Урок "Естетична й звукова цілісність вірша Анатолія Мойсієнка “Жовтень жовті жолуді...”

Естетична й звукова цілісність вірша Анатолія Мойсієнка “Жовтень жовті жолуді...”

Мета:

• навчальна: подати відомості про сучасний стан лірики; ознайомити учнів з життям та творчістю А. Мойсієнка; проаналізувати поезію «Жовтень жовті жолуді»;
• розвивальна: удосконалювати вміння учнів аналізувати поетичні твори, навички висловлювати власні думки, навіяні прочитаною поезією;
• виховна: формувати в учнів естетичний смак, любов до сучасної поезії.

Обладнання: підручник, портрет Анатолія Мойсієнка, відео презентація.

ПЕРЕБІГ УРОКУ

 Епіграф:

                              Анатолій Мойсієнко – поет не зі самоспонукання до 

                           творчості,     не з нав’язливого самопримусу бути

                           поетом, а від   природи своєї, а за станом  душі... за  

                           манерою  письма –  образний, метафоричний.

                                                                      Євген  ГУЦАЛО

І. Організаційний момент

ІІ. Оголошення теми й мети заняття

ІІІ. Перевірка домашнього завдання

1. Розповідь про письменника І. Малковича, виразне читання, аналізування віршів поета, висловлювання власних суджень про них; читання напам'ять (для бажаючих).

2. Читання електронних листів І. Малковичу — письменникові та успішному бізнесменові.

ІV.  Засвоєння навчального матеріалу в процесі виконання практичних завдань

Вступне слово вчителя

Літературне життя нашого сьогодення розвивається багатьма паралельними течіями. Передовсім письменники осмислюють мистецьку спадщину, повернену читачам, з'являються й нові художні цінності як в Україні, так і в діаспорі.

Загалом літературознавці визначають основний напрям сучасної літератури, мистецтва як постмодернізм. Для нього характерне твердження: література є не відображенням дійсності, а переказом міфів, що існують у віртуальній реальності. Головне в них не істина, а слово, котре як елемент тексту є новою реальністю. Твір постає сув'яззю міфів, архетипів, цитувань, алюзій (натяків на загальновідомі твори, історичні події). За твердженням одного з критиків, «ми живемо в епоху, коли всі слова вже сказані».

В українській літературі нині виступає кілька поколінь поетів. Серед представників старшого покоління — колишні «шістдесятники», потім «вісімдесятники». Одні з них, як Ліна Костенко, Іван Драч, В. Голобородько, Микола Вінграновський, Ігор Калинець та інші, твердо відстоювали свої переконання, намагалися не кривити душею, іншим, як, скажімо, Борису Олійнику, довелося переоцінювати цінності й пробувати йти в ногу із часом.

До «середнього покоління» поетів можемо віднести неоавангардистські угруповання «Бу-Ба-Бу» (Бурлеск-Балаган-Буфонада), «ЛуГоСад», «Нова де-генерація», «Пропала грамота», АУП (Асоціація українських письменників) та ін. Своїм завданням вони вважали таке: позбутися обтяжливих штампів «соціалістичного реалізму» і робили це, спираючись на великий досвід сміхової культури, «низового бароко», футуристів та дадаїстів. Лави вітчизняного письменства постійно поповнюються новими талантами, зокрема переможця-ми літературних конкурсів «Гранослов», «Смолоскип» та ін. Творчість сучасних поетів характеризується розмаїттям стильових та естетичних уподобань. Серед них — і прихильники класичного вірша (С. Чернілевський, П. Гірник та ін.), і верлібру (С. Короненко, І. Малкович та ін.), і розкутої, насиченої метафоричним змістом версифікації (І. Римарук, В. Герасим’юк тощо).

«Поезія — це завжди неповторність, якийсь безсмертний дотик до душі», — пише видатна українська поетеса Ліна Костенко. Доторкнемося й ми до сучасної поезії, спробуємо осмислити її та відчути естетичну принаду, збагатитися духовно.

Виступ підготовленого учня про Анатолія Мойсієнка

Анатолій Кирилович Мойсієнко народився 9 липня 1948 року в селі Бурівка на Чернігівщині. Закінчив філологічний факультет Ніжинського державного педінституту ім. М.Гоголя. Доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри сучасної української мови Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Опублікував поетичні збірки "Приємлю" (1986), " Анатолій Кирилович Мойсієнко народився 9 липня 1948 року в селі Бурівка Сонети і верлібри" (1996, 1998), "Шахопоезія" (1997), "Сім струн" (1998, 1999), "Віче мечів" (1999), "Нові поезії" (2000), „Спалені камені” (2003), „Вибране” (2006), "З чернігівських садів: нові сонети і верлібри" (2008). Твори А. Мойсієнка перекладалися німецькою, англійською, російською, білоруською, польською, угорською, румунською мовами. Виступає також як перекладач з німецької та слов"янських мов. Член Національної спілки письменників України (1988), один із засновників гурту поетів-паліндромістів* "Геракліт" (1991). Лауреат літературних премій "Благовіст", Бориса Нечерди, Івана Кошелівця.

(*Паліндром - слово, вислів, віршовий рядок або цілий вірш, який читається однаково вперед і назад.)

V. Робота з текстом твору «Жовтень жовті жолуді».

1.   Робота з теорії літератури (лірика, пейзажна лірика).

