Презентація "Від проголошення незалежності до нової України"

Україна – єдина країна. Від проголошення незалежності до нової України

Мета:ознайомлення учнів з історією незалежності держави, державними  символами, виховання патріотичних почуттів; сприяти зміцненню громадянських якостей учнів.

Батьківщину не обирають – обирають її незалежність!

З 15 ст., з часів козаччини, почалася національно-визвольна боротьба за побудову незалежної самостійної держави. Щасливі ми, що народилися на такій чудовій, багатій, мальовничій землі—на Україні! Тут жили наші діди та прадіди, тут живуть наші батьки, тут коріння роду українського, що сягає сивої давнини. Україна—це мати, яку не вибирають,  Україна—це доля, яка випадає раз на віку,  Україна—це пісня, яка вічна на цій землі. Багатовікова історія українського народу, народу-великомученика на долі якого було досить лиха .

19 серпня 1991 року. Виходячи із смертельної небезпеки, яка нависла над Україною в зв’язку з державним переворотом в СРСР; продовжуючи тисячолітню традицію державотворення в Україні; виходячи на самовизначення , передбаченого Статутом ООН та іншими міжнародно-правовими документами; здійснюючи Декларацію про державний суверенітет України, Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки урочисто проголошує незалежність України та створення самостійної української держави – України 24 серпня 1991 року.

Відео (Ежи Гофман) 15 хв. (Україна. Становлення нації. Незалежність).

символи суверенності – герб, прапор, гімнвеликим гербом України є зображення на синьому тлі золотистого знака Володимирового князівства – тризуба, а по боках – козака з мушкетом і коронованого лева. Над щитом – князівський вінець, а внизу – переплетені з житом калина червона та золоте пшеничне колосся, та жовто-синя стрічка. Як бачимо, основою герба є тризуб, узятий з великого й малого гербів УНР. А ті, в свою чергу, були запозичені з символіки античної України.

Першим символом відродження нації був прапор. Ще не звучав гімн і не використовувався тризуб, а синьо-жовте полотнище вже стояло в залі парламенту (відео Левко Лук’яненко)

Пройшовши через століття, з національного ставши державним, синьо- жовтий прапор тепер розвивається в усіх населених пунктах нашої країни. Вже скільки закривавлених століть. Тебе, Вкраїно, імені лишали... Тож встаньмо, браття, в цю урочу мить: Внесіте прапор вільної Держави!Степів таврійських і карпатських гір. З’єднався колір синій і жовтавий. Гей, недругам усім наперекір –Внесіте прапор вільної держави!

До найбільших святинь будь-якого народу належить і гімн. Це ті слова, та музика, які змушують кожного з нас підніматися при перших акордах, з тремтінням в душі слухати ту мелодію, яка віднаходить найпотаємніші струни, кличе до високого й світлого. Є такий символ і в українців – це гімн "Ще не вмерла Україна". Звучить гімн України

Україна вступила в нове тисячоліття з новою концепцією освіти. Адже це тисячоліття, як очікується, буде епохою розвитку людини, епохою очищення людських душ від усілякої скверни – бруду, жорстокості, насильства. Нам потрібні освічені люди, бо тільки високодуховна, компетентна особистість може гідно виконувати свою високу місію на землі. Тільки така людина може перетворити державу диктатури на державу свободи. У нас має пануватися культ освіти, культ культури, культ науки. Зараз нашу країну намагаються знову розділити, посіяти ворожнечу, втягнути стражденний народ у вир війни

«За право бути собою» (відео ТСН)

. Хочеться закінчити словами Йосифа Сліпого:“Пам'ятайте, що народ який не знає або загубив свого минулого з його духовними скарбами, вмирає і зникає із землі”. Ми повинні думати про Україну сьогодні, і про те, якою вона буде в 21 столітті, якою залишимо її в спадок нащадкам. Олександр Довженко писав: "Сучасне завжди знаходиться в дорозі з минулого в майбутнє". І дійсно: яким би шанованим і величним не було наше минуле, яким би прекрасним не уявлялось нам майбутнє, живемо ми сьогодні. І чи будуть поважати нас наші діти, пишатимуться нами наші нащадки вирішується сьогодні і залежить тільки від нас. Донецький шахтар, карпатський лісоруб, чорноморський моряк, криворізький гірник, придніпровський хлібороб – всі ми українці. Поки що в словах, - станьмо ж ними і в справах. Зміст нашої державної незалежності визначаємо ми. Своєю працею, інтелектуальними злетами, вірою в Україну. І співати мало "ще не вмерла", і радіти мало, що не вмерла, треба жити, щоб жила вона.

Україна – єдина країна