду.

Чимало прикмет виникло завдяки спостереженню за тваринами, птахами, комахами. Наприклад, бджоли перед непогодою ховаються, бо вона часто несе їм загибель. Перед дощем крила комах зволожуються, стають важчими і комахи опускаються в нижчі шари повітря, де їх ловлять птахи і навіть над поверхнею води — риби. Через те були поширені такі прикмети: «Ластівки літають низько — на дощ»; «Риби вискакують з води і ловлять комах — на дощ, на негоду»; «Якщо бджоли не вилітають з вуликів — слід чекати дощу»; «Перед негодою мурашки закривають більшість ходів у мурашнику» тощо. Відомо, що тварини використовувалися як своєрідні метеорологічні прилади. Подекуди в банках з водою тримали жаб і по їхній поведінці визначали погоду.

Спостерігаючи життя рослин, люди помітили, що окремі з них розкривають своє листя або квіти в теплу погоду і закривають в холодну. Дуже поширеною є прикмета: «Квіти сильніше пахнуть перед дощем», і це цілком вірно. За цих умов рослини погано випаровують воду, яка нагромаджується у нектарнику; випаровуються лише пахучі речовини.

Велика кількість народних прикмет і завбачень базується на спостереженнях за фізичними явищами в атмосфері. Однією з найбільш популярних є прикмета: «Дим стовпом — на мороз, на гарну погоду». Справа в тому, що напередодні поганої погоди частинки диму вкриваються шаром вологи і опускаються вниз — «дим стелеться». Передвісником ясної сонячної погоди влітку є роса — ознака добових змін температури. Поширена така прикмета: «Сильна роса — до ясної погоди». Відомі прикмети і завбачення пов'язані з тепловими явищами в атмосфері. Так, духота, бессонница є передвісником грози або дощу, погане горіння дров у печі віщує відлигу. Наукову основу мають і такі прикмети: «Дощу не буває, коли вітер вночі стихає», «Красний вітер — ясний день», «Багряна зоря — на дощ», «Зірки з вогнем граються — на хуртовину і дощ», «Похолодання під час дощу — припинення негоди».

Є багато народних завбачень погоди, зв'язаних із виглядом Сонця, Місяця і хмар. Особлива увага приділялась кольору Сонця і неба у часи ранкової й вечірньої зорі, змінам форми Місяця згідно з його фазами. Бойки, наприклад, за фазами Місяця у грудні визначали погоду на всі пори року. Було помічено, що коли Сонце, Місяць або зірки «бліді»,— буде дощ. Це пояснюється тим, що люди бачать їх крізь шар перистих хмар, які складаються з льодяних кристалів. А перисті хмари часто приносять дощі. По народних завбаченнях райдужні кола навколо Місяця є ознакою збільшення хмарності та посилення вітру; небо в «баранцях» означає наближення дощу, а темні важкі хмари — грози.

Прислів’я та приказки про погоду

Жди з моря погоди, то роса очі виїсть.

Така погода, що хто вмер, той каятиметься.

Тиха погода, хоч мак сій.

Після дощу буває ясна погода.

Погода: один день блисне, а сім день кисне.

Погода — всім вигода, а сльота — всім гризота.

В холодну погоду добрий господар і собаку на вулицю не вижене.

Буде погода: насподі болото, а зверху вода.

Трапляється і такий год, що на день по сім погод.

Погода робить сіно, а час — гроші.

 Буде погода, як не потече зверху вода.

В часи погоди бійся великої води.

Вітер віє, хоч не знає, що погоду він міняє.

 В осінній час сім погод у нас: сіє, віє, крутить, мутить, припікає й поливає.

 Сім погод надворі: сіє, віє, мутить, крутить, рве, зверху ллє, знизу мете.

 По бурі приходить гарна погода.

І в погоду часом грім ударить.

В осінній час сім погод у нас: сіє, віє, туманіє, шумить, гуде, мете і зверху йде.