        Лірика— один із трьох основних літературних родів, у якому навколишня дійсність зображується шляхом передачі почуттів,. настроїв, переживань, емоцій ліричного героя чи автора

     Пейзажна лірика— умовна назва ліричного жанру, в якому зображено       художні переживання природи, олюдненої та одухотвореної.

 2.  Ознайомлення з художнім твором. 

Перегляд слайд-шоу: «Жовтень жовті жолуді»

https://www.youtube.com/watch?v=cKxs1HTLrDo

3. «Словесне малювання».

Змалюйте картину, яка постала перед вами при прочитанні вірша А. Мойсієнка; визначте асоціації, які у вас виникли, складіть «асоціативний кущ».

4 . Cловникова робота

О́хра — природний пігмент, від світло-жовтого до коричнево-жовтого й темно-жовтогокольору.

Есе – це письмовий твір, що має вільний характер та містить індивідуальний погляд на тему із аргументацією власної точки зору.

Бабине літо — період теплої та сухої погоди восени.

Кисет, люлька – предмети для паління.

Креше - добуває вогонь.

Попасом – (прислівник) - обабіч дороги, ближче і дальше від неї

Родощі - назва села у письменника В. Кезлі «Синій вітер з Родощі»).

5. Обмін враженнями про прочитане

- Яку ви уявили осінь, прослухавши вірш? (художниця-осінь, осінь золота, яскрава, щедра)

– Які образи твору «Жовтень жовті жолуді» вас здивували, сподобались? Чому?

 (Можливі відповіді учнів: золоті клешні сонця, золотим пожежником походжає дощ тощо. Образ дощу, як правило, символічний – означає сум, сльози, а у вірші дощ – пожежник-рятівник від спеки.)

6 . Бесіда із елементами роботи учнів з текстом:

- Яку будову має вірш?

 ( Можливі відповіді учнів: не поділений на строфи, рядки різної довжини, окремі з них римуються: несе-есе, Родощ-дощ, і написані хореєм. Отже, вірш має вільну будову, наближену до верлібра*).

Верлібр *— вірш без рими і розмірів з довільним чергуванням рядків різної довжини.

- Які зорові, слухові, кольористичні образи помітили?

( А. Мойсієнко як лірик, пропонує нам розмаїття вдало підібраних зорових (жовтень несе жолуді, вітер набиває листям кисет), слухових (креше), кольористичних (жовті жолуді, золоте есе, золотий кисет) образів, з яких зіткані пейзажні  картини).

7 . Робота над художніми особливостями вірша

- Які художні засоби використав поет у вірші, для створення пейзажного словесного малюнка?

  Пейзаж Анатолія Мойсієнка – це вишукані поетичні метафори та персоніфікації,(жовтень несе жолуді, осінь пише охрою, вітер набиває кисет, креше люльку, пожежі пасе, дощ-пожежник).

Епітет «золотий» автор використовує 7 разів, у сполученні з різними іменниками, створюючи неповторні поетичні образи.   

Майстерно використано  алітерацію* звука:  [ж ] (перший рядок складається зі слів, що починаються на одну літеру), звуків [с], [ш] ( несе, осінь, есе, пише, креше)

(Алітерація* — повторення подібних за звучанням приголосних у віршованому рядку, строфі для підсилення звукової або інтонаційної виразності й музичності.)

–  З якою метою автор використовує такі тропи і засоби звукопису?

8  .Створення літературного паспорта поезії

Тема:  зображення дивного світу природи.

Ідея: висловити захоплення казковою суттю осінньої пори.

Головна думка : філософія природи – бути схожою на людей, щоб ті звернули увагу на її неповторність і подібність із ними, закликати берегти її, милуватись нею.

Жанр:    пейзажна лірика.

Римування – внутрішньорядкове (овт – овт – жо) – 1рядок; чоловіча рима  – несе,    есе, кисет, пасе,  Родощ, дощ);

VI. ЗАКРІПЛЕННЯ ЗНАНЬ, УМІНЬ ТА НАВИЧОК

1.Проблемне запитання :

– Вірш написаний верлібром? Це сонет? Є рядки написані хореєм? (Учні доводять, який із варіантів правильний).

2.Метод «Атака на вчителя»

Учні ставлять запитання, а вчитель відповідає тільки на цікаві.

3.Метод «Хвилинка ерудита»

Створення кросворду за вивченим матеріалом.

4.Учитель:  Цей вірш – відбиток осіннього настрою поета, бо «…поезія – це …дотик до душі» (Ліна Костенко).

Поезія Анатолія Мойсієнка відкриває   унікальні можливості пізнання естетичної, зображальної, змістової, звукової цілісності поетичного твору…  (Микола Жулинський)

VІІ . Підсумок уроку

1. Прокоментувати епіграф до уроку.

2. Інтерактивна вправа «Мікрофон».

— Незвичайним, особливим у творчості А. Мойсієнка мені здалося...

 VІІІ. Домашнє завдання

1. Скласти  анкету-характеристику письменника за матеріалами підручника та додатковими джерелами інформації.

2. Уміти виразно читати, аналізувати його вірш, висловлювати свої судження про нього, за бажанням вивчити напам'ять.

3. Написати власний вірш  пейзажної лірики.