Урок "Етносоціальні процеси та рівень життя населення в роки кризи радянської системи "

Урок №

Тема Етносоціальні процеси та рівень життя населення в 60-80-ті роки ХХ ст.

Мета: вивчити етносоціальні та етнодемографічні, що  зміни    були складовою назріваючої  системної кризи в республіці  у 60-80-х роках ХХст;

розвивати вміння пояснювати, аналізувати,узагальнювати історичні факти, явища спираючись на здобуті знання;     продовжити розвивати вміння роботи з документами, вчитись критично їх осмислювати;

виховувати почуття поваги до протилежних думок; виховувати зацікавленість і повагу до складних періодів історії України.

Тип уроку - комбінований.

Методи роботи - словесні, практичні.

Обладнання: підручник  «Історія України» О.Пометун,Н.Гупан,» 2011, карта «Україна в 1965-1985 рр. Етнічний склад населення»

Основні поняття: рівень життя, депопуляція, етносоціальні процеси.

 

Хід уроку

І. Організаційна частина уроку

Привітання, фіксація відсутніх, оголошення теми та мети уроку    Слайд 1

ІІ. Актуалізація знань

Робота з таблицею 1                                                                    

Які факти відображає ця таблиця?

1. Чи зростала кількість населення?

2. Як змінилась кількість жителів міст і сіл ?

3. Чи змінився національний склад населення?              

      Таблиця 2

1. Які фактори могли впливати на процес народжуваності в республіці?

 

Учитель - Таблиця показує, як швидко зменшувався  приріст населення в кожному новому десятиріччі. Це насамперед пояснюється зниженням темпів народжуваності і збільшенням смертності населення. У 80-ті роки природний приріст населення перестав забезпечувати просте відтворення поколінь. У семи областях демографи зафіксували зменшення чисельності населення, зумовлене головним чином міграційним відтоком. А у Чернігівській та Сумській областях припинився і природний приріст населення: кількість померлих тут почала перевищувати кількість народжених. З 1979 року спостерігається  таке соціально – демографічне явище як  депопуляція (абсолютне скорочення чисельності населення; переважання смертності над народжуваністю ( показник природного приросту населення  на 1000 жителів). Цей процес зафіксовано в сільській місцевості спочатку на Чернігівщині, Сумщині, а потім на Полтавщині, Вінниччині, а починаючи з 1990-х років у державі загалом.

 

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

1. Повсякденне життя населення 

Це період  дитинства ваших батьків і молодості дідусів і бабусь. Думаю, у вас є інформація, якою ви можете поділитись.

                 Ми з вами з’ясували, що добробут населення в 60-80 роки зріс в порівняні з попереднім періодом, щоправда він не дотягував до рівня життя провідних країн світу. Україна в ці роки була на 50-60 місці по рівню життя населення в світі. Але більшість населення згадує ці роки як найкращі часи, коли вони мали пристойний рівень життя.

 

На попередньому уроці ви отримали завдання провести опитування рідних, щодо рівня їх життя прошу ознайомити нас з цією «живою історією».

Заслуховуються відповіді учнів

Дякую, це дані локального  характеру.

А ось, що стосується історії  всієї країни:                                            Слайд 4

 

Побут став більш комфортним за рахунок мережі торгових та побутових підприємств, нових магазинів, їдалень, хлібопекарень

Зріс асортимент товарів і з’являються нові види магазинів (універсами, автолавки)

Створюються будинки побуту, фірми побутових послуг («Світанок» в Києві)

Слайд 5

Але в 70-80-х роках починають наростати негативні тенденції в торговельному та побутовому обслуговуванні:

 

• Зросли роздрібні ціни на окремі види товарів
• З’явився дефіцит
• Привілейованим  прошарком суспільства стали продавці.

Опрацюйте документ на ст. 167 вашого підручника скажіть , що дало право так себе вести продавцю?

Слайд 6

Харчування жителів міст поліпшилось, хоча і там були перебої з постачанням м’яса, молока, кондитерських виробів.

«Народні ЗМІ»- анекдоти:

Іноземний кореспондент запитує Брежнєва:

- Як ви вирішуєте проблему постачання такої величезної країни ?

- Через її централізацію. Ми все звозимо до Москви, а вже з Москви населення саме розбирає.

З’явилися так звані «ковбасні потяги»

 

 

Слайд 7

З’являються   «Цехи» - підпільні виробництва. Що пропонували населенню «ліві»,  не враховані державою товари, що вироблялись з державної сировини  і часто на державних підприємствах

В 70-80-х рр. вони об’єднались  в межах СРСР,  налагодили постачання і збут готової продукції. Так виникла тіньова економіка, яку часто прикривали правоохоронці.

Невдовзі відбулось її зрощення з криміналітетом.

 

Слайд 8

Змінилась роль жінки в суспільстві.

Жінки стали отримувати вищу освіту і нарівні з чоловіками займати керівні посади

Значна кількість жінок працювала в промисловості і сільському господарстві, де не треба було мати високої кваліфікації, але праця була переважно ручна і  важка.

Побутова техніка, що з’являлась в  повсякденні полегшувала життя, щоправда ці зміни відбувались дуже повільно.                 

Висловіть свою думку. Рівень життя населення покращився чи погіршився?

 

2.  Привілейоване становище партійно-радянської номенклатури Слайд 13

Прочитайте те  текст параграфу, пункт 4,  дайте визначення за допомогою словника в кінці підручника, що таке номенклатура?

1.Яким було її становище?

 2.Як це впливало на настрої в суспільстві?

3. Чи ілюструють ці  анекдоти  тогочасні реалії ?

