Урок "Формування знань про структуру задачі"

Урок математики

(4 клас)

Тема: Формування знань про структуру задачі.

Мета: ознайомити учнів із головними елементами задачі – умовою і запитанням; розв’язанням, відповіддю; формувати вміння встановлювати взаємозв’язок між даними і шуканим; навчити свідомо вибирати арифметичні дії для розв’язання задачі; розвивати й коригувати навички лічби; виховувати вміння слухати пояснення вчителя, самостійність.

Обладнання: індивідуальні картки із завданнями, предметні наочності, палички для лічби, намистинки, іграшки казкових героїв, індивідуальні набори  цифр і математичних знаків, зображення зайчика, педагогічна пісочниця, вологі серветки.

Хід уроку

І. Загально-корекційний етап.

1. Організація підготовки учнів до праці.

Добрий день! В добрий час!

Рада, діти, бачить вас!

Ви почули всі дзвінок?

Він покликав на урок.

Кожен з вас приготувався –

На перерві постарався.

Зараз сядуть всі дівчатка,

А за ними і хлоп’ятка.

 2. Нервово-психологічна підготовка учнів до уроку.

Психологічна настанова. Вправа «Я – сонце».

 - Діти, давайте привітаємося із сонячними промінцями і перетворимося на маленькі сонечка і трішки пофантазуємо.

 «Я – маленьке сонце. Я прокидаюся. Я вмиваюся. Я розчісую свої промінці і піднімаюся вільно і урочисто.

 Я – велика куля. В мене є багато тепла і світла.

Я – велике сонце. Я дарую своє тепло всім: небу, хмаркам, річці, полям, тваринам, людям. Я посміхаюся від щастя дарувати тепло. Давайте і ми посміхнемося один одному, подаруємо частинку гарного настрою».

 - Який у вас став настрій? (Відповіді дітей). Пропоную з таким настроєм провести наш урок та отримати задоволення від власних успіхів.

ІІ. Основний етап.

1. Повідомлення теми, мети і завдань уроку.

 Ситуації, які виникають у житті людини, часто пов’язані з вирішенням якоїсь проблеми, пошуком відповіді на запитання… Наприклад, у вас є 5 цукерок, ви пригостили друга двома цукерками; безумовно, вас цікавить, скільки ж цукерок у вас залишилося? Або у вас є 8  іграшок, мама купила ще 2, цікаво, скільки стало іграшок?

 Усе це ситуації з вашого життя, але це й особливий вид математичних завдань, з якими ми сьогодні ознайомимось.

2. Підготовча частина.

2.1. Робота з індивідуальними картками (Рис. 2.1.1.).

Що, на твою думку, забув намалювати художник? Вибери потрібний предмет із жовтого  квадратика. Поясни свою думку. Порахуй, скільки живих істот зображено на малюнках.

Рис. 2.1.1.

2.2. Предметно-практична діяльність з різними множинами.

2.2.1. Вчитель на набірному полотні виставляє 5 яблук і пропонує учням:  «Діти, давайте порахуємо, скільки яблук я взяла? Знайдіть відповідну цифру і покажіть її мені». (Картки із цифрами лежать на учнівських партах). Потім доставляємо ще 3 яблука. Учні мають порахувати їх кількість та показати відповідну цифру. Далі визначаємо: яблук стало більше, чи менше? Чому яблук стало більше?

2.2.2. Вчитель на набірному полотні, а учні на партах, викладає 6 предметних зображень грибочків. Разом рахуємо їх кількість. Потім учням ставимо завдання: «Я заберу 2 грибочки (учні забирають грибочки і в себе на партах), а ви порахуйте і скажіть, скільки їх залишилося? Їх стало більше чи менше? Чому їх стало менше?»

3. Формуюча частина.

3.1. Вивчення нового матеріалу.

3.1.1. Підготовчі вправи.

Робота з демонстраційним матеріалом (Рис. 3.1.1.1).