 

Загадки

Тягне шапку дід на вуха, 
Баба одягла кожуха, 
Тут у нас один прогноз. 
Є на вулиці…
(Мороз)

 

Дощ періщить наугад,
Барабанить в шибки… 
(Град)

 

Сипле снігом в очі й вуха –
Це, звичайно…
(Завірюха)

 

Презентація внутрішніх вод області.

А чи вплине така зміна на внутрішні води області?

Тому наступною частиною нашої роботи на уроці буде вивчення поверхневих вод.

Погляньте на схему і спробуйте пояснити їх залежність від клімату та інших компонентів природи. Що при цьому є визначальним?

Життя всіх водних об‘єктів прекрасне й неповторне. Кожен з них має свою історію, характер, обличчя. Та перед нашою подорожжю згадаємо базові поняття.

 

• Що таке річка (озеро, болото, льодовик, підземні води)?
• Що таке басейн річки?
• Що таке «річкова система»?
• Назвіть і покажіть елементи річкової системи?
• Які за походженням є озера? А за живленням?

 

Очікувана відповідь

В області протікають 217 річок, з них 55 довжиною понад 25 км. Головна водна артерія — Дніпро — перетинає область з північного заходу на південний схід. Його притоки — річки Оріль, Самара з Вовчою (ліві), Базавлук, Мокра Сура, Інгулець із Саксаганню. У межах області знаходяться частини Дніпродзержинського, Дніпровського і Каховського водосховищ. Побудовано близько 100 невеликих водосховищ і 3292 ставки. На території області споруджено канал Дніпро—Кривий Ріг, проходить траса каналу Дніпро—Донбас.

 

Комп‘ютерна презентація

(види річок з коментування учнів):                                                                                    

Вчитель:

Є багато країн на Землі, 

   В них озера, річки і долини.

   Є країни великі й малі.

   Та найкраща завжди Батьківщина!

 

         Є багато квіток запашних,

         Кожна квітка красу свою має.

         Та гарніші завжди поміж них

         Ті, що квітнуть у рідному краї.

Безмежна блакить неба, золотавий цвіт соняшників... Це – наша Дніпропетровська земля. Любов до Батьківщини починається з любові до природи. А як можна любити те, чого не знаєш!? Тож наступне питання присвячене  вивченню найпрекраснішому  компоненту географічної оболонки – рослинному і тваринному світу.

 

Спливло вже багато часу з тих пір, як довелося тваринам і рослинам шукати собі надійний куточок. Жили-були вони тоді всі разом в далекій теплій та дощовій країні. Раділи сонечку, умивалися ранковою росою та теплим літнім дощем. Та прийшла біда велика. Почалися холода суворі. Все перетворювалося в крижини, гинуло. І зібралися живі істоти на велику раду. Рішали як врятуватися самим і своїх діток врятувати. Згадала мудра сова про карту, яку зберігала в дуплі старого дерева.

 

Ось ця карта. Та не на мові рослин і тварин вона написана. «От би чарівників на допомогу», - подумали  старійшини.

1. Давайте допоможемо ми тваринам і рослинам. Розглянемо уважно карту і , ставши для них чарівниками, дамо поради.

(Вчитель пропонує учням попрацювати з картами грунтів)

- Що таке «грунт»? Чим він відрізняється від материнської породи?

- Які чинники грунтоутворення вам відомі? Як вони проявляються на Україні?

Дніпропетровська область відноситься до чорноземного району. Переважну більшість чорноземів складають прості. Також є південні на південному заході області. У басейнах Самари, Орілі та Вовчої знаходяться лучні, лучно-чорноземні та лучно-болотні ґрунти. Загалом в області добрі за родючістю ґрунти.

Область розташована у степовій зоні. Для неї характерні ковила, типчак, різнотрав'я. У долинах річок розташовані заплавні луки. Серед рослин, що занесені до Червоної книги України, на території області ростуть астрагал шерстистоквітковий, ковила, любка дволиста, півонія. В області знаходяться декілька невеликих лісових масивів: самарський ліс, Дібрівський ліс, Комісарівський ліс, Грушеватський ліс, Обухівський ліс, Дніпровсько-Орільський природний заповідник, Царичанський ліс, які здебільшого соснові та дубові. Також на території області розповсюджені лікарські рослини: звіробій звичайний, валеріана лікарська, горицвіт весняний, кропива дводомна, ромашка лікарська.