Плакат біля обкому: «Хто у нас не працює, той не їсть!»

Мати Брежнєва приїхала в Москву відвідати сина. Як побачила його апартаменти, повні дорогих речей, прислуги, його гаражі, розплакалася:- Ой, Льонечку, синочку! Якщо червоні знову прийдуть, що з нами буде?!

Перед робітниками на заводі виступає Брежнєв:

  У майбутній  п'ятирічці, коли ми подолаємо всі труднощі, у нас буде все! Робочий із залу запитує:

- І у нас?

3. Моральний стан радянського суспільства

Більшість населення  сприймала радянський режим як природній, ототожнювала себе з ним. Через закритість  інформації, вони мало знали про репресії попередніх періодів, але були вдячні радянській системі за пристойний рівень життя, безкоштовну освіту і путівки, можливість зробити кар’єру , відчували себе частиною могутнього Радянського Союзу.

Але уже вглибині соціального  устрою СРСР  зріло невдоволення:

За сприяння освоєння Сибіру та Середньої Азії за рахунок України.

Керівництву республіки не подобалось всевладдя Москви на ухвалу рішень.

Еліта виступала проти русифікації.

Згасала марксистсько-ленінська ідеологія, хотілось «буржуазних»  речей як престижна робота та побутовий комфорт. Молодь не хотіла освоювати робітничі професії , працювати в сільському господарстві.

Почався моральний занепад суспільства.

Вище керівництво оточило себе комфортом і не заважало те саме робити і чиновників рангом нижче. Вони були поза критикою, серед них процвітала корупція .

В суспільстві поширилась подвійна мораль: офіційна -  як жити при «розвиненому соціалізмі» та неофіційна -  як незаконними способами задовольнити потреби людини.

Нечуваних масштабів набуло таке явище як «несуни» (тобто, ті, хто ніс з роботи додому).

Дрібних просто висміювали, а крупних , бувало навіть судили як «розкрадачів народної власності». Було навіть поновлено смертну кару.

Слайд  14 Карикатури

ІV . Узагальнення знань

відбувається шляхом виконання тестів

V. Рефлексія.

Учитель та учні працюють у режимі «співавторства»: Учитель називає проблеми, що існували у радянському суспільстві періоду брежнєвського «застою», а учні вказують заходи, що здійснювалися партійним керівництвом:

- Зросло соціальне напруження, зумовлене погіршенням матеріального становища значної частини населення, виникнення стійкої нестачі («дефіциту») товарів, житла, послуг.

Заходи щодо усунення кризових явищ: Кризові явища в соціальних відносинах піддавались критиці в засобах масової інформації, але глибокий аналіз їх причин блокувався.

- В умовах дефіциту товарів, житла, послуг гостро ставилися проблеми «чесного» (тобто рівного у відповідності з комуністичною ідеологією) розподілу. Розподіл благ стає дестабілізуючим соціальним фактором.

Заходи щодо усунення кризових явищ: Здійснювались намагання відрегулювати розподіл дефіцитних товарів через спеціальні черги («за записом», розподіляти на підприємствах з урахуванням думки трудового колективу тощо).

- Зріс розрив в рівні життя жителів міста і села, робітників і інтелігенції, народу і номенклатури, представників тіньової економіки.

Заходи щодо усунення кризових явищ: Періодично підвищувалась заробітна платня всім категоріям працюючих.

- Номенклатура, яка користувалася привілеями при розподілі матеріальних благ, поступово перетворюється в особливу соціальну групу, що викликала ненависть основної маси населення.

Заходи щодо усунення кризових явищ: Привілеї номенклатури приховувались; якщо інформація про них і попадала в засоби масової інформації, то не в повному обсязі.

- Замість обіцяного суспільства рівності керівництво країни і партії створило суспільство з яскраво вираженою нерівністю; засадами успіху особи в ньому були не наполеглива праця або яскравий талант, а приналежність до привілейованої групи населення.

Заходи щодо усунення кризових явищ: Партія і уряд, органи державної влади обіцяли зробити все належне для подолання негативних явищ в соціальній сфері

VІ. Підсумок уроку. За наявності часу

Рівень життя населення

Досягнення

Кризові явища

- зростання життєвого рівня населення України; - збільшення мінімальної та середньомісячної заробітної платні, пенсій, стипендій; - введення в експлуатацію великої кількості житлових будинків, шкіл, будинків культури; - низькі ціни на житло та комунальні послуги; - безкоштовні медицина та навчання; - призначення грошової допомоги малозабезпеченим сім’ям із неповнолітніми дітьми; - можливість безкоштовного користування підручниками у середній школі; - поліпшення транспортного обслуговування населення (дешевий проїзд, нові маршрути, відкриття метрополітену у Харкові тощо).

- відставання за якістю життя від сусідніх європейських країн; - невідповідність обсягів виробництва та реалізації товарів народного споживання потребам населення; дефіцит споживчої продукції; - недостатні розміри пенсій навіть після їх підвищення; - неспроможність ефективно вирішити житлову проблему: низька якість житла, великі черги на його отримання, хибна практика розподілу квартир в умовах відсутності дійсного громадського контролю; - великий розрив між рівнями соціального забезпечення села та міста; - залишковий принцип фінансування соціальної сфери; - низька якість медичних послуг, нестача медикаментів та обладнання; - прихована інфляція; - зростання розриву між життєвими рівнями звичайних громадян та «номенклатури»; - уповільнення темпів зростання прибутків населення.

VІІ. Домашнє завдання.

Опрацювати текст підручника на с. 162-179 (теми 21-22 «Етносоціальні процеси в суспільстві та рівень життя людей»);