 - Діти, давайте завітаємо до Зайчика. Він саме збирає на городі багатий урожай моркви та капусти. (Чіпляємо на дошці зображення зайчика, кошика,   моркви та капусти).

Рис. 3.1.1.1.

 - Скільки капустин зібрав зайчик? (Учні рахують та викладають на партах відповідно  цифру 4).

 - Скільки морквин зібрав зайчик? (Діти рахують та викладають відповідно цифру 3)

 - Скільки овочів зібрав зайчик?  Як ми це дізналися? (Додали до 4-х капустин 3 морквини). Так скільки стало овочів у кошику? (7) (Учні викладають з боку цифру 7).

 - У вас на парті лежать цифри 4 і 3. Який знак ми повинні помістити між ними, щоб дізнатися, скільки стало овочів разом? (Плюс). Учні мають помістити знак «плюс» між цифрами. Відповідно ставимо знак «дорівнює».

 - Діти, ми з вами склали і розв’язали задачу: «Зайчик зібрав 4 капустини і 3 морквини. Скільки овочів зібрав зайчик?» Текст із запитанням  зветься «задачею».

Робота над текстами.

Текст 1. На дереві було 3 пташки. До них прилетіла ще одна пташка.

Текст 2. На дереві було 3 пташки. До них прилетіла ще одна пташка. Скільки пташок стало на дереві?

 Проводимо аналіз двох текстів. У першому тексті виділяємо числові дані. Потім читаємо другий текст і проводимо його порівняння з першим. Діти переконуються в тому, що в обох текстах говориться про птахів і що їх одна і та ж кількість. Але у другому тексті стоїть запитання, на яке треба дати відповідь. Це і є задача.

- Діти,  задача поділяється на головні елементи: умову і питання.

 Повторно читаємо другий текст (задачу), виділяємо її умову та запитання.

 - Яку дію потрібно виконати, щоб відповісти на питання задачі? (Додавання) (Записуємо на дошці дію 3+1=4) Ми з вами здійснили «розв’язання задачі» за допомогою дії додавання.

 - Яке число ми отримали при виконанні цієї дії? (4) Отримане число є відповіддю задачі.

Пальчикова гімнастика. Вправа «Зайчик».

Довгі вуха, куций хвіст,

Моркву і капусту їсть.

В сніжну зиму залюбки

Обгризає яблуньки.

Пальці стиснуті у кулачок. Виставити вгору вказівний і середній пальці. Ворушити ними, повертаючи руку в різні боки.

Фізкультхвилинка «Хто збере більше морквин?»

На підлозі лежать паперові морквинки. Завдання учнів: зібрати якомога більшу кількість морквин поки звучить мелодія. Коли мелодія перестане звучати, учні мають зупинитися і порахувати свій урожай та визначити переможця.

3.2. Закріплення розуміння поняття задачі.

3.2.1. Визначте, який текст можна назвати задачею:

1) На клумбі росло 7 троянд і 2 ромашки. (Це не задача, бо немає запитання. Без запитання немає задачі).

2) Скільки дерев посадили учні у шкільному саду? (Це не задача: є запитання, але немає умови).

3)  На тарілці лежало 5 яблук. Сашко з’їв 3 яблука. Скільки яблук залишилося лежати на тарілці? (Це задача, адже є умова і запитання).

3.3. Використання елементів педагогічної пісочниці.

Вітаємося з пісочком: повертаємо голову праворуч, ліворуч, робимо один кивок та залишаємо відтиск долоні на поверхні пісочку. Ось ми і привіталися.

Пригадуємо правила поведінки в пісочниці.

Подорож до Казкового королівства.

 - Діти, у Казковому пісочному королівстві жила юна принцеса (показуємо ляльку принцеси). Вона мала ніжний голосок. Щоранку, як тільки проснеться сонечко, красуня виходила на ганок королівського замку і починала співати свою пісеньку.  Все оживало навкруги від її пісні: яскравіше світило сонечко, виблискувала водичка, розцвітали квіти, співали птахи, все буяло і раділо.