 

Дніпропетровщина лежить у степовій зоні. Для неї притаманні такі ссавці як ховрах, тушканчик великий, хом'ячок сірий, лисиця, тхір степовий, куниця кам'яна. Серед птахів розповсюджені канюк степовий, журавель степовий, жайворонок польовий. В області мешкають такі плазуни як ящірка прудка, полоз жовточеревий, гадюка степова. Серед земноводних маються ропуха зелена та жаба озерна. У заплавах великих річок також спостерігають ондатру, бобра, кулика, лежня, крячка річкового та крячка малого. Серед тварин занесених до Червоної книги України на території області спостерігають вечірницю  малу  та  велетенську,  тушканчика великого, тхора степового,  балобана, жайворонка польового, дрохву, полоза жовточеревого.

І тепер вікторина для чарівників:

-  До назв яких жуків входять слова-прикметники, утворені від назв місяців?

   (Це жуки-хрущі: травневий і червневий)

-   З якою швидкістю жаби поїдають їжу? (4000 ковтальних рухів з хвилину, це не помітно  

    для людського ока)

-  Які птахи не сідають на землю? (Стрижі, бо якби сів на землю, то не зміг би злетіти   

   через довгі крила)

-  Чи мостять наші перелітні птахи гнізда на півдні? (Ні)

-   Чиї пташенята не знають своєї матері? (Зозулі)

-   Який птах літає найшвидше? (Орел – понад 200км/ год)

-   Яка середня температура тіла птахів? (42 градуси)

-   Чим живиться новонароджене маля летючої миші? (Молоком)

-   Куди зайцеві легше бігти – нагору чи з гори? (На гору)

-   Яку тварину людина приручила першою? (Собаку)

-   Про кого можна сказати, що двічі народжується і раз помирає. (Про птаха)

 

Цікаві факти (додаток 1)

Кросворд «Дніпропетровщина»

1.Головна водна артерія області. (Дніпро)

2. Найпоширеніші грунти Дніпропетровської області. (Чорноземи)

3. Переважаючий тип  клімату України і області. (Помірний)

4. Український дослідник-археолог, підприємець, який вивчав залізні руди Кривбасу. (Поль)

5. Ліва притока Дніпра, в межах області. (Оріль)

6. Велике місто Дніпропетровської області (Павлоград)

7. Головна сільськогосподарська експортна  культура області. (Пшениця)

8. Природна зона, в якій розташована Дн. обл. (Степ)

9. Яка рослинність характерна для області. (Різнотрав’я)

10. Яким приладом вимірюють атмосферний тиск. (Барометр)

11. В якій ері утворена більша частина області. (Кайнозой)

12. Область, з якою Дніпропетровщина межує на півночі. (Полтавська)

13. Яка тектонічна структура лежить в основі області. (Щит)

14. Видатний український історик, археолог, етнограф, фольклорист. (Яворницький)

15. Місто Дніпропетровської області, батьківщина багатьох із нас. (Камянське)

16. Якою мінеральною сировиною Дніпропетровщина забезпечує себе і всю Україну на 100%. (Марганець)

 

ІV. Підсумкове узагальнення.

             Перегляньте ще раз виконані вами завдання.

             Скажіть: чи можемо ми сьогодні з гордістю запевнити, що зручне розташування та

 природні ресурси – це та основа для Дніпропетровщини, яка сприятиме швидкому піднесенню її економічного процвітання? Доведіть свою думку.

 

 V. Домашнє завдання

Відшукати в матеріалах періодики інформацію, що доповнить вивчену на уроці тему.

Систематизувати у вигляді опорної схеми матеріали про положення, рельєф та корисні копалини свого міста

Нанести на контурну карту сусідів і корисні копалини області.