 - Давайте ми разом побудуємо Казкову країну та заселимо її жителями.

Будуємо замок із частин конструктора, садимо ліс (соснові шишки), робимо долонями пагорби, долини, річку та вибираємо із запропонованих іграшок жителів країни.

 Слухаємо продовження казки.

Та сталося лихо. Зла чаклунка вкрала красуню принцесу. Тепер все королівство сумує за нею. Допоможемо жителям Казкової країни врятувати принцесу з полону? На нашому шляху будуть траплятися перешкоди, але ми їх обов’язково подолаємо.

Учні обирають собі серед іграшок казкового помічника, який допоможе їм врятувати принцесу.

- Діти, на нашому шляху перша перешкода – широка і глибока річка (розгортаємо долоньками пісок і утворюємо річку). Щоб перебратися на протилежний беріг, нам потрібно побудувати міст.

Будування моста з паличок для лічби.

- Щоб побудувати міст нам потрібно 4 палички синього  та 5 паличок червоного кольору. Викладаємо відповідну кількість паличок – міст. Скільки всього паличок нам знадобилося при будівництві моста?

Записуємо на піску пальчиками арифметичну дію додавання (4+5=9).  Звертаємо увагу на те, що ми розв’язали задачу. Виділяємо її елементи: умову і запитання. Даємо відповідь на запитання задачі.

Вправа «Дикі коні»

- А на нас чекає довгий шлях до володінь  злої чаклунки. Як же нам дібратися до неї швидше? Гляньте, на лузі пасуться дикі коні. (Виставляємо мініатюрні іграшки коней ). Скільки їх? (Рахуємо іграшки коней, виставляємо на піску відповідну цифру - 8).

 - Якщо кожен із нас візьме по конячці, скільки їх залишиться на лузі?  Визначаємо, що нас – 6. Викладаємо відповідну цифру на піску. Якою дією нам розв’язати дану задачу? (віднімання). Складаємо із цифр та знаків на поверхні піску арифметичну дію: 8 – 6 = 2.  Даємо відповідь на запитання задачі.

 Ось ми вже біля замку злої чаклунки (виставляємо із конструктора замок). Та вона відпустить принцесу за однієї умови: якщо ми допоможемо їй зібрати запашні ягідки. Дуже вже полюбляє вона їсти смачне варення. Збираємо в кошик ягідки-намистинки, розсипані по поверхні пісочку, рахуємо їх кількість, пишемо пальчиками на піску відповідну цифру.

 - Ми з вами допомогли принцесі повернутися до свого королівства (повертаємо іграшку) і в ньому знову запанував мир і спокій.

 - А нам час прощатися до наступних зустрічей з жителями Казкової країни. Давайте скажемо усім їм і самим собі: «Дякую!»

 Діти витирають руки вологими серветками, сідають за парти.

3.4. Складання задач на знаходження суми і остачі за малюнками. Їх розв’язання (Рис. 3.4.1.).

Рис. 3.4.1. Складання і розв’язування задач за малюнками.

ІІІ. Заключний етап.

1. Підведення підсумків і оцінювання.

 - Пригадайте, з яких частин складається задача?

2. Релаксація. Вправа «Усмішка».

 «Закрийте очі та уявіть собі, що ви бачите перед собою на малюнку гарне сонечко, ротик якого розплився в широкій посмішці. Посміхайтеся у відповідь сонечку і відчуйте, як посмішка переходить у ваші руки, заходить до долонь. Спробуйте посміхнутися ще ширше. Розтягуються ваші губи, напружуються м’язи щік.  Дихайте і посміхайтеся, ваші руки і долоні наповнюються усміхненою силою сонечка. А тепер потягніться і на рахунок «три» відкрийте очі. Чарівний світ наповнив вас свіжими силами та енергією».

3. Приведення в порядок робочих місць.

4. Створення установки на відпочинок. Пригадуємо правила поведінки учнів на перерві.